Сценарії виховних заходів для учнів початкової школи "Стежинками людяності"

Стежинками людяності.

Методична розробка. Сценарії виховних заходів. Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня села Воротнів Луцького району Волинської області

 

Воротнів, 2018. 76 сторінок

 

 

 

 

 

Анотація

Даний посібник містить сценарії  виховних заходів, які допоможуть урізноманітнити позакласну роботу навчального закладу та зацікавити дітей ефективними формами їх проведення.

Методичну розробку рекомендовано педагогам-організаторам, класним керівникам початкової школи, заступникам директорів з виховної роботи для творчого використання в освітньому просторі.

 

 

 

Автор:

Андросюк Віта Вадимівна – педагог-організатор ЗОШ І-ІІ ст. с.Воротнів

ЗМІСТ

ВСТУП

1.     В ГОСТЯХ У КАЗКИ ЧАРІВНОЇ……………………………………...……….5
2.     ПЕРШЕ КВІТНЯ – ДЕНЬ СМІХУ…………………………………………….12
3.     НАША МОВА КАЛИНОВА…………………………………………………..21
4.     ОСНОВИ ДОРОЖНЬОЇ АЗБУКИ…………………………………………….28
5.     ДРУЖБА ВІДДАНА НЕ ЗЛАМАЄТЬСЯ…………………………………….39
6.     ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ…………………………………………...47
7.     ХОДИТЬ ОСІНЬ ГАЄМ………………………………………………………..56
8.     ОБИРАЄМО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ…………………………………67

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Виховання дітей  в сучасній освіті займає особливе місце, адже сьогодні Україна та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно важливе значення для подальшого майбутнього нашої країни. «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», - зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Незалежній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таку особистість можна лише за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, української етнопедагогіки, народознавства, основах християнської релігії, наукової педагогічної думки вихователів, родинного виховання тощо.

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури».

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості дитини.

Сьогодні вчителі покликані відповісти на важливе  запитання: як підготувати школяра до життя в майбутньому постіндустріальному чи інформаційному суспільстві, при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що історично склалися в українського народу.

Одним із таких методів виховання дітей є впровадження в освітню діяльність вчителя виховних заходів, цікавих та різноманітних за формами їх проведення.

1.     В ГОСТЯХ У КАЗКИ ЧАРІВНОЇ

   Мета: узагальнити знання народних казок; виховувати любов до народної творчості; пробуджувати бажання читати та знати більше казок; навчити дітей слухати, відповідати на питання; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, спостережливість; виховувати прагнення до добра і справедливості, виховувати у дітей моральні якості на прикладі казок.

     Обладнання: книжкова виставка, мультимедійна презентація, поштові листи, казкові герої.

Хід заняття

І. Організаційна частина

   Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки. Ми з вами поговоримо про казочки, їх героїв, проведемо різні конкурси. Тож будьте активні, бо в кінці заняття будуть запитання.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття

   Отже, сьогодні ми з вами помандруємо казковими стежинами, відкриємо двері у чарівну неповторну країну, де добро бореться зі злом, де живуть жахливі чаклуни і прекрасні красуні, де завжди є місце для здійснення найзаповітніших мрій.

Ви сідайте тихо, діти,

Домовляйтесь не шуміти,

На занятті не дрімати,

А знання мерщій хапати.

Ми зустрілись з вами, діти,

В казку двері відчинити,

Чарівну країну казку.

В ній ти знайдеш мами ласку,

Нових друзів, чари сну,

Вічну радість і весну.

  Казка – це чарівна країна. Казок чимало є на світі. Казка - давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.

   Казки — найпопулярніші в народі твори. Їх люблять всі: від маленьких дітей, котрі ще ходити не вміють, але вже з великим інтересом слухають і «Курочку Рябу», і «Козу-дерезу», і «Солом’яного бичка», до стареньких дідусів та бабусь, які залюбки читають своїм онукам та правнукам казочки.

 

ІІІ. Основна частина

    1. Розповідь з елементами бесіди.

А чи знаєте ви, друзі, звідки прийшла казка?

В ній живе народна мудрість, матусина ласка.                                                           

В ній звірята і пташата розуму навчають,

В ній завжди любов і дружба зло перемагають.                                                                                                                                                                                                                  - Дітки! Коли ви лягаєте спати, вам, напевно, мама або бабуся читає казочки.

- А ви любите слухати казочки?

- Про що ми дізнаємося у казках?

- Якою є ваша улюблена казка?

 

 - А ви знаєте, що казка прийшла до нас з давніх-давен? Передавалася вона з уст в уста, з покоління в покоління. Український народ любив казки, тому понавидумував їх дуже багато. В основу казочок покладалися легенди, перекази, притчі. У казкових героїв вони втілювали людей, висміювали або возвеличували їхні вчинки, риси характеру.

   Отже, казка – це казкова країна, де добро завжди перемагає зло.

 

2. Пізнавальна гра «Знавці казок».

    А зараз давайте пограємо гру, яка називається «Знавці казок». Я  буду читати уривок з казки, а ви скажете, як вона називається.

 

1) - Бабусю, а чому у тебе такі великі вуха?

          - А це, щоб тебе краще чути!

          - Бабусю, а чому у тебе такі великі очі?

          - А це, щоб тебе краще бачити!

          - Бабусю, а чому у тебе такі великі зуби?

          -А це, щоб тебе швидше з’їсти!                            (“Червона Шапочка”)

    2) - Матінко, що з тобою? Ти сердита на мене? – ласкаво спитав він. Жінка відсахнулась.

    - Чого тобі треба, гидкий карлику ? – вигукнула вона. -  Матінко, я ж твій син, твій Якоб!             (“Карлик Ніс”)

3) «Полечу – но я до цих чудових птахів! Вони певно вб’ють мене за те, що я, такий потворний, зважився до них наблизитися! Але краще загинути від них, аніж терпіти знущання качок і курей, витримувати зимову холоднечу та голод!» - подумало каченя.»         («Гидке каченя» )

4) “Жахливо!”-вигукнула принцеса. - Я всю ніч не могла заснути. Хтозна, що в мене там було у ліжку! Я лежала на чомусь твердому, й тепер у мене все тіло в синцях! Це просто жах! Так усі зрозуміли, що перед ними — справжня принцеса."        ( «Принцеса на горошині»)

5) «Покликала бабця онучку: онучка за бабцю, бабця за дідуся, дідусь за ріпку - тягнуть – потягнуть, витягти не можуть!  »     ( «Ріпка» )

6) «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.»                                                   («Курочка Ряба»)                             

7) Жили  собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них не було. Ось одного разу дід і каже:

- Бабусю! Піди у комору, назмітай у засіці борошна та спечи … ( Колобок).

8)  Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку.

( Рукавичка)

9) «Пригощайся,  Журавлику, пригощайся,  лебедику…»

(«Лисичка та Журавель»)

 

10) «Котику-братику, несе мене Лиска

По каменю-мосту на своєму хвосту,

Порятуй мене!»            

(«Казка про Котика і Півника»)

11) Підробив він голосок,

Став тонко співати.                                                                                                            

Здогадались козенята:

«Вовк не наша мати».         

(“Вовк та семеро козенят”)

12) Я не їла і не пила , бігла через місточок-

Вхопила кленовий листочок, -

Бігла через гребельку-

Вхопила водиці крапельку.        (“Коза-дереза”)

13) Я дуже люблю свою бабусю

І вовка сірого не боюся,

Часто йду через ліс і моріжок, несу бабусі пиріжок.

В мене червоне все:

І желетик , і спідничка, і тапочки,

І звуть мене …  (“Червона шапочка”)

14) Він веселий і не злобний,

Цей хороший дивачок.

З ним господар хлопчик Робін,

І товариш –П’ятачок.

До прогулянки він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий ведмедик

Всім відомо…            (“Вінні-Пух”)

15) В одного чоловіка був кіт, старий такий, що вже не здужав мишей ловити. От хазяїн його взяв і вивіз у ліс. Покинув його ,а сам поїхав додому. Сидить кіт, коли це підходить до нього Лисичка.         

( “Пан Коцький”)

16) У бору моя хатинка,

Приведе туди стежинка.

В мене кістяна нога,

Звуть мене …      (Баба Яга).

17) Моя казка всім відома,

 У семи живу я гномів.

Стан тонкий, тендітна ніжка .

Хто я, друзі? …     (Білосніжка)

18) Він звірят усіх лікує,

Від болячок їх рятує,

 І зайчат і мавпенят,

 Бегемотів і тигрят,

 Вилікує він за мить

Все, що в звірів так болить.     (Айболить)

- Казки ви відгадали всі, тому ви справжні молодці.

          3. Інсценізація казки “Курочка Ряба”

     А зараз ми зінсценізуємо казочку “Курочка Ряба”.Це ми зробимо так: клас поділимо на 4 групи, кожна з яких представлятиме героя казки (дід, баба, курочка Ряба, мишка). Я буду розповідати казку, а ви коли почуєте свого героя, піднімаєтесь зі стільців. Отож, почали.

    “Жили собі дід і баба. І була в них Курочка Ряба. Знесла Курочка яєчко, не просте, а золоте. Дід бив, не розбив. Баба била, не розбила. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко покотилось та й розбилось. Дід плаче, баба плаче, а Курочка кудкудаче: Не плач, діду, не плач, бабо. Я знесу вам ще яєчко, не просте, а золоте.”   

 

   4. «Казкова пошта»

   Діти, дивіться. А що це за листи у мене на столі? Звідки вони взялися? На жодному з них немає зворотної адреси. Давайте дізнаємося від кого вони. Я буду читати листи, а ви відгадаєте, хто їх написав.

 

1) В ліс по стежці я ходила,

Сірого вовка зустріла.

До бабусі завітала

І її я не впізнала.

Очі, зуби – все страшне!

Чи впізнали ви мене?   

(Червона шапочка)

2) Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік.

Втік від баби та від діда

До лисички на язик?   (Колобок)

3) Друзі мої – П’єро й Артемон.

Добрими бути – для нас це закон.

Навіть страшний Карабас Барабас

Зрадити дружбі не змусить всіх нас.   (Буратіно)

4) Моя казка всім відома,                                                                                                  

 У семи живу я гномів.

Стан тонкий, тендітна ніжка .

Хто я, друзі? …   (Білосніжка)

5) На бал я мріяла потрапити завжди

Та шлях закритий був мені туди.

У шати одягла мене хрещена

Й подарувала туфельку для мене.

Вона блищить у сяйві кришталя.

Тож, здогадайтесь як моє ім’я.     (Попелюшка)

6) Ця брехуха — і рогата

І баньката, й бородата.

Обдурила свого діда,

Принесла в родину біди,

Хату в зайчика украла,

Жити в домі цьому стала.

(Коза-дереза)

 

5. “Казкова математика” (додаток 1,2)

  А зараз ми будемо розв'язувати математичні задачки.

  КОЛОБОК

Колобок  співав лисичці пісеньку у ліве вушко 3 рази, а у праве вушко - на 1 раз більше. Скільки разів співав Колобок пісеньку у праве вушко?

Рішення:  3+1= 4 рази (співав Колобок у праве вушко Лисички)

  КУРОЧКА РЯБА

В понеділок курочка Ряба знесла 8 яєць, а у вівторок – на 2 більше. Скільки яєць знесла курочка Ряба у вівторок?

Рішення: 8+2= 10 яєць (знесла Курочка-Ряба у вівторок)

  ЛИСИЦЯ ТА ЖУРАВЕЛЬ

Наварив Журавель смачної страви з 3 картоплин, 3 буряків, 2 морквинок та 1 перцю. Скільки всього овочів вкинув Журавель у страву?

Рішення: 3+3+2+1= 9 овочів (вкинув Журавель у страву)

   ПАН КОЦЬКИЙ

Ведмідь сховався на дереві на висоті 6м, а кіт, злякавшись, виліз на дерево на 2 м. Скільки ще метрів залишилося лізти коту до ведмедя?

Рішення:  6-2 = 4 м (потрібно пролізти Коту до Ведмедя)

 

6. «Впізнай казку за ілюстрацією»

  - А чи знаєте ви, як казки потрапляють в наші бібліотеки і будинки на полиці книгарень? Книжки з казками друкують у великих видавництвах, щоб вони стали яскравими та веселими ілюстрації до них малюють художники – ілюстратори. Здогадайтеся, до яких казок ці ілюстрації.

 

    7. Конкурс «Жарт за жартом».

1) У відомій казці коза принесла козенятам:

а) молоко;                                                                                                                    

б) пепсі-колу;

в) жувальну гумку.

2) Мишенят у казці «Колосок» звали:

а) Круть і Верть;

б) Стриб і Скок;

в) Гуп і Ляп.

3) У відомій казці дід загубив річ, яка потім стала житлом для лісових звірів. Це була:

а) рукавичка;

б) шкарпетка;

в) сорочка.

4) Хатинка Баби Яги трималася на:

а) курячих ніжках;

б) слонячих вушках;

в) їжакових колючках.

5) У казці «Ріпка» останньою на допомогу прийшла:

а) кішка;

б) мишка;

в) собачка.

6) До приходу Червоної Шапочки у будинок бабусі забрався вовк. Він:

а) ховався у ліжку;

б) грав на комп’ютері;

в) дивився телевізор.

 

    ІV. Заключна частина

Наше заняття підходить до кінця.

-А хто мені може нагадати, звідки взялася казка?                                                       

-Яких героїв ви найбільше любите?

-А яким героєм казки ви б хотіли бути?

Ви, діти, виявилися справжніми знавцями казок. Я переконалася, що ви і знаєте, і вивчаєте, і цікавитесь ними.

- Ось і все. Наша мандрівка добігла кінця. Ви просто молодці. Я переконалася, що казки – це ваші добрі друзі і порадники. Тож нехай вони залишаться такими на довгі роки. Вірте в казку, і вона завжди житиме поруч з вами.

2. ПЕРШЕ КВІТНЯ – ДЕНЬ СМІХУ

Мета: ознайомити дітей з жартівливими традиціями українського народу святкування Дня сміху; розвивати дотепність, емоційну сферу дітей, почуття гумору, підняти настрій; формувати навички доброзичливого спілкування з людьми; виховувати почуття чуйності, взаємодопомоги, бажання брати участь у заходах музично-естетичного циклу, повагу до традицій різних народів.

Обладнання: смайлики, написи на дошці, конвертики зі смішинками, наклейки, аудіозапис, відеоматеріали.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Сьогодні у нас незвичайне свято. І хоча його немає в календарі, але воно є в серцях і душах тих людей, які люблять сміх.

      -Дітки, скажіть, а ви любите сміятись?

      Сміх – це ліки від всіх хвороб. Він додає людям настрою, допомагає в житті побачити більше світлого, радісного, стати добрішим. Придивіться до людей, які вас оточують, і ви побачите, скільки навколо смішного. Втрачений день, коли ви жодного разу не усміхнулися. Сміх нас супроводжує з раннього дитинства і до глибокої старості.

 

    ІІ. Повідомлення теми та мети заняття

Ви ніколи не замислювались, де знаходиться країна Гарного Настрою? В ній живуть сміх, жарти, гумор, смішинки, посмішки. А хочете дізнатися,  звідки вони з’являються? Слухайте:

Під горбочком, рікою,

Хатка, вкрита лободою.

У пучечках із-під стріхи

Виглядають сльози, сміхи.

Небагата і невбога,

Зіллям встелена підлога.

Стіни вбрані в рушнички,

На стрічках висять смішки…

Три бабусі в тій хатинці

Цілий день печуть гостинці.

Незвичайні бабці ці –

Варять жарти в казанці.

Все, що є, чого не мають,

У макітрі розтирають.

Щоб було і не було,

Щоб кипіло і гуло:

Трохи сміху, трохи сліз,

Та щоб віршик теж уліз.

Хлюпнуть пісню з казанця,

Пучку світла з каганця,

Додадуть смішків за смаком

Та посиплють зверху маком.

Розкладуть у баночки,

Там підходять жарточки.

Щоб смішним запахло духом,

Топлять піч кульбабок пухом.

Як приходить темна ніч,

Ставлять страву цю у піч.

 

• Ось така незвичайна ця Країна Гарного настрою.

 Вчені  медики  підрахували , що  посмішка  продовжує  нам  життя  на  5  хв, молодить  людину  на  1  рік. Тобто  проблема  довголіття  нами  вже вирішена.

 Отже, 1  квітня ми святкуємо Всесвітній  День  Сміху.

   - Дітки, скажіть, а які почуття у вас виникають, коли ви посміхаєтесь?

   - Чи приємно вам спілкуватись з усміхненою людиною?

 Люди  зовсім  не  дарма  придумали  цей  день: хоч  раз  в  рік  можна  від  душі  посміятись  над  знайомими, друзями, рідними.

 Батьківщиною  першоквітневої  гуморини  по  праву  вважається  Одеса.

 

 ІІІ. Основна частина

 1. Розповідь з елементами бесіди.

 -А чи знаєте ви історію виникнення Всесвітнього Дня сміху?

 На відміну від багатьох інших свят, історія Дня сміху, який іноді називають Днем Дурня, не цілком відома.

Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями, рідними, знайомими. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків. Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час, тобто в давнину.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри - Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з 11 по 15 глави 28 Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то було вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) у цей день.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: "30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період - перші півроку після нападу - і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя".

    1 квітня в Україні

Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.

 

2. “Першоквітнева весела вікторина”.

1. Скільки потрібно варити круте яйце: дві, три або п'ять хвилин? (Ніскільки, воно вже зварене.)

2. Чим закінчується все? (Буквою «е».)

3. По чому, коли хочеш спати, йдеш до ліжка? (По підлозі)

4. На яке дерево сідає ворона після дощу? (На мокре)

5. Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, не вміє говорити.)

6. Що можна побачити із закритими очима? (Сон.)

7. На двох ногах півень важить 4 кілограми. Скільки важить на одній нозі? (4)

8. Що стоїть посередині Землі?(буква М)

9. Під яким деревом сидить заєць під час дощу? (під мокрим)

10. З якого посуду не можна їсти? (з порожнього)

11. Де стоїть вода стовпом? (у склянці, пробірці)

12. Скільки різних цифр треба застосувати, щоб написати число 101? (дві: 0 та 1)

13. Яких камінців нема в океані? (сухих)

14. Одна картоплина вариться 15 хв. Скільки часу варитиметься дві картоплини? (теж 15 хв)

15. На березі чотири гілки, на кожній гілці ще по три гілки, на кожній гілці по вісім яблук. Скільки яблук висить разом? (Аніскільки, бо це береза)

16. Який годинник показує правильний час тільки два рази на добу? (Який стоїть.)

17. У сімох братів по сестрі. Скільки усього сестер? (Одна.)

18. Летіли три страуси. Мисливець одного вбив. Скільки страусів залишилося? (Страуси не літають.)

19. Що знаходиться між містом і селом? (сполучник “і”.)

 

Як веселяться 1 квітня в різних країнах.

З XVIII століття практично у всіх країнах світу всі з задоволенням жартують 1 квітня над своїми друзями.

Ви теж любите розігрувати батьків, друзів і навіть вчителів?  Головне, пам'ятайте, що жарти повинні бути добрими. Є таке правило: найкращий жарт - це жарт, над яким голосніше за всіх сміється той, над ким пожартували.

Австралія

Австралійці - народ життєрадісний. І 1 квітня у них починається зі сміху птиці, яку звуть Кукабарра. Прокинувшись, всі негайно починають розігрувати один одного і дарувати незвичайні смішні подарунки.

Англія

В Англії прийнято розігрувати один одного лише до 12 години дня. Стандартні жарти - сказати: «У тебе шнурок розв'язався», або перевести годинник. В Англії прийнято на 1 квітня посилати один одному смішні листівки або сувеніри.

Вірменія

Вірмени завжди славилися своїм гумором. У Вірменії 1 квітня офіційно відзначають День сатири і гумору. Кажуть, що причиною тому стали весняні капризи погоди - вірмени намагаються задобрити природу жартами і розіграшами.

Болгарія

У Болгарії День сміху в особливій пошані. Жителі цієї країни дуже люблять жарти і розіграші. Особливо радіють святу діти.

Італія

«Першоквітнева рибка» -  так в Італії називають це міжнародне свято. Італійські жарти абсолютно нешкідливі. 1 квітня на спині якого-небудь італійця можна побачити паперову рибку, намальовану та розфарбовану. Якщо 1 квітня дощить, то в парасольку вам хто-небудь може кинути папірці. Розкриєте парасольку - буде справжній феєрверк! А ще хтось із членів сім'ї може перевести всі годинники в будинку на годину назад. Замість цукру в цукорниці з'являється сіль, а в сільниці - цукор!

Румунія

У Румунії День сміху не є офіційним святом, але румуни цей день дуже люблять. У них завжди напоготові анекдот, жарт або дотепна розповідь. Жарти у румунів дуже добрі і зовсім не образливі.

США

В Америці 1 квітня жартують дуже нешкідливо. Приблизно так:«У чому це ти забруднився?» Школярі розігрують один одного, а того, хто «попадається», називають квітневим дурнем. А ось по телевізору в цей день можуть оголосити список найдурніших людей, причомув нього потрапляють найвідоміші люди.

 

 

Фінляндія

У Фінляндії 1 квітня вважається Днем жартів і обманів. Здавна під час великих свят батьки відправляли дітей в сусідський двір за чим-небудь неіснуючим, наприклад, за скляними ножицями.

Франція

У Франції, як і в Італії, 1 квітня можна зустріти людей з паперовою рибкою на спині. Їх називають «квітневою рибою». Усі намагаються бути пильними, «не залишитися в дурнях”. Вони люблять давати один одному безглузді доручення, наприклад, знайти і принести солодкий оцет.

Шотландія

У Шотландії День дурня відзначається не один день, а цілих два! Перший день називають Днем зозулі, а тих, кого вдалося обдурити, - «Роззява». Другий день святкування називають Днем хвоста. Шотландці із задоволенням підкладають один одному спеціальні гумові мішки, які при натисканні видають не зовсім пристойні звуки.

У багатьох країнах світу цього дня не змовкає сміх. А у нас в народі кажуть: «Де сміються люди — там біди не буде».

Тож смійтеся на здоров'я і не лише 1 квітня, а кожного дня. (додаток 3)

 

 3. “Веселинки”.

А зараз ми почуємо, як діти уявляють собі різні речі, шкільні предмети, поведінку своїх друзів. (з'єднати написане на дошці)

• Фізкультура – “лебедине озеро”.

• Математика – “зебра в джунглях”.

• Англійська мова – “китайська грамота”.

• Учень пішов по крейду – “пропав безвісти”.

• Двієчники – “веселі хлоп’ята”.

• Списування – “одна голова добре, а дві краще”.

• Місце біля дошки – “штрафне поле”.

• Голова сусіда по парті – “острів скарбів”.

 - А, можливо, хтось знає якісь гуморески, смішинки? Давайте послухаємо смішні історії.

 

 4. “Смішні історії”.

1) Як Микола збирався до школи.

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М’яч, перо, граблі, подушку,

На обід м’яку ватрушку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю,

Ще й стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило,

Вже і на дворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

А чи все поклав у сумку?

2) Учень приходить у клас з розпухлою губою.

- Хто це тебе вкусив? - Питають хлопці.

- Каталися з батьком на човні, і на губу сіла оса.

- А ти б її зігнав.

- Я хотів зігнати, але батько її вбив веслом.

 

3) Учитель:

- Діти, що вам найбільше сподобалося у музеї?

- Як Коваленкова зі сходів звалилася!

4) Учитель біології розповідає про комаху, яка живе тільки один день. З задньої парти голос:

- Ото добре! Все життя день народження!

5) Олег прийшов у школу дуже блідий.

- Ти захворів? - Запитала вчителька.

- Ні, просто вчора мене мама вимила.

6) В зоопарку малий Мишко побачив павича і каже мамі:

   -Ой, мамо, подивись, уже курка розцвіла!

7) -Женя, ти на якій вулиці живеш?

    - Я вдома живу, а на вулиці гуляю.

8) Булка з маслом

Стоїть і гірко плаче Надя:

-Віддайте булку з маслом, дядю!

-Та я ж не брав, дівчатко миле …

-А ви на неї, дядю, сіли !

9) Сусідка зна

Де ти айстру взяв таку?

У сусідки в квітнику.

А сусідка зна про це?

Зна, бо гналася з дубцем.

10) Додумався

Покарав малого тато,-

Той стоїть в кутку кімнати.

Плаче хлопчик і рида,

Дума хлопчик – Не біда!

От , як виросту – кімнати

Буду круглі будувати.

Буде хата в нас така –

В ній ні одного кутка!

 

 

11) Вірш «Годинник»

-Щось годинник, - каже мама, -

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати ,

Мабуть, запилився .

Звідки взятись тому пилу ?

Мовила Галинка –

Я ж годинник з милом мила ,

Там нема й пилинки.

12) Директор: Сашко, а що це в тебе під оком?

    Сашко: За культуру постраждав

    Директор: Тобто?

    Сашко: Я сказав Іванові, що тримати руки у кишенях не культурно.

    Директор: Правильно сказав.

    Сашко: От він їх і витягнув.

 

ІV. Заключна частина

Світ сміху – це особливий світ. Це світ, у якому навіть ваші зажурені очі раптом починають сміятися. Французький письменник Віктор Гюго сказав: «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя».

 - А як ви розумієте цей вислів?

Сміх – один із найсильніших захисників нашого організму від стресу, а отже – від багатьох хвороб. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, ніколи не захворіє.

Так, сміх і справді подовжує життя.

Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися – аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так?

Сміх людський – чудесна штука.

Він – мистецтво і наука.

Він в житті і для життя.

Із потворного й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не б’є, не мучить,

Він на світі жити учить,

Тим і бажаний для всіх.

Безперечно, сміх дуже важливий, і ви самі сьогодні в цьому переконалися.

У народі кажуть: «Зі сміху люди бувають». Сьогодні наша усмішка – це усмішка сили, здоров’я, правди і моралі, радості і безмежного щастя.

Ось і настав час прощатися з вами. Але ми хочемо побажати вам щирого сміху! Добрих жартів! Веселих і доброзичливих друзів! Та нових дотепних вигадок і винаходів! Даруйте посмішки один одному. Смійтеся на здоров’я! До побачення!

 

Пісня «Усмішка»

1. Від усмішки хмарний день ясніш,

Від усмішки засія веселка в небі…

Поділись усмішкою щедріш,

І вона не раз повернеться до тебе.

 

Приспів

І тоді хмарки склика

В танець музика дзвінка,

І на скрипці коник грає веселіше…

Із блакитного струмка

Починається ріка,

Ну а дружба починається з усмішки.

 

2. Від усмішки сонячної вмить

Найсумніший дощик плакать перестане.

Сонний ліс ураз загомонить,

І заплеще, мов долонями, листками.

 

 

3. НАША МОВА КАЛИНОВА

Мета: ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  її  різноманітні  можливості,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  скарб; сприяти  розширенню  словникового  запасу  школярів,  розвиткові   творчих  здібностей,  бажанню  берегти  свою  національну  культуру;  розвивати  почуття  національної  гідності;  виховувати  потребу  зберігати,  як  святиню,  все  те,  що  пов’язує  нас  із  рідною  землею;  любов  до  національних  традицій,  народної  мудрості,  до  краси  і  гармонії  рідного  слова.

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню рідної мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків,  висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником.

 

Хід заняття

Написи  на  дошці:

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть. (В. Сосюра)

Той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. (В. Сухомлинський)

Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  народу— це  його  мова,  ота  жива  схованка  живого  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподівання,  розум,  досвід,  почування. (П. Мирний)

Українська  мова  в  багатстві,  витонченості  й  гнучкості  не  поступається  ані  жодній  із  сучасних  літературних  мов  слов’янства. (М. Драгоманов)

 

І. Організаційна частина

- Доброго дня, діти! Всі готові уважно слухати? Тоді розпочинаємо. А чи знаєте ви, яке свято ми святкуємо сьогодні? 21 лютого – День рідної мови. Сьогодні, в день, коли вся наша країна відзначає це свято, ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

  Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.

 

ІІ. Основна частина

1. Розповідь з елементами бесіди.

Як довго ждали ми своєї волі слова,

і ось воно співа, бринить,

бринить, співає наша мова,

чарує, тішить і дзвенить.

Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

що мову рідну нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

коли він сам стоять не міг.

Солов’їну, барвінкову,

колосисту навіки

українську рідну мову

в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина, так, як мати,

мова в кожного із нас!

 

Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

     Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія:  люди винайшли письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у давнього народу - фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку.  До 24 грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється.

 

 

У нашій рідній мові

Є чарівні слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень», «До побачення»-

І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова.

Як скаже син чи дочка;

«Спасибі» вам, «Будь ласка»,

Ясніше сяє сонечко,

Бо в них - любов і ласка.

Від чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити.

 

Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами:  українською, російською, болгарською, молдавською, татарською та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови. На жаль, не всі прагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги усмішка П. Глазового «Кухлик».

 

                  Дід приїхав із села,

                  Ходить по столиці.

                  Має гроші - не мина

                  Жодної крамниці.

                  Попросив він…

                  Покажіть кухлик той,

                  що  скраю.

                  Што? Чєво?

                  Я нє понімаю.

                  Кухлик, люба, покажіть,

                  Той, що збоку смужка.

                 Да какой же кухлік здєсь,

                  Єслі ето кружка!

                  Дід у руки кухлик взяв

                   І насупив брови.

                   В Україні живете

                   Й не знаєте мови!

                   У меня єсть свой язик.

                   Да к чєму  мнє мова?

                   Цим пишатися не слід,

                   Бо якраз така біда

                   В моєї корови:

                   Має, бідна, язика,

                   Та не знає мови.

 

 

До краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав.

1. Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

2. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

3. Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть.

 Хто ж написав ці вірші? (Т.Шевченко) Т.Г.Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники - наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.

 

2. “Юні письменники”.

  Пропоную послухати вірші і додати потрібні слова.

 

 Щоб розумним  й мудрим стати,

 треба рідну мову…( знати).

 А щоб вміти говорити,

 треба рідну мову …( вчити).

 Знає кожен з нас чудово –

 не прожити нам  без…( мови).

 Рідна ж мова пелюсткова,

 мудра, світла, …( світанкова).

І дзвенить щодня і в свята,

бо вона така…( багата).

В ній слова такі чудові.

хліб і сіль на…( рушникові).

В ній в віках батьки і діти,

як без мови нам …(прожити)?

Понад світом хай лунає,

хай ніхто… (не забуває)! 

    3. Конкурс «Здійсни пошук». Закінчи прислів'я.

Слово до слова — ... (зложиться мова).

Лагідне слово — ... (ключ до серця).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш).

Слухай сто разів, ... (а говори раз).

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).

Умієш говорити — ... (умій слухати).

Краще мовчати... (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

Від теплого слова і лід ...(розмерзає).

Хто мовчить, той двох ...(навчить).

Добре слово краще, ніж ...( готові гроші)

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Менше говори – більше почуєш.

Мале слово велику образу творить.

 

4. “Українська пісня”.

   Пісня - це національний дар, яким ми можемо пишатися. Послухайте легенду про нашу українську пісню.

Легенда про пісню

       Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу.  Німці - дисципліну і порядок, росіяни – владність,

італійці отримали хист до музики…

      Обдарувавши всіх, підвівся Господь і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була босою, одягнутою у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.

- Я -  українка, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові. Сини мої на чужині, вороги знущаються із вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене раніше.Я всі таланти роздав.Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.

- У мене є дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина дарунок і міцно прижала його до серця. Вклонилась низенько всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

 

5. Мовно-літературна вікторина.

1. Які алфавіти складаються із шести літер? (азбука, абетка).

2. У якому вигуку є 100 однакових звуків? (стоп).

3.За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрілили разом кілька гармат ? (залп).

4. Від яких двох букв стає жарко, гаряче? (пече).

5. Який синонім прислівника “тепер” не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (зараз).

6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (сир - рис).

7. Що знаходиться всередині школи? (о).

8. Що стоїть між підлогою і стелею? (і).

9. Чим закінчується і зима, і весна? (а).

10. Як написати слово “робота “ п’ятьма літерами? А чотирма? (праця, труд).

11. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (чайка).

12. Чим закінчується і вечір, і ніч? (приголосним).

13. Яка тваринка ховається сама в себе? (нірка)

14. Які два займенники, написані поруч, псують дорогу? (ями).

15. Скільки літер в українському алфавіті? ( 33).

16. Скільки є голосних звуків? (6).

17. Назвіть букви, що позначають голосні звуки.(а, о, у, е, и ,і, я, ю, є, ї).

18. Яка літера не позначає звука? ( ь ).

19. Яка літера позначає два приголосних звуки? (щ).

20. Які дві літери позначають один звук? (дж і дз).

 

6. “Розсипані букви”.

З розсипаних букв утвори слова: БРАЗЕ, НИКАГ, ОСЯТВ, ЛИНАМА, ДИОЛСПАТ, ЬОПСИМ.

7. Розгадування ребусів.

 

ІІІ. Заключна частина

Отже, любі діти, ми пригадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної мови, прослухали поезії.

Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

Отже,  рідною мовою потрібно  розмовляти правильно і красиво. Треба завжди пам’ятати, що рідна мова – це неоціненне духовне народне багатство, яке передається від покоління до покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і традиції.

 

 

 

 

 

4. ОСНОВИ ДОРОЖНЬОЇ АЗБУКИ

Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху, повторити основні правила пішоходів; розвивати спостережливість, уміння орієнтуватися на вулицях міста; виховувати повагу до оточуючих, увагу, правила ввічливості, культуру поведінки на вулицях, обережність; навчити використовувати знання правил дорожнього руху в повсякденному житті.

Обладнання: ілюстрації дорожніх знаків, модель світлофора, зелені фішки для команд, ілюстрації для запитань і загадок, знак “Обережно, діти”, малюнки за змістом теми уроку, відеоматеріали.

 

Хід заняття

І. Організаційна частина

- Доброго дня, діти. Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на занятті?

 

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття

   - Всім відомо, що найдорожчий скарб людини – це ії власне життя i здоров'я. Необережність на вулиці часто призводить до втрати не тiльки здоров'я, а й навіть життя. Тому вciм потрібно дотримуватися певних правил дорожнього руху.

     З кожним роком ви підростаєте, стаєте більш самостійними. Ви самі ходите до школи, магазину, користуєтесь транспортом. Щоб не траплялось ніяких неприємних пригод на дорозі, слід знати правила дорожнього руху. Неважко вивчити ці правила, набагато важче їх кожен день дотримуватись. Я думаю, що сьогоднішня наша зустріч допоможе вам у цьому.

    – А зараз уважно послухайте вірш «Азбука міста» і спробуйте здогадатися, якою ж буде тема нашого сьогоднішнього заняття.

Азбука міста

Місто, в якому ми з тобою живем,

Можна по праву зрівняти з букварем.

Азбука вулиць, розкрившись для нас

Місто уроки дає повсякчас.

Ось вона, азбука – треба всю знать, –

Вздовж тротуару, глянь, знаки стоять.

Азбуку міста завчи до ладу,

Щоб не потрапити раптом в біду!

    – Отже, діти, як ви здогадалися, сьогодні ми будемо говорити про дорожні знаки i про правила дорожнього руху. Отож, тема  нашої зустрічі звучить так: «Основи дорожньої азбуки».

 

      ІІІ. Основна частина

1. Розповідь про дорожні знаки.

     Коли на вулицях міста почали їздити автобуси, автомобілі, трамваї, тролейбуси, вулицям потрібно було дати мову. На цій дорожній мові з водіями та пішоходами "розмовляють" вулиці усіх країн світу.

    Коли людина вчиться читати, їй показують букви. З букв будуються слова, із слів – речення. У дорожній мові також є букви – знаки. Але їх не потрібно складати в слова. Один знак означає цілу фразу – дорожній сигнал. Цi сигнали бувають різні. Одні попереджають водія про не6езпеку. Інші – забороняють рух. Є знаки, за допомогою яких можна дізнатися, де можна отримати якусь послугу та інші.

     Дорожніх знаків є дуже багато і кожен з них має своє значення. Дорожні знаки є добрими друзями для водіїв і пішоходів. Вони допомагають нам орієнтуватися на дорозі, правильно переходити дорогу тощо.

 

      2. Гра «Дорожні знаки».

    - Дiти, послухайте невеличкі віршики про дорожні знаки, відгадайте, який це знак i пoкaжiть його.

1) Подивись, ось перед нами –

Знак трикутний з дітлахами,

Знак цей, брате, застережний,

Треба бути обережним! (Дiти)

2) Переходити нам слід,

Тільки там, де перехід.

А доріжку пішохідну,

Наче зебру, добре видно.

(Пішохідний перехід)

3) І автобус на зупинку

На одну прибув хвилинку.

Є закон, а не порада –

Він стоїть, і ти постій.

Ані спереду, ні ззаду,

Обійти його не смій!

(Місце зупинки автобуса)

4) Он заправка. І машина

Вип’є з три відра бензину.

Поможи ж ти бак налити,

Якщо хоче вона пити.

(Автозаправка)

5) Ось велике перехрестя,

Ген за ним до школи вхід.

Ось подивись, тут для пішоходів

Є підземний перехід.

(Підземний пішохідний перехід)

 

   – Діти, а яка тварина втекла з зоопарку, щоб увесь день лежати на дорозі і допомагати нам її переходити? (Зебра). Отже, дорогу можна переходити по зебрі. Біля зебри встановлюють спеціальний дорожній знак, який повідомляє нам, що в даному місці можна безпечно перейти дорогу.

    – А як потрібно правильно переходити дорогу, якщо немає ні світлофора, ні пішохідного переходу? (Зупинитися на краю тротуару, подивитися ліворуч, якщо є машини ліворуч, то залишатися на місці, якщо машин ліворуч немає, йти до середини вулиці, подивитися праворуч, якщо є машини праворуч, то залишаємося на місці, якщо машин немає, то переходимо на протилежну сторону вулиці).

- Ось яка історія трапилася з Грицем.

Гриць на вулиці гуляє,

Ні на що він не зважає,

Хоч машини зліва й справа,

Все одно він ловить гави.

Навпростець кудись іде.

Хтось сигналить. Щось гуде.

Та для Гриця те дарма,

В нього страху, бач, нема.

Раптом стукнуло умить,

Вже в лікарні Гриць лежить.

- Як ви вважаєте, чому Гриць потрапив до лікарні?

А якщо правила не вчить,

Чекає небезпека.

Машина вас зіб'є умить.

Що мчить ось там здалека.

- А як правильно переходити дорогу?

Юні пасажири, дам я вам пораду:

Не обходьте транспорт спереду чи ззаду.

І щоб не потрапить у лиху пригоду,

Пройдіть по тротуару аж до переходу.

 - А як рухатись тротуаром?

Як іду по тротуару чи гуляю по бульвару,

Я завжди тримаюсь справа – це одне з важливих правил.

Хто це правило не знає, іншим людям заважає.

Ось правило це вивчи ти!

І знай на кожнім кроці :

По тротуару треба йти

Завжди по правім боці.

Відео “Уроки тітоньки Сови”

 

3. Гра «Червоний, жовтий, зелений».

На картинку «жовтий» - тиша, на «червоний» - плескати в долоні, на «зелений» - зробити крок вперед.

 

 4. Правила дорожнього руху.

Ходи тільки по тротуару, притримуючись правого боку.

Там, де немає тротуару, іти треба по лівій стороні дороги назустріч транспорту.

Підкорюйтесь сигналам світлофора.

Переходьте вулицю тільки на зелене світло.

Переходь вулицю тільки на пішохідній доріжці.

Перетинати вулицю треба прямо, а не навкоси.

Перш ніж перетнути вулицю, переконайтеся у безпечності переходу, для цього спочатку подивіться наліво, а дійшовши до середини, подивіться направо.

Якщо рух дуже інтенсивний, переходь вулицю разом з дорослими пішоходами.

Не бався на проїжджій частині вулиці і не дозволяй робити це іншим.

Не перебігай вулицю перед машиною, не вважай це виявом хоробрості. Не тільки ти можеш постраждати. Шофер буде нести через тебе суворе покарання. Велике горе ти принесеш своїм батькам.

Якщо ти переходиш вулицю і раптом бачиш машину, що їде на тебе, не біжи, а зупинись, спокійно почекай, машина зможе тебе об’їхати.

 

   5. Вікторина.

1. Яка машина може їхати без двигуна внутрішнього згоряння? (Іграшкова)

2. З якої сторони треба обходити машину, пішохода? (Зліва)

3. Шофер веде машину. Попереду нього дві птиці — гуска і качка. Що треба давити? (Треба давити на гальма)

4. Який сигнал світлофора дозволяє перехід? (Зелений)

5. Які машини можуть їхати без сигналу? (Іграшкові)

6. Що означають зелений і жовтий колір світлофора? (Зелений колір дозволяє перехід, а жовтий каже, що треба трішечки почекати)

7. Де повинні ходити пішоходи, якщо немає тротуарів? (По лівому краю проїжджої частини вулиці)

8. Що означає червоний колір світлофора? (Червоний колір — це завжди сигнал небезпеки і треба зупинитися, почекати. Він забороняє переходити дорогу)

9. Як потрібно обходити трамвай? (Спереду)

10.Як потрібно обходити автомобіль, автобус і тролейбус? (Ззаду)

11.Людина, яка їде у транспорті? (Пасажир)

12.Людина, яка іде по тротуару? (Пішохід)

13.Пристрій для регулювання руху транспорту i пішоходів. (Світлофор)

    14.Де можна переходити дорогу? (Де є зебра, світлофор, пішохідний перехід)

6. Гра «Дозволено, заборонено».

І проспекти, і бульвари, всі шумливі в наші дні.

Ти проходь по тротуару лиш по правій стороні.

Це … (дозволено).

Пустувати тут, де люди … (заборонено).

А бабусі дати місце, це… (дозволено).

Йти, коли червоне світло … (заборонено).

На зелене навіть дітям йти … (дозволено).

Дітям гратись на дорозі… (заборонено).

Знати правила дорожні, це … (дозволено).

 

7. Обговорення ситуацій.

- Послухайте, діти, яку історію розповів нам видатний та найдобріший доктор Айболить. Якось прибігла до нього зайчиха та кричить:

- Ай! Ай!

Мій зайчик упав під трамвай!

Мій зайчик, мій хлопчик

Упав під трамвай!

Він побіг по доріжці

Та йому перерізало ніжки,

І тепер він хворий і кривий

Маленький зайченятко мій!

  - Скажіть, діти, чому зайченятко потрапило у біду?

 

1. Каченята забарились

І до школи запізнились.

Вулицею бігли швидко

Не шукали перехід,

Перебігли, де не слід.

Враз колеса заскрипіли,

Всі машини загули,

А маленькі каченята

Ледве лапки унесли.

     - Які правила порушили каченята?

2. Петрик грається

В конячку,

Петрик скаче на ломачці.

І конячка

Ледь не плаче –

По асфальту

Вперто скаче.

А машини стають дибки,

Аж тріщать блискучі шибки,

Хутко фарами моргають,

А що діяти не знають.

Мов маленький дикий веприк

По асфальту скаче Петрик.

- Чи правильно обрав місце для гри Петрик?

 

3. Василько із Сашком,

Із Петриком з Дмитром

Взяли великий м’яч

Відкрити щоб футбольний матч.

Обрали собі місце:

Не поле, не майдан...

Свій м’яч вони принесли

На гучний автобан.

- Яка небезпека загрожує хлопцям?

 

   8. Фізхвилинка (Гра “Заборонений рух”)

   Учитель визначає рух, який повторювати забороняється, наприклад, тримати руки на поясі, далі, у швидкому темпі виконує рухи, діти повторюють всі, крім забороненого.  

 

   9. Асоціативний кущ “Дорога” (траса, магістраль, залізниця, шосе)

 

10. Розповідь вчителя.

З історії світлофора. Чому світлофор так назвали?

Назва ця походить від двох слів: нашого слова «світло» і грецького «форос» - несе. Отже, у перекладі на нашу мову «світлофор» означає: той, що несе світло. А чи знаєте ви, що світлофори походять від прапорців, якими користувалися залізничники, щоб керувати рухом поїздів? Було три прапорці:червоний, який забороняв рух, жовтий, що закликав до обережності, і зелений, який дозволяв вільно їхати. Мали три кольори і перші світлофори, котрі з’явилися на початку ХХ століття. Це були великі дошки, пофарбовані у три кольори. По їхній поверхні з одного кольору на інший переповзала стрілка, вказуючи, який саме колір слід брати до уваги. Її важко було розгледіти здаля, і водії помилялися, не розуміючи, на який колір вона вказує.На сучасних світлофорах вогні спалахують по черзі, так що сплутати їх можна хіба навмисне.

     Перейти з однієї вулиці на іншу не просто. У цьому випадку можуть допомогти три сигнали світлофора.

 

Водіям хто помагає?

Це повинен знати ти!

Від біди оберігає,

Та усім допомагає

Найбезпечніший шлях знайти.

Цей невтомний трудівник

Три великих ока має.

Він ніколи не дрімає,

Особливо в часи «пік»!

Три сигнали світлофора

Що накажуть – то закон!

Як червоний загориться –

Терміново зупиниться!

Жовте світло - почекай!

А зелене сяє світло,

Усміхаючись привітно, -

Сміло рухайтеся всі:

І дорослі, і малі!

 

– Які три сигнали має світлофор? (Червоний, жовтий, зелений)

– Який сигнал світлофора забороняє рух пішоходів? (Червоний)

– Чи можна починати переходити вулицю на жовтий сигнал світлофора? Чому? (Ні. Тому що потрібно приготуватися до переходу)

– На який сигнал світлофора потрібно переходити дорогу? (Зелений)

 

11. «Запитання - відповідь».

Закон вулиць дуже строгий. Він не прощає, коли пішохід йде по вулиці, як йому заманеться, не дотримується правил. Але цей закон і дуже добрий: він охороняє людей від страшного нещастя, береже їх життя. Зараз ви покажете, чи знаєте ви ПДР.

 

· Як найчастіше називають водія? (Шофер)

· Чи дозволяється водієві мопеда їздити пішохідними доріжками? (Ні)

· Кого ми називаємо учасниками дорожнього руху? (Пішоходів, водіїв, пасажирів)

· Чи можна велосипедистові їхати по дорозі, якщо неподалік є велосипедна доріжка? (Ні)

· Який дорожній знак установлюють поблизу шкіл? («Діти»)

· Як називається «зебра» на дорозі? (Пішохідний перехід)

· Які сигнали подає світлофор? (Червоний, жовтий, зелений)

· Якої сторони слід дотримуватися, крокуючи тротуаром? (Правої)

· Чи завжди пасажирам потрібно пристібатися ременями безпеки? (Так)

· Як слід переходити дорогу, якщо ви вийшли з автобуса? (Не можна обходити транспорт ні попереду, ні позаду, потрібно зачекати, коли він від'їде й дорогу буде видно в обидва боки, ще краще — відійти на безпечну відстань від автобуса. А якщо є пішохідний перехід, то переходити через дорогу слід ним)

 

12. «Намалюй знак».

Учасникам даються листочки і називають знак. Завдання – намалювати названий знак.

1. Перехрестя зі світлофором

2. Пункт першої медичної допомоги

3. Пункт харчування

4. Залізничний переїзд

5. В'їзд заборонено

 

13. Гра «Не плутай сторони».

- Діти, ви, мабуть, уже втомилися, нумо трішечки пограємо в гру «Не плутай сторони».

Всі учні стоять. Учитель подає такі команди: «Підняти праву (ліву) руку!», «Подивитись праворуч (ліворуч)». Хто помиляється, той сідає на місце. Перемагають ті, хто не зробив помилок і залишився стояти.

 

    14. Загадки.

1. Біжать чотири брати

І один одного не можуть наздогнати.

(Колеса)

2. Як переходиш вулицю,

То завжди зупинись,

І перш за все з увагою

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорові очі

Я маю недарма...

(Світлофор)

3. Маленькі будиночки містом біжать,

Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять.

(Автобус, трамвай, тролейбус)

4. Тримаюсь лише на ходу,

А як зупиниш – упаду.

(Велосипед)

5. Підморгне зеленим оком – ми йдемо,

Підморгне червоним оком – стоїмо.

(Світлофор)

6. Двоє ніг у швидкого коня,

Має він одне око і роги

Я катаюсь на ньому щодня,

Хоч і добре натомлюю ноги

(Велосипед)

7. Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить сороконіжка.

(Поїзд)

8. Довгий хвіст дугою тягне за собою

(Тепловоз)

9. Ти рушай зі мною в ногу

Перейдем у двох дорогу:

Під землею проведу,

На той бік переведу.

(Підземний перехід)

 

 

 

 

ІV. Заключна частина

    - Яку роль відіграють дорожні знаки в житті людини? (Дорожні знаки є добрими друзями для водіїв і пішоходів. Вони допомагають нам орієнтуватися на дорозі, правильно переходити дорогу тощо)

   – Навіщо нам потрібно вивчати правила дорожнього руху?

 

Гра "Так чи ні”

• Переходити вулицю слід на жовтий сигнал світлофора. (ні)

• Дозволено гратись на проїжджій частині дороги (ні)

• Рухатись слід по правій стороні тротуару (так)

• Для переходу дороги пішоходами існує спеціальна розмітка "зебра” (так)

• Переходячи дорогу спочатку подивись направо (ні)

 

Сьогодні ви повторили Правила дорожнього руху та дізналися багато нового і цікавого. ПДР дуже важливі. Знати їх повинен кожен дорослий і кожна дитина. Не порушуйте їх, тоді у нас не буде нещасних випадків на дорогах, і ви виростете міцними і здоровими. Я бажаю вам усім, щоб наступний день був для вас приємним і без поганих пригод. Посміхніться один одному, подумки побажайте собі і один одному щось приємне. Я з нетерпінням буду чекати наступної зустрічі з вами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ДРУЖБА ВІДДАНА НЕ ЗЛАМАЄТЬСЯ

Мета: поглибити і розширити поняття у дітей про дружбу, показати необхідність дружити, виховувати бажання бути другом; навчити дітей правильно вибирати друзів, знайомитися, спілкуватися і товаришувати; сприяти виникненню дружнього колективу в класі; стимулювати творчу активність та ініціативу учнів.

Обладнання: записи на дошці, квітка дружби, гілочки, вирізані кольорові листочки, листки А4, відеозапис пісні про дружбу, папір, фломастери.

 

Хід заняття

І. Організаційна частина

Доброго дня. Сьогодні у нас незвичайне свято. І хоча його немає в календарі, але воно є в серцях і душах тих людей, які цінують дружбу.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття

Ми будемо говорити про Дружбу, друзів, як знайти справжнього друга і як ним бути. Кажуть, що дружба - це одна із найважливіших речей в житті кожної людини. Всім-всім на світі потрібно мати справжнього друга, який завжди буде поруч, підніме настрій, коли тобі буде сумно і  підтримає тебе у тяжку хвилину. І дуже важливо знайти такого друга.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда.

-Діти, послухайте вірш, який записаний на дошці:

Дружба, дружба над усе

Дружба радість нам несе

Дружба всім нам дорога

Дружба жити помага.

  -Дітки, як ви розумієте поняття «друг», «товариш», «дружба»?

«Друг» - людина, якій довіряємо, яку поважаємо, заради якої можемо пожертвувати всім. «Товариш» - людина, з якою можна порадитися, з якою можемо займатися спільною працею. «Дружба» - це такі відносини між людьми, коли вони поважають один одного;  це правда і чесність кожного. Дружба – це найбільший скарб, який має людина в своєму житті.

- Діти у кожного з вас є друзі?

- Розкажіть про них. Чому ви з ними дружите?

- Який ваш найкращий друг?

А зараз я розкажу вам історію про одного світлячка, який шукав друга.

 

Як світлячок друга шукав

     Літніми вечорами запалює світлячок свій ліхтарик і літає-літає над травою. Що це він робить? Він шукає друга.

     У кожного з вас є друг, а в декого навіть дуже багато друзів. А от у світлячка не було жодного. Він знав, що з друзями можна весело і цікаво бавитись. От і захотілося йому знайти собі друга. Запалив він свій блакитний ліхтарик та й полетів шукати друга. Літав світлячок, літав і раптом почув у траві якісь звуки. Присвітив ліхтариком і бачить: Коник стрибає, кудись поспішає. Світлячок гукнув до нього:

- Конику, Конику!

- Чого тобі? – зупинився той.

- Ти хочеш стати моїм другом? – запитав світлячок.

- Так, хочу, - погодився Коник.

- Тоді ходімо зі мною, пограємось! - зрадів світлячок.

- Добре, тільки трохи пізніше. Я зараз маю знайти свого молодшого братика. Він тільки що був тут і десь подівся. Вже темніє, а його все немає. Мама хвилюється, казала мені його знайти. Ти з’явився якраз вчасно. Допоможи мені, посвіти, будь ласка на дорогу!

- Не можу я цим займатися, я маю друга шукати! – заявив світлячок і полетів далі. Летів він, летів і раптом чує в траві якийсь звук. Присвітив він знову своїм ліхтариком і побачив Мураху. Біжить Мураха, а за спиною у нїї мішечок. Світлячок крикнув до неї:

- Гей, Мурахо!

- Чого тобі? – запитує та.

- Чи не хочеш ти стати моїм другом?

- Хочу! – відповідає Мураха.

- Тоді гайда зі мною гратись! – вигукнув Світлячок .

- Добре, пограємось. Тільки трохи пізніше. Зараз я маю віднести додому цей мішечок. Будь ласка, посвіти мені, я заблукав і не бачу дороги.

- Немає у мене на це часу. Я маю шукати собі друга! – сказав Світлячок і полетів далі. І досі ще літає Світлячок зі своїм ліхтариком над травою. Чи він зайнятий? Чого прагне? Все шукає друга.

    Так і не знайшов...

 

    - Як ви думаєте, чому Світлячок не знайшов друга? Чи міг він це зробити? Як?

    -Правильно, дітки, друг пізнається в біді  і дуже важливо мати хорошого друга, на якого можна покластися. Бо коли ми одні, то нам стає сумно та самотньо, і нас легко подолати. Тому зараз я ще розкажу вам історію, а точніше притчу, яка розповідає нам про те, наскільки важливо мати друга і бути разом з ним.

« Батьківський заповіт»

    Якось батько  покликав своїх синів і почав робити їм настанови: він кожному у руку дав по гілочці і попросив їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламати гілочки. Тоді батько забрав ті гілочки, а натомість дав цілий оберемок гілочок і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переламати його. Тоді батько сказав: « Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги не зламають вас і всі негаразди ви легко здолаєте».

 

    Тож, дітки, нехай ці гілочки стануть символом вашого класу, символом дружби (додаток 5).

- А скажіть, чого вчить нас ця казка?

- Але пам’ятайте, що й самим потрібно вміти бути хорошим другом для того, щоб зберегти дружбу, тому давайте зараз ми перелічимо, які якості повинен мати справжній друг, і для цього ми створимо квіточку.

 

ІV. Основна частина

2. Конкурс « Квітка дружби». (додаток 4)

- А тепер подивіться, будь-ласка, на дошку. Всі ви чудово знаєте цих мультиплікаційних героїв. Кого з них, на вашу думку, можна назвати справжніми друзями?

Фізкультхвилинка

Руки в сторону та вгору –

На носочки піднялись.

Ще раз вправу цю повторим

Руки вгору, руки вниз.

Почнемо ми присідати

Добре ноги розминати

Раз присіли – руки прямо.

Встали. Знову так само.

Вправи дружно почали,

Нахил вліво – раз, два, три!

А тепер схилились вправо –

Це така корисна справа!

Вліво, вправо повернулись,

Одне одному всміхнулись.

Ось зарядці вже кінець.

Хто старався – молодець.

 

 

 

  3. Обговорення ситуацій.

    -Діти, а ви знаєте, що друзів мало, а товаришів багато. Товариш – це людина, яка з тобою часто спілкується, добре ставиться, але не така вірна, як справжній друг.

- У кожного з нас у житті виникають різні ситуації, і кожен по-своєму виходить із них. Давайте тепер разом спробуємо це зробити. Як би ви вчинили в таких ситуаціях?

 

1) До Ігоря прийшов Володя.

- Вмикай телевізор, наші грають!

- Не можу. На завтра не підготував літературу.

- Кінчай зі своїми уроками, пропустимо перший період!

- Вибач, Володю, але не можу. Вибач!

- Ех ти, а ще другом називаєшся.

    Чи правильно вчинив Ігор? А Володя?

 

2) У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, він почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто та коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати, бо не хочу зрадити друга». Вчитель попросив цього учня вимити парту.

    Як би ви вчинили на місці учня, який розмалював парту? Хіба справжній друг вчинив би так?

 

3) Аня і Оля дружили, і в школу разом ходили. Одного разу вони йшли в школу, коли почав падати дощ. Оля була в плащі, а Ані ні: « Зніми, будь-ласка, свій плащ і ми накриємось разом!» попросила Аня.

   Як ви думаєте, що відповіла Оля? Як би ви повели себе в такій ситуації?

 

4) Руслан з Ігорем дружили. Мама попросила Ігоря піти по хліб. Руслан пішов з ним. По дорозі до магазину, хлопці проходили повз кіоск з морозивом: « Ігор, а давай купимо не хліб, а морозиво, скажеш мамі, що гроші загубив» - попросив Руслан.

   Діти, чи вважаєте ви другом Руслана, який змушує брехати Ігора? А що на вашу думку відповів Ігор на пропозицію Руслана?

 

- То чи можливо жити без друзів?

- А чому? Хто хоче розповісти про свого друга?

 

     4. Давайте помалюємо.

- А зараз давайте трохи помалюємо. У вас на парті лежить листок. Ваше завдання –  намалювати на ньому що-небудь, тримаючись разом за один олівець.

- Скажіть, вам легко було виконувати це завдання? Вдалося відтворити задумане?

 

     5. “Склади і поясни прислів'я”.

А зараз я пропоную вам послухати прислів’я і пояснити їх:

   1) Скажи мені хто твій друг і скажу хто ти.

   2) З добрими людьми завжди можна злагоди дійти.

   3) Вірний приятель – то найбільший скарб.

   4) В лиху годину узнаєш вірну людину.

   5) Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

   6) Людина з друзями – степ із квітами, а людина без друзів – жменя попелу.

   7) Справжнього друга за гроші не купиш.

 

- Діти, я пропоную вам позмагатися. Я читаю вам прислів’я , а ви його продовжуєте:

   1) Не май 100 рублів, а май 100 (друзів).

   2) З ким поведешся, того й (наберешся).

   3) Немає друга -  шукай, а знайшов (тримай).

 

   6. “Уяви собі”.

   Діти, уявіть собі, що ви потрапили на безлюдний острів разом зі своїм другом. Їжі вистачить вам тільки на одну людину, їсти хочете обоє. Як ви вчините в такій ситуації? З’їсте все самі, чи розділите все порівну? Чому?

  -А ще пам’ятайте , діти! Є така книга в Україні «Декларація прав дитини». У ній написано: «Ніхто не має право ображати іншу людину, принижувати її і жартувати з нею. Всі народжуються вільними і рівними».

   Отже, мир і злагода перш за все починається в колективі.

 

  ІІІ. Заключна частина

 -Наше заняття вже добігає кінця і на завершення давайте ми з вами придумаємо «ЗАКОНИ ДРУЖБИ»:

- завжди прислухатися один до одного;

- не брехати один одному;

- не кривдити та не ображати один одного;

- завжди підтримувати один одного;

- не залишати в біді;

- завжди чинити по справедливості;

- завжди поступатися один одному;

- допомагати один одному в біді;

-умій з одним розділити радість;

-не смійся над недоліками;

-зупини одного, якщо він робить щось погане;

-умій прийняти допомогу, пораду;

-не обманюй одного;

-не зрадь одного;

-стався до одного як до себе;

-умій визнавати свої помилки;

 

• Якщо ви будете дотримуватися цих правил, то станете справжніми друзями.

   “Коло дружби”

   А тепер давайте побудуємо «коло дружби». Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я. Коли утвориться коло, скажемо «Будьмо друзями».

- Тож, мої хорошенькі, дотримуйтесь законів дружби, будьте хорошими друзями, чемними та слухняними учнями. Я дуже дякую вам за увагу, за те що були активними. І наостанок скажу, як котик Леопольд – мабуть, ви всі бачили цей мультик, може ви ще скажете мені, як він говорив???

– “ДАВАЙТЕ ЖИТИ ДРУЖНО!”

 

Дружба віддана не зламається,

Не розклеїться від дощу і хуг.

Друг в біді не лишить,

Щирим словом втішить –

Отакий він, незрадливий,

Справжній друг!

Ми посваримось і помиримось,

«Нерозлийвода», - кажуть всі навкруг.

В день чи в ніч негожу

Друг мені поможе, -

Отакий він, незрадливий,

Справжній друг!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ

Мета: познайомити учнів з традиціями української кухні; розвивати пізнавальний інтерес до національного фольклору, кулінарного мистецтва, художнє мислення й естетичні смаки, усне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до традицій і звичаїв нашого народу, товариськість.

Обладнання: виставка літератури “Традиції української кухні”, плакат з темою уроку, вишиті рушники.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Сьогодні ми завітаємо до вітальні українських страв, згадаємо про традиції їх приготування. Всі надбання нашого народу мають бути з нами, переходити у спадок дітям, онукам, з піснею на устах, з духмяним запахом паляниці з печі.

 

 ІІ. Основна частина

     1. Розповідь з елементами бесіди.

     -А чи знаєте ви особливості української кухні?

     Україна завжди славилась своєю кухнею. Її страви були відомі далеко за межами країни. Це обумовлено, перш за все, їх високими смаковими властивостями, різноманітністю використовуваних продуктів. Адже одних тільки способів приготування борщу нараховується понад 30, а в його склад входить близько 20 найменувань різних продуктів.

     Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, сало. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, тушковане м'ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні і поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами, яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом.

     Здавна народ України славиться гостинністю, бо «веселий гість – дому радість». Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників, дерунів.

 

 2. “Овочево-фруктова розминка”.

1) Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

2) Білий, як сніг, солодкий, у пошані у всіх, до рота попав, там і пропав. (Цукор)

3) Маленьке, кругленьке із столу упало, нема таких ковалів щоб його скували. (Яйце)

4) Химерний, маленький, бокатий, товстенький. Чимсь смачним напхавсь, в окропі скупавсь. (Вареник)

5) Ріжуть мене ножакою, б’ють мене ломакою, за те мене отак голублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб)

6) Червоні чоботи у землі закопані. (Буряки)

7) Чупринка зелена, голівка червона, а хвостик білий. (Редиска)

8) Був у воді, був і в маслі. В нірку впав, хоп — і пропав. (Вареник)

9) Гарненьке, солоденьке — дітям смачненьке. (Цукерка)

    10) Хвалить його кожен, любить його кожен, і дня ми прожити без нього не можемо. (Хліб)

11) Грудочки маленькі, всі вони смачненькі, у сиропі покиплять, згодом діти їх з’їдять. (Варення)

 

   «Кожний край має свій звичай», «Що сторона, то новина», «Світ один, та різні звичаї», - говорять українські народні прислів’я. Кожному з районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені національними традиціями. Особливо відзначаються етнографічні групи поліщуків та карпатських верховинців – гуцулів, лемків, бойків. У гірських районах Карпат переважають страви із кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: куліш, чир, мамалига, банош, токан, кукурудзянка, бринза, будз, гулянка, зільники, саламаха, мачанка. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна та різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, гомбовці, кремзлики, паприка, голомбець. У кухні поліщуків поширені страви із картоплі та овочів: коми, деруни, драцени, зрази, холодники, мачанки.

     Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому, при їх приготуванні використовують різноманітні прянощі. Для приправи на Україні використовують кмин, цибулю, часник, хрін, м’яту, перець, чебрець, петрушку, шпинат, пастернак, свіжу зелень кропу, петрушки.

      - Тож які  українські страви ви запам'ятали?

 

3. “Вгадай назву страви”. Розповідь з елементами бесіди.

Борщ... Хто не знає цієї страви? А чи знаєте ви, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний. Варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя городнього буряка), холодний.

В далеку старовину ця страва носила назву „вариво із зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. В сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський і т.д.).

- А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз ми перевіримо ваші знання про приготування червоного борщу. Я буду загадувати загадки, а ви їх розгадуйте.

 

 

1. Гей із поля до села,

В кухню тітонька прийшла,

На підлозі сіла, хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать –

Зняли хусточок із п*ять,

Фартухи, кожух, каптан,

Аж залишився ... качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися?... (капуста)

2. Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (цибуля)

3. Кругловидий, червонястий,

Од наруги, од напасті

Заховався дід в норі,

Лишив бороду вгорі. (буряк)

4. Печуть мене, смажать і варять,

Їдять мене і дуже хвалять. (картопля)

 

- Молодці! Добре ви знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

- А ось іще вам загадка:

Ой, смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот – і буде наша.

Здогадалися? Це .... (каша)

Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підкажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку 1-2 картоплини, сіль, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й „польовою кашею”. Здогадалися? Це куліш.

 

Популярні в Україні страви з муки: оладки, млинці, пампушки, пироги. Деякі з них стали традиційними на святкових столах.

    - А які страви з борошна знаєте ви? Хліб, вареники, галушки, затірки, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, паска тощо.

 

- А от я знаю ось таку загадку. Вона теж про виріб із борошна:

В тісто убрався,

Сиром напхався.

Що це? (вареник)

Правильно, це вареник. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається головною українською стравою, без якого святковий стіл не обійдеться. Слово “вареники” походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на обжинки.

Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. У деяких західноукраїнських районах вареники називали "пироги” або "варені пироги”. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

 Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

Технологія приготування тіста така. У муку, що просіюємо, влити молоко, ввести яйця, сіль, цукор, розтоплене вершкове масло і замісити тісто.

 Підготовлені вареники кладуть у велику кількість підсоленого окропу, щоб вони могли вільно варитися. Варять вареники 5-6 хвилин, поки не спливуть на поверхню. Після цього їх потрібно шумівкою вийняти з води, укласти в друшляк, дати стекти воді, перекласти в макітру, полити розтопленим вершковим маслом і злегка потрясти, щоб вони покрилися жиром і не прилипали один до одного. Вареники подають із маслом, із сметаною. Ще в давнину козаки дуже цінували і любили вареники.

 

     4. Літературна вікторина “З казок”.

1) Чим пригощала Лисичка свого приятеля Журавля? (Кашею)

2) Що так старанно тягли із землі дід, баба, внучка, собака, кіт, мишка? (Ріпка)

3) Що полюбляє кіт Матроскін? (Молоко)

4)Що знесла курочка Ряба? (Яйце)

5) Яка улюблена страва у Карлсона? (Варення)

6) Героями якої казки є тільки овочі і фрукти? («Пригоди Цибуліно»)

7) Що найбільше любило мишеня Джеррі? (Сир)

8) Що Червона Шапочка несла бабусі? (Пиріжки)

9) Чим зайчик хотів пригостити вовка у цьому мультфільмі? (Морквиною)

 

Виріс у полі на добрій землі, Місце найкраще знайшов на столі.

(Хліб)

За всіх часів найбільшою святістю був хліб. Його пекли у печі. Спалювали березові дрова, нагрівали добре піч. Дерев’яною кочергою розгрібали жар. Клали на дерев’яну лопату листок капусти, змащений олією або посипаний борошном. Обережно саджали хлібину на вогонь. Готові хлібини складали на столі, прикриваючи рушником. Нелегка робота пекти хліб. Недаремно казали: « І дурень каші наварить, а хліба - не всяк розумний спече.» Випікання хліба було священим дійством. Діти допомагали матері всадити хліб у піч, потім виходили з хати, щоб не злякати, доки він буде рости.

 Українці дуже гостинні й у свята на стіл вони виставляли десятки різних страв. На Різдво головна страва - кутя, на Великдень - паска і крашанки. Та жодне свято не обходиться без пирогів. Пироги бувають різні, і пісні, жарені і печені, солодкі і кислі, і з картоплею, з м’ясцем, і з капустою й з яйцем.

 

 

5. “Вікторина для знавців українських страв”.

 1. Назвіть головний компонент харчування українців. (Хліб)

 2. Що символізує хліб? (Гостинність, добробут, ним благословляли на щастя подружнє життя, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше

входили в нову хату, вітали матір з новонародженим.)

 3. Які пшеничні вироби були і зараз є символічними? (Паляниця, коровай,

млинці.)

 4. Назвіть овочеві страви української кухні. (Борщ, капусняк, голубці, квашена капуста, солоні огірки, гарбузова каша, деруни.)

 5. Назвіть найпоширеніші молочні страви, які були на селянському столі.

(Свіже й кисле молоко, відтоплений сир, вареники, пироги з сиром.)

 6. Назвіть найпоширеніші страви з борошна. (Вареники, галушки, млинці,

гречаники.)

 7. Для яких страв з борошна використовували капусту, картоплю, сир, мак,

варені й товчені сухофрукти, свіжі ягоди, варену квасолю, перетерту калину? (Ними начиняли вареники, пироги.)

 8. А чим заправляли вареники? (Салом чи олією з цибулею, сметаною, ряжанкою.)

 9. Назвіть рибні страви, які готували українці? (Юшку із свіжої, сушеної риби, солону рибу, пироги з рибою або товченики.)

 10. Які страви готували на свята? (Страви з м'яса, яйця варені й смажені.)

 11. Назвіть найпопулярніші напої українців. (Узвар, кваси, сироватка, маслянка, чай з цілющих рослин: м'яти, звіробою, чебрецю, липового цвіту.)

 

    6. Гуморески.

"Серед дітей"

Ти чому, Оленко, нині

То лежиш у ліжку,

То вмикаєш телевізор,

То гортаєш книжку,

А тим часом братик: менший

В маминім халаті

Миє посуд, борщ готує,

Підмітає в хаті?

Усміхнулася Оленка:

- Не журіть ви брата:

Він сьогодні в ролі мами,

Я - у ролі тата.

 

"Про Степана і сметану"

 Степану спалось непогано:

 Вночі приснилася сметана,

 Але у нього, як на зло,

 З собою ложки не було.

 А вдруге з ложкою ліг рано —

 Так не приснилася сметана!

 

 "Де беруться діти"

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.

А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.

Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.

Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… —

І тут раптом обізвалось якесь онучатко:

— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.

Хоч би одне появилось на світ по-людському…

 

 "Пряник"

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.

Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. —

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

 

7. “Склади слово”.

- А зараз ви будете відгадувати, про яку страву йдеться. В торбинці є листочки, на яких написані інгредієнти певної страви. Ваше завдання — назвати страву, до якої вони належать.

Голубці (м'ясо, рис, капуста, цибуля, морква, томатна паста, сметана, сіль, перець, зелень).

Деруни (потерта картопля, цибуля, борошно, яйце, олія, сіль, перець).

Зелений борщ (м'ясо, щавель, морква, цибуля, картопля, яйце, сметана, сіль, перець, зелень).

ІІІ. Заключна частина

Отже, ви прослухали назви українських страв, а тепер по черзі будете називати українські страви, які тільки знаєте, — і холодні закуски, і гарячі страви, а також страви з риби, грибів, птиці, сиру, яєць, картоплі, із круп, бобових, борошна, солодкі страви, напої.

     - Що цікавого ви дізналися на уроці? Що найбільше запам'яталося?

    Ось і настав час прощатися з вами.

На завершення хочемо подарувати вам хороший настрій. Пропонуємо до вашої уваги афоризми про їжу.

   1. Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

   2. Цікаво, чому вночі у холодильнику їжа смачніша?

   3. Товстіють через смачну їжу, тому вся корисна їжа – несмачна.

   4. З-за столу треба вставати напівголодним, а не півживим!

   5. Ніщо не робить вечерю такою смачною, як відсутність обіду.

      6. Апетит - на відміну від голоду, не вгамовується.

      7. Апетит приходить під час їжі. Звірячий апетит – під час дієти.

      8. З чим булочка?

З моєю майбутньою зайвою вагою.

  9. В готування треба вкласти душу. Їсти з тими, хто дорогий. Тоді серце Ваше перетворює вечерю в справжнє свято. - Карло Петрині

     10. Єдиний спосіб зберегти здоров’я – це їсти те, чого не хочемо, пити те, чого не любимо, і робити те, що не подобається.

Бережи здоров'я змалку,

Бо хазяїн тіла – ти.

Щоб життя прожити довге,

Себе треба берегти.

Тож, дорогі діти, бережіть своє здоров'я, бо воно найцінніший скарб! Не забувайте народних традицій і звичаїв української кухні, примножуйте їх багатство та передавайте ці цінності своїм нащадкам.

 

7. ХОДИТЬ ОСІНЬ ГАЄМ

І. Організаційна частина

- Доброго дня, діти! Сьогодні у нас дуже цікавий захід, під час якого ви матимете можливість проявити всі свої знання і таланти. Ми з вами поговоримо на дуже цікаву тему. А щоб дізнатись, на яку саме, відгадайте загадки:

1. Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без фарб

Скрізь малює листя? (осінь)

2. Одяг і коси її золотавого кольору. На голові вінок з барвистого листя, в одній руці пензлик, а в другій – чарівний дзбанок з водою. Вона художниця. (осінь)

3. Голі поля, мокне земля, дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

 

– Діти, то про яку ж пору року йдеться? Правильно, це осінь. Отже, як ви вже здогадалися, темою нашого заняття буде осінь (додаток 6).

   - Які слова допомогли відгадати загадки? Тож яка тема нашого заходу? Сьогодні у нас сьогодні заняття по темі «Осінь». На прогулянках ми з вами слухали «шепіт» осінніх дерев, милувалися осінніми квітами на клумбі. А зараз ми дізнаємось, які зміни відбуваються у живій природі, як змінюється життя рослин осінню.

 

 ІІІ. Основна частина

1. Розповідь з елементами бесіди.

Осінь…Золота пора. Скільки приємного, таємного, цікавого вона несе із собою. Недарма про цю пору так багато написано віршів, пісень, оповідань, і, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав на полотні осінь. Жовтіє, опадає листя. Йдеш по вулиці, під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, липових листочків. Здається, що кожен листочок розповідає свою осінню казочку, свою історію. Кожному з нас подобається своя пора року. Кожна з них по-своєму особлива. Але сьогодні ми поговоримо про нашу чарівницю – осінь.

- Діти, за що ви любите осінь?

- Які зміни в природі відбуваються восени? (сонце менше гріє, ніж улітку, від того стало холодніше, небо частіше укривається сірими хмарами, якщо йде дощ, то не такий теплий як улітку; починає жовтіти листя, дозрівають плоди, люди починають тепліше одягатися, з дерев опадає жовте листя, люди збирають врожаї, плоди з дерев, птахи відлітають у теплі краї).

– А які пори року ви знаєте? Осінь багряна. Літо – барвисте. Весна – це красуня в зеленім вбранні. Зима – синьоока, морозно-срібляста. Та кожна із них до вподоби мені. А яка ваша улюблена пора року? Чому?

 

2. Розминка.

Коли до нас приходить осінь за календарем? (1 вересня)

З ким приходить осінь? (з трьома своїми синами: Вереснем, Жовтнем, Листопадом).

Яку роботу виконує кожен з місяців?

Вересень місяць добре дбає

Овоч смачненький людям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє.

В лісах, садочках лист пожовтіє.

А листопад – той жалю не має,

З дерев останнє листя зриває.

Після якої пори року приходить осінь? (Після літа)

Яка буває осінь? (Рання, золота, пізня).

А звідки в осені скільки золота? (Розповіді дітей)

Які ознаки ранньої осені можна помітити в природі?

 

- Осінь хазяйнує скрізь, куди не глянь. Прибрала золотом сади, парки, ліси, струшує додолу жовте листя. Золота осінь – надзвичайна пора. По-різному її сприймають люди. Краса осінньої природи надихає не лише художників, а й поетів. Ось послухайте вірш:

Осінь така мила

Осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

Борщик у горщику,

Кашка у жменьці… (П. Тичина)

Висне небо синє

Синє, та не те.

Світить, та не гріє

Сонце золоте.    (Я. Щоглів)

 

    - Ось бачите, діти, як чудово описують поети чарівну пору – золоту осінь.

Щедра осінь і багата

З подарунками прийшла...

Тож дозвольте запитати:

Що нам осінь принесла?

− Подивіться, що принесла осінь? (Яблука, груші, виноград).

− Як це можна назвать одним словом? (Фрукти).

− А це що? (Помідори, огірки, буряк).

− Як їх можна назвати одним словом? (Овочі).

 

3. Гра « Подаруй Осені словечко». Асоціативний кущ.

-Діти, давайте доберемо означення до слова осінь. Яка осінь? (золота, щедра, багряна, жовтокоса, багата, чарівна, різнокольорова, синьоока, красива, рання, працьовита, дощова, пізня).

 

4. Бесіда за картинами.

-Осінню захоплювалися поети, художники, композитори. Подивіться на картини. Доберіть заголовок до цих картин.

 

5. Назви місяців на різних мовах.

- Звичайно, всі ви знаєте назви місяців осені. По-різному ці назви звучать мовами світу. Наприклад: по-англійськи – September, October, November. Так само буде звучати і по-німецьки. Трохи схожими на англійську є звучання місяців на російській мові: Сентябрь, Октябрь, Ноябрь. На польській мові звучать так: Вжешєнь, Пажджєрнік, Листопад.

- Давайте назвемо всі місяці осені і нашою рідною українською мовою: ВЕРЕСЕНЬ, ЖОВТЕНЬ, ЛИСТОПАД.

- Діти, а чи знаєте ви, чому саме так називається кожен з місяців?

Ходять хмари в небі синім

Місяць вересень прийшов.

Сповнивсь вереском пташиним

Тихий затишок дібров.

І, набравшись, сил за літо,

Галасливі, як пташки,

Знов ідуть до школи діти,

І сідають за книжки.

 

Назва «вересень» походить від вічнозеленого куща вересу, який росте тільки на Поліссі. Він любить вологі грунти й лісові хащі. Оскільки верес починає масове цвітіння восени, то й перший місяць осені назвали на його честь.

 

- А хто знає, який другий місяць осені?

Подивись: на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикрасив?

Ось край річки жовті клени

І берези золоті.

Лиш ялиночки зелені

Залишились в самоті.

Саме в цей час листя набуває небаченої краси, кольору осені, жовтого, коричневого, червоного, оранжевого, багряного. Всі дерева одягаються в невидані чарівні вбрання — шати.

- А який третій місяць осені?

Вже з дерев злетіло листя,

Наступає листопад.

Пізня осінь урочисто

Свій завершує парад.

Бадьорить нас легкий вітер

І гойдає лист старий.

Сонце ллє над білим світом

Ясні промені згори.

Цього місяця всі дерева скидають різнобарвне вбрання, щоб змінити його на снігові шуби. Листя опадає, природа готується до зими, стає холодно.

 

6. Легенда.

– А зараз давайте послухаємо легенду про осінь.

За народними переказами осінь перша старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди будуть любити тебе». І осінь, як ви бачите, виконала наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

- Що сказало Сонце, коли посилало Осінь на землю?

- Чи виконала наказ сонця Осінь?

- Чи любите ви, діти, осінь?

 

 7. Гра «Склади слово».

- Діточки, а зараз пограємо гру, на дошці написане слово вам потрібно утворити нові слова.

 Павутинка

Пан, вутка, канат, павук, кавун, вата, нитка, тапки, канапа

- Молодці!

8. Розгадування загадок.

Ну от ми з вами описали чудову пору року – осінь, згадали назви її місяців і визначили, чому кожен з місяців називається саме так. А зараз я пропоную приступити до розгадування загадок.

 

1. Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває? (Восени.)

2. Мене просять і чекають,

А як прийду – утікають. (Дощ).

3. Гуляє в полі, та не кінь,

Літа по волі, та не птиця. (Вітер)

 

    - А чому осінь ще називають найсмачнішою порою року? Осінь – дуже щедра пора року. Вона дарує нам багато овочів і фруктів, які є корисними для нашого здоров’я. А ось декілька загадок про овочі:

 

1. Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять.

Всі мене їдять і хвалять

Звати як мене? (Картопля.)

2. Повз, мов танк, я на город,

Повз на гудині й загруз.

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк, а як? (Гарбуз.)

3. Ми зеленої всі масті,

Всі довгасті, всі смугасті.

Прив'язали нас в грядках

На зелених ланцюжках.

Гарбузові сини й дочки

А зовуть нас... (Огірки.)

4. Сидить дівчинка в коморі,

а коса її надворі. (Морква)

5. Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю,

Гарбузову господиню усі знають.

Хто я? (Диня.)

 

6. Зверху зелені, а в землі червоні (Буряки)

7. Хто на грядці серед літа одягає безліч свиток? (Капуста)

8. Довгий, зелений, добрий солений, добрий і сирий – хто він такий? (Огірок)

9. Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска)

10. Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

11. Повна хата горобців, а не вилетіти. (Гарбуз)

12. І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо добра. (Картопля)

13. Білі зуби маю, та усі ковтаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза)

14. Сидить Марушка в семи кожушках, хто на неї гляне, той і заплаче. (Цибуля).

 

9. « Доповни слово».

 Ходить …..( осінь) по покосах,

 В золото фарбує….(ліс)

 І горять шовкові …..(коси)

 Із зажурених …..( беріз)

 

10. Гра « Долоні ».

- Я буду говорити фразу, якщо явища, які я називаю, відбуваються восени, то ви плескаєте в долоні, якщо ні — мовчите.

Жовтіє листя -

Збираємо малину -

Збираємо помідори -

Світить сонце -

Ночі коротші, дні довші -

Всі дерева скидають листя -

Діти ліплять снігову бабу -

Збирають гриби -

Збираємо врожай -

Прилітають птахи -

Дме холодний сильний вітер -

Дощить -

Дозрівають черешні -

 

 

11. Народний календар.

    - А зараз я вам розповім, за якими ознаками чекати гарної осені:

Грім у жовтні — малосніжна осінь.

Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.

Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.

Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.

Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.

Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.

Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.

Грім у вересні — тепла і довга осінь.

 

   - Але осінь, діти, не завжди буває такою теплою і привітною, не завжди вона і суха. Це тому, що для землі і дощ потрібний, а для дерев і холоди, щоб вони встигли відпочити і приготуватися до наступної весни, ось тому часто на небо насувають сірі хмари, йде сумний, затяжний сірий-сірий дощ, тоді осінь втрачає кольори, стає теж сірою і сумною.

 

 - А щоб знати, коли такою буде осінь, я вам розкажу про ознаки холодної осені:

Рано замовкають сороки — буде рання осінь.

Ранній виліт птахів — холодна осінь.

Якщо достиглий овес знову зазеленів — осінь буде негожою.

 

   - Ось такі ознаки знає наш народ, та це ж не всі, бо є й інші, їх так багато.Але якою б вона не була, для вас осінь буде хороша, бо радує; людей хорошим урожаєм, добрим хлібом, картоплею, буряками, морквою, капустою і всім іншим. Осінь потрудилась у полі і на городі, в садах і у лісі, принесла хороші урожаї трудящим людям. Тим, хто любив працю, хто любив землю, буде що їсти взимку.

 

 - А які прислів’я знаєте про осінь, приказки?

Осінь іде – дощі за собою веде.

В осінню пору – птиця з двору.

Осінь збирає, а зима – з’їдає.

 

- Також про осінь складено дуже багато прикмет. Ось декілька з них:

    Грім у вересні – на теплу осінь.

Кілька днів вряд видно білі хмари – на похолодання, темні і чорні – на дощ.

На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими.

Як вересніє, то й дощик сіє.

Серпень страву готує, а вересень її до столу подає.

У вересні одна ягода, і та – гірка горобина.

Вересневий час – сім погод у нас : сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде.

У вересні і горобець ситий.

Вересень птахів у дорогу відганяє.

Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

Настали жнива – лежить баба нежива, а як прийшла Покрова – стала баба здорова.

До Покрови давали молоко корови, а після Покрови пішло молоко в роги корові.

Хто сіє по Покрові, той змушений буде виводити взимку по корові.

В жовтні гріє і не плуг, і не піч, а ціп.

Як у жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.

 

12. Гра «Розпізнай овоч».

Я зав’яжу комусь із вас очі і даватиму овочі, а вашим завданням буде розпізнати ці овочі на дотик.

Всі ці овочі є дуже корисними. Слід їсти овочі та фрукти, щоб бути здоровими.

 

 

13. Телеграми від овочів.

1. Моє тіло під землею,

Кучерики—понад нею.

Любить мене кожна юшка.

Називаюсь я …(петрушка).

2. Як не віриш — перевір.

На мені дванадцять шкір!

А гризнеш — в сльозах покинеш,

Бо я звуся …(цибулина).

3. Корінець пекучий дуже,

Та усім потрібен він.

Ви здогадуєтесь, друзі?

Ця рослина зветься..(Хрін)

4. Ми капусту роздягали,

Сто одежинок здіймали,

А одежинки оці

Підуть нам на ...(голубці).

 

5. Стоїть палиця,

На палиці хатинка,

А на тій хатинці повно людей. (Соняшник).

6. Всіх я слухав та мовчав.

Я не яблуко, не шишка,

Не капуста-білосніжка,

Я походжу від чесати,

А чесати ― відділяти.

На зубки я розділяюсь,

І тому так називаюсь. (Часник)

7. Ми з Італії прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись, які ми гожі,

З яблуками трохи схожі.

Ось чому й назвались ми ―

„Яблуками золотими”. (Помідори)

    14. Гра – змагання «Збір овочів».

На підлозі крейдою малюється два «городи». Три гравці від кожної команди повинні «посадити» і «зібрати» овочі. Перші гравці стоять у мішках. За сигналом ведучого вони біжать до свого «городу-кола», висипають з кошика овочі і біжать назад до своїх гравців, віддають порожню корзину, вилазять з мішка і стають позаду. Другий і третій гравці виконують ті самі завдання, що і перші гравці. Хто перший закінчить «посадку» і «збір» овочів, той і переможець.

 

15. Хвилинка-цікавинка «Чи знаєш ти…»

Яка вага може бути у гарбуза ? (На останній виставці 314 кг)

А скільки важить найбільша ріпа? (16 кг. Японія)

 

16. Овочева вікторина.

Який овоч перетворила фея у карету, щоб Попелюшка змогла поїхати на бал? (Гарбуз).

Який овоч допоміг старій королеві розпізнати справжню принцесу? (Горошина)

Як назвала мама сина на честь малої горошини? (Котигорошко)

Яку рослину використали індіанці для газової атаки? (Перець)

З стебла якого овочу виготовляють папір, силос, меблі, добрива, тканину, дзеркальне скло, клей? (Соняшник)

У яких рослин ягоди бувають різного кольору? (Смородина, черешня, аґрус.)

 

ІІІ. Заключна частина

- Діти, про що ми сьогодні з вами говорили?

- Які місяці має осінь?

- Що вам найбільше запам’яталось?

- Скажіть, що вам найбільше сподобалось на сьогоднішньому занятті?

    - Що нового ви дізналися?

 

    - Молодці, діти! Йдучи сьогодні до вас, я зустріла осінь, і вона, як щедра пора року, передала вам ось ці свої дари. Отже, діточки, будьте щедрі, як осінь, багаті як врожай, красиві як золото. На цьому наш захід закінчено. Ви всі сьогодні гарно працювали! Дякую всім за увагу! До побачення!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. ОБИРАЄМО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

    Мета: виховувати у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я та стимулювати бажання дбати про нього; сприяти усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я; прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

   Обладнання: роздаткові матеріали-ілюстрації із зображенням людей, які дотримуються здорового способу життя, стікери.

 

Хід заняття

І. Організація учнів до уроку

   Усі сідайте тихо, діти!

   Домовляймось – не шуміти,

   Працювати час настав.

   Тож і ми марно часу не гаємо,

   Про здоров’я урок починаємо!

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда.

- Складіть із записаних на дошці літер Д З О Р В’ О Я слово. (Здоров’я).

- А як ви думаєте, що таке здоров’я?

 

2. Декламування вірша.

Хто здоровий, – той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде

Й за собою всіх веде!

Бо здоров’я – це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини

Всі дороги і стежини!

Зрозуміло, всім відомо,

Як приємно бути здоровим,

Тільки треба знати,

Як здоровим стати.

- Що треба робити, щоб бути здоровим?

3. Асоціативний кущ «Здоров'я».

 

ІII. Повідомлення теми  і завдань заняття

   - Сьогодні ми розглянемо здоров’я як стан людини, коли в неї відсутнє будь-яке нездужання, коли вона має гарний настрій, задоволена своїм життям.

   - Поговоримо також про те, як потрібно зміцнювати здоров’я та оберігати його.

 

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

4. Слово вчителя.

  - Прочитайте, народна мудрість каже: «Найбільше в світі багатство – це здоров’я».

- Як ви розумієте це прислів'я? (Відповіді дітей).

- Правда, здоров’я – всьому голова. Коли людина здорова, то вона дужа, весела, красива, сильна, витривала, смілива, тому що вона себе прекрасно почуває і може наполегливо працювати, навчатись, може робити те, що їй до душі, займатись улюбленою справою. А коли щось болить, то сили немає, радості також, бо всі думки про одне – позбутись болю. Отже, бажаю всім доброго здоров’я! Будете здорові – будете щасливі й радісні.

   - А як же берегти своє здоров’я? (Думки дітей).

   - Берегти своє здоров’я – це означає вести здоровий і активний спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатись посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому що чистота – запорука здоров’я. А ще виробляти в собі добрі, корисні звички, позбавлятись та уникати поганих, шкідливих.

    - Давайте пригадаємо, які звички корисні, а які – шкідливі? (Діти наводять приклади).

    - Треба добре знати і завжди дотримуватись правил поведінки, які ви всі вивчали на уроках з основ здоров’я, щоб уникнути неприємностей і нещасних випадків. Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове у світі, який нас оточує. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами.

    - Що потрібно для того, щоб ці плани здійснилися?

Розшифруйте запис, прочитавши кожне зі слів ззаду наперед:

ИТСЕВ ЙИВОРОДЗ БІСОПС ЯТТИЖ

(ВЕСТИ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ)

 

5. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити. (Встати і вийти із-за парт).

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки. (Марширувати на місці).

Вище руки підніміть (Підняти руки,прогнутися).

І спокійно опустіть.

5. А зараз проведемо вправу на увагу.

  Мета: мобілізація уваги, мотивація до подолання труднощів, тренування координації рухів.

   Права рука в кулачок, а великий палець — догори. Ліва рука в кулачок, а великий палець захований. Будемо чергувати положення великого пальця після сплеску в долоні.

 

6. Обговорення ситуацій.

  1) Миколка дуже любить дивитися телепередачі. Він витрачає на це чотири години на день. Що б ви порадили Миколці? (це шкідливо, потрібно активно проводити свій вільний час

  2) Оленка прийшла на день народження до своєї подруги. Вона так зраділа солодощам, що з'їла їх набагато більше, ніж потребує її організм. Що б ви порадили Оленці? (раціональне харчування)

 

7. Ігрова вправа «Так чи НІ».

Збереженню здоров’я сприяють ...

1) байдужість; 2) взаєморозуміння у сім’ї;

3) добра праця; 4) активний відпочинок;

5) ранкова зарядка; 6) ледачість;

7) паління; 8) чистота тіла;

9) раціональне харчування; 10) шкідливі звички;

11) неврівноваженість; 12) тривалий перегляд телевізору.

 

V. Підсумок уроку

   Проведемо підсумок нашої виховної години. То що означає бути здоровим?

- Як ви думаєте, що означає вести здоровий спосіб життя?

- А зараз смайликами покажіть як вам працювалося на занятті.

Наостанок, нехай кожен з вас побажає своєму сусіду по парті здоров’я.

 

ДОДАТОК 1

1. В гостях у казки чарівної)

Завдання: під кожним казковим героєм поставити потрібну цифру - хто по черзі підбігав рвати ріпку.

 

ДОДАТОК 2

1. В гостях у казки чарівної)

Завдання: допоможіть Діду Морозу потрапити на Новорічну ялинку.

ДОДАТОК 3
(2. Перше квітня – День Сміху)

ДОДАТОК 4

(5. Дружба віддана не зламається)

 

 

ДОДАТОК 5

(5. Дружба віддана не зламається)

ДОДАТОК 6

(7. Ходить осінь гаєм)

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вміємо учитися - любим веселитися: сценарії виховних справ// Початкова освіта (Шк. світ). - Серпень 2006. — №30-31. — 63 с.
2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді – 2015 р.
3. Національна доктрина розвитку освіти – 2014 р.
4. Робоча книга педагога-організатора / упоряд.: Л. Глазунова, А. Панченко. 3-тє вид., перероб. та доповнен. – К.: Редакції газет з управління освітою, 2012. – 112 с.
5. Свята: весняна палітра / упоряд.: Л. Шелестова, Н. Чиренко, Н. Чернякова. – К. : Шкільний світ, 2011. – 128 с.
6. Хочу і можу бути здоровим. / Методичні рекомендації для вчителів I-IV класів. [Федорченко Т. Є., Козоріз С. О., Крикун Л. А., Габора Л. І. ] – Черкаси : Вид. Чабаненко, 2007. – 176 с.
7. http://teacher.at.ua/ –  веб-сайт „Вчитель вчителю, учням та батькам”
8. http://www.yrok.net.ua/load/vikhovna_robota/vikhovni_zakhodi/12