Сценарій «Хай завжди з вами буде Великодня казка»

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великоднє дійство:

 «Хай завжди буде з нами Великодня казка»

ВИСТАВА

Хлопчик.
Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес! Не лякайтесь! Приступайте! Я посланник із небес!

 

 

                      Хлопчик.
То є Ангел з неба, діти!                                       Ангел. Так, я ангел.
Христос воскрес! Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!

                       Всіх нас нині звеселяє
                   Диво з див святе, чудесне!
                     Вже нас горе не здолає,
                    Наша доля ще воскресне!. .

                   1-ша дитина:

 Христос воскрес – радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

2-га дитина:

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

3-я дитина:

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, ну ж співати.

Разом: Христос воскрес! Христос воскрес!

4-а дитина: Прийміть щиросердечні вітання зі Святом Свят і Торжеством Торжеств — Великоднем!

5-а дитина: Радіймо торжеству Життя, дарованого нам Господом!

Звучить музика. Всі вклоняються. Коровай кладуть на стіл на сцені.

Ведуча: Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії.

Ведуча: Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великдень.

Ведуча:  Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Вас прийшов привітати отець Павел.

Ведуча: Готувалися до нього заздалегідь.Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини  і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Ведуча: Весь тиждень прийнято називати Великим, або Страсним тижнем.

Ведуча: Кожен день цього тижня має своє призначення.

 

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

 

 

 

 

 

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски – господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Вед. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

 

Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).

Мотря. Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!

Уляна. Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!

Мотря. Горщики під лавкою поросли отавкою,

Мисочки на полиці поросли печерицями.

Уляна. Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?

Сім днів хати не мела, печі не топила!

Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,

Віник на кілочку, а мисник – в куточку!

Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!

Як прийде Великдень, буде в мене гарно.

(Прибирає кімнату).

Господиня. Ой, вже близько любе свято!

Діточки, скоріш до хати!

Бо вже недалечко

Червоне Яєчко! Господиня вносить паску. Звучить музика.

Господиня. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять. Добра паска вродилась, значить, в нашій родині буде все гаразд.

 

 

Вистава “На Великдень”

Зліва і справа від центру сцени оформити виставки пасок, писанок, крашанок, крапанок і дряпанок. Посередині великий бутафорськіій кошик з високою ручкою, прикрашеною штучними квітами. Кошик заповнюють "стравами", які зображують діти (на голівках у дітей обручі з цупкого паперу, на яких прикріплено намальовані страви), у такому порядку: посередині "паска", біля неї "писанка" і "крашанка". Потім півколом розміщуються святкові страви "сало", "ковбаса", "запечене порося", *сир", "сметана", "часник" і "хрін", а біля самого краю кошика - "квіти". (Діти у віночках із квітів). "Квіти" - сидять, "страви" - стоять на колінах, а паски -стоять. Так  буде здаватись, що кошик повний з горою. Діти сидять з закритими очима.
 

                                               До кошика підходить хлопчик і говорить:
Хлопчик. Всі страви зібрали,
В кошик поскладали.
На ніч в церкву ми підем,
З татом кошик понесем.
Всі страви посвятим,
Стіл буде багатим.

 

( Діти в "кошику" відкривають очі, похитують голівками, ніби від подиху вітерця ожили)

 

Яйце: Хтось тисне щохвилини,

          Не чую рук вже й ніг,

          Затерпла всенька спина

          Й болить вже правий бік.

          Гей! Хто тут? Озовися!

          Наліг, що вже тріщить

          Ти чуєш? Підіймися,

          Не можу біль терпіть!

Хрін: Хто ниє біля мене

          У цей святковий день?

Яйце: Це я, яйце свячене,

           Хтось душить наче пень.

Хрін:     (придивившись)

          То шинка, друже милий,

           Обабіч розляглась,

           Спить, бач, як знахабніла.

            (Хрін відсуває Шинку)

Шинка: А вам до того зась!

Яйце: Тепер уже вільніше

            Тай біль вже не такий.

Хрін: І вигляд веселіший.

Яйце: Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін: Що за такого мають,

          Мені не дивина,

          Проте, всі поважають

          Як прийде лиш весна.

          Сьогодні свято – Паски,

          Я незамінний тут

          Який смачний я з м’ясом.

 

 

 

                 Ковбаса: (ображено)

 

                Хвалько ти, шалапут,

                Смачніше всіх на світі

                І найситніша – я.

                Мене їдять і діти

                І вся людська сім’я:

                Гей гоп-са, гоп-са-са,

                Червоні в мене боки –

                Танцює ковбаса.

             Масло: Я так потрібне людям

             Їм  ситності даю.

             Мене і в страві люблять

             І хворі з медом п’ють.

             Без мене свято Паски

             Не може обійтись.

Сало: Сало сили додає,
Тому й люблять всі мене.
І рожеве й біле -
Кожному я миле.
У великий піст, що був,
Все ж мене не їли,
Зберегли на Великдень,
В кошик запросили.
Сир: Скажи мені, будь-ласка,

         Не гірший,я ніж ти.

         До мене дай сметани,

         Хоч пальці оближи.

         Й вареники із мене

         Чи ж не смачні, скажи!

 

Сметана: Я сметана жовто-біла .
            До смаку всім, дуже мила!
            Гарна  я з млинцями,
            Смачна з пирогами.
            Мене в борщик кладуть
            Я найкраща мабуть!                  

Паска: Та що там говорити?

           Важливіша я тут,

           Без мене вас до церкви

           Святити не підуть.

           Я глолова над вами,

           Мій рід йде з давнини,

           Шанують нас віками

           І славлять щовесни.

           Та й з паскою Великдень

           Звуть люди на землі,

           Тоді день є великий

           Як паска на столі.

           До того ж я багата

           Родзинками й медком,

           Їдять мене на свята

           Із м’ясом, молоком.

Крейда: Я теж як ви свячена,

            Мене із церкви приснесли,

            На дверях, хоч не винна

            Малюю я хрести.

Писанка: Я писана красуня –

            Вся в рисках і квітках,

            Красу митців несу я

            Їх славлять у віках.

 

               Мене кладуть у свято

               На пишному столі,

               Щоби моїм убранством

               Втішалися малі.

Шинка: “Краса”,– всі  трублять,                                    

                Давно я знаю вас,

                Однак мене всі люблять

                Без всяких там прикрас.

Писанка: Без мене наше свято

                Не буде тим, чим є,

                Бо писанка багато

                Нам радості дає.

          Хрін: В цій писанці вкраїнська

         Душевна глибина,

         Жива блакить барвінка

         Й хода весни красна.

             Свічка: (до всіх)

             О, знати ми повинні

             Ціну собі й другим,

             Любов, як ту святиню,

             Нести до серця всім 

             Свята – це дні єднання

             З родиною родин,

             Це наше славне знам’я,

             Бо лиш народ один.

             Ми знаєм тільки чвари

             І множимо роздор

             Вкраїнці! Досить сварок,

             Єднаймось під прапор.

Ведуча:   І ось прийшов довгожданий  Великдень... У  кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити.

Ведуча:   На Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.

Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилася прямісінько

До нас у гостину.

 

Писанка: Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь.

Діти: Писанка!

Ведуча:  Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.  Сьогодні писанка стала символом відродження весняного сонця, всього живого. Його почали розписувати магічними знаками. Як з'явилася писанка? 

КАЗКА про чарівне яйце (відеоролик)

Ведучий І: Що ж ми знаємо про писанку?

Ведучий ІІ:  Слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Ведучий І: Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство і  має назву писанкарство.

Ведучий ІІ: Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку

Ведучий І: Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

Ведучий ІІ: Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святістю, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людей від усього злого. Писанку треба вміти написати, треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить.

Ведучий І: Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожила над білою шкарлупою, купала кожне яйце в трав’яних фарбниках-галунах, покривала символами сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дарувала нареченому, своєму судженому. Дівчата малювали писанки і пускали з гірки. Куди вона котилася, звідти буде суджений.

Ведучий ІІ: Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанку.

 

 

 

Ведучий І:  Писанка - символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.

Ведучий ІІ: Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. У місті Коломия на Івано-Франківщині створено Музей «Писанка». Єдиний у світі! 

Ведучий І: До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось і розкажуть. (Виходять дівчата в костюмах писанок).

Усі крашанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно, від жари аж млосно.

Червона крашанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.

Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо! (Виконують українську народну пісню "Писанка").

Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала.

Зелена писанка: У траві мене варила, на зелено закрасила.

Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.

Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.

Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.

Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки.

Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала.

Біла писанка: А я така гарна й не передати!

Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:

Христос воскрес! – шепочуть квіти,

Лунає шелест їх по лузі.

Христос воскрес! – українські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

Ведучий І: Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

Ведучий ІІ: Крашанки розфарбовували у різні кольори.

Червона – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

Жовта  - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Чорний – символ землі, й родючості.

Коричнева- земні надра.

Біла- чистота.

 

 

 

 

 

 

 

Казка про символіку кольорів

На високій горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від                  того, що з'явилося на світ, і вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село, У ньому жили добрі працелюбні люди. Вони вирощували жито, пшеницю і всяку пашницю, а біля будинків цілий рік буяли сади.

Колись люди були там щасливі. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив край села в темному будинку, Він не вмів усміхатися, ніколи не радів, а на його полі ніколи не зрів урожай. Чаклун промовив закляття, і на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зав'яла пшениця. Селян здолали хвороби, вони забули, що таке радість, усмішка.

Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мандрівник - мудрець. Він ужахнувся від того, що побачив, і вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби - жовту, червону, блакитну і зелену При цьому він казав: "Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця - стиглий врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. А згадати вам усе це допоможе те, з чого народжується життя."

Довгий час селяни не могли зрозуміти, що їм зможе допомогти, аж поки не побачили, як з яєчка вилупилося маленьке курча. Тоді зібрали всі яєчка, пофарбували їх у жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори, вийшли за село і почали співати. Відразу небо стало ясним, на полях піднялася пшениця, розквітли сади, а люди всміхалися й раділи Чари чаклуна розвіялись, і вони вирішили фарбувати яєчка кожної весни.

Яєчко продовжило мандрувати, щоб допомогти всім, хто цього потребує.

 

Ведуча: Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

1-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

2-й учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде врожай.

3-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

4-й учень. На Великдень перший раз зозуля кує.

5-й учень. Не кожний день Великдень, а хліб — не паска.

6-й учень. Треба шити-білити, бо завтра Великдень.

7-й учень. Якщо у Велику п'ятницю (напередодні Великодня) йде дощ, то буде сухий рік.

8-й учень.  Якщо у понеділок після Великодня дощ і негода, то під час літніх робіт у полі теж буде негода.

 

 

 

Українські вірування:                                                                     

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
•  Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер.
•  3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.
• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
•  Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
• Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.
• Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.
• Яйце, на якому зображена ПОЛЬОВА КВІТКА дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.
• Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

 Ведуча: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

Ведуча:  Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць. А зараз ми пограємо у Великодні ігри крашанками.
                                        Чується: «Ку-ку-рі-ку!». Вбігає Півник.

Півник: Ку-ку-рі-ку!
Несу я вам новину.
Я по світу мандрував,
Ігри з писанками споглядав.
Ведучий: Розкажи нам, Півнику, розкажи!

І гра «Музична писанка»  Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук у руки писані Мелодія раптово припиняється, і той гравець, який не встиг передя писанку наступному, виходить з кола. Гра триває до тих пір, поки не залишається переможець. Він і бере собі писанку.

 

IІ гра «Навбитки». 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.
IIІ гра « У сліпця». Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.
ІV гра «В знахідку». Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

V гра «Впізнай яєчко».

Подивіться і скажіть, як називаються яйця

1-ша дитина: Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі.

2-га дитина: Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.

3-я дитина: Дряпанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.

4-та дитина: Мальованки – яйця, розмальовані пензликами.

5-та дитина: Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка.

 

Ведучий:  Діти, а хто знає вірш про Великдень чи писанку? Розкажіть, а ми послухаємо.

 

ВЕДУЧА: Настав час провести вікторину:
1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?
2. Як розписують писанки?
3. Які узори наносять на писанку?
4. Чим відрізняються між собою: писанка, крашанка, дряпанка, крапанка?
5. Чи можна читати писанки?
6. Які узори ви знаєте на писанках? ("Безконечник*, 'Берегиня", 'Небесні олені").
7. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка - символ добра і сонця).
8. Кили яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).
9. Як довго можна зберігати писанку? (Коли середину сирого яйця видути, писанку можна зберігати дуже довгий час).
10. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта - з кори молодих яблуневих віток).
11. В Канаді писанці поставлений пам'ятник. Хто знає назву міста, де стоїть цей пам'ятник? (Місто Едмонтон).

 

ВЕДУЧА. Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли.
Чи знаєте ви що…

•                 У Канаді  ( м. Вегревіль, 35 км від  Едмонтона) є пам'ятник дорогоцінній святині українського народу - писанці. На ньому красується 10-метрова писанка величиною у триповерховий будинок!
•                 В Україні ( м. Коломия) створено музей української писанки.
  ВЕДУЧА. Святковий день тягнеться без роботи дуже довго, тому-то його й назвали Великдень. А ми з вами розповідали вірші, грались й потомились... То ж будемо пригощатись.
                                (Іде пригощання всім тим, що було на виставці).

 

 

 

 

Учитель: Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. На завершення хочу вам розповісти легенду.

Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло.  "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки" - каже народна мудрість. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій, Отже, пишіть писанки, діти,  і даруйте їх одне одному!

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.