Русь-Україна за Володимира Святославовича (Великого, 980-1015 рр.)

Русь-Україна за Володимира Святославовича (Великого, 980-1015 рр.)

План1. Внутрішня політика Володимира Святославовича.2. Упровадження християнства.3. Зовнішня політика Володимира Святославовича.

Піднесення політичної і економічної могутності Русі-України пов’язане з правлінням князя Володимира Святославича (названого згодом Великим) і його сина Ярослава Володимировича (Мудрого).

Прихід Володимира Святославовича до влади. Ще малим хлопцем Володимир керував Новгородом від імені батька — князя Святослава. По смерті Святослава між його синами Ярополком та Олегом розгорнулася боротьба за князівський престол, оскільки Русь-Україна не знала закону про спадкування влади. Ярополку вдалося перемогти Олега й об’єднати всі володіння Рюриковичів — Київ, Деревлянську землю і Новгород. Володимиру довелося втікати «за море», найімовірніше у Скандинавію. Проте 980 р. за допомогою варязьких найманців Володимир захопив владу в Києві, а Ярополк був підступно вбитий під час переговорів із братом. Володимир Святославович. Ярополк Святославович

Розширення території Русі за часів Володимира. Головною метою князя стало зміцнення центральної влади й розширення територіальних меж держави. У 981 р. прилучив терени волинян й хорватів (Побужжя). В кінці Х ст. приєднав землі Закарпаття, тиверців й уличів. Приєднано землі в'ятичів, радимичів і ятвягів. Тому Володимир розпочав реформи.

Реформи Володимира Великого1. Адміністративна (закон “Устав земельний”): усунув від влади всіх князів східнослов’янських племінних союзів, ліквідувавши племінні княжіння. Частину князів разом з їхнім оточенням київський князь переселив на південні кордони Русі для захисту від кочовиків — печенігів. Володимир поділив державу на території (округи), де правили його сини;2. Судова реформа – скасовується смертна кара: після хрещення Русі-України князь розмежував єпископський і міський суди.3. Фінансова реформа - Золото та срібло, які накопичувалися у князя, перекарбовували на монети — срібники та златники. На златниках і срібниках був зображений князь Володимир Святославич в образі візантійського імператора та родовий знак Рюриковичів, який у Володимира мав форму тризуба. Саме тризуб Володимира став гербом Української Народної Республіки на початку XX ст. і сучасної незалежної України.

4. Місто-будівна реформа - за правління Володимира розпочався стрімкий злет і розбудова фортець і міст: Чернігова, Володимира на Волині, Переяслава та Василіва (нині Васильків) на Київщині, Смоленська, Ростова і Ярославля (останні три на території сучасної Росії).5. Військова реформа - Раніше дружинники отримували за службу частку від данини. Володимир Святославич замінив племінну організацію війська на найману. Дружинникам надавали земельні наділи в умовне землеволодіння за умови служби князю. Податки із селян, що жили на цій землі, йшли дружиннику на його власні потреби, озброєння, коней тощо. Князь мав повне право забрати земельний наділ і передати його іншому власнику за службу. Реформи Володимира Великого

6. Релігійна реформа - спочатку князь намагався об’єднати державу через язичницьку релігію. Він поставив перед своїм палацом вирізані з дерева ідоли Перуна та головних язичницьких богів. Однак це не об’єднало руські землі. Язичництво гальмувало розвиток держави — і вибір було зроблено на користь християнства. Літописець зберіг для нащадків легенду про вибір віри князем. За нею Володимир обирав серед трьох релігій — християнства, мусульманства (ісламу) і юдаїзму. Реформи Володимира Великого

Прийняття християнства на РусіПриводом (подією, що підштовхнула) до хрещення були події 988 р. навколо візантійського м. Херсонеса у Криму (Корсунь у руських літописах). Історикам лише відомо, що князь підтримав візантійського імператора Василія II в боротьбі за владу в імперії. В обмін імператор обіцяв видати заміж за Володимира свою сестру принцесу Анну. Але обіцянку не виконав, що спричинило похід руської дружини на Корсунь. Облога Корсуня військом князя Володимира тривала три місяці, місто було захоплене, пограбоване та спалене. Саме в Корсуні, за літописом, Володимир Святославич охрестився, а також отримав «руку і серце» візантійської принцеси. Охрестившись, Володимир прийняв ім’я Василій (із грец. «базілей» — імператор), що показало його прагнення перетворити свою владу на законну і, можливо, рівну владі візантійського імператора.

За наказом київського князя в центрі міста була побудованаперша кам’яна церква, присвячена Богородиці. Воназалишилася в історії під назвою Десятинна церква, оскількина неї Володимир виділив десяту частину свого майна. Протягом тривалого часу на Русі християнство поєднувалосяз язичництвом. Таку ситуацію історики навіть назвали«двовір’ям». Зокрема й до сьогодні дожило літнє язичницьке свято Івана Купала.

Зовнішня політика Володимира Великого. На початку свого правління він включив у межі держави Волинь, Червенські міста. Волинь надійно увійшла до складу Русі, а ось за Червенські міста боротьба з Польщею тривала ще пів століття. На деякий час було приєднано балтійські племена ятвягів, проте боротьба з ними тривала ще й у середині XIII ст. Володимир здійснив похід на Волзьку Булгарію, внаслідок якого на тривалий час було встановлено взаємовигідний мир. Це відкрило шлях руським купцям річкою Волгою на Південь. Рушивши вниз Волгою, Володимир підкорив й обклав даниною залишки Хозарського каганату. Саме в цей час під владу Києва потрапив Таманський півострів із містом Тмуторокань.

Однією з головних проблем Русі-України була боротьба з кочовиками — печенігами. Вони неодноразово нападали на руські міста і села. З їхнім нападом на Київ пов’язана легенда про Кирила Кожум’яку, який переміг печенізького велетня. На цьому місці Володимир Святославич заснував м. Переяслав, де Кирило «переяв (перейняв) славу» печеніга, тобто поборов його.

Варто запам'ятати!980 р. – Володимир Святославович за допомогою варязьких найманців захопив владу у Києві.988 р. – хрещення Володимира та Русі-України. Шлюбна дипломатія - укладення шлюбів між представниками держав з метою підтримки добросусідських відносин. Саме князь Володимир започаткував явище, яке ми сьогодні називаємо шлюбною дипломатією. Запиши до зошита!!!

Для зміцнення зв’язків з іноземними державами Володимир укладав династичні шлюби. Син Святополк був одружений з донькою польського князя Болеслава, Ярослав — з донькою шведського короля. Дружні зв’язки Володимир Святославич підтримував із Візантією, Священною Римською імперією, Вірменією, Угорщиною, а також із Папою Римським. Завдяки діяльності Володимира Русь стала однією з найбільших країн Європи, що охопила майже половину Східної Європи. Прийняття християнства зробило Русь рівноправною в колі європейських держав. Крім того, Русь-Україна стала великим торговельним посередником між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю Європи.

У народній пам’яті збереглося ім’я князя «Великий», у билинах про богатирів — «Красне Сонечко». Руська православна церква у XIII ст. канонізувала його як Рівноапостольного, як і його бабусю — Ольгу.

Домашнє завдання. Виконати вправи за QR-кодом на ст. 41, 43 для перевірки засвоєння нового матеріалу. Доповнити таблицю: Опрацювати § 9.