Розвиток мистецтва ХХ століття.

 

Розвиток мистецтва ХХ століття.

(Методична розробка для 9 класу).

 

Тема: Стилі і напрями мистецтва. Від модерну до модернізму. Модерн і модернізм у мистецтві.

 

Мета: Дати поняття про особливості стилю модерн та модернізм, різновиди модернізму. Ознайомити з митцями та школами модерну. Вчити інтерпретувати та порівнювати твори мистецтва різних стилів і напрямів. Викликати бажання створювати живописні, графічні, декоративні та музичні композиції у різних стилях і напрямах.

Розглянути основні тенденції розвитку сучасного музичного мистецтва, познайомити із прикладами електронної та музики у виконанні на інструменті;

- розвивати вміння учнів уважно слухати сучасну музику та висловлювати свої власні музичні враження від прослуханого твору;

- виховувати естетичний смак, інтерес до слухання сучасної музики.

 

Компетентності школярів, що формуються протягом уроку:

Ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено сприймати навчальний матеріал), культурна компетентність (залучення до мистецької діяльності, розвиток творчого самовираження), соціальна компетентність (уміння співпрацювати з колективом), спостерігати і відтворювати довкілля в художніх образах засобами різних видів мистецтва, відкритість до інновацій і передбачення їхнього позитивного результату, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах.

Предметні: опанувати мистецькі поняття, розглянути основні тенденції розвитку сучасного мистецтва; формувати вміння емоційно сприймати сучасне мистецтво, музику та аналізувати її; розвивати вміння елементарної творчості.

 

Тип уроку: комбінований, урок уведення в тему.

 

Обладнання: підручник, презентація художніх творів, мультимедійна дошка, презентація, відео, ілюстрації творів за програмою, альбоми та зображувальні засоби.

 

Хід уроку:

І. Організація класу.

Повторення вивченого, введення в тему.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Які художні стилі мистецтва ви знаєте?

- Чи змінювалися стилі мистецтва із змінами епох?

 

ІІІ. Основна частина.

Слово вчителя.

 Минуле XX століття увійшло в історичний літопис людства як століття стрімкого технічного прогресу і небачених наукових відкриттів, що змінили традиційні уявлення про простір і час.

Воно позначилося:

- виходом у космос;

- проникненням у таємниці підсвідомості.

 Це був час двох світових і багатьох релігійних війн, революцій і соціальних конфліктів, техногенних катаклізмів і екологічних катастроф.

У цей період загострилися національні й релігійні протиріччя між народами, що по-різному сприймають цей світ.

Мистецтво минулого століття суттєво відрізняється від попередніх періодів, воно здається занадто складним для розуміння та неймовірно напруженим.

Насправді ж, воно, як і в усі часи, відображає й виражає дух своєї епохи, втілює внутрішній світ сучасників, які активно висловлюють протест проти дійсності, що руйнує індивідуальність або намагаються відгородитися від життєвих проблем іронією, гротеском.

Добро і зло, щастя і горе, війна і мир, любов і ненависть, урбанізація середовища і незаймана природа, що надавала натхнення, — діапазон тем сучасного мистецтва, яке відіграє роль своєрідного «барометра» цивілізації.

У європейських країнах активізовується роль художніх шкіл Баугауз (Німеччина), було зведено Ейфелеву вежу, величну споруду 1889 року для проведення Всесвітньовідомої виставки у Франції та різноманітні художньо-промислові виставки подібного типу.

У мистецтві на зламі століть не було єдиного панівного стилю. Виникла ціла низка новаторських стилів, які об’єднали однією умовною назвою – модернізм.

У першій половині ХХ ст. панував наймасштабніший і найцікавіший рух у вигляді багатьох нових форм творчості. Художники відтворювали світ згідно своєї інтуїції, поглядів, уявлень, особистих вражень ідей, а не класичних традицій.

Цей стиль настільки багатий на мистецькі шедеври, що розділився на окремі течії за певними характерними ознаками.

Ранній модернізм – авангардизм (початок перегляду сталих академічних традицій і появи нових тенденцій).

Модернізм – це інше мистецтво, яке має антитрадиційний характер.

Головна мета – створення оригінальних творів, заснованих на особистому баченні світу митця, відкритті принципово нових виразних засобів.

До сукупності стилів і течій модернізму належать:

    - символізм;

    - імпресіонізм і модерн;

    - авангардні явища — нео- і постмодернізм;

    - експресіонізм;

    - фовізм;

    - кубізм;

    - футуризм, а також пізніші новації;

    - абстрактне мистецтво;

    - дадаїзм;

    - сюрреалізм.

 У мистецтві виникло два поняття «модернізм» і «модерн».

 Модерн — це вужче поняття порівняно з модернізмом, адже воно характеризує конкретний художній стиль, який виник наприкінці XIX — на початку XX ст. переважно в архітектурі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві та існував до завершення Першої світової війни.

Модерн передував модернізму, охоплюючи багато країн, де отримав різні назви й мав свої особливості. Проте з часом цей стиль почали зараховувати до модернізму.

 Модернізм, для якого знаковою рисою стала полістилістика, перетворився на синонім усього некласичного мистецтва кінця XIX — першої половини XX ст.

Він мав філософське підґрунтя, охопив усі види мистецтва:

     - архітектуру;

     - живопис;

     - графіку;

     - музику;

     - театр;

     - кіно.

Як явище культури він характеризується розривом з попереднім історичним досвідом художньої творчості і прагненням затвердити нові, нетрадиційні основи в мистецтві.

На відміну від точного відображення навколишнього життя, притаманного попереднім епохам, модернізм базується на ідеях про неможливість пізнання й відтворення сучасного світу засобами класичного мистецтва.  Попри стильові відмінності між собою, модерністи зазвичай зображували дійсність як царство абсурду, хаосу. Вони не прагнули того, щоб їхня творчість була зрозумілою для всіх, а навпаки свідомо ставили собі за мету створювати елітарне «мистецтво для митців».

Модернізм характеризується безперервним пошуком нових оригінальних ідей, оновленням художніх форм, затвердженням їхнього пріоритету над змістом. А змістом художнього твору стає формоутворення, яке викликає естетичні почуття й емоційні переживання. Це був своєрідний бунт проти реалістичного сприймання світу.

Це була революція в мистецтві. Він виник як протест проти застарілих традицій. Творчі люди ХХ століття художник Пабло Пікассо, скульптор Олександр Архипенко, в музиці Ерік Саті, Поль Дюка, Карл Орф, Курт Вайль, Бела Барток, Золтан Кодай шукали нові способи самовираження і відображення дійсності. Музичне мистецтво ХХ ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для

світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Веберн, Альбан Берг), композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість, створюються шедеври мистецтва, що належали до різних напрямів і стилів. Їх важко було об’єднати в рамки певного стилю чи напрямку.

Кредо модернізму – новизна художніх ідей і засобів у мистецтві.

З кінця 1950-х років у світовому мистецтві виникає тенденція заперечення новаторства модернізму - постмодернізм, він передбачав повернення до використання традиційних форм і стилів.

У сучасному мистецтві з’являються інновації та відкриття, поєднується з цифровими технологіями, які вражають нас своїми досягненнями. У XXI столітті активно розвиваються різноманітні музичні напрями, зокрема академічна, популярна, електронна музика. З’явилась світломузика, а за нею яскраві світлові шоу, 3D лазерні шоу під музику та інші явища. На танцювальних майданчиках молодь захоплена ритмами сучасних танців. Цифрові технології змінили світ музики, створивши нові можливості. В академічній музиці XXI століття, окрім збереження традицій класики, спостерігаються нові явища — полістилізм та еклектика, що допомогли поєднати елементи музичних стилів, жанрів. Рок, поп, джаз і танцювальні ритми перетворюються на новітні синтетичні жанри, а класична музика поєднується з цифровими технологіями й мультимедіа.

Словничок:

Авангард — (з фр. — попереду і — охорона), або авангардизм — узагальнена назва найрадикальніших явищ модернізму у світовому, насамперед європейському, мистецтві, що виникли на межі ХІХ-ХХ ст. По-різному виявився в образотворчому мистецтві, музиці, хореографії. Термін не має однозначного тлумачення.

Гротеск — надмірне перебільшення або применшення зображуваного.

Урбанізація — процес швидкого зростання старих і поява нових міст.

Модерн (з фр.— новітній, сучасний) — стиль, який виявився переважно в архітектурі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві наприкінці ХІХ — на початку XX ст. і поступово завершив своє існування з початком Першої світової війни; мав різні назви в різних країнах.

Модернізм (буквально — «осучаснений», від лат. модернус — сучасний) — сукупність пов'язаних між собою стилів і напрямів у мистецтві, що виникли наприкінці ХІХ— на початку XX ст. і набули особливого розвитку після Першої світової війни.

Полістилістика — (від грец. полі — багато і стиль) — зумисне поєднання в одному творі несумісних, або надзвичайно відмінних, різнорідних стилістичних елементів.

Саунд-арт — мистецтво створення поєднань шумових і музичних звуків та їхня візуалізація в звукові інсталяції.

Світломузика — мистецтво поєднання музики і світла. Світломузичні роботи можна поділити на такі види: твори для концертного виконання; твори, в яких утілюють візуальні образи за допомогою спеціальних світлових інструментів; світломузичні фільми; автоматичні світломузичні апарати як декоративне оформлення простору.

Усі світлові шоу поділяють на фаєр-шоу (з використанням вогню), лазерне шоу (із застосуванням лазерного світла і технологій 3D-графіки), світлове шоу (світлове оформлення простору за допомогою світломузичних апаратів).

 

ІV. Практична робота. Створення графічної композиції у стилі модерн (на вибір учнів).

 

V. Підсумок уроку.

- Перегляд відео до теми.

- Об'єднання у групи, пари.

- Аналіз видів роботи, відео.

- Обговорення побаченого, почутого.

- Визначення власних емоцій від уроку.

- Творче завдання за бажанням: Спробуй удома створити малюнок із кольорових відбитків своїх долонь, підібрати озвучення (за бажанням).

 

V. Домашнє завдання.

Підготувати світлини, малюнки, звукові інтерпретації творів у стилі модернізму (на вибір).