Розвиток критичного мислення у молодших школярів

Кухарська Анастасія Вячеславівна

Студентка 3 курсу ФППОМ

Бердянського Державного Педагогічного Університету

Розвиток критичного мислення у молодших школярів

Сучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку активно брати участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формувати, висловлювати і відстоювати свою думку поважати думку інших людей.

Під час педагогічної практики я провела методику «Виключення понять». Мета: методика призначена для дослідження здібностей до класифікації та аналізу.

Учнем пропонується бланк з 17 рядами слів. У кожному ряду чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, п’яте до нього не відноситься. За 5 хвилин вони повинні знайти ці слова і викреслити їх.

У тесті брав участь 21 учень 2А класу Багатопрофільної гімназії №2 м. Бердянська.

14.2% дітей знаходяться на низькому рівні сформованості процесів аналізу та синтезу.

85.8% дітей знаходяться на дуже низькому рівні сформованості процесів аналізу та синтезу.

На основі цього досліду тема «Розвиток критичного мислення у молодших школярів» являється дуже актуальною на даний час.

Критичне мислення це здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих стереотипів, традицій .

Термін критичне мислення давно відоме з робіт психологів Ж. Піаже, Дж.Брунера, Л. Виготського, у професійній мові педагогів практиків це поняття стало вживатися порівняно недавно. [1]

В Україні вперше проблема розвитку критичного мислення була піднята харківським дослідником О. Тягло(«Логика критического мышления»1996).

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.​ Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

2.​ Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).

3.​ Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).

4.​ Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).

5.​ Рефлексія (критичний момент уроку).

-​ учні переробляють нові знання на власні;

-​ запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

-​ активно обмінюються думками;

-​ удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

-​ складається різноманітність міркувань;

-​ вибір правильного варіанту.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

Звернемося до однієї з кращих книг на дану тему - «Психології критичного мислення» Дайани Халперн - і на основі її аналізу постараємося скласти невелику програму тренування здатності мислити критично.

Але спочатку про автора. Дайана Халперн - американський психолог, викладач, в один час президент Американської психологічної асоціації. Автор і співавтор кількох успішних книг, серед яких «Психологія критичного мислення» і «Інтелект: знання і незнання».

 Д. Халперн звертається до механізмів функціонування критичного мислення. Під ним вона розуміє тип мислення, заснований на когнітивних навичках і стратегіях і дозволяє приходити до результатів, які відрізняються своєю виваженістю, логічністю і цілеспрямованістю. Що важливо - автор запевняє, що критичне мислення не є вродженою здатністю, а значить, його можна розвивати. І не просто можна, а й потрібно, оскільки здатність мислити критично дозволяє людині виявляти і протистояти спробам маніпулювання, привчає до чіткості думки, структурованості, коректної інтерпретації інформації.

Очевидно, що дана схильність розвивається в сукупності з пам'яттю. Д. Халперн пише: «Наша пам'ять - це не точна« копія »подій, що відбулися. На те, що ми запам'ятаємо, впливають попередні знання, то, що ми дізналися згодом, стереотипи і змістовність матеріалу »[2]. Таким чином, без пам'яті метапізнання нагадує цвях без молотка. Пам'ять дає вам сукупність матеріалів, необхідних для роботи над собою, дозволяє оперувати доступною інформацією, переносячи відомі дані і порівнюючи їх зі своїм досвідом. Так ви можете уникнути поширених помилок і не попастися на гачок того, що може здаватися правдивим в силу своєї загальноприйнятості.

 Література

1. Гусинский Э.Н. Введение в философию образования: [учеб. пособие] / Гусинский Э.Н., Турчанинова Ю. И. – М.: Издательская корпорация "Логос", 2010. – 233с.

2. Халперн Д. Психология критического мышления / Дайана Халперн. – Москва, 2000. – 289 с. – (4-е международное). – (Мастера психологии).