Розвиток читацьких здібностей у дітей молодшого шкільного віку в умовах НУШ

Розвиток читацьких здібностей

 у дітей молодшого шкільного віку в умовах НУШ

Методичні рекомендації. З досвіду роботи Федорченко О.П.

Навчити дитину читати – не важко,  читати і думати  - складніше, а навчити дитину любити читати - ще складніше. Виховати в дитині потребу в  читанні – то велика наука!

Більшіть сучасних дітей не люблять читати книжки, або вони читають тільки те, що вимагає  програма. І для вчителів, наспраді, це великий виклик – закохати дитину в читання  літератури. Як відомо, великим авторитетом для першокласника є вчитель. І велике значення в цьому  -  вміння педагога виразно і майстерно, як актор, читати  тексти, казки, вірші, оповідання для дітей. Читати майстерно: де потрібно знизити голос, а де, напаки, підвищити, місцями швидко, де події розвиваються швидко, а місцями повільно, залежно від того, як протікають події у тексті. Я в своїй роботі завжди звертаю на це увагу. Перед уроком декілька разів проглядаю і читаю текст, щоб правильно передати настрій героїв, розвиток подій і т.д.

  У нас в класі вже дуже давно є трибуна, яка дуже допомагає дітям в різних ситуаціях: і на уроках роботи з дитячою книжкою, і на уроках «Я досліждую світ», і на захисті різних проєктів і доповідей, і зокрема, на уроках читання. Я завжди читаю новий текст за трибуною – тоді діти слухають якось заворожено-тихо і вдумливо – це у нас справжній ритуал. А на наступний день, коли  перевіряється домашнє читання, - діти, також, читають за трибуною. Це їх дуже мотивує, організовує – адже, якщо дитина виразно читала перед однокласниками – вона отримує похвалу – аплодисменти! Кожній дитині приємно відчути  похвалу і опинитися в «ситуації успіху»!!!!

Щоб розвивати виразне читання, потрібно спочатку розвинути у дітей правильне читання. Для цього є велика кількість різних методик, зокрема, читання спочатку простих  відкритих складів, типу: са, се, лу,ни, кі. Потім складів зі збігом двох приголосних і голосного звука типу: - зру, -вна, -ске, -сну і т.д. Для цього потрібно приділяти дуже багато часу на кожному уроці читання. Я на такі читання таблиць складів використовую до 5 хвилин уроку, починаючи з першого класу і до четвертого включно. Напрацьовано велику кількість різних таблиць складів. Див додаток № 1, 2, 3, 4. Якщо систематично проводити таку роботу, то результат є – діти вчаться правильно читати слова. Як стимул до правильності читання в дітей використовую «Гілочку росту» для всіх класів від 1 до 4 включно.  Додаток № 5.

                   Додаток № 5

 Кожного місяця я перевіряю  читання вголос дитини за 1 хвилину з  обов'язковою перевіркою розуміння прочитаного. І  кожного місяця записую результат на «листочок» рослинки. Це діток також дуже мотивує і організовує до читання. Адже вони бачать свій особистісний ріст, порівнюють свої вміння від місяця до місяця.  Цей листочок приклеюю на форзаці щоденника, але легенько, бо в кінці року діти кладуть цей листочок в портфоліо. Потім переглядаючи «гілочки росту» пригадують свій шлях зростання. Як показує практика, у дітей кожного місяця додавалось  від 4 до 12 слів до попереднього результату. Взагалі, мені як вчителю, дуже приємно спостерігати, як дитина бачить свій особистісний ріст, як вона радіє своїм успіхам – цим самим я створюю ситуацію успіху для дитини, а це кожну людину дуже мотивує до саморозвитку!

В 2 класі на уроці читання завжди практикую роботу за таблицею розчитування. В чому полягає ця робота? До кожного  нового тексту підручника я добираю 5 стовпчиків слів по 8 слів в кожному. Всього 40 слів. Перший стопчик включає в себе односкладові слова, другий - двоскладові, третій - трискладові, четвертий -чотирискладові, п'ятий – складні словникові слова. Слідкую, щоб  у таблиці були слова власних назв, іменники, прикметники, дієслова, слова родичі, або спільнокореневі слова.

Перший етап роботи:  діти фронтально – разом читають слова в стовпчиках, під керівництвом вчителя. Можна навіть відбивати легенько рукою ритм, щоб діти разом намагалися читати. Кожний стовпчик читається по 2-3 рази.

Другий етап роботи: потім проводиться швидка робота по визначенню розуміння значення прочитаних слів.

 Наступний етап роботи:  знайти  і прочитати слова що означають назву предмета, ознаку предмета, дію предмета, найменше слово, найбільше слово, слова родичі, слова власні назви і т.д.

Далі проводиться найцікавіше для дітей – кульмінація всієї роботи: гра «Кидок-засічка». Діти, по команді вчителя «Кидок» починають читати слова вголос і дуже швидко, вчитель дає на це 15 секунд. Потім діти по команді «Засічка» ставлять олівчиком засічку біля того слова де зупинились. І так повторити потрібно 3 рази. Кожного разу дитина буде читати на декілька слів більше попереднього. Діти самі роблять висновок: чим більше разів читаєш, тим швидше читаєш!

 І тільки після цього ми переходимо до читання нового текту. З якого 40 слів діти вже навчились читати!!! Звичайно, така робота вимагає багато підготовки вчителя, але і результат такої роботи дуже хороший.

Окремо хочу сказати про методику «Щоденні -5». Вона складається з п’яти видів діяльності: «Письмо для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Робота зі словами», «Слухання». Діти виконують ці завдання щодня під час уроків. Наприклад, читають до 5 хвилин, пізніше – до 20 хвилин, пишуть і слухають. Кожен вид діяльності сприяє розвитку самостійності, витримки та зосередженості. Те що стосується читання: «Читання для себе», «Читання для когось» і «Робота зі словами» і «Слухання». Вся ця робота тісно переплітається з вище описаною  роботою. З цієї методики дітям і мені дуже подобається «Читання для когось», оскільки вона передбачає читання для свого друга, дозволяється під час цієї роботи пересісти до товариша і читати один одному. Така робота вчить дітей співпрацювати, працювати в парі, ставити питання один одному. Найголовніше - діти розуміють, щоб його читання зрозуміли  - потрібно читати виразно і чітко; не тихо, але і не голосно; не занадто швидко, але і не повільно і т.д. Під час  «Роботи зі словами» діти в 2-4 класах знаходять значення незрозумілих слів у  словниках, енциклопедіях. Це неабиякий досвід роботи з такою літературою і розвиток самостійності! Роль вчителя – допомогти, де потрібно, направити в правильне русло, але не нав'язувати свою думку!

Тобто, така методика покликана на формування і розвиток навички читання у дітей молодшого шкільного віку. Такі навички  готують дитину для подальшого навчання,  сприяють розвитку та формуванню мовної особистості школярів. А це і є основною метою уроків читання в початковій школі - формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, виховання особистості дитини засобами художніх та науково-пізнавальних творів та розвиток мовленнєвих навичок.

Додатки № 1- 4