Залучати дитину до активного використання набутих знань можливо через використання інтерактивного навчання. Саме моделювання різних реальних життєвих ситуацій навчає дітей критично мислити. А це і є передумовою формування всебічно розвиненої особистості, здатної до самовдосконалення та саморозвитку ( стане запорукою успіху в майбутньому в різних сферах діяльності). Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Погоджуюсь з думкою більшості педагогів, що кожна дитина повинна усвідомити власну причетність до всього , що відбувається на уроці, адже лише за такої умови інформація уроку стане особистим надбанням учня й наповниться для нього сенсом і цінністю.
З метою активізації творчої думки, розвитку критичного мислення на уроках літератури використовуються наступні форми роботи:
Конкурси-захисти творчих проєктів
«Палітра емоцій»: опишіть кольором почуття героїв твору, чи відповідають вони вашим враженням від прочитаного.
«Співзвучність позицій»: учням пропонується дати відповідь на питання: «Які слова автора співзвучні з вашими думками?»
«Якби я був автором…»: як би ви завершили фінал твору?
«Перевтілення» :
- уявіть, що ви перевтілились у персонажа твору. Опишіть свій стан, що ви відчуваєте у даний момент ;
- опишіть одного героя очима іншого;
- опишіть одну й ту саму подію з погляду різних героїв твору;
- напишіть сторінку щоденника героя з роздумами про майбутнє;
- опишіть зовнішність героя з певною метою – викликати жаль, співчуття, зневагу, повагу, захоплення.
«Літературне доміно»: розташуйте поетичні уривки, що відображають ідею поезії ( Л.Українка «Хотіла б я піснею стати»)
Орієнтація на внутрішній розвиток учня, перехід від особистості до індивідуальності й далі повинно відбуватися в ситуації успіху, за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.
На уроці української літератури з вивчення твору Лесі Українки «Давня казка» ( 8 клас) учень виступає в позиції «міркувати – слухати інших – знаходити рішення – створювати» . Використані прийоми спонукали учнів до дослідницької творчої активності, створювали умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.
Фрагмент уроку:
ІІ Актуалізація набутих знань учнів:
Слово вчителя:
Є народження й смерть – два стовпи на межі.
А між ними події одвічні:
Варіації стріч і розлук , і жоржин,
Варіанти падінь і величчя…
Велич талановитої української зіроньки розуміли і її сучасники, і її нащадки. Вона були високо титулована одним словом – геній. Леся Українка…
Продовжити асоціативний ряд до характеристики образу Лесі. Наприклад, Особистість з багатим духовним світом….. Квітка-ломикамінь і т.д.
Підібрати підписи до фотографій з Лесиного життя.
Слово учителя:
Мандруючи сторінками Лесиної біографії та творчості, ми відкрили для себе «Давню казку». Читаючи, спостерігаючи за героями, ви удосконалювали навички аналізу художнього тексту, давали власну оцінку прочитаному, але на цьому «Давня казка» для нас не закінчується.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.:
Спираючись на ваші думки-речення, сформулюйте, які проблеми були порушені у творі. (учні виділяють проблеми твору: роль поета і поезії в житті суспільства; проблема людського щастя і т.д)
На намальоване дерево учні вішають або зелені (позитивні рішення) або жовті (ті,що пригнічують свободу поета) листочки.
- сенкан до образу поета;
- лист від імені поета нащадкам.
ІV. Підсумок
«Мікрофон» :Чому Леся Українка не ставить остаточної крапки між взаємовідносинами поета та Бертольдо?
Всі ці завдання передбачають оригінальне розв’язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості, мислення.