Виховна година «Всім серцем любіть Україну свою!»

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година до Дня Соборності України

 

Токар О.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави,

соборність країни, її символи, традиції, формувати національну свідомість школярів  ;

розвивати пізнавальні інтереси, культуру поведінки;

виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини України, її історії та державних свят.

Хід виховної години

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

Ліна Костенко

1.Вступна частина

Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики… Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
• Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
• Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

•  Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина, –

Писав в свої віршах Тарас.

Молюсь, – казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

2. Основна частина

Ми живемо в Україні, в країні яка багата своєю історією, мелодійною музикою, милозвучною мовою.

Впродовж багатьох століть  Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше  Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

У  1917 р. У Наддніпрянській Україні було  проголошено створення Української Народної Республіки (УНР) та обрано першого президента Михайла Грушевського.    

Подібні процеси відбувалися і в Галичині.  Згодом, у жовтні 1918 року, була  проголошена Західно - Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

22 січня 1919 р., у Києві відбулось урочисте проголошення злуки  Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку.

Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова:

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну…

Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу». 

Але в 1919-му Україна не змогла відстояти свою незалежність. Однак, незважаючи на невдале завершення об’єднання двох республік, значення Акта надзвичайно важливе, оскільки він наочно показав безперспективність спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності. Перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський зазначав: «Які б тяжкі проби не судила переходити Україні й українському народові історична доля, які пертурбації не лежали б ще перед ними, великі часи Української Центральної Ради і її акти зостануться великою епохою їх розвою, твердою підставою національного будівництва».

Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став “живий ланцюг” між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників: «Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи».

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай,Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. І от 22 січня ми відзначаємо День Соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави. Тепер Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни.

Живи та міцній, Українська Державо! –

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів.

Боролись ми довго за волю, за право,

Щоб нині твій час, Україно, настав.

Живи та міцній, наша юна Державо,

У дружньому колі вільних держав!

3.Заключна частина

Ми живемо у незалежній, демократичній, правовій, суверенній, соборній державі – Україні.

А чи знаєте ви її символи, свята, звичаї та обряди?

Запитання:

1. Як називається Основний Закон України?

(Конституція)

2.  Що є гербом України?

(Тризуб)

3. Столиця України

(Київ)

     4.  Якого кольору Держав­ний прапор України?

                                                                          (жовто-блакитний)

    5. Як називається Гімн України?

(«Ще не вмерла Україна»)

   6. Хто є автором слів Гімну України?

(Павло Чубинський)

   7.  Назвіть композитора, поклав на музику, твір, який невдовзі став гімном України.

(Михайло Вербицький)

   8. Як називається найбільша річка України?

(Дніпро)

  9. Яке свято святкують 24 серпня?

(День незалежності України)

  10. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. 

(Писанка)

  11. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди. 

(Калина)

  12. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу.

 (Рушник)

  13.  Чим прикрашають голову українські дівчата. 

(Вінок)

  14. Які пісні співали на різдвяні свята?

(колядки, щедрівки)

А тепер відгадайте загадки:

1. Сам у церкві не буває, а других туди зазиває. ( Дзвін)

2. В лісі вирізана, гладенько витесана,

    Співає, заливається, як називається? (Сопілка)

3. Маленький, сіренький, по гаях літає, уночі співає. (Соловей)

4. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. (Лелека)

5. Як дерево називається, що влітку в білий пух одягається? ( Тополя)

6. Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. (Ім’я)

7. У вінку зеленолистім, у червоному намисті,

    Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

8. Проливала дрібні сльози молода дівиця.

    Полоскала довгі коси у чистій водиці. (Верба)

4. Підсумок заходу

Україна – наш спільний дім. Тож маємо всі дбати, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода.

Соборність розуміє кожен власно,

Що це таке? – задасть питання вчасно,

- Це єдність духу, сил мого народу,

Що нас єднає мужність, волю, вроду.

Це час минулий у теперішню хвилину,

Це піклування щире про родину,

Це той завіт, що нам Кобзар давав,

Це те, про що він мріяв і писав,

Це ті рядки, що складені навіки,

Це для душі вірші, що серцю ліки,

Це золоті слова про той садочок,

Про ті гаї, Дніпро, синів і дочок.

Це кожен з нас, як часточка країни,

Це сміх гучний щасливої дитини,

Це спів птахів над рідним нашим гаєм,

Веселка райдужна, проходить що над плаєм,

Це те, що може краще відтворити,

Що може нам майбутнє привідкрити,

Це наші мрії в дійсності новій,

Це світле небо миру і надій,

Це сонце, роси, квіти навесні,

Це щось приємне, що ми бачимо у сні.

Соборність, я вважаю, - то сім’я,

То Україна, нененька моя!

(Учні прикріпляють сердечка до мапи України, щоб показати, як сильно ми любимо нашу неньку і будемо оберігати завжди)