Вистава для дитячого театру "Казка про теплі долоньки"

Валентина  Середа

Авторська казка

про теплі долоньки

(міні-вистава для дитячого театру) 

Дівчинка (ведуча)

У одній країні жили люди із добрими серцями. Щоранку вони віталися один з одним, даруючи тепло своїх долоньок. І цього тепла вистачало на всіх. Та одного разу там з’явився злий чарівник.

Чарівник

Що за люди тут живуть? Чому вони усміхаються? І звідки у них стільки тепла, що вони можуть віддавати його іншим?

Дівчинка (ведуча)

І задумав чарівник перетворити серця людей на крижинки…

Чарівник ( звертаючись до іншої дівчинки, яка віталася з  подругою)

А навіщо ти ділишся своїм теплом? Хіба ти не знаєш, що зима буде довгою і суворою. Якщо роздавати тепло іншим, воно закінчиться, і ти замерзнеш.

Дівчинка 1

Ой! Треба про це сказати усім. Ми будемо берегти тепло тільки для себе.

(збігаються діти )

Дівчинка 2

Ви чули, зима може не закінчитися. Треба берегти своє тепло, інакше всі замерзнемо.

Хлопчик 1

Я більше нікому не подаватиму свою долоню, перестану вітатися, і тепло залишиться зі мною.

Діти

І я теж..   І я…

(Діти відвертаються один від одного і розходяться у різні боки насупившись. Піднімається декорація крижаних фігур)

Дівчинка ( ведуча)

У цю країну із-за сірих  важких снігових хмар перестало заглядати сонечко. Ніхто не вітався, не усміхався, всі ховали свої руки у кишенях. А у душах людей завивала завірюха недовіри, страху і байдужості.

( Звуки завірюхи)

Дівчинка3

Як сумно і холодно навколо. Ніде не можна зігрітися…

Хлопчик 2

Хто ж нам допоможе? Невже ми всі справді замерзнемо?

(Звучить музика)

Дівчинка 3

Дивись, хто це?

(З’являються три чарівниці)

Добро

Ми – Добро, Правда і Любов .

Правда

Що трапилося із вашою привітною країною?

Дівчинка 3

Це все через наш страх. Кожен із нас почав боятися ділитися з кимось своїм теплом. І всі почали мерзнути.

Хлопчик 2

Так, коли ти нікому не робиш добро, твоє серце поволі стає байдужим і перетворюється на крижину. 

Любов

Ми хочемо вам допомогти. Адже щодня ви робите  вибір між добром і злом, правдою і брехнею, любов’ю і ненавистю.

Добро

Я – Добро. Буваю маленьке і велике, але справжнє лише тоді, коли за мене не чекають винагороди.

Хлопчик 2

Але ж іноді поганим бути легше: не потрібно думати ще про когось, аналізувати свої вчинки.

Добро

Вибір завжди нелегкий. Але тільки добре серце може допомогти слабшому, захистити беззахисного, відчути чужий біль і не залишитися байдужим.

Правда

А я – Правда. На мені тримається світ. Без мене люди перестануть бути собою.

Дівчинка3

Я знаю , правду казати найлегше, бо  вона одна, хоч іноді буває гіркою, але все ж краща за солодку брехню.

Правда

Недаремно ж кажуть, що брехнею світ пройдеш, а назад не вернеш. Тільки правда робить людей сильними.

Любов

А я – найкраще почуття, яке робить весь світ прекрасним.

Дівчинка 3

Так, ми любимо своїх найдорожчих маму і тата, свою родину, друзів, школу, свою країну.

Хлопчик 2

А хіба можна любити усіх?

Любов

Твоє маленьке гаряче серце може любити цей світ, людей і все живе. Ділитися своїм теплом – це відчувати себе частинкою цього світу і хотіти зробити його кращим.

( Діти всі беруться за руки)

Дівчинка 3

Дякуємо вам, ви подарували нам надію, і у нас вистачить тепла наших долоньок, щоб зігріти і зберегти наш світ, нашу Україну!

Хлопчик 2

Не бійтеся дарувати трішки тепла для когось. І тоді менше стане байдужості, страху і воєн.

Дівчинка 3

А світ стане теплим і сонячним, бо обов’язково настане весна!

Діти :

Теплі дитячі долоньки

Сина малого чи доньки

Маму і тата обіймуть,

Серце і душу зігріють.

Сонце затулять від «градів»,

Землю від куль і снарядів…

Люди, спиніться, будь ласка,

І покладіть у долоньки пригорщу щастя!