17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Сценарій "День Матері"

Про матеріал
СЦЕНАРІЙ ДЕНЬ МАТЕРІ Мета: Підвищення культурно-морального рівня учнів. Завдання: 1. Вчити учнів бути турботливими, ніжними, ласкавими по відношенню до близьких. 2. Розвивати творчі здібності учнів. 3. Формувати високоморальні особистісні якості вихованців. 4. Виховувати любов і повагу до жінки-матері, колективізм і згуртованість учнів.
Перегляд файлу

СЦЕНАРІЙ ДЕНЬ МАТЕРІ

 

 

Мета:

Підвищення культурно-морального рівня учнів.

Завдання:

1. Вчити учнів бути турботливими, ніжними, ласкавими по відношенню до близьких.

2. Розвивати творчі здібності учнів.

3. Формувати високоморальні особистісні якості вихованців.

4. Виховувати любов і повагу до жінки-матері, колективізм і згуртованість учнів.

Оформлення кабінету для проведення свята: прикрасити кабінет повітряними кульками, плакатами з висловами видатних людей про маму, зробити з маленьких паперових сердечок, на зворотному боці яких написано привітання зі святом велике серце.

Висловлювання:

Мама - це гарне слово, вимовлене людиною /К. Гибран/

Руки матерів виткані з ніжності - діти сплять на них спокійним сном /В.М.Гюго/

Перший подарунок, який робить нам мати, - це життя, другий - любов, і третій - розуміння /Д.Брауэр/

Ми будемо вічно прославляти ту жінку, чиє ім'я - Мати! /М. Джаліль/

 

 

 

 

ХІД СВЯТА

1.       Добрий день вам, люди добрі,
Що зібрались у цій залі,
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.

День травневий, день весняний,

Трави й квіти весняні.

Навкруги, куди не глянеш,

Все сміється на весні.

 

2.       Шановна наша родино! Просимо ласкаво вас на хліб, на сіль, на наше свято урочисте.


(Діти на вишитому рушнику підносять матерям і бабусям хліб-сіль. Звучить пісня «Мати наша— сива горлице», сл. Б. Олійника, муз. І. Карабиця)

 

3.      Коли з'являється на світ людина, найперше що вона бачить – це маму.

Кожна дитинка перед народженням звертається до Бога і говорить: «Я боюся народжуватися». А Бог відповідає:

 - Не бійся, я подарую тобі на Землі  ангела – охоронця.

- А як його звати?

- Називай його просто -  МАМА

 

  У кожного із нас є такий ангел – охоронець і до останнього подиху мама піклується про свою дитину. Тож давайте сьогодні присвятимо всі слова найважливішим людям, нашим матусям!

 

4.       Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигадувано цілий світ. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших уст, тамує біль.
Рідна мати... Вона—любов, вона—печаль і втіха,
Жива вода на виразки душі.
Поки живе—обереже від лиха,
Завжди підтримає мене.

 

5.       Рідна мати...
Зоряно й незгасно
Горить у серці повсякчас...
Вона мене виводить на дорогу,
Вона мені просвітлює віки,
Де радість і печаль мого народу
Врослися у вишневії гілки.

 

(Учні виконують пісню «Мамина вишня», сл. Д. Луценка, муз. А.Пашкевича.)

6. У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до конгресменів та Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі.

 

7.  Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.

 

8. Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.

 

9. Слово «мати»... Вічне й неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили, та завжди матуся освітлює наш шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч — і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі.

10. Мати... Матуся... Ненька... З цим словом у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо завжди цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чия душа завжди іде з нами по життю, підтримує нас у години радості й печалі.

 

11. Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла—сонечко прихилила б.
У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті — це сонечко, що дає життя всій родиш.

12. Кожна людина, кожний народ має свої святині. До таких великих

святощів кожній людині причисляємо перш за все любов до матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. Всі клопоти, більша частина праці у вихованні дитини, все на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає усе: болі, труд, сльози, здоров’я… Серце свого не жаліє для дитини, для її добра.

 

13. І нині ми віддаємо шану Матері Божій, яка завжди нас охороняє і завжди заступає, віддаємо шану Матері-Україні, яка синів виряджала на непевну боротьбу за рідний край. І нинішнє свято є символом їх відродження!
Ще на початку минулого століття травень називали місяцем Матері Божої. Першого тижня і дорослі, і діти несли до церкви квіти, співали пісні, в яких славили жінку, яка привела їх на світ Сина Божого. І жінка і мати Сина Божого несуть усьому світі життя. Тож давайте сьогодні славити їх, бо вони подарували нам найдорожче…
Прийми Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матір. І молитва наша праведна, як і любов.

14. Мати — всьому початок. Мати — берегиня роду, домашнього вогнища Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, любі наші матері, щастя земного, здоров'я доброго, хай горе обминає родини ваші, а Матір Божа вас оберігає.
(Учениця читає молитву.)

15. Молю тебе, Мати щирими словами, змилуйся, над нами.
Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,
Поможи нам вчитись, чесно працювати,
Щоб була потіха для рідної мами,
Змилуйся над нами,
Дай нам оминути всяку злу пригоду,
Дай рости на користь рідному народу


 

16. Діво Пресвятая, Матір Матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх світлом золотим,
Виповни любов’ю неспокійний дім.
Научи як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоре - Зорянице і сонце доброти,
Землю України, щастям освіти!

17.  Мріють  крилами  з  туману  лебеді  рожеві,
Сиплють  ночі  у  лимани  зорі  сургучеві.

Заглядає  в  шибку  казка  сивими  очима,
Материнська  добра  ласка  в  неї  за  плечима.

Ой  біжи,  біжи,  досадо,  не  вертай  до  хати,
Не  пущу  тебе  колиску  синову  гойдати.

Припливайте  до  колиски,  лебеді,  як  мрії,
Опустіться,  тихі  зорі,  синові  під  вії.

Темряву  тривожили  криками  півні,
Танцювали  лебеді  в  хаті  на  стіні,

Лопотіли  крилати  і  рожевим  пір'ям,
Лоскотали  марево  золотим  сузір'ям.

 

18.  Мама наказувала доні: "Тримай хаточку, як у віночку, і рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці повненькі”. Споконвіку славились українські дівчата і жінки - чепурні, роботящі, добрі й привітні.

 

20. Все прекрасне в людині - від променів сонця і від молока матері.
У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір - на зорях. І сама вона давно стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться символом рідного дому.
Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: земля, Україна, Вітчизна.

 

 Пісня «Мамина сорочка»

21.Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості звертань до неї: "мама”, "матінка”, "неня”, "ненька”, "матуся”, "мамуся”, "мамочка” - часто зі словами "рідна”, "рідненька”.

 

22. А ось як у прислів’я увійшов образ мами: 

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Добре й неньці, як дитина в славі.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,
нема в світі ріднішого, як мати дитині.

 

23. Без мами немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають "земля-мати”.
Маму мають не тільки діти, звірята, але навіть і рослини. Поширеним був в Україні переказ про квітку сон.

 

24. У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна мама, а зла мачуха От ще тільки сніги почали танути, а вона вже прийшла, розбудила його: "Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть, один ти спиш!” От він схопився і відцвів раніш за всіх, ніхто його краси й не побачив.
Багато народних назв рослин пов’язано зі словом "мама”: материнка, мати-й-мачуха, материні сльози. Вам, матері, вітання.


Пісня (ОЙ ЧОГО Ж КАЛИНА )

 

25. Але й буває й так

Вітько - бідак страждає так,
аж дригає ногами!
Він за столом, він пише твір:
«Я помагаю мамі».
Старанно олівець гризе
та супить брови грізно,
але нічого - хоч умри! -
до голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
в його кімнату мама.
- Вітюнь, будь ласка, в магазин

сходи за сірниками.
- Ідея, - вигукнув синок,
а мамі: «Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу -
роблю важкі уроки».
І мама вийшла...
А Вітько швиденько пише в

зошит:
«Я в магазин завжди ходжу,
коли мене попросять...»
Хвилин за 10 мама знов
з'являється у дверях:
- Вітюнь, картопельки начисть,
а я зварю вечерю.
- Сама начисть, - кричить Вітько,
та так, що ледь не лопне. -
Я твір пишу, я зайнятий!

Сама вари картоплю!
Виходить мама, а синок
писати знов сідає:
«Я мамі сам варю обід,
вечерю та сніданок».

Радіє син - не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

І геть не думає про те,

Що він радіє марно…

26. На поклик власної душі,
Що здатна нас карати грізно,
Спіши до матері, спіши,
Допоможи ще тобі не пізно,
Допоможи жде Тебе вона,
Щоб потім боляче не стало,
Щоб материнська сивина
На совість не лягла

27. У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір’ю. На одинці з рідними ми почуваємось щасливим, не дивлячись на те, хто є наші батьки.
І ніхто не має права засуджувати своїх батьків, бо вони дали нам життя. Тому кожен в хвилину образи повинен твердати: "Своєю появоя на світ я завдячую Тобі…”

28. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері.

 

29. Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років - п’ять чи п’ятдесят, - ти відчуватимеш себе дитиною, тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.


30. Шанування матері - один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей.
Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.
Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.

 

Пісня "МАМО,ТОБІ НИЗЕСЕНЬКО ВКЛОНЮСЬ.”

31. Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.

 

 32.Хвала тобі за скорбні хвилі,

За руки знищені мозолем,

За тії дні, що з серцем милим

Молилась за нашу долю.

Зносила труд великодушно,

Щоб нам лиш дати хліб насущний.

 

33. Слово "мама" росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово "мама", яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.

34. Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим цвітом, солов'їною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.

35. І мати молода,

 і сонце юне,

І в неї на колінах немовля,

В прозорому повітрі, наче струни,

 Гудіння оксамитного джмеля.

Прислухаюсь — співає колискову,

Не знаєш, чи дитині, чи собі...

 І мати молода, і юне слово,

І яблуні у вранішній журбі.

 

36. Для мене багато не треба,

Щоб ласку і добрість пізнати;

Лиш просвіток рідного неба

Та затишок рідної хати.

Та житнього хліба шматок,

 Та цвіту, що сяє калиною,

 Та іскру краси твоїх дочок,

Чорнявих царівен, Украйно.

Лиш латочку рідного неба

Та матері лагідне слово...

 

37Життя дороги наші розкидає,

У нім є сонце, бурі і дощі,

Та знаю, від біди оберігають,

Мене, молитви, матінко, твої.

 

Твоя любов, що від сльози чистіша,

Безмежні очі, руки золоті,

І спогади дитинства наймиліші,

Назавжди залишаються в душі.

 38. Вертаючи з віддалених країв

Після тривожних мандрів і розлуки,

Цілуймо руки наших матерів,

 Натруджені й ласкаві рідні руки!

 

39. Низький уклін тобі, кохана,
В цей день великий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Що все віддало в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі!

40. Дарунків, золота не маєм,
Щоби до ніг тобі зложити,
Однак тут спільно присягаєм,
Що допоки будем жити—
Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько,
Щоб діти всі цілого світу
Тобі співали «Многая літа».
(Звучить пісня «Многая літа». Діти вручають матерям квіти та листівки)

 

docx
Додано
4 лютого 2019
Переглядів
353
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку