Сценарій "День вчителя"

На сцені хлопець і дівчина.

Дівчина. (вірш «Мій вчителю»)

Мій вчителю, тобі вклоняюся я до ніг.

Ну з ким тебе сьогодні порівняти?

Ти душу чисту лиш для нас беріг.

А скільки мудрості зумів віддати!

 Великі жертви, вчителю, несеш.

Тернисті і важкі твої дороги!

Та вірим, ти з путі вже не звернеш,

Які б не були складнощі, тривоги.

О, натхненно нам уроки ти читав,

Як вихователь і навчити намагався.

Коли для себе жив, відпочивав?

Ти нас творив і нами піклувався.

Хіба забути можна дні з тобою?

Ми були разом, мов одна сім’я.

Життя нас перекрутить, та ганьбою

Ми не заплямимо твоє святе ім’я!

Хлопець. Учителю! Вклоняюся доземно

Перед великим іменем твоїм.

Вже проростають ті маленькі зерна

Під поглядом, як сонце, золотим.

Учителю! Ти наче нездоланність,

Щоб засвітить у серденьку гарячім

Вогонь священний розуму й краси.

Учителю! Невже ти не втомився

У юні душі класти щось нове?!

Для цього ти на світі народився,

У цьому є покликання твоє.

Учителю! І слів не підібрати,

Епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки проказати

За все, що ти так щиро віддавав.

Учителю! Прекрасного ти гідний,

Бо вибрав у житті свою мету.

Від імені усіх кажу: «Спасибі

За вашу працю вчительську святу».

Вед. 1. На вулиці знову осінь,

Вже перша неділя її.

На небі з’явилася просінь,

Летять до тепла журавлі.

Вед. 2. А в золоті ореолом

На сторінці календаря

Цифру окреслила колом

Педагогічна зоря.

Вед. 1. Це свято до нас надсилає

Гінців із усіх століть.

Педагог у віках не вмирає,

Він поруч із Богом стоїть.

(Ведучі виходять, заходять дівчина, за нею всі інші з квітами.)

Дівчина. Доброго дня, любі наші вчителі. В цей прекрасний осінній день ми ми прийшли привітати вас з професійним святом. Всі квіти землі ми даруємо, шановні наші педагоги, Вам. Спасибі за все, ми любимо і не забудемо ніколи Вас!

(Під мелодію «Вчителько моя» учні дарують всім квіти.)

Вед. 1. В прекрасну пору року приходить до нас учительське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржини пломеніють над землею, немов дарують весь свій жар любові нашим учителям.

 

 

 

Вед. 2. Ви людськість в дитячих серцях шанували,

Вчили відрізняти добро від зла.

Ми подумки не раз вам руки цілували ,

І скроні ваші, що посріблила зима.

Вед. 1. Іскри добра ви у нас шукали

І майже у кожного знайшли.

Ви особливість нашу формували

І вірний шлях допомогли нам віднайти.

Вед. 2. Ваше слово – мудрість України,

Праця ваша – доля трударя.

Кетягом червоної калини

Вам за це вклоняється земля.

Вед. 1. Вчитель! Уважні очі,

Ніжне тепло долонь,

Пристрасний голос пророчить,

Серця живий вогонь.

Вед. 2. Знаєш ти прадавні таємниці,

Розум твій розпалює вогонь.

Журавлі високі і синиці

Воду п’ють у тебе із долонь.

 Вед. 1. Лікар ти, який лікує душі,

І до сонця повертає всіх,

Капітан у морі і на суші

Ти наставник юнгів молодих.

Вед. 2. Велике щастя мати вчителя доброго, щирого, який навчає бути Людиною. Велике щастя мати мудрого, талановитого вчителя, який уміло передає нам свої знання та вміння. А найбільше щастя для вчителя – бачити у своїх учнях продовження себе.

Вед. 1. Вчитель пройшов крізь час,

А час крізь нього.

Чого вчив він нас?

Як добрим бути і вдячним

За добро, за хліб людський…

І співчуття, і людяності вчив,

Хоча за людяність не платять.

Ліниві хитруни ще й посміються з доброти .

Буть сильним. Але й мудрим,

Багатим, але й щедрим він учив.

Вед. 2. Ми розуміємо, що ваша праця нелегка, а часом просто виснажлива. Крім нас, учнів, у вас є численні районні і обласні перевірки, курси підвищення кваліфікації, наради, семінари.

Пісня.

Уч. 1. Голос привітний, впевнені кроки,

В серці розтоплюють лід,

Знов поспішаєте ви на уроки,

Сіючи добрі знання на весь світ.

Хтось обирає сіяти поле,

Хтось обирає шукати скарби,

А ви обрали учительську долю,

Долю найважчу на цілій землі.

Уч. 2. Минають роки, але ми завжди з глибокою вдячністю згадуємо і все життя згадуватимемо свою першу вчительку, по-метеринськи лагідну і терпеливу. Це вона навчала нас і першої літери, і вміння розуміти прекрасне.

Ви нам почали будувати

Науки світлий храм.

За це будем довіку

Безмежно вдячні вам.

Щоб були ви завжди щасливі,

Багаті, щедрі і красиві,

Вам Бог віддасть за все стократ,

Що терпеливі до малят.

Як не зможете малечу ніяк вгамувати,

Дайте їм цю пачку маку, щоб порахувати.

Читець. Збираються в вирій летіти лелеки,

І зграйками діти до школи ідуть.

Учителько перша, моя ти далека,

Я хочу зустрітись з тобою, побуть.

Ти вчила колись нас читати, писати, як ручку тримати в руці  і перо,

Учила нас хором співати,

І людям робити добро.

Ще край свій учила безмірно любити,

І землю, і бджоли, й квітки польові,

Із книги життя ще незнаного світу

Щодня відкривала сторінки нові.

Казки і билиці казати ти вміла,

Куди все щезало, прийшло звідкіля.

І ми із тобою летіли на крилах,

І глобусом в класі крутилась земля.

Вед. 1. Сьогодні ми запросили на свято шановних вчителів, які заслужили свій відпочинок.

У вічнім учительськім колі

Промчали і осені, й весни.

Все віддано дітям і школі,

Професії древній, чудеснії.

Кінець і початок із ними,

І щастя тривожне, і мрії.

Та хоч на плечах уже зими,

В очах – теплий вогник надії.

Як дзвоник до школи покличе,

Неначе не треба й спішити.

Та поклик учительський вічний

Веде вас до школи,де діти.

Де діти, і квіти, і перший урок,

Щасливої юності згадка.

І 1-го вересня – скрадливий крок,

І знову усе по-порядку.

Не сиві – красиві завжди ви для нас

Й тепер молоді. Вам ще жити й жити

Воно так і є, бо названо вас

Словом найкращим – Учитель.

Вед. 2. Хай радість вам життя дарує,

Щоб посміхались ви весь час.

Хай мрії ваші всі здійсняться,

Прийміть низький уклін від нас.

Не сумуйте, ви наші, не треба.

Не тримайте у серці жалі.

Ми до ніг прихилили вам небо,

Щоби легше жилось на землі.

Вед. 1. Шановні наші педагоги!

Ми хочемо привітати

Вас кожного зокрема,

Принагідно предмети згадати,

Що влилися у наші життя.

Вед. 2. Та ви уже на нас не ображайтесь,

Якщо десь скажемо не в лад.

Ви краще  разом з нами посміхайтесь.

Сьогодні ваше свято – і хай буде так.

Вед. 1. Найперше сьогодні ми поведем мову

Про шкільне начальство, директора школи.

Хто кожен день, годину кожну, кожен час,

Віддавшись нелегкій роботі,

Живе лиш думкою про школу і про нас.

Завжди за все і всіх в турботі.

А де цементу мішків зо два взять?

Де грошей знову на ремонт дістать?

Їдальню ту відкрити чи закрити?

І як тепло у школі всім зробити?

І витримать санстанції, наради.

Атестації, педради…

Та їх, певно, кількасот

Тих директорських турбот.

Уч. Директору ми даруєм окуляри чорні,

Щоб за ними він не бачив,

Які ми моторні.

Дай вам, Боже, ще сто років

На цім світі жити,

І на ниві освітянській

Многа літ творити.

Гумореска «Якби я був директор школи»

Якби я був директор школи,

Багато б дечого зробив.

Зробив би так, щоби жилося

У школі добре, напримір:

Урочний час тривав би мало.

Ну, десь годинку, або дві.

Це б результати добрі дало.

Хвала і честь в селі мені.

Навчання вклав би у триденну.

Журнали б класні скасував,

Під школою б стояв щоранку,

І учням руку подавав.

Я скасував би атестації,

І зрізи б зовсім відмінив.

Кому потрібні ці мурації,

Котрий нормальний це б робив?

І музика б лунала в школі,

І танці були би щодня,

І повні пляшки кока-коли

В руках тримала б дітвора.

Якби я був директор школи,

Я б бар відкрив і мав би там

Дохід шалений, бо немало

Охочих випити сто грам.

Я б вчителям полегшив долю,

До них на уроки б не ходив,

Завжди чинив би їхню волю

І методистами б зробив.

Салон краси відкрив би в школі,

Більярдний стіл і казино.

І всі були б такі довольні,

І загуділо б все село.

Ну, годі!.. Треба б замовчати,

Щоб хто ще шиї не набив…

Коли б я був директор школи,

То все б дочиста все зробив.

Уч. Та все-таки, директоре,

Вам дуже повезло:

Заступники ваші – жінки ого-го!

І розклад складати, багато писати,

І мудрі поради вчителям дати.

Програми предметні опрацювати,

Накази по школі видавати,

На зборах постійно виступати,

Заходи в школі організувати,

Уроки свої відчитати,

Екзамени в учнів прийняти,

Документи різні підписати.

Табір відпочинку організувати,

І домашніх всіх турбот та й не пригадати.

А при цьому всьому шикарно виглядати.

Уч.  Підлеститися ми хочем,

До завучів мило.

І цукерочки смачненькі

Підносимо гостинно.

Ви нам 6-ті та ще й 7-мі

Уроки не ставте,

А за нашу поведінку не дуже карайте.

 Будьте ви такі привітні,

Ніжні, добрі, милі,

Пам’ятайте, що ви жінки –

В цьому ваша сила.

Міцного здоров’я й  терпіння міцного,

Везіння людського ще трішки до того,

А ще вам – натхнення й учительських злетів,

Уславлення вічного наших поетів.

Уч. Вчителям української мови і літератури

Ми вдячні будем повсякчас.

Грамотно писати, твір читати,

Аналізувати навчають вони нас.

Яблука червоні.

Яблука доспілі.

Покидати яблуню кожне аж тремтить.

Скільки гарних віршів, правил полюбили

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Уч. Ми даруєм вам дві ручки – синю і червону,

А цей кульок, щоб носити зошити додому.

Однією, червоною – помилки справляйте,

А синьою, хай Бог простить,

Легко підправляйте.

Ви, звичайно, вибачте

За таку пораду,

Бо вже учень той як може

Дає собі раду.

Будьте ж такі ліричні,

Творчі та молоді,

Так як з весною вишні

Знову цвітуть на землі.

Уч.  За Шекспіра і Бальзака,

За Стендаля й Дюрренматта.

За Гюго, Хемінгуея,

За Дефо і Теккерея

Вдячні будем вам повік,

Вчителі світової літератури.

 

«Людину можна знищити, здолати неможливо».

«Трава є тільки істина, а решту все брехливо».

«ми в отвіті за тих, кого приручили».

І що «краса врятує світ»

Ми теж говорили.

Зарубіжникам даруєм казочку щасливу,

Щоб казково вам жилось,

В гаразді щоб вам велось.

В подарунок прийміть цю гумореску «Інтелігентна розмова».

Як це добре, громадяни,

Мати грамотних дітей.

• Яких знаєш списателів?

Пита сина Єлисей.

• Пушкін.
• Далі.
• Гоголь.
• Далі.
• Горький, мамін-сибіряк.
• Далі, синку, Достоєвський. Лев Толстой , Гюго, Бальзак.

Єлисей зрадів: - Прекрасно!

Ось ми й вияснили так,

Що на вулиці Толстого

Я в пивній забув піджак.

Уч. Іноземна дивна мова

Так потрібна зараз всім.

Особливо в цих умовах.

Особливо молодим.

Коли ринкова система

Завойовує світ.

Ах, чого було не вчити

Іноземну стільки літ.

Чи будуть з нас дипломати,

Посли англійські. Все одно

Усі ми в мріях поліглоти,

А мова ця – у світ вікно.

Уч. Іноземцям ми не знали, що подарувати.

Але вирішили разом,

Що вам треба мати.

Цей «О’клок» ми вам даруєм,

Щоб мали наочність,

А ще треба нашим учням

Науки про точність.

Дай вам, Боже, усіх благ.

А також кохання.

Посилаєм у Англію

Вас на стажування.

Уч. А теореми голубами  уже летять до наших рук,

Бо математика – основа всіх теорій і наук.

Аксіоми й теореми

Всі вирішують проблеми.

То які ж тут корективи?

Їм нема альтернативи.

В геометрії – все точно,

Хоч фігур не злічим ми.

Площина, пряма і точка

В просторі є основні.

Уч. Математикам даруєм оцю рахівницю,

Щоб нам балів додавали завжди як годиться.

Пам’ятайте, що несила учню усе знати.

Так хочеться погуляти, ну що там казати?!

Множте щастя і здоров’я,  діліться знаннями,

Додавайте собі сили, бо нелегко з нами.

Читець. Послухайте, які наслідки в майбутньому чекають, якщо не будете вчити математики.

Батько глянув у щоденник

І питає: «Грицю, це ж за що тобі

Учитель вліпив одиницю?»

Гриць знітився і промимрив

Так, що ледве чути:

«Та… то я… не міг сьогодні

Кореня добути.»

«Ой лелечко! Чи ви чули? –

Обурилась мати. -

Вже дитину заставляють

Коріння тягати»!

Уч. А фізика нам відкриває

Науки й техніки дива

І Всесвіту величні далі,

В космічний простір зазива

А фізика – наука віку

Не обійтися без неї чоловіку.

І про світло, і про звуки

Розповість нам ця наука. 

І фізикам ми сьогодні

Щось приготували.

Якби не ви, то ми б досі б

Законів не знали

Бо Ньютони, Архімеди – то великі люди.

Треба нам щось відкривати,

Бо все так не буде.

Ми даруєм вам магніти

І молимось Богу,

Щоб вас довго ще тягнуло

В Уличненську школу

Хай магніт притягує до вас лиш добро.

Бо як кажуть мудрі люди:

«Світ спасе воно». 

Уч. Ми через терни до зірок

На астрономії літаєм

Юпітер, Марс, Уран, Нептун

Для себе відкриваєм 

І якщо хтось колись із нас

Проникне в космічну обитель,

То відкриє він планету

На ім’я Учитель. 

Уч. Якщо в космос полетіти

Вам захочеться колись,

Дай вам, Боже, щоб

Бажання неодмінно ці збулись.

Уч. Хімія – важлива ця наука

Пам’ятаєм кожну мить  

Так все травлять чоловіка

Він не знає, що й робить

Хто з вас хімію не знає і не поважає,

Той у грудях не серденько, а лиш осмій має.

У хімічному житті ви ведете нас вперед

До наук і відкриттів,

До протонів, електронів,

До молекул, речовин,

До менделєєвських законів.

Вам за це од нас – уклін.

Хімікам даруєм колбу,

Тільки б не розбили.

Щоби ви нас не питали,

Хіба досліди робили.

Бо практика і теорія – 

То є різні речі

Можна весь час говорити,

А вже не до речі.

У цій колбі H2O аж по самі вінця.

То ж бажаєм вам здоров’я і ясного сонця.

Уч.   Гумореска «На уроці хімії»

На уроці хімії вчитель показує свою золоту обручку і питає:

– Чи розчиниться вона у кислоті?

– Ні не розчиниться!– хором відповіли учні.

 – Правильно, але чому?– питає вчитель.

 – Тому,– відповів Іван, – що якби вона мала розчинитися, ви б її не кидали в кислоту. 

Уч. Це наука про тварин

І про їхні види,

Зацікавили нас птахи

Й різні види риби. 

 

Біологію ми любим,

З біологією дружим.

Анатомію людини, і комахи, і тварини

Ми здолали навідмінно.

А про тих членистоногих.

Безхребетних, ластоногих

Ми повторим неодмінно.

У цей святковий день

Ми вас вітаєм

І море подарунків надсилаєм.

Уявними хай будуть ці дари.

Бо не змогли ми всього принести.

Ми вам даруємо медузу в морі.

Та тільки бійтесь, щоб не обпекла.

Ми вам даруємо ромашку в полі.

Щоб оцінили красу її стебла.

Ми вам даруємо птахів у небі:

Орлів, соколів, голубів.

Та не даруєм вам гадюк

Отруйних, комах і всяких гризунів.

 

Ще справжній скарб даруєм вам.

Мільйони років тому

Загинув цей нещасний мамонт,

Ліг в землю невідому.

А я копав на днях картоплю.

Дивлюся – що за диво7

З землі стирчить оцей зубисько.

Це мамонтів, можливо.

А ми бажаєм вам стократ

Знайти в садочку справжній клад.

Гумореска: «Людська подоба» 

Політавши над землею,

Над безмежністю морів,

 Чародію Прометею

Зевс могутній повелів:

– Ти створіннями новими

Світ великий засели,

Щоб плодились і росли

В ту ж хвилину глину м’яти 

Заходився Прометей.

Наліпив тварин багато,

Потім трішечки людей.

Чи то глини бракувало,

Чи водиці не дістав…

• А чому ж людей так мало?

Зевс у нього запитав. –

Так не можна. Ти всю глину

Знов змішай і перетри.

І тварин цих половину

На людей перетвори.

Прометей не гаяв часу

І за декілька годин

Згідно божого наказу

Наліпив людей з тварин.

Тож у людях мішанина

Й почалася з того дня.

Є таке: на вид людина,

А всередині – свиня.

Уч. Історикам ми даруєм карту України.

Щоб нарешті подивились, де бої точились.

А то вони нас питають,

Ніби ми там були.

Як? Де? В якому році?

Куди повернули? Хто очолив?

А ми все забули.

Ви, будь ласка, пам’ятайте за нас усі дати,

І ще хочем побажати

Добрих учнів мати.

Хай здійсняться заповітні ваші в житті мрії.

І ніколи не втрачайте на краще надії.

Уч. Географія – наука всім корисна і потрібна.

Щоб ти добре клімат знав,

Щоб ніде не заблукав,

Щоб по всіх морях проплив,

Усі гори підкорив.

Знав про айсберг, землетрус,

Де Казбек, а де Ельбрус.

Уч. Географічкам вручаєм білет на Мальорку.

Так що швидше продавайте свою господарку.

Не забудьте взяти з дому глобус, компас, карту,

Бо заблудитесь в чужині

Й не схочете курорту.

То ж бажаєм вам, рідненькі,

У наступнім році побувати ще й на Кіпрі,

Та на кожнім кроці

Пам’ятати про Уличне

Та й про рідну школу,

Бо де б ти не опинився,

Та тягне додому.

Уч. Інформатика – наука віку.

Без неї ані сюди, ані туди.

Ми вдячні будем вчительці довіку,

Що дала нам комп’ютерні ази.

 

Вже техніка наша так пішла вперед.

А оця пластинка – давно раритет.

Це для ваших внуків пам’ятку плануєм,

Бо комп’ютер дорогий вам не подаруєм.

Уч. Фізкультурникам гантелю

Ми з честю даруєм.

Ви качайте свої м’язи.

А ми потанцюєм.

Будьте сильні, мускулисті,

Як брати Клички.

І такими ж нехай будуть

Ще й ваші сини.

Уч. Презентуєм ми пісенник музиканту,

Щоб співала, мов соловейко, на світанку.

Щоб не знала вона горя і лихої долі,

І щоб музики було в житті її доволі.

Бо вже тая музиченька

Нас так зчарувала,

Що від школи і уроків

Геть нас відірвала.

Уч. Тільки в праці набираєм сили

Про це знають всі дорослі і малі.

Молот, серп, коса, мотика, вили –

Вірні наші супутники в селі.

Це не раз ми чули і у школі,

Нам казали так трудовики.

То ж даруєм вам картоплю в полі.

Щоб ви викопали до зими.

А мотку вам даєм в придачу,

Може, колись підете на дачу.

Живіть довго, не сумуйте

І в міру працюйте.

Гумореска «Дивний школяр»

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Та й розказує казки,

Слухають онуки.

Раптом менший запитав:

— А скажіть, дідусю,

Ви ходили в перший клас?

— Та ходив, Павлусю.

— От був номер! — малюки

Сміхом залилися, 

— Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі.

Уч. Які терплячі все-таки

Наші класні керівники.

Вони нас то в кіно водили,

То на екскурсію возили.

Якусь ідею подавали.

Ходити в школу заставляли,

А ще до пізньої пори

Робили з нами вечори.

 

І непомітно вчили нас

Добру. Порядку кожен раз.

І, скільки вистачило сили,

Людей порядних з нас ліпили.

І все за руку нас вели.

І розуміли, як могли.

На стежку правди наставляли.

 Свідомість нашу формували.

 

За ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали –

За все ми вдячні вам без ліку.

Спасибі ніжне і велике.

Уч. Всіма улюблена організатор!

Учнівська молодь ваша вся.

Ми разом відзначаєм свята.

Ми всі – шкільна сім’я.

Ви до нас така привітна,

Ніжна і турботлива така.

Хай душу вам зігріє пісня.

Здоров’я вам і щастя, і добра.

Подарунок символічний

Ми даруємо сердечно.

Хай дзвенить вам голосок,

Як оцей чудо-дзвінок.

Уч. Ми бібліотекаря вітаєм

І здоров’я перш за все бажаєм.

Просимо книжки нам видавати

І назад від нас не вимагати.

Може, аж тоді мудрішими ми будем

І вже, дійсно, вас ніколи не забудем.

Та нема де правди діти.

В бібліотеці холодно сидіти –

То ж дай, Боже, вам тепла,

Бо на носі вже зима.

То ж цю грілку прийміть і грійтесь

І з найбільшого холоду смійтесь.

Уч. Неадекватна поведінка

У учня інколи бува.

Про вихованість, сором

Він часто забува.

Та першу допомогу

При амнезії дасть

Вчителька психології –

Хвала її і честь.

 

До кожного учня підхід знайде.

Розмову психолог з ним поведе

І тренінгом, тестом учня нагрузить –

То ж чемним і вихованим бути він мусить.

 

Ми вам яблуко даруєм,

Бо відколи світ,

Спокушається так легко

На все чоловік.

Уч. Вам даруєм розповідь про те, чому так часто люди втрачають сором.

Бог, людину сотворивши,

Дав усе їй для життя –

Душу й тіло, кров і розум,

І глибокі почуття.

Чи тому, що притомився,

Неуважним трохи був,

Чи з дороги притомився,

Неуважним трохи був,

Чи з причин якихось інших.

Вкласти сором їй забув.

Схаменувся: що робити?

Все на місці, гарно скрізь…

І до сорому звернувся:

•            Ти в людину знизу влізь!

Скільки коїться на світі

Лиха, дурощів, біди

Через те, що людям сором

Впер всевишній не туди.

Уч. Починаючи з дороги в школу

Зустрічає нас ОБЖД,

Щоб бути на варті здоров’я,

Щоб не поранитися де.

Про правила дорожнього руху,

Про поведінку на льоду і на воді

Ми пам’ятатимем  довіку

Всі – і дорослі, і малі.

Уч. У етики два рівних є крила.

Мораль і етикет – красиве і корисне.

Де б ти, людино в світі не була,

Про Бога пам’ятай –

Заслужиш життя вічне.

Учителю етики вдячні ми всі.

Ви нас в країну мудрості зовете.

В духовнім царстві живуть всі,

А ви туди усіх нас приведете!

Із етикою не жартують.

Подарунок тут такий:

Хай Божа матір з Ісусом

Врятують грішний світ земний.

Уч. Хореограф наш мастак,

Танцювати вчить гопак.

Всіх до танцю закликає,

Посміхатись заставляє.

Подарунок теж вартує,

Бо багато вже працює.

Крім циганки й поганинки,

Научіть ви нас

Танцювати запальний сучасний брейк-данс.

Щоб мали ви силу з дітьми працювати,

Ми хочемо вітаміни вам подарувати.

Вед. 1. Готуючись до сьогоднішнього свята, ми хотіли зібрати найніжніші, найщиріші слова, щоб висловити вам, шановні вчителі, свою вдячність за вашу працю. Але виявилось, що хоч цих слів у нашій мові й багато, однак і їх бракує, щоб висловити нашу шану до вас.

Вед. 2. Ми переконані, що справедливість восторжествує. Держава підніме вас на заслужену висоту. Час цей наступає і буде так…

Вона іде так гордо, величаво,

З трояндами червоними в руках.

І не спішить додому, до отави,

І туфлі в неї найдорожчі на ногах.

Вона іде й шанеллю пахне,

А плаття в неї від Кутюр

Й намисто діамантове на шиї класне,

І на руках модерний манікюр.

 

О Боже, хто це? Та вона богиня.

Он, глянь, таких багато

З небес зійшло до грішної землі.

Ні, не богиня, дітей берегиня.

Це вчителька і мої вчителі.

Прийшов той час – і зірка запалала.

І до Олімпу вчителя держава підняла.

Тепер у  них БМВ, тепер мерседеси,

І на Кіпр вони поїдуть, а не до Одеси.

Саме так, а не інакше

Будуть панувати,

І в верхах, і на землі

Їх будуть шанувати.

Уч. У вирію життя ми щось забудем,

Щось з пам’яті відійде назавжди,

Та саме вас ми пам’ятати будем.

Вас не зітруть із пам’яті роки.

Уч. А я готовий на коліна стати

Й поцілувати руки вам усім,

Бо ви зуміли вам серця віддати.

Бо ви є нашим світочем земним.

Уч. І ми сьогодні просимо пробачення

За всі образи, за усі жалі.

А ви, будь ласка, вище голови тримайте.

Гордіться тим, що ви – Учителі!

Уч.  Дорогі вчителі, ми ще раз щиро вітаємо вас із професійним святом!

Уч. Бажаємо вам здоров’я міцного, щастя п’янкого!

Уч. Учнів вдячних, батьків обачних!

Уч. Чистих ранків, сонячних світанків!

Уч. Променів сонця у кожне віконце!

Уч. Ніжної ласки, душевної казки!

Уч. Грошей без ліку, довгого віку!

Уч. Бувайте веселі, бувайте здорові!

Уч. В багатій оселі, взаємній любові!

Всі разом. Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках і щедрої долі дзвінких подарунках!