самоосвіта вчителя історії

З досвіду роботи вчителя історії та правознавства

 Матвійчук Наталії Анатоліївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вчитель історії та правознавства  Криворізької загальноосвітньої школи № 123 Дніпропетровської області

Освіта:  вища, Криворізький державний педагогічний університет

Спеціальність: « Педагогіка і методика середньої освіти. Історія.»

Кваліфікація: викладач історії

Курси перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів педагогічних працівників ДВНЗ «КНУ» КПІ  - 2015 рік

 

Педагогічний стаж : 16 років

 

 

Педагогічне  кредо : Педагоги не можуть успішно когось учити, якщо в цей же час  ретельно не вчаться самі.

                                                             ( А.Апшероні)

Життєве кредо: Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем’єр- міністри можуть тільки мріяти.

                                                                           ( У. Черчилль)

 

Творче кредо: Ви ніколи не зможете створити мудру людину, якщо будете вбивати в дітях бешкетників.

( Ж.-Ж. Руссо)

 Проблема : « Впровадження моделей розвивального освітнього середовища, що сприяє процесу соціалізації та формуванню національно-патріотичної активності учнів»

Професія вчителя – одна з найбільш творчих і складних професій, яка поєднує науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника, режисера і постановника, актора, педагога, психолога та науковця. Характеризуючи діяльність вчителя історії, слід відзначити її високу соціальну значущість у процесі державотворення, формування національної свідомості і духовної культури українського суспільства.

 

На мій погляд, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси:

1. Державницька свідомість. В умовах сучасних трансформацій українського суспільства від тоталітаризму до демократичної держави, громадянського суспільства вчитель історії стає носієм державницьких ідей, з почуттям патріотизму висвітлює історичні традиції та прагнення українського народу до свободи й незалежності власної держави. Спираючись на багатий історичний матеріал, він змальовує героїчні постаті князів, гетьманів, героїв національно-визвольної боротьби, простих людей, для яких державність України стала найвищим сенсом життя і діяльності
2. Професійна майстерність. Тут можна виокремити два аспекти: вільне й ґрунтовне володіння історичним матеріалом, постійна самоосвіта, а також володіння сучасними технологіями навчання, які зможуть давати вагомі результати у навчанні та вихованні учнів. Учитель історії перебуває в постійному пошуку: самостійно конструює оригінальні дидактичні прийоми, створює власну педагогічну лабораторію
3. Гуманістична спрямованість викладання. Відзначимо, що цей компонент – якісно новий у навчанні історії. Адже в центрі історичних подій стояли не партії, класи, рухи, а конкретні люди з їх постійними життєвими потребами. Звернення до особистості, загальнолюдських цінностей, утвердження високих моральних норм якнайкраще відповідає ідеям сучасного державотворення в Україні.
4. Демократизм. У процесі навчально-виховної роботи даний компонент дає можливість педагогу знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Адже вчитель не лише сприймає, а й підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятися від позиції самого педагога. Історичний плюралізм, багатоманітність наукових підходів відкривають перед учнями шляхи до подальшої пізнавальної діяльності, а не до вивчення енциклопедичних знань. Водночас демократизм вимагає від учителя застосування педагогіки співробітництва, створення комфортного психологічного клімату у взаємовідносинах з учнями.
5. Висока особиста культура педагога. Сучасний учитель передовсім має бачити у своїх вихованцях особистість, а лише потім – учня. Зовнішній вигляд, емоційність мовлення, доброзичливість педагога часто створюють важливий позитивний образ, який стає прикладом для школярів. Відкритість, щира увага вчителя до внутрішнього світу дитини, розуміння її хвилювань – народжують повагу і довіру до педагога. Саме такі якості пробуджують в учнів інтерес до навчального предмета, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи

Нова державна концепція освіти і виховання вимагає удосконалення педагогічної діяльності вчителів й досягнення ними професіоналізму. Відзначимо, що поняття професіоналізму в психолого-педагогічній літературі трактується з різновекторних позицій і потребує окремого наукового дослідження.

К.Ушинський наголошував: ”Тільки особистість може вплинути на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна створити характер”. Величезна роль в становленні творчої особистості належить учителеві. Розвивати творчі  особистості  може тільки творчий учитель.

Проблема, з якою працюю я :« Впровадження моделей розвивального освітнього середовища, що сприяє процесу соціалізації та формуванню національно-патріотичної активності учнів» має актуальність  у першу чергу, соціальним замовленням щодо підготовки учня до свідомої активної участі у громадському житті Української держави, до самостійної орієнтації та адаптації в умовах швидких змін суспільного життя, а отже, формування у школярів життєво необхідних компетентностей для подальшої соціалізації. В українській освітній практиці стала  актуальною нова ідеологія освіти, що пов’язана з компетентнісним підходом. Цьому процесу сприяли  масове поширення та використання інформаційних технологій, підвищення  вимог до рівня освіченості, професіоналізму й конкурентоспроможності молодої людини. Випускники шкіл мають бути  здатними до неперервної професійної освіти, самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення. Тому важливим завданням для школи є створення й послідовний розвиток системи цільової соціалізації, яка б забезпечувала  формування у випускників комплексу рис соціальної адаптованості.

Особливо актуально ці питання постають в Україні сьогодні, бо в умовах соціальної нестабільності молодь стає акумулятором певних суспільних рухів, активним учасником, а часто й заложником політичних інцидентів.

У своїй діяльності як учитель – предметник  застосовую методи всеохоплюючого впливу на дитячу особистість для розвитку саме соціальної компетентності. Розумію, що соціальна компетентність включає три найважливіші аспекти: інформаційний, ціннісний, поведінковий. 

Інформаційні складові соціальної компетентності розвиваю шляхом організації  самоосвітньої діяльності школярів,  створення умов для їх саморозвитку. Безумовно, основою соціальної компетентності є ціннісний аспект. Тому на уроках історії звертаю увагу дітей в першу чергу на моральний контекст усіх історичних явищах та подіях. Для формування поведінкових аспектів соціальної компетентності найбільш продуктивними вважаю  активні та інтерактивні методи організації навчально-виховного процесу.

Особистісний компонент

Працюючи над реалізацією досвіду, глибоко усвідомила, що успішний розвиток суспільства визначається, перш за все,  підготовкою освічених, високоморальних та практичних людей, здатних до конструктивної плідної співпраці які мають глибоке відчуття відповідальності за долю держави.  Плануючи структуру уроку , розумію, що дитина розвиває свою індивідуальність у спільному вирішення творчих завдань, коли максимально залучається її життєвий досвід, а отримані знання набувають перетворень. Основними формами роботи на цьому етапі   стають групові та індивідуальні. Поряд з цим значне місце посідають дискусії, (наприклад вивчаючи тему «Радянізація західних областей України (11кл), учні мають можливість поміркувати над висловлюванням Гегеля : « Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди,а в боротьбі різних правд») рольові ігри, розігрування та моделювання ситуацій, обмін думками. Впевнилася, що особистісний компонент соціальної компетенції направлений на формування таких основних чинників: соціальної відповідальності; емоційної стійкості;  особистісної активності; адекватної самооцінки; вольового контролю; упевненості у собі; толерантності; мотивації досягнення успіху.

  Багато основних методичних інновацій пов'язую із застосуванням інтерактивних технологій на своїх уроках. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

   У своїй практиці найчастіше використовую такі  інтерактивні технології: роботу в парах, малих групах, мозковий штурм, акваріум ,   обговорення проблеми в загальному колі,   мікрофон, незакінчені речення,  аналіз ситуації; модель навчання у грі (   спрощене судове слухання; розігрування ситуації за ролями );навчання в дискусії (    дискусія;   дискусія у стилі телевізійного ток-шоу;  оцінювальна дискусія;   дебати).

Навчальні технології , які  я використовую :

1. Педагогічна технологія критичного мислення

Технологія розвиває в учнів здатність мислити критично та раціонально, використовувати та оцінювати знання.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення я  використовую такі:  5-хвилинне ессе, стратегія "Порушена послідовність",мозкова атака , читання з передбаченням ,гронування, стратегія позначок-поміток .

Застосування цих методик викликає інтерес до вивчення історії та правознавства, творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.

2. Технологія навчання як дослідження

Метою дослідницької технології є набуття учнями навиків дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості. У своїй роботі користуюся  дослідницькою моделлю за Нельсоном:

1. Визначення і формування суті проблеми.

2. Висунення гіпотез.

3. Збирання і оцінювання даних.

4. Перевірка гіпотези.

5. Передбачуваний висновок і прийняття рішення.

До цієї технології найчастіше застосовую метод проектів ( дослідницькі, творчі, інформаційні, ігрові).

3. Технологія формування творчої особистості

Зміст технології полягає у створенні мною ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування, пошуку, використання ігрових моментів, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей.

Форми проведення уроку : урок-подорож. урок - брейн-ринг, прес-конференція.

4. Інформаційні  комп’ютерні технології

   Це така модель навчально-виховного процесу, у якій мета досягається насамперед за рахунок найповнішого використання можливостей комп'ютерів та програмного забезпечення.

ІКТ відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:

 • ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

• знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

• знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;

 • сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

 • реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

 • збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;

• підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;

 • встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

• стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

 • змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;

• змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

 Комп'ютер використовуєтьсяна всіх етапах навчального процесу: при поясненні нового матеріалу; узагальненні; повторенні; перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів.

 При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції:

 1) джерела навчальної інформації;

 2) наочного посібника;

 3) тренажера;

 4) засобу діагностики і контролю;

5) засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу;

6) обчислювальної машини та програвача.

Проте, я так вважаю,  комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.  По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;  по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Сучасний вчитель просто зобов'язаний уміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту.

 

 

 

 

 

Мої досягнення

Досягнення вчителя - це дзеркальне відображення досягнень його учнів та моє  власне зростання!
   Робота над виявленням і розвитком обдарованої дитини - дуже кропітка праця, яку я виконую день від дня, не покладаючи рук.

   Під моїм керівництвом була написана робота МАН ученицею Шабановою Олександрою на тему: "Українське козацтво :звичаї, традиції, побут".

Закінчивши школу Юдін Максим, Гаценко Богдан, Колеснік Дмитро вступили  та навчаються на історичному факультеті КДПІ.

В даній таблиці представлені історичні та правознавчі  конкурси в яких приймали участь учні КЗШ№123

№	Назва конкурсу	Тема роботи	ПІ учня	Клас	Результативність
1	Міський конкурс учнівських проектів – презентацій  з нагоди відзначення 100 річчя проголошення УНР	«Павло Скоропадський – гетьман-державник» «Нестор Махно – герой з народу і для народу»	Осадча Д. Вакула В.	9 9	Нагороджені сертифікатами за участь
2	Районні тури олімпіади з історії		Матвійчук   М. Нагібас А Стеценко О Шкапа В.	8 9 10 11	Учасник ІІ місце Учасник Учасник
3	Районні тури олімпіади з правознавства		Баранець І.	9 10	учасник учасник
4	Міський тур олімпіади з історії		Нагібас А.	9	учасник
5	Міський дискусійний клуб «Діалог»	Міграційні проблеми в сучасному середовищі.	Стеценко О. Нагібас А.	10 9	учасники
6	Районний  етап  ХVII Всеукраїнського конкурсу учнівської молоді присвячений Шевченківським дням	«Світанок української держави»	Матвійчук М.	8	І місце

Щорічно мої учні активно приймають участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі «Лелека», «Патріот». Постійними учасниками стають старшокласники Всеукраїнської конференції «Модель ООН. Україна. Кривий Ріг ХХІ ст.. ». Неодноразово учні приймали участь в міському дебатному турнірі  «Аргумент.» . Разом з заступником директора з виховної роботи та учнями 5-11 класів планую та проводжу щорічні предметні тижні з історії та правознавства . Для учнів  та їх батьків проводю анкетування , надаю роз’яснювальну правову допомогу. 

  Особисто я  брала участь у Всеукраїнському конкурсі "Вчитель року – 2015" - стала призером  районного  етапу .

В таблиці подані назви конкурсів, теми моїх робіт та результативність.

 

№	Назва конкурсу	Тема роботи	Результат
1	Доповідь на районне методичне об’єднання вчителів історії	Головні принципи сучасної освіти як шлях формування компетентної особистості учня
2	Доповідь на шкільну педагогічну раду	Шкільний урок у ХХІ столітті
3	Об’єднання науковців Global Nauka	Чому я обираю демократію	Друкована робота та сертифікат
4	Член журі районного туру олімпіади з правознавства, Член журі міського дебатного турніру «Аргумент»
5	Друковані робота на сайтах urok.ua та super urok.ua	Громадянські компетенції в НУШ	сертифікат
6	Виступ з доповіддю на районному семінарі вчителів історії та правознавства «Розвиток громадянської  компетентності в рамках правової освіти».	Громадянські компетенції в НУШ	сертифікат
7	Виступ на педраді	Творча діяльність вчителя в удосконаленні педагогічного процесу.

 

 

 

Моя самоосвіта

Працюючи не один рік в школі я складаю щорічні плани самоосвіти. Візьму за приклад план 2018-2019 н.р.

Напря- мок самоосвіти	Зміст діяльності	Опрацьована література	Форма узагаль- нення	Термін виконан- ня
1.Вив- чення законодавчих доку- мен- тів	Ознайомлення з державним стандартом базової середньої освіти Законом України «Про освіту» від 17.09.2017 Опрацювати навчальні програми з історії та суспільно-гуманітарних дисциплін Ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо вивчення історії та суспільствознавчих дисциплін в загальноосвітніх навчальних закладах у 2018-2019 н.р. Опрацювати критерії оцінювання учнів	-Інформаційні збірники , сайт МОН   -Навчальні програми з історії та суспільствознавчих дисциплін   -Інформаційні збірники Сайт МОН	Конспект   Складан ня кален дарного планування     Доповідь на РМО вчителів історії       Конспект	Вересень     Вересень           Вересень             Вересень
2. Науково теоретична підготовка	Опрацювати  методичну літературу з проблеми «Впровадження моделей розвивального освітнього середовища, що сприяє процесу соціалізації  та формуванню національно-патріотичної активності учнів» Підготувати конспект опрацьованої літератури	Методичний посібник «Інноваційні підходи до викладання історії» Методичний посібник. «. Вид. . «Серія Педагогічні інновації . Майстерня» 2014 р. Фаховий журнал «!Історія  та правознавство» вид. «Основа»2018 р.	Тези     Конспект           Конспект	Жовтень     Листопад           Грудень
3.Методич на підготовка	Підготувати і провести відкриті уроки : Урок узагальнення за темою » Культура доби еллінізму»  6 клас , всесвітня історія «Господарювання греків.Грецька культура» 6 клас , всесвітня історія. Підготувати і провести відкриті виховні заходи: «Видатні жінки України» Гра брейн- ринг «Мораль , право . закон» . «Сімсот верс історії» .Гра –подорож	1.Сучасний урок :панорама методичних ідей. 2.Нетрадиційні уроки . Історія.Вид. . «Серія Педагогічні інновації . Майстерня» 2014 р. 3.Дидактичні ігри на уроках історії . Фаховий журнал «!Історія  та правознавство» вид. «Основа»2015 р. 4.Позаурочна , позакласна , позашкільна  освітньо-виховна робота. Журнал «Виховна робота в школі» 5.Тиждень історії і правознавства в школі .вид «Ранок»	Конспект уроку     Конспект уроку         Розробка виховних годин           Розробки виховних заходів	Жовтень         Березень         Березень                 Листопад
4.Психолого педагогічні основи навчання і виховання	Опрацювати статті «Психологічні особливості закріплення матеріалу». «Школярі – підлітки в школі  і дома.» «Взаємовідносини підлітків і дорослих в сім῾ї»	Журнал «Виховна робота  в школі» вид. «Основа» 2015 р.	Тези   Доповідь	Січень   Лютий
5.Основи педагогічно го управління	Відвідати уроки, виховні заходи вчителя історії що атестуються. Ознайомитися з досвідом роботи  вчителя правознавства Дехтярьової Т.Ф. . Провести засідання  ОШМК. Взяти участь у районних семінарах	Ознайомлення з конспектом уроку  вчителя Островської Ю.О. Ознайомитися з досвідом роботи Дехтярьової Т.Ф.. План роботи ОШМК Звіт про роботу ОШМК	Відгук про урок   Опис досвіду     План роботи Звіт	Жовтень       Лютий     Вересень   Березень     Згідно плану

 

 

Читаючи газети «Освіта України», «Історія України», науково-методичні журнали «Історія в школах України», «Історія і правознавство», «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання», «Український історичний журнал», інформаційно-практичний бюлетень «Все для вчителя», а також іншу методичну літературу підвищую рівень самоосвіти.

Також вивчаю та впроваджую інноваційні технології та методичні поради кращих вчителів району, міста, області, України: Баханов К., Виготський Л., Зорнік Т., Наровлянський О., Пометун О.,  Ремех Т.,Малієнко Ю, Курилів Т.

 Отже, як вчитель, я маю зробити все для того, щоб організувати процес навчання таким чином, аби випускник школи вмів застосовувати набуті знання в житті, розумів, що  знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації — як на професійному так і на соціально-побутовому рівні, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов'язана з життям.

І хоча освіта досить консервативна система, потрібно шукати нові шляхи і підходи для того, щоб реалізувати ідею формування компетентності випускника школи. Але містком до розв'язання проблеми повинна стати не примітивна компетентність, коли випускник школи багато знає, а компетентність у широкому розумінні, коли молода людина вміє використати свої знання на користь собі й суспільству, тобто знає, як реалізувати себе в житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігрова шоу-програма для 9 класу

«Міс історія»

(підготувала та провела вчитель історії, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії Матвійчук Наталія Анатоліївна)

Мета заходу: сприяти розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, формуванню естетичної культури, вихованню поваги до жінки, спонукати до самовдосконалення.

(Звучить лірична музика. Команди займають місця за ігровими столами. Виходять ведучі.)

Ведучий 1. Доброго дня, шановні пані та панове!

Ведучий 2. Ми раді вітати вас на шоу-програмі «Міс Історія»!

Ведучий 1. Історія дає нам багато прикладів самопосвяти і жертв жіноцтва для добра вітчизни та народу в часах давніх і нових.

Ведучий 2. Легендарні Іфігенія й Андромаха часів Троянської війни...

Ведучий 1. Клеопатра Єгипетська...

Ведучий 2. Цариця Грузії Тамара...

Ведучий 1. Княгиня Ольга...

Ведучий 2. Жанна д'Арк...

Ведучий 1. Леся Українка...

Ведучий 2. Це імена, які вписані в історію.

Ведучий 1. За всіх часів і в усіх народів жінка уособлювала затишок родинного вогнища: народження й виховання дітей, збереження родовідних традицій та обрядів, привітність і лад в оселі.

Ведучий 2. Її безмежна любов, ніжність і тепло душі надихали чоловіків на ратні подвиги, наснажували високістю думок поетів і філософів, працьовитістю - ратаїв, героїзмом - князів і воїнів.

Ведучий 1. Та над усе жінка була й залишиться уособленням родинного затишку, своєрідним оберегом духовних цінностей.

Ведучий 2. Тому сьогодні, коли чоловіки відзначаютьДень збройних сил України, жінки розважатимуть нас у конкурсній програмі «Міс історія ».

Ведучий 1. Тема нашого сьогоднішнього конкурсу

«Жінки в міфах, легендах, переказах, літературі, історії»

Ведучий 2. Представляємо вашій увазі команди.

Ведучий 1. Команда дівчат9- класу - «Княгиня Ольга».

Ведучий 2. Команда дівчат 11- класу - «Клеопатра».

Ведучий 1. За результатами нашого конкурсу слідкуватимуть члени вельмишановного журі.

Ведучий 2. Оголошуємо перший тур«Ім'я їй - жінка!».

Ведучий 1. Завдання учасникам: кожна команда має правильно відповісти на 13запропонованих запитань; обговорення відбувається в команді, а відповідь озвучує капітан команди.

Ведучий 2. Команди готові? Увага!

Звучать запитання для команди 9 класу.

1. Ім'ям цієї фінікійської царівни, яку викрав закоханий Зевс, названо одну з частіш світу. (Європа)

2. Як звали дружину київського князя Ігоря? (Ольга)

3. Своєю світовою славою ця англійська письменниця зобов'язана кримінальним злочинам. (Агата Крісті)

4. Назвіть ім'я першої жінки на Землі. (Єва)

5. Дружина єгипетського фараона Ехнатопа – прекрасна.(Нефертіті)

6. В честь кого було названо столицю Греції? (Афіни Палади - богині мудрості і справедливості, війни)

7. Усім відома американська кіноактриса Норма Бейкер. Назвіть її псевдонім.(Мерилін Монро)

8. Назвіть жіноче ім'я, яке в перекладі означає чайка. (Лариса)

9. Яка актриса зіграла роль Роксолани в однойменному фільмі?(Ольга Сумська)

10.Як звати казкову особу, яка першою піднялась у нічне небо на побутовому засобі, важчому за повітря?(Баба Яга) «

11.Назвіть псевдонім Лариси Петрівни Косач. (Леся Українка)

12.Як звали дочку Зевса іі Деметри - дружину Аїда? (Персефона)

13.Дочка Ярослава Мудрого - французька королева. Назвіть її ім'я. (Анна Ярославна)

Ведучий 1. Увага!

Звучать запитання для команди 11 класу.

1. Яку німфу покарала Гера, позбавивши її голосу?(Ехо)

2. У назві якої п'єси Івана Котляревського є жіноче ім'я? (Наталка Полтавка)

3. Ця американська співачка знялась у відомому кінофільмі «Охоронець».(Уітні Х'юстон)

4. Остання цариця Єгипту з роду Птолемеїв. (Клеопатра)

5. Дочка київського князя Всеволода Ярославича - імператриця германська. Назвіть її ім'я. (Євпраксія)

6. Столиця європейської країни, названа жіночим ім'ям.(Софія)

7. Богиня кохання в давньогрецькій міфології, яка, за легендою, народилася із морської піни.(Афродіта)

8. Продовжіть: Кий, ІЦек, Хорив і сестриця... (Либідь)

9. «Золота рибка» в українському спорті.(Яна Клочкова)

10.Уназві якого українського міста є сто жіночих імен? (Севастополь)

11.За грецьким міфом, вона випустила на волю всі лиха, хвороби, напасті, які відтоді іі оселилися серед людей. Хто вона? (Пандора)

12.Під яким псевдонімом виступає російська співачка Алла Перфілова? (Валерія)

13.Внучка Ярослава Мудрого, яка створила в Києві першу школу для дівчат. Назвіть її ім'я. (Анна Всеволодівна)

Ведучий 2. Журі підбиває підсумки першого туру конкурсу, а ми тим часом оголошуємо про початок другого туру«Історичний костюм».

Ведучий 1. Кожна учасниця має продемонструвати костюм певної історичної епохи. Конкурсантки пояснюють, яку епоху вони представляють і які елементи костюма носили тогочасні жінки. Оцінка конкурсу - 10 балів.

(Показ моделей)

Ведучий 2. Дякуємо всім учасницям і запрошуємо команди до третього туру «Ці чарівні жінки».

Ведучий 1. Усі команди грають одночасно. Кожна команда може пропонувати свій варіант відповіді лише один раз. Час для обдумування - до 30 секунд. Кожне запитання оцінюється одним балом, відповідь дає капітан команди.

Ведучий 2. Оголошуємо зміст запитань.

1. Хто мав у серці те, що не вмирає? (Леся Українка)

2. Назвіть чудеса світу із семи відомих, які так чи інакше пов'язані з жінкою.(Висячі сади Семіраміди у Вавилоні; Семіраміда - дружина царя Навуходоносора II; храм Артеміди Ефеської; Артеміда - покровителька мисливства, на її честь було збудовано храм у торговому місті Ефес, на західному узбережжі Малої Азії)

3. Назвіть римську богиню квітів та юності. Її іменем нині називають рослинний світ.(Флора)

4. У стародавній римській міфології Фортуна вважалася богинею «сліпого випадку», щастя. Зображувалася на кулі чи на колесі або з крилами, з рогом достатку в руці. А що символізували куля чи колесо? (Мінливість щастя)

5. Заради якої жінки турецький султан Сулейман І Пишний розпустив свій гарем і не хотів нікого знати, крім своєї Гуррем?(Роксолани)

6. За легендою, халіф Багдада Шахріяр убивав своїх дружин після першої ж ночі, боячись їх зради. Назвіть ту, яка залишилася живою і зуміла врятувати всіх. (Шахерезада - дочка візира, яка розповідала захоплюючі казки протягом тисячі і однієї ночей)

7. Назвіть ту єдину жінку, яка двічі була лауреатом Нобелівської премії: у 1903 р. - з фізики, у 1911 р. - з хімії. (Марія Склодовська-Кюрі)

8. У 1901 р. німецька фірма «Даймлер» почала випускати автомобілі нової марки. За пропозицієюпредставника фірми у Франції ЕрікаЕмніка новий автомобіль було названо іменем його дочки. Яким саме?(Мерседес)

Ведучий 1. Оголошуємо четвертий тур«Вгадай історичну особу». Команди повинні назвати відомих жінок в історії за їхніми портретами. Одним балом оцінюється правильна відповідь. Увага - на екран.

(На екрані - портрети таких осіб: Королева Вікторія, Леся Українка, Клеопатра, Єлизавета Тюдор, Єлизавета II - королева Великої Британії, Марія Стюарт, Катерина Медічі, Марія-Антуанетта, Роксолана, Соломія Крушельницька, княгиня Ольга, Жанна д'Арк, Катерина II, Єлизавета Петрівна, Маргарита Валуа, Елеонора Аквітанська.)

Ведучий 2. А зараз ми переходимо до п'ятого туругри «Примхи Мельпомени». Конкурсантки повинні розповісти про одну з відомих жінок в історії та відтворити конкретну історичну подію: виголосити промову, звернення.( 9 клас розповідає про Марусю Чурай, а 11 клас про жінку реформатора Марію Терезію)

Ведучий 1. Наш шостий тур –«Поетично – фольклорний». Конкурс призначений для капітанів команд. Капітани мають прослухати перші рядки поезії і продовжити твір, назвати його та автора. Оцінка - три бали за правильну відповідь.

1) Вітрило, вітре мій єдиний,

Легкий, крилатий господине.

(Нащо на дужому крилі,

На воїлюбії мої,

На киця, ладо моє миле,

Ти ханові метаєш стріли?

( «Слово про похід Ігорів»)

2)Гей, у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

(А ми тую червону калину підіймемо,

А ми ж свою славну Україну гей, гей, розвеселимо!

( Народна пісня «Розлилися круті бережечки»)

3)Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

(їв дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на долю дала.)

(Андрій Малишко «Пісня про рушник»)

4)Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

(Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.)

(Василь Симоненко «Лебеді материнства»)

5)Бо ти на землі – людина,

І хочеш того, чи пі –

(Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.)

(Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти - людина»)

6).Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

(А мати хоче научати,

Та соловейко не дає.)

(Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати»)

7)Знаю, що смерті - як коса замашна

Навіть царя не обійде вона

Байдуже смерті, мужик то чи цар –

Все пожере, як солому пожар.

(Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь.)

(Григорій Сковорода «Всякому місту - звичай і права»)

8)Еней був парубок моторний

І хлопець хоч куди козак

(Удавсь на всеє. зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.)

(Іван Котляревський «Енеїда»)

9)Стояв старий з молодою, як із ягодою.

І просилася, і молилася:

(Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять.)

( Народна пісня «Ой, під вишнею, під черешнею)

10. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Чому я не сокіл, чому не літаю?

(Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.)

(М. Петренко «Небо»)

11).І день, і ніч, ґвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться;

(Сумно, страшно, а згадаєш –

Серце усміхнеться.)

(Тарас Шевченко поема «Гайдамаки»)

12) Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

(Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.)

(Тарас Шевченко поема «Сон»)

Ведучий 2. Кожна жінка має ім'я. Кожне ім'я має свою історію, свої корені.

П. Флоренський у праці «Імена» зазначає, що ім'я людини, як найтонша її сутність, певною мірою визначає духовність його носія.

Ведучий 1. Кожне ім'я щось означає, приховує в собі якусь таємницю.

Ведучий 2. Софія - мудрість, а Олена - факел.

Ведучий 1. Валентина - сильна, а Наталія - природна.

Ведучий 2. Марина - морська, а Лідія - прекрасна.

Ведучий 1. Оксана - гостинна, а Тамара – пальма

. Ведучий 2. Ірина - та, яка несе мир, Зінаїда - божественна.

Ведучий 1. Інна - бурхливий потік, а Зоя - життя.

Ведучий 2. Ніна - лагідна, а Катерина - завжди чиста.

Ведучий 1. Ольга - свята, Маргарита – перлина

. Ведучий 2. Євгенія - благородна, знатна, Анна - благодать.

Ведучий 1. Імена... Учені-психологи довели, що дитина з ім'ям отримує певну психологічну спрямованість: ім'я не тільки впливає на саму людину, а й формує її психіку і нахили.

Ведучий 2. Так, у Світлан простежуються здібності до різних видів мистецтва.

Ведучий 1. Наталії зазвичай впевнені у власній неповторності.

Ведучий 2. Ірини дуже добрі, проте трішки дивні.

Ведучий 1. Анни готові прямувати до своєї мети будь-яким шляхом.

Ведучий 2. А якщо потрібно виконати серйозну справу, то краще за Ольгу цього не зробить ніхто.

Ведучий 1. Ми пропонуємо командам взяти участь у сьомому турі –«Музичному».Звучатимуть фрагменти пісень, в яких вживаються жіночі імена. Учасниці повинні назвати ці пісні та вжиті в них імена. Відповідь оцінюється двома балами, якщо пісню названо за фрагментом мінусовки, і один бал - за фрагментом пісні зі словами. Команди відповідають по черзі. Якщо команда не вгадає обрану пісню, то це може зробити команда-суперниця.

Ведучий 2. А зараз ми переходимо до останнього восьмого туру під назвою«Перлини думки».

Ведучий 1. Завдання командам: спробуйте правильно завершити літературний вислів чи афоризм про жінку. Зараховується лише повна правильна відповідь, яка оцінюється одним балом.

Ведучий 2. Увага! Розпочинаємо восьмий тур.

Ж. Саньяль-Дюбе стверджував: «Чоловіки  завжди люблять того, кого цінують, жінки цінують лише того, ...» Кого? (Кого люблять)

Ж. Лабрюель зазначав: «Легше запитати старця про те, коли він помре, ніж жінку - про те...» Про що? (Коли вона народилася)

А. Карр писав: «Вік жінки має три виміри: той. що здається, справжній і...» Який третій вимір має вік жінки, на думку А. Карра? (Який вона сама собі приписує)

А. Турньє констатував: «Коли жіночі очі затуманюються сльозами, то...» Що відбувається? (Бачити перестає чоловік)

Іван Бунін стверджував: «Жінки ніколи не бувають такими сильними, як тоді, коли озброюються...» Чим? (Слабкістю)

П. Бомарше писав: «Природа сказала жінці: будь прекрасною, якщо можеш, мудрою - якщо хочеш, однак...» Якою жінка має бути неодмінно? (Розсудливою ти повинна бути неодмінно)

Г. Буше зазначав: «Існує тисяча хитрощів, щоб змусити жінок заговорити, але немає жодних, щоб змусити їх...» Що зробити? (Замовкнути)

Ведучий 1. Дякуємо всім учасницям команд за виявлену під час гри активність, кмітливість та прагнення до перемоги. Для оголошення результатів гри слово надаємо журі. Журі обирає «Міс історію» . (Нагородження).

 

 

 

 

 

«Жінки в історії України»  (Позакласний захід для учнів 9 – 11 класів)                                                        Вчитель Матвійчук Н.А.

 

Жінки в історії України

Мета: на конкретних прикладах розкрити роль жінки вісторії України, ознайомити з діяльністю Союзу Українок, показати його роль у розбудові української державності, розвивати мислення, вміння самостійно працювати, висловлювати свої судження, виховувати в учнів повагу до жінки.

Обладнання.  Ікона Божої Матері,вишивані рушники,столик із букетом квітів, слайди «Відомі українки»;вислови на плакатах,свічка, калина,хліб-сіль,книжкова виставка.

Зміст висловів ( слайди 2 - 6)

І.Українонькомоя,єна світі ти і я,

є на світі наша слава - рід козацький величавий.

2.Красива я була,правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була,правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

                 Л.Костенко

3. Єдине , що від насзалежить,-

Принаймні вік прожити,як належить.

                   Л.Костенко

4. Поезія - рідна сестра моя

Правда людська - наша мати.

                  Л.Костенко

5.Життя людського роки стислі.

Немає часу на поразку.

                 Л.Костенко

Запрошення гостей до зали.

Звучить запис пісні «Україночка» у виконанні Оксани Білозір.

І ведучий

Ти розумна і добра, ти весела і гарна на вроду,

Та чи знаєш, дівчино, якого ти роду?

Ми жили споконвіку - над Россю, над Бугом, Славутичем...

Ми плекали наш сад, ми творили мелодії гусельні,

Ми жили споконвік. Звались предки русинами й русами.

І сіяв Київ-град, між великими сіяв столицями.

Ярославни були у державах Європи царицями.

Дивували ми світ і соборами,й пружною крицею,

І книжками, і медом, й золотою, мов сонце, пшеницею.

Ми б далеко пішли все новими, як день, доріженьками, -

Та змагались віки із сусідами, із воріженьками.

Вміли навіть селянки читать і писать у Хмельничину,

Це Алепським Павлом, Патріарховим сином засвідчено.

Не шукаймо листів тих жінок - мов листочки навіки утрачені.

Лиш пісні залишились Чураївни, братами збатрачені.

Супостати прийшли. Ми страждали, безвинно покарані.

Нам ламали хребет, виривали язик браття-Каїни.

Напували нас трійлом, підступно солодкими чарами,

І нащадки Трясила в неволі росли яничарами.

Пустоцвіти ростуть і сьогодні із доброго кореня,

Та народ не загинув, не вмерла Вкраїна нескорена.

Україна нова, незалежна ще тільки рождається.

Поезії про тебе пишуть люди,

В піснях чарівних квітне образ твій,

Де б не була ти, жінко, ти повсюди

Достойно творила й твориш вічний подвиг свій!

ІІ ведучий

Роль жінки з українській історії надзвичайно велика. У  прогресивному поступі України вона завжди займала чільне місце.

З часів трипільської культури жінки української землі стають берегинями роду,незаперечними авторитетами і майстринями у ство­ренні матеріальних і духовних набутків суспільства. А з часів під­несення Київської держави  (IX- XIст.) до нас дійшли звістки про перших славних жінок нашого народу.

І ведучий

Старі картини доносять до нас одухотворені, просвітлені обличчя наших жінок ще від прадавніх часів і часто з книжкою в руках. Вони не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків із українських князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Мало того, на протязі всієї історії України немало з них в культурно-освітній, політичній і навіть військовій діяльності не тільки не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. Але завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українські жінки стояли на боці милосердя, несли велику любов і сімейне тепло.

1 читець

Все, що нас із життям єдна,

В цьому світі

Від народження дня

До останньої миті,

Все, що вічне й нетлінне,

Що у всесвіті цінне,

Через руки жіночі пройшло неодмінно.

ІІведучий

Своє уявлення про жінку-русинку, яка тисячі років творить життя, зцілює людей своєю добротою, зуміли передати в подобі Богоматері давньоруські майстри іконопису. Недаремно в культурі українського народу найбільш розповсюдженими були два мотиви. Богоматір Милування - мати, яка пестить дитину і Оранта Заступ­ниця, Покровителька.(Слайд 7)

2 читець

Як сонце світить і гріє,

Сяє і сяє з небес

Твій погляд, Діво Маріє,

Діво, Княгине чудес!

Як гожа і свіжа рожа,

Що роси живучії п'є.

Так живить, Матінко Божа,

Благословення Твоє!

Прислухайсь: мова барвиста,

Мов срібні звуки в імлі,

Це славим Тебе, Пречиста,

Ми, діти, - квіти землі!

IIведучий

Поряд з Богоматір'ю - символом найвищого і світлого - український народ шанує земну жінку, яка уособлює в собі не тільки високу культуру, а й безмежну сердечність і чулість. Ці риси українки наша жінка пронесе через всі лихоліття і бурі, на які так щедра наша історія. Визначна поетеса Олена Теліга у двадцятому столітті підтвердить це.

Не зірвуться слова,

І у руці перо не зміниться на спис,

Бо ми лише жінки.

У нас душа - криниця,

З якої ви п'єте:

Змагайся і кріпися!

Іведучий

Героїні нашого дійства - княгиня і князівна, козачка і шляхтянка, просвітителька і селянка, письменниця і воїн, митець і вчена... У їхніх долях віддзеркалюється доля всіх наших жінок на протязі славної і багатостраждальної історії України.

Сторінки письмових джерел ХІ-ХУ ст. рясніють іменами учасників бурхливих подій історії Київської Русі. І не важко помітити, що в історії зовнішньої і внутрішньої політики давньо­руської держави, її економіки і культури залишили пам'ять про себе не тільки видатні князі, але й мудрі княгині, не тільки мужні правителі-воїни, але і далекоглядні, освічені правительки.

Читець.(Слайд 8)

Ольга    - велика княгиня Київська.

Про походження та юність Ольги відомо дуже мало. Існує декілька легенд, наукових припущень щодо місця народження Ольги. Літописне свідчення повідомляє про те ,що в 903 році до Ігоря привели женувід Пскова на ім"я Ольга. За іншими джерелами Ольга була донькою перевізника. Частина дослідників висунула гіпотезу про болгарське походження Ольги, їхні  опоненти стверджують,що вона дочка  князя Олега. Проте вся її діяльність свідчить про словенське походження княгині. Ольга була першою українською правителькою,яка залишила  по собі славний слід. Уперше Ольга з"являється на політичній арені після смерті свого чоловіка    князя Ігоря. Вона правила від імені малолітнього сина Святослава,який народився з 942 році.  Після смер­ті Ігоря,якого убили повсталі древляни,з яких він хотів узяти пов­торну данину,Ольга жорстоко  помстилася непокірним,хоча й мусила дещо обмежити збір данини. Все це сприяло тому,що протягом 20 років, доки правила Ольга в державі було мирно і спокійно. Це було X століття, коли в усій Європі панувала фізична сила,кожен володар був насам­перед воєначальником. І ось на Київському престолі жінка,за того­часним поняттям - стара  (за літописними згадками  Ользі було 50 років)  I все ж унікальність    цієї жінки змушує прийняти харак­теристику    сучасників  Ольги,як наймудрішої серед людей.

З іншого боку,треба уявити,на якому  високому рівні культури і моралі стояла людність держави,аби беззастережно коритися владі старої,слабкої жінки,шанувати розум і душевну красу в добу панува­ння фізичної сили. На відміну від Олега, Ігоря, які багато воювали із сусідами,Ольга всю своя увагу передусім зосередила на внутріш­ньому житті Київської держави. Вона особливо    побувала в підкоре­них їїпопередниками племенах,не боячись замаху чи повстання. Вона заклала нові міста,села,волості,призначила своїх правителів.

Ольга  першою серед    київських князів спробувала ввести порядок щодо данини:встановила  норми податків,що свідчить про високий рівень державницької свідомості Ольги . Трагічна смерть Ігоря змусила  Ольгу уважніше поставитись до оподаткування народу.

Вся внутрішня діяльність Ольги сприяла формуванню в Київській Русі міцного апарату державного правління.

Зокрема, чи не найвеличнішою справою Ольги було запозичення християнства у Візантійській імперії шляхом власного хрещення. Вчені вважають,що у впровадженні християнства на Русі були заці­кавлені обидві сторони :візантійський імператор хотів мати підтри­мку Київської держави,Ольга ж мріяла домогтися від імперії цісар­ського титулу і привілеїв купців.

Акт   хрещення Ольги зберігся в таємниці. Разом їх християнством Ольга принесла в Київ і більш високу культуру. Так перша кам"яна будівля  на Русі - її палац. Церковні книги,без яких не було б на Русі розвинутої писемності,теж стали надходити до Києва після хре­щення Ольги.

Візантійські імператори розуміли міжнародне значення хрещення руської княгині,тому вони дуже добре приймали Ольгу.

На думку М.Грушевського, переговори Ольги з Оттоном скоріше мали політичний характер. Отже,  навіть не результативними перего­ворами з німецьким імператором Ольга все ж домоглася більшої поваги до вимог та  інтересів Київської Русі з боку Візантії. Під час похо­дів князя Святослава Ольга міцно утримувала в своїх руках правління державою. Ольга була похована за християнським звичаєм 11 липня 9б9р. за участю священника.

На сьогодні існує багато трактувань образу Ольги. Перекази називають її хитрою,церква - святою,  історія -мудрою.

І ведучий

Як гідні і характерні представниці свого історичного часу, жінки України вклали енергію розуму, душевного неспокою й відданості рідній землі,щоб сприяти її суспільному процесу,збереженню самобут­ності й традицій української спільності. Впродовж багатьох століть непересічні представниці чарівної статі вносили в історичну скарбни­цю українців цінний досвід державного будівництва  та керівництва. На терені національної культури ними було здійснено вікові вчинки. Українські жінки відомі як незмінні прихильниці та захисниці сумлін­ня, щирості в стосунках.

ІІведучий

Ще й зараз знаходиться у Франції, у міській бібліотеці Реймса найдавніша пам'ятка київського походження - Євангеліє, написана кирилицею, яка була офіційною писемністю Київської Русі. її привезла у Францію дочка Ярослава Мудрого Анна, яка  вийшовши заміж за французького короля, стала королевою Франції. (Слайд 9)

Читець...,.,.

Славне життя княгині Анни Ярославни пов’язане із середньовіч­ною історією Франції.   Французькі історики на підставі свідчень хроністів писали у ХУІІ ст.,що до короля докотилася слава про красу принцеси Анни, дочки Григорія (це друге їм" я Ярослава Мудрого, під яким він відомий у Західній Європі). Але Ярослав Мудрий не одра­зу дав згоду на шлюб своєї дочки з королем Франції. Візит довірених Генріха з 1044р. був безрезультатним. Лише в 1048р.єпископу Готьє вдалося переконати київського князя прийняти пропозицію короля Франції. Цього разу княжна залишила рідний край.

У Франції XI ст. добре знали Київську Русь,як державу з силь­ною, постійно боєздатною дружиною. Здобутки Київських володарів на міжнародній арені стали вирішальними.

У квітні 1048р. Анна була обвінчана з Римі. У серпні 1049р. відбулося весілля Анни Ярославни і Генріха І,а в 1052р. народився син Філіп,який у семирічному віці був коронований у Реймсі.

Про авторитет Анни говорить такий факт,що їй було надано право ставити свій підпис на    документах. Цей привілей Анни був уні­кальним явищем для французького королівського двору

XI ст. Анна знала латинську офіційну мову того часу,якою писало і говорило освічене суспільство Західної Європи, пам’ятала кирилицю,часто під­писувалася рідною мовою. Це була данина вірної дочки рідній землі- як і присутність в  її гербі золотого тризуба,що став обов'язковим елементом державної символіки Київської Русі,починаючи з великого князя Володимира.

Окремі дослідники історії Франції XIст. схильні до думки,що наприкінці життя Анна Ярославна повернулась до Києва і там померла. Але літописи про це мовчать. Адже неможливо,що така подія,як повер­нення  на батьківщину дочки Ярослава Мудрого,залишилася для киян непоміченою.

Гіпотеза доводить,що Анна похована в церкві абатства Зільє, неподалік від міста Етампа.

Попри існуючих легенд,наукових гіпотез і міркувань справжнє історичне життя Анни Ярославни гідно представлено у величі рідної землі Київської Русі.Їїперебування у Франції стало помітною полі­тичною і державною подією для двох великих європейських країн середньовіччя;  позитивно позначилося на культурному й церковному житті тогочасного   цивілізованого світу.

ІІ  ведучий

Представниці руських княжих династій залишили після себеслід, як подвижниці на ниві освіти. Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна при Київському Андріївському монастирі у 1086 р. заснувала жіночу школу. Це була перша жіноча школа не тільки в Київській Русі, але й у всій Європі. Беручи участь у культурній діяльності, видатні русинки ставали носіями духовних традицій рідного краю, займалися доброчинством.

Читець

Власниця Волинського містечка Гощі Раїна Соломорецьказаснувала чоловічий монастир, де була діюча церква, школа, яку тоді переніс з Вінниці Петро Могила.

Раїна Вишневецька, донька Яремії Могили. За своє коротке життя вона дала життя трьом знаменитим монастирям: Гусятинсько-Прилуцькому, Ладинсько-Підгорському і Мгарсько-Лубенському.(Слайд 10)

Читець

Княгиня Анастасія Юріївна Гольшанська (в заміжжі Заславська) дала великі кошти на переклад і друк знаменитого Пересопницького Євангелія. Її сестра Юліана Заславська за добродійницьку діяльність була канонізована до лику святих.

Читець

Княгині Олена і Софія Чорторийські у 1597 р. заснували спеціальну фундацію при Пересопницькому монастирі, їй дали кошти на шпиталь для недужих, убогих і заснували школу для селянських дітей.

Читець

Ганна Гойська подарувала Почаївській лаврі земельні посі­лості та образ Божої матері, що одержала його від грецького митрополита Неофіта.

Читець

Софія Русова з сестрою Марією заклали по смерті батькадитячу школу і ясла.(Слайд 11)

Читець

Графиня Єлизавета Милорадович (тітка гетьмана Скоропад­ського) заснувала школи, фінансувала підпільні українські друкарні в Галичині. її пожертви у дев'ять тисяч гульденів уможливили заснування Літературно-Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові.

IIведучий

Історія не забуває таких діянь, тому й береже в пам'яті подвижницьке життя волинянки ГальшкиГулевичівни.

Високоосвічена і інтелігентна, вона була вхожа у високо-інтелектуальне Київське товариство, у її домі бували архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, відомий вчений просвітитель Ісая Копинський, Лаврентій Зизаній, МаксимСмотрицький. Добре знайома була Лисавета з прославленим українським полководцем, високоосвіченим гетьманом Війська  Запорозького П. Конашевичем-Сагайдачним.                                            

Після пожежі на Подолі 1614 р., коли згоріли старовинні церкви і серед них дивовижної архітектури храм Бориса і Гліба, унікальна бібліотека старовинних книг, папірусів і літописів, Гулевичівна проявила громадянський подвиг. Вона подарувала київській громаді свою садибу з землями в Києві для заснування на місці згорілого нового монастиря, будівництва притулку для убогих, а головне - школи для дітей шляхти, міщан, козаків. Це  дало початок Київській братській школі, а після злиття з Лаврською  утворили знамениту Києво-Могилянську академію, яка була  першим і довгий час єдиним вищим учбовим закладом у СхіднійЄвропі.

Останні роки життя провела в Луцьку. Тут її головні турботипов'язані з діяльністю Луцького братства, збиранням стародавніх книг, пам'яток історії та культури краю. В заповіті розпорядилася поховати її біля братської церкви в Луцьку. Померла Гулевичівна в березні

1642 р.

Iведучий

Кілька століть співали кобзарі та лірики по селах та міс­тах, на битих шляхах  і на людних ярмарках народну думу про Марусю Богуславку,яка потрапила в турецький полон, «потурчилася, побусур­манилась для розкоші турецької, лакомства нещасного»,але вболівала за долю поневолених співвітчизників і прагнула допомогти  їм.

IIведучий

Ця дума перекладена на кілька мов світу,записано біля ста її варіантів. Образ української жінки,що визволяє своїх спів­вітчизників, надихає поетів,композиторів,драматургів,

Читець.Чадра Марусі Богуславки.

Ліна Костенко

Вузенька вуличка,стіна,повита хмелем,

Татари сплять,сьогодні вних байрам.

Високий дуб,по-українськи - нелинь.

Святе письмо,по-їхньому   - Коран.

Чого    я тут?Ще й кажуть,Богу слава,

Що я жива,що в мене муж паша,

А я - Маруся, я - Із Богуслава.

У мене є непродана душа.

0,як він любить,як він мене палить!

Як він мене цілує уночі!

Каблучки нанизав по дві на кожен палець,

Браслети на руках,на шиї-дукачі.

Мого лиця не видно під чадрою,

Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.

А то б я їм здавалася б чудною, 

-Чого я зблідла і куди іду.

Чого дивлюсь у море,у тумани,

Чого,як тінь,блукаю уночі,

Бряжчать мені невільницькі кайдани,

А я шукаю сховані ключі.

IIведучий

У складній психологічній і драматичній життєвій ситуації дума передає патріотизм    української жінки – полонянки, ів цьому найбільша привабливість її образу. Найбільш імовірним здається припу­щення,що творці думи поклали в її основу певну реальну подію,що Маруся Богуславка    - це конкретна історична особа,а не художній витвір  поетичної фантазїї. Дума правильно відбиває добу,її дух, втілює життєві явища тих далеких часів,підтвердження яким ми зна­ходимо в  історичних документах.

І ведучий

Українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського Ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею українські жінки. їх чекала тяжка виснажлива праця, а наймолодші і найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського Ханства, навіть Єгипту.

Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу.

Як за часів турецької неволі

Із України гнали в степ ясу,

Моїх дівчат на ринках продавали,

В гаремах марнували їх красу!

Сміявся хижо місяць-ятаган.

Тоді повстала горда Роксолана

І склав життя до ніг їй Сулейман.(Слайд 12)

Історичні джерела свідчать, що наявність в українській жінці зовнішньої та душевної краси, тонкого розуму та почуття лідерства сприяли тому, що вона навіть у неволі займала високе становище в Османській імперії. Українки-невільниці навіть були дружинами султанів.

IIведучий

Анастасія,Роксолана, Хуррем, Хасекі - усе це імена,під якими    знана світові    дівчина з  України. Турки  ,ще і сьогодні звуть її Хуррем(радісна).У Стамбулі велика міська   дільниця носить ім’я Хасекі, на  тій дільниці- збудована Роксоланою мечеть,притулок для убогих, лікарня - все це на місці Аврет-базару,   на якому колись продавали людей у рабство. А тут,коло мечеті Сулеймана  Пишного,поряд із його величезною восьмигранною гробницею, - теж кам’яна і  теж восьмигранна усипальниця    його жени Роксолани,єдиної султанші в тисячолітній історії могутньої Османської імперії,взагалі єдиної в усій  історії цієї землі жінки,яка удостоєна  такої честі.

Читець.

Їй   випало жити у вік титанів;Мікеланджело,і Леонардо, Тиціан і Дюрер, Лютер і

Макіавеллі, Мюнцер і Мор, Рабле і Босх відкривали це століття геніїв, а замкнути його мали Монтень і Челіні, Сервантес і Шекспір.

Хто із смертних мав зухвалість зрівнятися з титанами і хто міг зрівнятися? І чи могла замахуватися  на велич невідома     дівчина з України,жорстоко кинута в рабство,позбавлена свободи? Коли й справді на когось    проливались небесні дари,той судилися хіба що зневіра і відчай. Коли завдяки надприродному напруженню душі зумі­ла вона,в рабстві здобути собі свободу,то    була  тим часом тільки свобода любові. Здавалося би: що може бути вище для жінки,ніж свобо­да з любові? Але ж уся вона тримається на залежності,знов повер­таючи тебе рабства,щоправда,добровільного,солодкого,та  однаково рабства,а в роботі не може бути величі.

Тисячі разів уявляла свою смерть,коли за брамами Сералю шаленіли яничари,тулила до грудей малих дітей,умирала разом зними,тільки тепер зазнавши справжнього жаху. І коли вціліла, воскресла, народилася заново,то народилася вже не Хуррем,а  тількиХасекі й Роксоланою. Мала знати в своїх  часах місце не просте,ависоке,лякаючись сяйва геніїв. Не схиляючи голови перед могутністюволодарів віку.

Автор роману "Роксолана" Загребельний визначає трагедію Роксолани трьома афоризмами: «Любов,мудрість і птахи не знають віт­чизни», «Щоб жити,потрібна вітчизна ,свобода і пісня», «Заснувати свій рід можна  тільки на рідній землі, заплідненій трудом предків твоїх».

Настя Лісовська мала пісню, досягла мудрості й любові, та без вітчизни і свободи не могла багато зробити для поступу свого народу і продовження розумного власного роду.

Звучить пісня про Україну у магнітофонному записі.

Іведучий

У 1520 році під час нападу татар на прикарпатське місто Рогатин (нині Івано-Франківська обл.) була захоплена і продана в султанський гарем 15-ти річна Настя, донька місцевого священника Лісовського. Незабаром з рабині-наложниці вона стала улюбленою дружиною Сулеймана І Пишного - одного з наймогутніших, наймудріших султанів грізної Османської Імперії.

За свідченням сучасників, відзначалася розумом, красою і музичним талантом. Відіграла значну роль у політичному житті Османської Імперії в 20-50 роки XVIст. Сприяла формуванню елементів політичної культури Туреччини. Вперше в історії дер­жави, як дружина султана вела дипломатичні переговори з пред­ставниками Іспанії, Угорщини, Венеції, впливала на політичні рішення. Тільки їй дозволялося робити те, що суперечило турець­ким традиціям, мусульманським законам, султанським придворним звичаям. Де ж то чувано, щоб дружина султана з'являлася перед чужоземцями без паранджі та ще й позувала художникам. Адже іслам взагалі забороняв малювати не лише людей, а й звірів та птахів.

Полонила ж вона Сулеймана перш за все своїм непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером українсь­кої дівчини, вмінням дати добру й мудру пораду. Знала ряд мов. Завдяки зусиллям Роксолани 41 рік наймогутніша у світі держава не чинила нападу на Україну.

Одній Роксолані наказав Сулейман збудувати величний мавзолей, як самому султану. їх, султанів, було 36, але жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 54-річна жінка-українка.

1 читець

Жона султана. Хто згадає - бранка?

І хто й коли дізнається про це,

Як там, в покоях плачеш ти до ранку

в рожевий шовк ховаючи лице?

Галера чорна. Хвилі за кормою.

Хтось так співає - холодно зіркам.

Твоє слов'янське личко під чалмою

І вишитий драконами рукав?

Отак живеш, душею прихиливши

В Страсний Четвер запалену свічу.

Твоє ім'я - як відсвіт пожарища

І як відлуння тихого плачу.

Вже тих подій і слід на світі стерся

Той шовк забув тепло твоїх долонь

І лиш ім'я - невидима фортеця

душі, що не здалася у полон.

Гіркого поля сонячна тернинка

Шляхетна віть в селянському гербі

Хто дав тобі імення - Українка?

Що сотні років плакало в тобі.

IIведучий

Є правдиві скарби,які намертво лежать у землі,а є живі скарби,що передаються від покоління до покоління. До таких належать народні пісні,створені легендарною пісняркою Марусею  Чурай.(Слайд 13)

Відомий український історик Мозолевський писав:  «Маруся Чурай славилася неймовірною красою,вмінням співати  та імпровізу­вати на вечорницях. З пісень,які безумовно належали Марусі,найбільш відомі «Віють вітри,віють буйні», «Ой,не ходи,Грицю», «Сидить голуб на березі»,  «Котилися вози з  гори», «За світ встали коза­ченьки», «Посадила огірочки».

Звучить запис пісні «За світ встали козаченьки»

Читець.

Якою була Маруся  Чурай?

Я їїуявляю такою. Перш за все вражають світлі,блакитні очі піснярки. Гарні очі. Але які страждання затьмарюють її лице,яке страждання виливає піснярка у словах,що злітають з її чарівних вуст. Тендітна, маленька,вона вся співає,зливається з піснею:

"Чом не гудуть буйні вітри, не ламають віти?

Чом не несуть на крилечках від милого вісти?

У чистих,але гірких словах - ісум,і дівоча любов,і рішучість. Плачуть, плачуть очі дівочі,ділиться дівчина своїми стражданнями з природою:

Ой не гудуть буйні вітри,не ламають віти?

Ой не несуть на крилечках від милого вісти.

Щирі слова дівчини западають у серце,залишають там вічний слід. І вже немов не тільки дівчина,а ми чекаємо вістей,сподіває­мося на зустріч:

Серце ждало і ридало,що милий прилине,

Серце марно сподівалось,вже й надія гине...

Читець.

Маруся  Чурай «На городі верба  рясна»

На городі верба рясна.....

Там стояла дівка красна

Хороша  та вродлива

Їїдоля нещаслива.

Їїдоля нещаслива -

Нема  того,що любила.

Нема його,тай не буде -

Розраяли вражі лади.

Розраяли,розсудили,

Щоб ми в парі не ходили,

А ми в парі ходить будемо,

Як любились,так І будемо! _

Iведучий

В Україні на початку XX століття хвора,тендітна,зовсім ще молода жінка писала античні трагедії  психологічні драми,поеми, вірші іпрозу, надзвичайної сили статті,  в безвиході національно-психологічних катакомб відстоювала свободу людського духу.

Читець.

М.Рильський

Вся ти - трепет,вогонь,ідея,

Вся ти - вірна єдина струна,

І хто знає співця Антея,

Той тебе у ньому пізна.

Ти себе українкою звала, -

І чи краще знайду я ім’я

Тій,що радістю в муках сіяла,

Як Отчизна - твоя і моя.

IIведучий

Так,Леся Українка.А ще - Одержима. Квітка Ломикамень. Дочка Прометея.

(Слайд 14)

Леся Українка,з її освітою,розумом,з її безпомил­ково етичним слухом,її хистом до музики,мов,живопису,була  одним із тих останніх поетів,  «вихованих в буржуазній культурі».

«Мені судилося жити в дуже тяжку добу - не знаю,чи діжду кращу»,так писала Леся Українка майже сто років тому . Можемо повто­рити. Але не    приведи Господи,щоб і на наших нащадків  через сто років валилася та ж сама Вавилонська вежа!Леся розуміла,що народ несе свого поета,як свічечку в страсний четвер крізь сто­ліття. І це додавало їй сили.

Читець.

Леся Українка «Без надії сподіваюсь..»

 Гетьте,думи,ви,хмари осінні!

То ж тепер весна золота  !

Чи то так у жалю,в голосінні

 Промайнуть молодії літа?

Ні,я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу ! Геть думи сумні!

Читець .

Леся Українка «І все-таки до тебе...»

І все-таки до тебе думка лине,

мій занапащений,нещасний краю.

Як я тебе згадаю,

У грудях серце з туги,з жалю гине.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

А тяжчого від твого не видали.

Вони б над ним ридали.

Та сором сліз,що ллються від безсилля

ІІведучий

В різні часи, у відповідний момент жінки України проявлялисебе і як військові організатори, і як дипломати та державні діячки. Гідний подиву та захоплення був сміливий виступ з доповіддю в українській справі на Міжнародному мирному конгресі в Парижі у вересні 1925 року сенаторки з Волині Олени Левчанівської. (Слайд 15)

У 1922 році Олену Левчанівську обрали депутатом від Волині до сенату Польщі. Вона працювала в комісії закордонних справ, була членом міжнародної жіночої Ліги миру і свободи, виступала на міжнародних конгресах в Парижі, Женеві, Празі, де захищала інтереси української громади. На Паризькому конгресі сенаторка скаржилася на утиски українців в Польщі. Ораторка представила документи про руйнування церков, ліквідацію українських шкіл. Ця промова була виголошена перед представниками Англії, Франції, Німеччини та інших країн французькою і тут же німець­кою мовами. Знала польську, італійську, грецьку мови. Майже на всіх міжнародних конгресах, які на той час відбувалися, вона виступала, відстоюючи права українського народу, що перебував під владою більшовицької Росії і Польщі.

І ведучий

За відстоювання рідної мови, православної церкви, традицій свого народу Левчанівську звинуватили у державній зраді. Про­куратура Варшави хотіла її заарештувати... Але сенат Польщі не дав на це згоди, вважаючи для себе ганебним віддати свою колегу прокуратурі.

Та уникнути арешту Левчанівській таки не вдалося. А зробили це енкаведисти у 1939 році. Спочатку сиділа в Горохові у тюрмі, потім у Луцьку. Відтоді аж по 1994 рік її доля була невідома. Дочка сенаторки, Ірина Левчанівська, яка мешкала в Луцьку( нещодавно померла), усі ці роки розшукувала маму. Тільки недавно стало відомо, що Олена Левчанівська померла у Казахстані у 1943 році.

У ці буремні, воєнні роки загинула смертю хоробрих українська поетеса Олена Теліга.

(Слайд 16)

Своїми мужніми, палкими віршами поетеса знаходить шлях до найбільш захованих патріотичних почуттів людини і кличе до самовідданої боротьби за українську державність.

Присвятивши своє життя великій ідеї, Олена Теліга розуміє і своє покликання жінки. Вона зуміла стати поруч чоловіка не жінкою-борцем, позбавленою всякої жіночності, а справжньою люблячою дружиною.

Але в той час, як говорить поетеса, жінка не є лише сторожем дому. Вона співборець мужа, і своєю любов'ю не сміє розм'якшу­вати борця, а навпаки скріплювати його сили.

Дівчина:   

Щоб ти, найміцніший, сперся,

Спочив на моїх устах,

А я поцілунком теплим,

М'яким, мов дитячий сміх, З

гашу полум'яне пекло

В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори

 Проріже перша сурма –

В задимлений чорний морок

Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою,

Я плакать буду пізніш!

Тобі ж подарую зброю:

Цілунок гострий, як ніж,

Щоб мав ти в залізнім свисті

Для крику і для мовчань –

Уста рішучі, як вистріл,

Тверді, як лезо меча.

І ведучий

У 1929 році була заснована Організація українських націо­налістів (ОУН). Мета її- виховати українців з розвинутим почуттям національної гідності; готових до самопожертви в ім'я незалежної соборної України. До активної діяльності в партії прилучилася і молода поетеса Олена Теліга. Вона стала центром уваги в середовищі української інтелігенції, очолила Спілку письменників. Спілка стала осередком духовного життя столиці. Попри жорстоку німецьку цензуру, спілчани друкують матеріали, що пробуджують в українцях національну свідомість, підносять анти окупантськінастрої.

У лютому 1942 року Олена Теліга була заарештована, 13 лютого розстріляна фашистами у Бабиному Яру. Один гестапівець висловився: «Я не бачив мужчин, щоб так героїчно вмирали, як цягарна жінка...».

Тільки тепер до нас, пробуджених від багатолітнього важкого сну, повертаються імена багатьох славних доньок України, серед яких Олена Теліга. Першим кроком у справі увінчання поетеси став мітинг у Бабиному Яру, де з нагоди п'ятдесятих роковин загибелі поетеси було встановлено й освячено Хрест. Біля Хреста живі квіти, а над ними високе синє небо і пророчі рядки ОлениТеліги:

Дівчина:  

І те, що мрією було роками,

Все обертається у дійсність і можливість:

Нам буде сонцем кожний кущ і камінь

У ці хвилини гострі і щасливі!

Іведучий

Україна на протязі тисячоліть створила великий духовний базис, без якого немислиме життя, бо в українців первинним якраз є дух. І в цьому ще раз переконуєшся, познайомившись з прекрас­ними українськими жінками, які своєю духовністю і талантами сягнули висот.(Слайд 17)

Богинею сцени називали Соломію Амвросїївну Крушельницьку, яка народилася 1872 року в селі Білявинцях на Тернопіль­щині в родині священника. У 1893 році закінчила Львівську консерваторію. В цьому ж році успішно дебютувала у Львівському оперному театрі. А дальше відкрилися їй двері оперних театрів Відня, Варшави, Мілану. П'ять місяців триває у 1897 р. тріумф української співачки в Південній Америці. Критики писали про той період її творчості: «...її незрівнянної краси лірико-драматичне сопрано майже в три октави було унікальним явищем в світовому оперному мистецтві!»

Найбільші театри світу сперечаються за право приймати у себе видатну артистку.

Читець:

 Санкт-Петербург. Гастролі. Сяйво слави.

 І голос, що постав, як Дніпр з-під льоду.

- Що за пісні? - питає цар держави.

- Пісні оці - пісні мого народу.

І цар вдавивсь не кісткою, а словом

І прошептав: - Невже вона жива,

Та до словечка винищена мова?

Звідкіль ця жінка? Звідки? Хто вона?

Народ той згнив: хто в тюрмах, хто в солдатах

В снігу Сибіру та у фінських болотах.

Звідкіль взялася пісня ця проклята

На цих палких божественних устах?

Звідкіль цей голос - стіни аж гойдає,

Звідкіль цей жаль, гостріший за ножа?

Не жінка це, а пісня помсти краю,

Якого час не зжер, немов іржа.

Як стогне він, як плаче, як лютує,

Який смертельний біль, яка печаль!

Народ не вбити - царю, ти це чуєш?

І не згноїть, бо він міцніший за сталь.

Бо він не раб. Рабом не був ніколи.

Бо він розправить плечі і горби.

Згниють царі. Зотліють як моголи.

Народ ніщо не зможе погубить.

Ставало серце жінки і боліло: -

Зійди над краєм, правдо, мов зоря.

Співала жінка. Пісня клекотіла.

Судомив страх великого царя.

(Н. Клименко, «Крушельницька співає в імперському театрі»)

ІІведучий

В історії світового оперного мистецтва Крушельницька посідає особливе місце ще й тому, що вона не тільки була всебічно обдарована й освічена, сповнена артистичного чуття і шляхетності, а й розмовляла і співала українською, російською, польською, німецькою, англійською, іспанською, італійською мовами.

Після смерті чоловіка, який був італійцем, Крушельницька у 1939 р. повертається до Львова. Після війни Львівська консерва­торія запросила її на посаду професора, а у 1990 р. вона удостоєна звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Холодного листопадового місяця 1952 р. С. Крушельницьку поховали на Львівському кладовищі, величному і старому Лича­кові, поруч з могилою Івана Франка і недалеко від могили МихайлаПавлика.

Сорок років владарювала на театральній сцені Марія Заньковецька, сіючи захват, хвилюючи уми. Це вона у 1922 р. першою в Україні була удостоєна звання Народної артистки республіки.(Слайд 18)

Читець:

 Її зорею називали,

Ясною зіркою... Вона

І справді трепетно-ясна

Була, як зірка. Нездужаний,

Упалий духом, в ній ловив

Далеких відсвіти вогнів,

І в чистій муці Харитини,

У Лимерівни сльозах

Черпав снагу верстати шлях,

Змагання за права людини,

За волі полетсоколинний,

 Що людям снився у віках.

ІІведучий:

Велика заслуга Заньковецької в тому, що вона винесла українське театральне мистецтво за національні рамки, на всеросійську сцену. Не раз і не два від імені царя всія Русі Марію Костянтинівну запрошували перейти на імператорську сцену, але артистка-патріотка делікатно відмовляла. Вона знала, що працює не тільки на сучасність, а й для прийдешності рідного народу. В ім'я всієї будучності 1912 року разом з П. Саксаганським організували народний театр у Києві, на базі якого у 1922 році було створено театр ім. Заньковецької у Львові. Ім'я Заньковецької стало безсмертним, як і передрікав прославлений вже на той час композитор

П. І. Чайковський, коли з величезним букетом квітів прийшов в український театр, що виступав в Одесі. На стрічці, яка обвивала квіти, було зроблено напис: «М. К. Заньковецькій -безсмертній від смертного».

Читець:

Вогнем, жагою, пориванням

Вона серця палила всім,

Страждання граючи, стражданням

Сама була вона живим,

І руки Чехова й Толстого

Благословляли їй дорогу,

І Мирний голову клонив

Благоговійно перед нею,

І Лисенко її любив

Співучо-ніжною душею,

І невідомі глядачі –

Студентство, молодь, як годиться,

Біля театру уночі

В її впрягалось колісницю.

Коли ж веселощів струмок

Круг неї завивався струнко

У брязкіт срібних підківок

Жартливу нам являв Цвіркунку,

О, як же молоділи всі,

Легкій дивуючи красі! .

І ведучий:

У Київському музеї славетної артистки є один знімок: МаріяКонстянтинівна зображена на схилі літ - сива, у картатій кофтині, а в очах, великих, на пів-обличчя, стільки страждання, горя, суму, що й не вимовити. Один спостережливий автор писав: «...Вона здається реальним втіленням ідеї страждання... Вона-артистичний символ цього горя, сценічне втілення тих мук, які доводиться зазнавати українській нації...».

Читець:

Минулося... Невже минулось,

Просяяло і відцвіло?

Ні! У безсмертя обернулось

Те, що безсмертям і було,

І серед вільного народу,

Що гідно шану їй воздав,

В стократ ясніше з небозводу

Твій, зоре, промінь запалав,

1 на новій вкраїнській сцені,

Де правда крила простягла,

Витає неув'ядний геній

Тої, що правду нам несла,

І хай твій прах у гробі тліє, -

Нетлінне сяйво золоте...

Круг Заньковецької Марії

Сузір'я юності цвіте.

І ведучий

Любити Україну завжди було справою жертовною. Скільки найкращого цвіту принесено на вівтар цієї любові, скільки їх, Богом дарованих талантів, було замордовано гнобителями України.(Слайд 19)

Символом нескореної України стала Ліна Костенко, поезія якої вже від ранніх віршів йшла з глибин народного життя.

Я виростала у садах,

Де груші достигали теплі,

І курявою лист пропах,

І соковиті пахли стебла.

Потужною хвилею влилася Л. Костенко в поезію «шести­десятників», її ім'я стало поруч таких молодих поетів, як І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко. Але насувалися часи сумно­звісного застою. Кострубатий молоток репресій розіб'є на уламки цілісний і чистий кристал української культури 60-х років.

У роки застою Л. Костенко пішла у внутрішню еміграцію. Понад півтора десятиліття не публікувалися її твори. А люди її чекали.

Читець:

 Чи й справді необхідно,

Щоб жінка була мужня?

Спасибі вам, спасибі за цей пріоритет,

Поетам всіх віків була потрібна Муза.

А жінці хто потрібен, якщо вона - поет?

Хіба дві жінки - ми - подужаєм цю зграю

Проблем і протиріч, що жалять кожну мить?

Я в неї на очах, розтерзана вмираю, -

Що ж їй робити, бідній? - лиш руки заголить?

І хто нам допоможе? Єдиний у трьох лицях?

 Коли я кину квітку, прекрасну, як зорю?

Ми з Музою - ми дві - дві жінки - де наш лицар?!

Ось Муза продиктує, а я його створю.

IIведучий

Тому вона працювала, щоб через чотирнадцять роківмовчання з'явилися книжки поетеси. «Над берегами вічної ріки». Це стало відкриттям поетеси. Важко назвати ще якусь поетичну книгу, де так пронизливо зазвучала б сповідь людської душі і соціальна реальність світу без спекулятивних спрощень. Нові поезії Л. Костенко акумулюють у собі всі тривоги планети кінця другого тисячоліття, всі болі нашої рідної землі.

Ми спадкоємці спадків розграбованих, Ми власники сплюндрованих святинь. Ми вже як тіні на своїй землі, Хто зрозуміє нашу ностальгію?

В наш час на Л. Костенко звалилося офіційне визнання. За унікальний в українській культурі роман «Маруся Чурай» поетеса удостоєна Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1987 рік) її турбують фотокореспонденти, їй пишуть листи...

Воістину важким, довгим і тернистим був шлях до свободи України. Мільйони борців без вагань віддали своє життя за святу ідею. Мільйони мучеників, мільйони убієнних.

Iведучий

На її  піснях вирослицілі покоління. (Слайд 20)

Злітали увись на крилах «Диких гусей»,самостверджувалися «Родомкрасним»і воскресали від Ніниних «Солов’їв» ...

Ніна Матвієнко - пісенна  епоха,унікальне явище з українській культурі. Непересічна жіноча доля. Талант,що злившись з своїм наро­дом,розділив його   історію. Потерпав від обставин,влади,системи,гар­тувався і злітав.

Пісня «Ой роде наш красний» виконує учениця

IIведучий

Ніну знає і любить великий світ. Ніна Матвієнко- тосотні і сотні геніальних пісень,тисячі концертів . Небайдужа,одверто щира, вродлива,закохана,мудра - Ніна сьогодні в пісні, праці,роздумах і надії.                

 (Пісня звучить у запису)

I ведучий

(Слайд 21) Україна. Жінка. Мати... Як багато значать ці слова для кож­ного з нас. Як глибоко западають у душу. Як гордо ми промовляємо їх!Жінки – творці української історії, її сьогодення, її минуле і її майбутнє. І згадуючи сьогодні відомих жінок України ми не можемо обминути увагою жінок нашого села, які своєю працею, своєю мудрістю, своєю закоханістю у рідний край, своїх дітей, у милозвучну українську пісню зберігають і примножують славні традиції України. Сьогодні нам приємно приймати у себе в гостях ….(зачитуються прізвища запрошених)

Просимо до слова вас…

Читець:

Так порожньо нині у батьківській скрині,

Куди ж бо дівається наше багатство?

Жінки України, та ж ви - Господині?

Візьміть в свої руки усе Господарство.

І зір затуманився, і візерунки,

Біда за бідою. На люд і на глину.

Жінки України, та ж ви - опікунки.

Візьміть під опіку свою Україну!

Вже іній черлений на сивій калині.

Вже Альфа шукає останню Омегу.

Жінки України, та ж ви - Берегині.

Дістаньте із серця свого оберега!

Хай крицею стануть. На рідному ґанку.

Є Мудрість. То мудрими будуть і справи.

Жінки України, та ж ви - Громадянки.

Громадьмо державу!(А. Листопад)

 

 

 

Виховний захід присвячений Дню соборності України

Автор: Матвійчук Н.А.

 

Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

 

Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

 

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

 

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

 

Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 

Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українцi

Й українських предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

У всiх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустинi рай,

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини.

            

В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Української Народною Республікою.

 

Так трапилося, що протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала своєї державності та єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам. Революційні події 1917—1918 років привели до проголошення двох республік — УНР і ЗУНР.

Ведучий:

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу.

        

Україно! Ти для мене диво!

         І нехай пливе за роком рік,

         Буду, мамо горда і вродлива,

         З тебе чудуватися повік

         Україно! Ти – моя молитва,

         Ти – моя розлука вікова.

         І гримить над світом люта битва

         За твоє життя, твої права.

 

В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

 

Слава нашій Україні, невмируща слава.

 Стійте струнко, в цю хвилину лине Гімн держави.

 

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

 

Краса Полісся і вся велич Львова

З’єдналися в одну державу знову,

А наддніпрянські жовтії лани  

Із небом голубим Галичини.

 

 

І все в тобі з’єдналося й злилося,

І стерлись непотрібнії кордони,

Поля злилися з шепотом колосся,

Для всіх єдині стали всі закони.

 

Як довго ждали це… Уклін чолом народу,

Що рідну мову і державу нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли і сам стоять не міг.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державо!

 

Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

 

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

 

Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння.

 

Благослови і вознеси

Болючу правду України,

Що йде від чистої роси,

Що йде від чистої сльози —

Не тільки смуток і руїни.

...І незнищенність України,

Народе рідний, вознеси!

 

 

 

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

 

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

Не вмре й твоя земля!

 

Україна може вижити і повинна вижити і — насамперед завдяки її культурі. Бо це — єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам.