Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва у Київській Русі

Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва у Київській РусіПідготувала Шуляк Світлана

Архітектура Київської РусіДерев’яні «города» Київської Русі

Збудовані з дерева міста називалися «городами», вони являли собою укріплений населений пункт, оточений групою сіл. У «городі» було декілька районів. Наприклад, Київ, у часи правління князя Володимира поділявся на:

1. Верхнє місто, яке називали «дитинець», або «днешній град» там жили князь, бояри, купці та дружинники. Їхні будинки, зроблені з деревини, називалися «хороми». Вони могли бути двоповерховими.

2. Гора або «окольний град», де жив робітничий клас з крамарів, ремісників та іншого простого люду. У цьому районі також розміщувався торговий майдан, церкви, подвір’я купців

Нижнє місто, так званий «подол», населяли робітничі, менш майстерні ремісники та чернь. У цій частині міста, котру також називали «посади» або «кінці», як і в «окольному граді», люди мешкали в одноповерхових дерев’яних зрубах площею біля 20 м².

Кам’яне монументальне зодчество

Кам’яне монументальне зодчество Київської Русі складається з 5 стильових періодів:1. Перший період охоплює кінець X – 30-ті роки XI століття, час зародження будівництва з каменю. При побудові перших монументальних споруд русичі рівнялися на архітектуру Візантії, керувалися порадами візантійських майстрів, котрих запрошували для будівництва.

2. Другий період – це 30 – 50-ті роки XI століття, на котрі приходиться стрімка розбудова міст. Архітектуру цього періоду репрезентують будівлі так званого «міста Ярослава», до яких відноситься одна з найцінніших архітектурних пам’яток Київської Русі – Софійський собор. У цей час давньоруські будівлі набувають більш самобутнього вигляду, гармонійних архітектурних форм.

3. Третій період охоплює другу половину XI— початок XII століття, коли в Київській Русі формуються власні архітектурні школи. За цього періоду на теренах держави будуються собори, що відповідають тодішнім канонам церковної архітектури. До збудованих у цей час відноситься Михайлівський собор у Києві, названий також Золотоверхим.

4. Четвертий період – 20-80-ті роки XII століття, відзначено остаточним формуванням місцевих архітектурних шкіл, відходом від візантійських традицій будівництва і звернення до романського стилю;

5. П’ятий період, що прийшовся на кінець XII – 30-ті роки XIII століття, відрізнявся входженням до архітектури народних мотивів, розвитком будівничої техніки, виникненням нових прийомів, що використовувалися майстрами. Будівлі відрізняються висотою (нагадують башти) та складністю форм.

Мистецтво Київської русі

Живопис Київської Русі тісно пов'язаний з християнством та розбудовою церков, адже живописні традиції, також запозичені з візантійської культури, вилилися у розписі монументальних споруд – соборів, церков та княжих замків. Особливого розвитку монументальний живопис набув у X – XI сторіччях, за правління князів Володимира та Ярослава. У цей час відбувається будівництво масштабних кам’яних споруд, деякі з яких дійшли до нашого часу.

Монументальний живопис Київської Русі мав 2 варіанти виконання: Мозаїка;Фреска.

Оскільки мозаїчний розпис був дуже дорогим, то більшого поширення на Русі набув фресковий живопис. Він відрізнявся меншою собівартістю і справляв неабияких художній ефект. Перші фрески на території Київської Русі були виконані візантійськими майстрами, які тим паче враховували в своїх роботах і народні мотиви.

Також образотворче мистецтво київської держави було представлене іконописом і книжковою мініатюрою.

Дякую за увагу!Україна!Все буде