Сценарій "Андріївські вечорниці"

Українські вечорниці

Починаєм  вже не раз,

Хай і сміх, і пісня ллється

В серці кожного із нас

Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?

Просимо всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату,

Від зірниці до зірниці,

Хай лунають вечорниці.

Гей на наших вечорницях

Хто сумний – розвеселиться!

Співи, танці, небилиці -

Гарні будуть вечорниці!

Святково прибрана світлиця. На столі – миски з пампухами та варениками, глечики з узваром. На столі глечики, глиняні миски. Господиня сидить за столом

Дід: Щось добреньке з’їсти хочу 
Тільки що - не знаю й сам. 

Баба: Голови б ти не морочив! 
Що зварила – те й подам. 

Дід: Варенички, борщ і каша, 
В животі від них бурчить. 

Баба: Вередливий став ти, діду, 
Що тобі іще зварить? 

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься, 
Я, мабуть, би з’їв оце… 
Коровай із борошенця, 
А туди ще вбить яйце. 

Баба: От же клятий! 
Хоч бери й тікай із хати. 
Будь по-твоєму, спечу. 
(Виходить) 

Дід: Ти готуй, стара, швиденько. 
Повечеряєм гарненько. 
(Баба в мене молодець!) 
Але гріх самому їсти 
Цей рум’яненький хлібець. 

(Входить баба) 

Дід: Пам’ятаєш, моя люба, 
Як були ми молоді 
Напечеш, бувало, хліба – 
Повна хата молоді … 

Баба: О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі, 
Вечорниці… А тепер…? 

Дід  Бабо,  ти вже впоралась по господарству? 

Баба   Впоралась, впоралась. 
Вже й темно, зорі зійшли, 
А дівчат немає. 
 

 (За дверима стиха звучить українська народна пісня )

Баба                  . А ось і вони! Чуєш, вже йдуть!

(Дівчата стукають у двері.)    

Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять співаючи дівчата.

Добрий вечір вашій хаті.
Уклін господині.
Чи веселі вечорниці
В нашій Україні?

Добрий вечір, господине,
Славна молодице.
Чули, що у цій хатині
Будуть вечорниці!

Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

Будем з вами добрі, щирі,

То і  будем  жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господарю, господине,

Чи пустите нас до хати?

Ми вміємо співати й танцювати!

Господар. Та заходьте вже, дівчата!

Дівчата. Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня. На горищу у вівсі , щоб заміж повиходили всі.

Дівчата. Спасибі з Калитою, будьте здорові.

(Дівчата заходять, сідають на лаву.)

Господиня.  Дівчатонька, спасибі . Будьте і ви здорові.

Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Дівчата

Ось наліпим вареників,

Біленьких, смачненьких,

Тай запросим до нас в гості

Хлопчиків гарненьких..

Дівчата

Щоб вони разом із нами

Дружньо працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата з господинею ліплять вареники і співають пісню )

 (За дверима щось грюкнуло).

Дівчата. Що там стукає?

Господиня.  Та, це вам почулося. (дивиться , хто це)

Господиня.  Що це ти робив за дверима?

Хлопець. Хотів підперти двері, щоб не відчинилися і прив’язати віник до стріхи.

Дівчата. (лають його). Ти хотів нам шкоди наробити!

 Покараємо тебе!

 Давайте вкинемо його у воду!

Хлопець. (жалібно)                 Дівчатонька відпустіть мене.

Чи я тату не доріс

Чи я тату переріс

Чи не рублена хата

Що не люблять дівчата.

Дівчата. Не просись, все одно не відпустимо. Ми для вас , для хлопців стараємось, а ти заважаєш нам вечерю готувати.

Хлопець. Я більше не заважатиму, а як відпустите, веселих хлопців  повну хату приведу.

Дівчата . Насправді приведеш?!

Хлопець. Їй Богу приведу.

(Виходить по хлопців. Хлопці співають пісню

Хлопці. Агов! Чи є тут хтось у цьому домі?

Господиня. Заходьте , заходьте, чекаємо уже вас.

(У хату заходять хлопці. )

                                                         Добрий вечір тому ,

Хто у домі цьому!

Всім гостям оселі

І хазяєчці веселій!

Чи до пісні чи до танцю

В нас охота є здавна,

Наша славна Україна

Вечорницями славна.

Хай квітне наш рідний край!

Гей, годі журиться!

Грай, музико , дужче грай -

Будемо веселиться.

Дівчина . Дівчата нумо нашому господарю пісню заспіваймо.

( Дівчата разом з Грицем виконують пісню «Грицю, Грицю до роботи»)

Хлопець. Спасибі й за це , шановні дівчата.

Хлопець. А от які з вас господині , чи вмієте ви біля печі ходити та їсти варити?

Дівчина . Та вже й наварили.

                                                      Милі гості, просим сісти

Вареники будем їсти.

                                                       Вареники непогані,

                                                       Вареники у сметані.

                                  Вас чекають у макітрі.

                                  Вареники дуже ситні

                                  Білобокі, круглолиці.

                                  З української пшениці.

                                  Їжте, їжте, просим щиро.

                                  Вареники наші з сиром.

Господиня: Дівчата, почастуйте хлопців.

Вареники мої великомученики!
Велику муку терпіли,
В гарячій воді кипіли.

Сиром були понапихані,
Маслом очі позаливані.

Як є сметана, то вмочайте,
А як нема – вибачайте!

(Бере пиріг і підходить до хлопця)

З’їж, Андрійку, пиріжок,
Він дуже смачненький,
А у нього всередині
Сирочок дрібненький.

Дівчина. Дівчата, давайте поворожимо на чоботах, хто швидше заміж вийде.

Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

(Дівчата, сміючись, міряють чоботами підлогу.

Дівчина: А мені бабуся казали, що колись ворожили на речах. Дівчина, якій ворожили, виходила за двері. Тоді дівчата брали дві тарілки і ставила під неї речі: хустку, склянку, перли, нитки, вінок. Котра витягувала хустку – буде щаслива, коли склянку – чоловік буде п’яниця, коли перли – суджений буде добрий, нитки - чоловік буде зверхній, а вінок – швидко вийдеш заміж.

Хлопець 1

Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Оксано, вибирай серед нас собі нареченого.

Хлопець 2

Оксано, може мене вибереш? Мене звати Степан,хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!

Оксана

Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.

Співає       Я за тебе, я за тебе не піду,

                   Милий мій, миленький.

                   Я за тебе, я за тебе не піду,

                  Голубе сизенький.

Хлопець 3

Оксано! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Оксана

Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!

Співає       Я за тебе, я за тебе не піду,

                   Милий мій, миленький.

                   Я за тебе, я за тебе не піду,

                  Голубе сизенький.

Хлопець 4

Оксано, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я.  А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.

Оксана

Ні, не хочу тебе!

Співає       Я за тебе, я за тебе не піду,

                   Милий мій, миленький.

                   Я за тебе, я за тебе не піду,

                  Голубе сизенький.

Хлопець 5

Оксано, то може вийдеш за мене? Я красивий, розумний і багатий. Заберу тебе на Ямайку. 

 Оксана

А за тебе вийду заміж з радістю.

Господиня

Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.

(Дівчата прив’язують до калити червону стрічку, підвішують на палку.  До Калити призначається вартовий пан Калитинський. Він тримає підв’язану Калиту)

Хлопець

О, нарешті, калита,

Наче сонце, золота!

Хто вкусить калиту хоч раз,

Той буде першим серед нас!

Хлопець

Нумо, хлопці і дівчата

Хто з нас буде починати?

Хлопець

Ой, громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)

Їду, їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки!

 (Стрибає, не вкусив)

Хлопець

Калито смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи, як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає)

Смачна калита, вкусив.

Аж душа засіяла!

Дівчина.

Ще ні разу не стрибала

Калити не куштувала. (Стрибає, не вкусила)

Хлопець

-Діду, діду! Калиту кусати їду!

-Звідки ти ?

-З калитви.

-Чого хочеш?

-Калити!

-А не боїшся чорноти?

-Ні!

-Тоді присядь. (Присідає, маже його сажею)

Дівчина.

-Діду, діду! Калиту кусати їду!

-Звідки ти ?

-З калитви.

-Чого хочеш?

-Калити!

-А не боїшся чорноти?

-Ні! Не боюся!!! (Підстрибує, кусає калиту)

Дівчина бере коцюбу скаче, кусає калиту. Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку).

Сценка з кумами

Кума 1 – Вітаю тебе, кумонько! (цілуються) Як ся поживаєш?

Кума 2- Добридень тобі,як не жартуєш! Та нічого поживаю, пораюсь потихеньку!

Кума 1 – Чула я, що ти сьогодні пироги пекла,та ще й з яблуками!?

Кума 2 – Ну пекла, то й що? Тільки поїли вже - в мене ж родина велика і тебе пригостити нема чим. Та такі ж смачненькі були!

Кума 1 – Ой брешеш! Мабуть не дуже і смачні!

Кума 2 – Та хай тобі грець! Всі на селі знають що у мене що пироги, що вареники – пальчики облизати можна.

Кума 1 – Та й не правда. Це мої вареники на селі – найсмачніші! Такі що за вуха від миски не відтягнеш!

Кума 2 – Ні, це мої їдять, що аж за вухами тріщить!

Кума 1 – А цур тобі!

Кума 2 – Що? Ти мені погрожувати?

 КУМА 1 : Тьху на тебе! Застала мене з тобою лиха година!

Кума 2  А бодай твої кури одними «кіндерами» неслися!

                           ( Входить третя кума)

Кума 3 – Що за галас? Кумасі, ви що показились? Чого ото сваритесь? Що не поділили?

Кума 1 – Вона каже що у мене гидкі вареники!

Кума 2 -   А вона хвалиться, що її вареники - кращі на селі!

Кума 3 – Ой не сваріться, бо вже небу жарко! Зараз скажу все по правді. Ти , кума, не ображайся,але у  тебе вареники солонкуваті, а  у тебе, кумонько,занадто солодкі.

Кума 1 – А найсмачніші тоді ж у кого?

Кума 3 – Як у  кого? Та у мене звичайно ж! Хіба ви  не знали?

Кума 2 – Он дивіться кум із шинку йде, у нього зараз і попитаємо , хто ж краща господиня.

Кум – Що це ви тут розкричалися, майже не б’єтеся ?

Кума 1 – Ану, скажи куме, нам по правді,чиї вареники найсмачніші на селі?

Кум – А дайте спочатку спробую.

      (Жінки пригощають чоловіка своїми варениками у горщику)

Кума 1 – Ось мої з вишеньками.

Кума 2 – Та відійди вже. Ось мої – з сиром, пригощайся куме!

Кума 3 – Та куди там, задаваки! Спробуй, куме, Краще мої, з картопелькою.

 Жінки всі разом – Ну скажи, у кого найкращі варенички?

Кум( гладить пузо, бо наївся) – У кого , у кого? У моєї дружини, Марічки! Ось у кого!

В кожнім, думаю, селі є такі газдині,
Можуть вони говорити аж по цілій днині.
Довго десь собі сварились та біля криниці,
Поки не повиростали їм гулі на язиці.
 

Пісня  

Хлопець

Калита, калита,
Солодка була.
А ми її з їли,
Аж до сонця підлетіли.

Дівчина:

 Вже й вечірній морок висне. 
Нічка зорі запалила. 
Українська наша пісня 
Серце й душу звеселила

Та, мабуть,  давайте люди,

За гостину дякувати будем.

І за те, що нас приймали,

І за те, що частували.

 От поволі затихають наші вечорниці
Не забудьте ви дорогу у наші світлиці

Хай любов і щире слово
Душу вам зігріє.
Пам’ятайте, вечорниці в ніч на Андрія.

Тепер хочемо вам побажати,

Щоб була багата ваша хата

І ділами, й пирогами,

І друзями, і гостями.

Ще бажаєм дуже сили.

Щоб ніколи не хворіли.

Хай стежки встеляються квітом-рястом

Зичимо здоров’я, миру і щастя!

 Всім гостям цього бажаєм
не на один рік, а на цілий вік.

А на цьому слові бувайте здорові.

І у вас, і у нас хай буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливі були.
 

Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились,

І здається, все пройшло .

Ні,так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про Андріїв вечір спогад

В нашім серці буде жить.