Розвага "« Україна моя , ти одна , як життя » старші групи" .

                                Дитячий дошкільний заклад № 4 «Дзвіночок»
                                                       сценарій розваги
                                          « Україна моя , ти одна , як життя »
                                                            старші групи

                                      музичний керівник – Пачковський В. В.

                                      вихователі : Старших і середньої групи

                                                      м. Летичів  – 2017 р.

Вед. Добрий день, наші шановні гості, низький уклін вам! Сподіваємося, що сьогодні буде ясно в нашому залі. Ясно від ваших щирих посмішок, аплодисментів та гарного настрою.
(Під музику виходять 2 дітей – хлопчик і дівчинка з короваєм)
Вед.(Господиня) : Хто ти, хлопчику маленький?
Хлопчик: Син я України - неньки.
Господиня: Хто ти, дівчинка мала?
Дівчинка: Українка молода.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.
Господиня: А по чім тебе впізнаю?
Дівчинка: По вкраїнському звичаю!
Господиня: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром.
Так завжди ми будемо жити,
Край рідний ми будем любити!
Українцям помагати,
Бо Вкраїна – наша мати!
(Дівчинка з хлібом – сіллю на українському рушнику вручає хліб гостям)
Господиня: А ось вже скоро до нашої хати
Завітають парубки й дівчата.
(Під музику заходять дівчата в українських костюмах, стають півколом)
Дівчата: 1. На свято вас просимо
Гуртом й поодинці,
На свято веселе,
Бо ми – українці!
2. У всьому світі – кожен зна
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина –
Це наша славна Україна!
(Чути три удари в бубон)
Дівчата: Ой, та це ж наші хлопці йдуть!
(Під музику входять хлопці-козаки)
Хлопці-козаки: Здорові були, дівчата!
Дівчата: Здорові були, козаченьки!
Козаки: Чи можна до вас у гості?
Дівчата: Можна, коли співати і танцювати вмієте!
Козак: Гей, весела музика,
Жартівлива й жвава!
Затанцюєм у таночку,
Щоб земля дрижала!
ТАНЕЦЬ «ОЙ, ЛОПНУВ ОБРУЧ»
Хлопці: 1.Моя Батьківщина – це мама і тато
2. Це школа, садочок, бабусина хата.
Дівчата: 1. Моя Батьківщина – це білі ромашки
2. І радісний щебет веселої пташки
Хлопець 3: Моя Батьківщина – найкраща, єдина,
І всі називають її…
Всі разом: Україна! (сідають на місця)
Господиня: Як затишно і спокійно сьогодні у нашому залі. Про такий спокій, мир і злагоду у своєму домі мріє кожна родина, коли починає будувати свій дім. Бо немає для кожного з нас місця, милішого від рідного дому, рідної країни.
Сьогодні ми з вами вирушимо в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. І ці скарби ми будемо збирати.
Зараз ми дістанемося столиці України – чарівного і квітучого Києва. Через усю Україну протікає Дніпро – одна з найбільших річок Європи. Щоб дістатися іншого берега, нам допоможуть славні козаки – вільні та хоробрі. Шикуймося у дві команди за отаманами.
ГРА «ПЕРЕПРАВА»
( Отамани за допомогою обручів-«плотів» по одному переправляють свою команду на протилежну сторону)

Перша зупинка – « ВЕРБА І КАЛИНА – СИМВОЛИ УКРАЇНИ»
За українським звичаєм вербу висаджували на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця від замулювання, вода там чиста. Ще з верби плели кошики, гілочками верби вітали зі святом вербної неділі.
Кущ калини є також улюбленою рослиною українців. Здавна говорили: «Посади калину – будеш мати долю щасливу». Досі існує повір’я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім’ї з’явиться продовжувач роду – син. «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте»… Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?
Діти:
- Без верби і калини нема України.
- - Любиш Україну – посади калину.
- - Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.

Господиня: Ось і наша наступна зупинка – «ВІНОЧОК»

Дівчинка: Візьмемо за руки,
Підемо на луки.
Там сплетем віночок –
Підем у таночок!
Господиня: Виходьте, дівчата, покажіть свою вправність плести віночки!

МУЗИЧНА ВПРАВА У ВИКОНАННІ ДІВЧАТ
ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКА
Господиня: Молодці, дівчатка!
- Хлопці, а чи вмієте ви дрова рубати?
Хлопці: Вміємо!
Господиня: А кашу ложкою мішати?
Дівчата: Вміємо!
Господиня: Що ж, тоді не баріться, а пограти становіться!
Покажіть, які ви вправні, як ви кашу будете варити, щоб гостям нашим догодити!

ГРА «ЗВАРИ КАШУ»
( 2 команди шикуються за отаманами.
Перші номери (хлопці) – «рубають дрова» - біжать до дров, беруть сокиру і тричі замахуються над ними, вертаються назад).
Другі номери (хлопці) – носять дрова до макітри.
Треті номери (дівчата) – біжать до макітри, сиплять кашу.
Четверті( дівчата) – сиплять сіль.
П’яті (хлопці) – мішають)

Господиня: Ось ми наблизились до передостанньої зупинки – національних символів України. Тут ми дізнаємось про три основні національні символи України.
Подивимось казку.

ІНСЦЕНІВКА «ТРИ БРАТИ – СИМВОЛИ УКРАЇНИ»
Колись давно жила жінка. У неї було три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Попідростали і вирішили піти в світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали синові ім’я Тризуб.
Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив він матір. Одержав середній син ім’я Прапор. (Сцена боротьби Прапора і поганця мечами)
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів ім’я Гімн. І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Синій колір означає колір неба, води. Миру. А жовтий – колір хліба, життя, сонця.
Національний гімн України – це урочиста пісня,символ нашої державної єдності. Коли грає гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.
Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож слід повернутися не з порожніми руками. На останній зупинці нас чекають чарівні медальйони із зображенням українських символів. Сподіваюсь, що все почуте і побачене надихнуло вас на любов до рідної неньки-України.

ПІСНЯ «КОРІННЯ РОДУ»
Діти: 1. У всьому світі – кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
2. І в нас вона одна-єдина –
Це наша славна Україна.
3. Не забувай Шевченка слів
Про горду славу козаків.
4. Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
5. Звідки ти і хто такий?
6. Україна – дім це мій.
7. І яку ти знаєш мову?
8. Українську, чорноброву.
9. Де живеш, скажи-но?
10. В тополиній Україні.
11. Ким ти станеш, як зростеш?
12. Вибір є у нас без меж.
13. Але завжди будьмо вірні
Разом: Нашій славній Україні! (уклін)