Інтер'єр світлиці в сільській хаті: образи Ісуса Христа, Матері Божої, святого Миколая, стіл, свічка, рушник, таріль з яблуками.
Усі дійові особи вбрані в українській національний одяг.
Під тиху музику учениця читає молитву:
Боже Отче, зносим руці,
Дай нам сили, дай охоти,
Помагай нам у науці
Всякі труди побороти.
Завітай над нашим краєм
Понад селами й містами,
Хай тебе ми звеличаєм, Христе,
Вольними устами…
На сцені двоє ведучих (один з іконою, інший зі свічкою в руках).
І. Микола чудотворець – один з найулюбленіших у народі святих, бо він, за переказами, не сидить на небі біля Бога, а весь час допомагає людям на землі: то виручає потопаючих на морі, то рятує нещасних від пожежі, а то допомагає мужикові воза витягти з болота.
ІІ У старій свиті, підперезаний мотузком, у брудних чоботах, цей найпростіший і найдобріший святий постійно в турботах про своїх підопічних, тому й звертаються вони до нього в найскрутніших ситуаціях. "зроби чудо, Святий Миколаю", - шепчуть уста побожних віруючих. І Миколай Чудотворець завжди відгукується.
І А ще Святий Миколай дуже любить дітей, і 19 грудня – обдаровує чемних дівчаток та хлопчиків подарунками. А нечемним може навіть легеньку різочку підкласти під подушку, щоб батьки нею при нагоді скористалися. Та це буває дуже рідко.
ІІ Це святий, божественний чоловік. Його серед нас немає. Але він добрий, любить людей, особливо дітей. Даруй нам щастя, святий Миколаю.
Під тиху мелодію чи дзвони ставлять свічку до ікони святого Миколая.
Читець: Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може, в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
Хатка святого Миколая. Миколай складає подарунки. Знадвору чути пісню Ангелика.
Ангелик (наспівує): На святого Миколая
Радість світ увесь проймає,
Хай радіє увесь світ,
Український наш нарід.
Миколай: От і все. Дарунки склав.
Десь Ангелик мій пропав?
Ангелик заходить до хати, обтрушується.
Миколай: Ну що ж, мій помічнику,
Збираймося у дорогу.
Візьми книжку записну
І дарунків цілу гору.
Щоб не пропустили ми
Ні жодної хати
Із хорошими дітьми,
Бо будем вертатись.
Як погода?
Ангелик: Знов хурделить,
Снігом рівно землю стелить,
Нам потрібно поспішати,
В санках леза підточить,
Щоб до ранку встигли ми
Всім дарунки рознести.
Склали подарунки в сумку, поклали на санки і поїхали. Дзвіночки (музика).
На сцені з´являються два чорти – молодий і дужий. Сідає край сцени, звісивши ноги.
Чорт 1 Що ж то маю я робити?
Так болять мені копита,
Ледве вже волочу їх
Всім чортам старим на сміх.
Чорт 2 У старих чортів робота
Гарна, легка, безтурботна.
Дав горілки – і готово:
Зразу ж хлопці гонорові.
Чорт 3 Ми чортики, чортики,
Справжнісінькі чорти!
Швидкії ми, мов хортики,
Прибігли ми сюди.
Чорт 4 Усюди ми встигаємо
І плутаєм людей,
На шкоду підбиваємо
Гарнесеньких людей.
Чорт 5 Посваряться і поб´ються,
А старі чорти сміються.
А от я, Антипко бідний,
Щоби стати чортом гідним,
Цілий день з дітьми гасаю
І на збитки замовляю.
Чорт 6 А я всім гріхи до книжки пишу,
Ніц ангелам не залишу.
Тож сваріться, любі діти,
В пеклі будете горіти!
Чорт 7 Приніс слухняним діточкам
Гостинці Миколай.
А ми дамо їм різочки,
Не буде свята – й край!
Чорт 1 (показує на чорну книжку) Треба передати цю книгу святому Миколаю, щоб він побачив, які погані діти!
Чорт2 Вони не вчать уроків, не слухають батьків, лінуються.
Чорт 3 От у цій книзі все написано: Вадим роздер жупан, Колян розбив вікно.
Чорт 4 А от Алекс чужі груші тряс!
Чорт 5 А Микола не допоміг мамі вчора!
Чорти важко піднімаються, крекчуть, охають і виходять. На сцені Миколай і Ангелик на санчата з анголятами..
Дзвіночки.
Учень: Забілів снігами гай –
Їде святий Миколай.
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята.
Учень Хоч надворі зимній час
Не забув святий про нас.
В кожнім мешканні дитинці
Гарні має він гостинці.
Учень Дзвенить небо,
Дзвенять зорі,
Мерехтить біленький шлях:
Довгожданний гість із неба
До нас їде на санях!
1 янгол Ми трудились цілий рік,
Добрі вчинки підмічали.
Імена дітей хороших
У цю книжку записали.
2 янгол Чи когось ми ще забули?
Краще ще раз подивитись.
Щоб жодній дитині
Без гостинця не лишитись.
3 янгол Чи є Ганна і Оксанка?
Чи є Катя та Богданко?
Дмитрик, Юра і Марійка,
Сашко, Павлик та Надійка?
4 янгол Є! наша кропітка робота вже скінчилась. А цю книжку треба передати святому Миколаю, щоб усі дітлахи отримали подарунки.
Миколай: Потемніло вже надворі,
Чи посвітять з неба зорі?
Щоб не застряли саночки,
Щоб ми не заблукали.
Ангелик: Ясна зірочко, скотися,
По доріжці засвітися.
З´являється зірочка.
Зірочка: Добрій справі я завжди
Поспішу допомогти.
А щоб швидше ви дійшли,
Освічу я вам хатки,
Де святого Миколая
Добрі діти вже чекають.
Миколай: Що ж, Ангелку, співай,
Моє серце звеселяй.
Ангелик: На святого Миколая
Радість увесь світ проймає,
Хай радіє увесь світ,
Український наш нарід.
Миколаю раді всюди,
В кожній хаті свято буде.
Помолітесь всі до нього,
Щоб він не минув нікого.
Дзвіночки.
Край села хатина. Обстановка бідна, але чисто прибрано. Діти накривають на стіл вечерю, мати порається біля печі. Маринка витирає вікно.
Звучить пісня "Ой у вишневому саду".
Маринка: Ой, дивіться, покотилась
З неба зірочка ясненька,
Десь за лісом зупинилась.
Що то значить, наша ненько?
Мати: Ви забули, певно, діти,
Я вам нагадаю:
Завтра по всій Україні –
Свято Миколая.
Вирушив дідусь в дорогу,
А надворі темно-темно.
Зірочку він на підмогу
Собі кликнув недаремно.
Щоб світила йому путь
До кожної хати,
Чемні діти там живуть,
Щоб їх привітати.
Галинка: От якби до нас вона
В гості завітала,
Миколая привела,
Подарунків дала.
Мати: Мої доні, помоліться
До святого, до отця,
Низько йому поклоніться,
Може, просьба й сповниться.
Діти стають на коліна і моляться до образу Святого Миколая.
Разом: Святий Миколаю, ми тебе благаєм!
Обдаруй нас теплотою, ласкою і добротою,
Зішли щастя на наш рід,
На український нарід!
Мати: А тепер за стіл сідайте,
Галю, пошукай Іванка!
В цей час непомітно з´являються два чорти з різками й гілляками.
1 чорт: Наламали різок гарних
Для нечемних, неохайних,
Неслухняних, злих діток,
Поскладаєм у куток!
2 чорт: Я вже добре поклопочусь –
У воді солоній змочу!
Ох, дістанеться добряче
Дітям впертим і ледачим!
Збирає різки і ховається.
Читець: Так стараються чорти,
Щоби людям допекти.
Їхня зброя гостра – гріх,
Але ви не бійтесь їх.
Не грішіть, частіш моліться,
І підуть чортяки звідси,
Аж за ними закурить,
В очереті затріщить!!!
Входить Іванко, ховає щоденник з двійками, витирає очі від сну, весь розкуйовджений. Іграшки розкидані.
Іванко: Я сьогодні був хорошим?
Був. Тому собі попрошу
У святого Миколая
Всього, що душа бажає.
Хай засуне під подушку
Ковзани, хокейну клюшку,
Три коробки пластиліну…
Чорт (тихо): А соснового поліна?...
Іванко Хто гукає? Ти, матусю?
(прислухається): Ні, то, певно, дзвонить в усі…
Хочу тенісні ракетки,
Шапку, шарфик і шкарпетки.
Ще я хочу маску й ласти…
Чорт (тихо): Може, рубанця покласти?
Іванко спантеличений озирається, але тут заходить його сестра Галинка.
Галинка: Чув, Іванку, каже мати –
Треба цяцьки прибирати.
Іванко: Мама хай поприбирає,
Я чекаю Миколая.
Галинка: Знай, такі, як ти, ледачі,
Лиш одних чортів лиш бачать.
Галинка йде. З´являються чорти.
Іванко: Хто ти? Звідки тут узявся?
Чорт 1: Що, Іванку, здивувався?
Чорт 2: Служим ми у Миколая,
Він всіх нас чудово знає.
Іванко: То приїде він, чи ні?
Подарунки є мені?
Чорт 1: Є, і там їх так багато,
Що не вмістяться в кімнаті.
Чорт 2: Ти їх чесно заробив.
Бо трудитися умів.
Разом: Ти лягай, засни скоріше,
Миколай тебе потішить.
Іванко лягає, а тим часом чорти запихають йому під подушку різки. Поті ховаються. Знову заходить Галинка і будить брата.
Галинка: Та прокинься вже, Іванку!
Іванко тре очі і Ти чого волаєш зранку?
Позіхає
Галинка: Та ще вечір, схаменися!
На годинник подивися!
Іванко: Я під подушку залізу,
Там, напевне, …. Купа різок???
Галинка Це тому, що ти лінивий,
(задоволено): Миколай вчинив це диво.
Мусиш взяти на замітку,
Що чортяки садять в клітку:
Неслухняних, вередливих,
І брехливих, і лінивих,
Хвалькуватих, гордовитих
Теж він любить половити.
Іванко: Та хіба ж я похвалявся?
Чи брехав, чи лінувався?
Он Михайлик і Мілена
Брешуть більше ще від мене!
А Сашко хвалиться більше…
Галинка: Може й так, тобі видніше.
Всі отримають своє,
Миколай на те і є.
Тільки ж поясни мені,
Де взяв різки замашні?
Іванко: Хто поклав їх, я не знаю,
Піду в мами запитаю…
Іванко та Галинка виходять.
Читець: Учинивши добре діло,
Вже й подяки закортіло.
А коли нема відплати,
Можна й побайдикувати?
Чорт Той Іванко просто диво:
(вилазить самовпевнений, лінивий.
із схованки) Так-то, пане Миколаю,
я ж бо діток добре знаю.
Чорт зникає. На сцені знову Галинка та Іванко.
Іванко: Мама різок не ложила,
Певно, то нечиста сила.
Галинка: Ну то як, ідеш в кімнату
Іграшки свої збирати?
Іванко: Добре, добре, приберу,
Тільки різки заберу (плаче)
Збирає різки і плачучи йде в кімнату.
Читець: Зореока ніч настала,
Діти всі позасинали,
Лиш чортики метушаться,
Миколая не бояться.
Все ладнають свої кліті –
Є нечемні діти в світі.
І чортики для Іванка
Клітку роблять ще від ранку.
За сценою чується задоволений сміх і стукіт молотка, дзвіночки, а на сцені з´являються три ангели.
Музика.
1 Ангел За горами, за лісами
Їдуть-їдуть дивні сани,
І викрешують копита,
Сріблом сяючим підбиті,
В зоряній височіні
Метеори вогняні.
2 Ангел Миколай мандрує світом,
Він дарує чемним дітям
Те, про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є.
Не забуде він нікого:
Ні хорошого, ні злого.
3 Ангел Зустрічайте Миколая!
Він вас всіх чудово знає.
Разом з вами порадіє,
Подарує вам надію.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із вас.
Ангели співають пісню "Ой хто Миколая любить". З´являється Миколай.
Миколай Слава Богу, добрі люди,
Хай вам усім добре буде.
Знайте, що в лиху годину
Цар Небесний вас не кине!
Миколай хрестить усіх присутніх і промовляє:
Мир і щастя вашій хаті,
Щоб були ви всі багаті,
Щоб біда вас обминала,
Тільки радість звеселяла.
Як живете, любі діти?
Які знаєте молитви?
Чи вчитеся добре в школі?
Є гостинців вам доволі!
Діти розказують вірші і співають. Миколай роздає подарунки.
1Ой яка ж бо ти, матусю,
Дорога та мила.
Того словечком не скажеш,
Не моя ще сила.
2Без журби та у здоров´ї
Жити дай нам, Боже,
А віддячити матусі
Бог всім нам поможе.
3Ненька наша Україна,
Мова рідна, рідний спів,
Це земля свята, єдина,
Наших прадідів-батьків.
4Гей, пошлемо листочок до раю:
«не забудь нас, святий Миколаю!»
Не забудьте про нас янголятка –
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
5Ми цей рік були чемні та милі,
І до школи охоче ходили.
Шанували матусю і тата,
І любили сестричку і брата.
6тож гостей ми чекаємо з неба –
а Антипка нам зовсім не треба.
Гей пошлемо листочок до раю
Ми чекаєм, святий Миколаю,
Ми чекаємо вас, янголятка!
Всі разом: а підпишемо: «Хлопці й дівчатка!»
Діти співають пісню "А перший сніг". Вбігають захекані чорти.
Миколай Чом захекались, бідаки?
Утікаєте від собаки?
1 Чорт Засмутити поспішаєм
Тебе, святий Миколаю.
2 Чорт Рівно в північ побіжу
І у клітку посаджу
Неслухняного Іванка.
Миколай Не бреши, Іванко зранку
Квітки всі попідливав…
3 Чорт Я тут інше записав:
В хаті не хотів прибрати
Той хлопчина хвалькуватий,
І просив дарунків море,
Буде він їх мати скоро.
Миколай Що ж, пошлем туди гінця,
(суворо) Хай з´ясує до кінця.
Один із ангелів іде зі сцени, щоб довідатися правду.
1 чорт Та повірте, я не брешу
(дивиться в бік ангелові)
Ти диви, як швидко чеше!
Не трудив би марно крила.
Миколай Заховай, чортику, вила.
Заспокойся, небораче,
Ангел сам усе побачить.
Повертається ангел.
Ангел Святий отче Миколаю,
Той Іванко прибирає:
В ящик іграшки поклав
І усе попідмітав.
Вже й дарунків він не просить,
Каже: "З мене різок досить".
Миколай Буде, чортику рогатий,
Твоя клітка пустувати.
Чорт Ні, я маю ще надію,
Що невдовзі порадію!
Бо у цьому злому світі
Є ще, є! нечемні діти.
Чорти тікають. Всі регочуть.
Миколай Ви не бійтеся чортка
Він у сіті свої рибки
Не наловить, коли ви
Шлете Богу молитви.
Будьте щедрі, не ліниві,
То і станете щасливі.
пам´ятайте слово Боже –
і життя в нас буде гоже.
А мені пора в дорогу –
хтось чекає допомоги.
Хтось незнаний у печалі,
Тож ходім, Ангели, далі…
Бувайте здорові,
Живіте багато,
А ми ще вернемось
До вашої хати!!!!
Всі співають останній куплет пісні "Ой хто Миколая любить".
Інтер’єр світлиці в сільській хаті: образи Ісуса Христа, Матері Божої, святого Миколая, стіл, свічка, рушник, таріль з яблуками.
Усі дійові особи вбрані в українській національний одяг.
Під тиху музику учениця читає молитву:
Боже Отче, зносим руці,
Дай нам сили, дай охоти,
Помагай нам у науці
Всякі труди побороти.
Завітай над нашим краєм
Понад селами й містами,
Хай тебе ми звеличаєм, Христе,
Вольними устами…
На сцені двоє ведучих (один з іконою, інший зі свічкою в руках).
І. Микола чудотворець – один з найулюбленіших у народі святих, бо він, за переказами, не сидить на небі біля Бога, а весь час допомагає людям на землі: то виручає потопаючих на морі, то рятує нещасних від пожежі, а то допомагає мужикові воза витягти з болота.
ІІ У старій свиті, підперезаний мотузком, у брудних чоботах, цей найпростіший і найдобріший святий постійно в турботах про своїх підопічних, тому й звертаються вони до нього в найскрутніших ситуаціях. "зроби чудо, Святий Миколаю", - шепчуть уста побожних віруючих. І Миколай Чудотворець завжди відгукується.
І А ще Святий Миколай дуже любить дітей, і 19 грудня – обдаровує чемних дівчаток та хлопчиків подарунками. А нечемним може навіть легеньку різочку підкласти під подушку, щоб батьки нею при нагоді скористалися. Та це буває дуже рідко.
ІІ Це святий, божественний чоловік. Його серед нас немає. Але він добрий, любить людей, особливо дітей. Даруй нам щастя, святий Миколаю.
Під тиху мелодію чи дзвони ставлять свічку до ікони святого Миколая.
Читець: Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може, в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.
Хатка святого Миколая. Миколай складає подарунки. Знадвору чути пісню Ангелика.
Ангелик (наспівує): На святого Миколая
Радість світ увесь проймає,
Хай радіє увесь світ,
Український наш нарід.
Миколай: От і все. Дарунки склав.
Десь Ангелик мій пропав?
Ангелик заходить до хати, обтрушується.
Миколай: Ну що ж, мій помічнику,
Збираймося у дорогу.
Візьми книжку записну
І дарунків цілу гору.
Щоб не пропустили ми
Ні жодної хати
Із хорошими дітьми,
Бо будем вертатись.
Як погода?
Ангелик: Знов хурделить,
Снігом рівно землю стелить,
Нам потрібно поспішати,
В санках леза підточить,
Щоб до ранку встигли ми
Всім дарунки рознести.
Склали подарунки в сумку, поклали на санки і поїхали. Дзвіночки (музика).
На сцені з´являються два чорти – молодий і дужий. Сідає край сцени, звісивши ноги.
Чорт 1 Що ж то маю я робити?
Так болять мені копита,
Ледве вже волочу їх
Всім чортам старим на сміх.
Чорт 2 У старих чортів робота
Гарна, легка, безтурботна.
Дав горілки – і готово:
Зразу ж хлопці гонорові.
Чорт 3 Ми чортики, чортики,
Справжнісінькі чорти!
Швидкії ми, мов хортики,
Прибігли ми сюди.
Чорт 4 Усюди ми встигаємо
І плутаєм людей,
На шкоду підбиваємо
Гарнесеньких людей.
Чорт 5 Посваряться і поб´ються,
А старі чорти сміються.
А от я, Антипко бідний,
Щоби стати чортом гідним,
Цілий день з дітьми гасаю
І на збитки замовляю.
Чорт 6 А я всім гріхи до книжки пишу,
Ніц ангелам не залишу.
Тож сваріться, любі діти,
В пеклі будете горіти!
Чорт 7 Приніс слухняним діточкам
Гостинці Миколай.
А ми дамо їм різочки,
Не буде свята – й край!
Чорт 1 (показує на чорну книжку) Треба передати цю книгу святому Миколаю, щоб він побачив, які погані діти!
Чорт2 Вони не вчать уроків, не слухають батьків, лінуються.
Чорт 3 От у цій книзі все написано: Вадим роздер жупан, Колян розбив вікно.
Чорт 4 А от Алекс чужі груші тряс!
Чорт 5 А Микола не допоміг мамі вчора!
Чорти важко піднімаються, крекчуть, охають і виходять. На сцені Миколай і Ангелик на санчата з анголятами..
Дзвіночки.
Учень: Забілів снігами гай –
Їде святий Миколай.
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята.
Учень Хоч надворі зимній час
Не забув святий про нас.
В кожнім мешканні дитинці
Гарні має він гостинці.
Учень Дзвенить небо,
Дзвенять зорі,
Мерехтить біленький шлях:
Довгожданний гість із неба
До нас їде на санях!
1 янгол Ми трудились цілий рік,
Добрі вчинки підмічали.
Імена дітей хороших
У цю книжку записали.
2 янгол Чи когось ми ще забули?
Краще ще раз подивитись.
Щоб жодній дитині
Без гостинця не лишитись.
3 янгол Чи є Ганна і Оксанка?
Чи є Катя та Богданко?
Дмитрик, Юра і Марійка,
Сашко, Павлик та Надійка?
4 янгол Є! наша кропітка робота вже скінчилась. А цю книжку треба передати святому Миколаю, щоб усі дітлахи отримали подарунки.
Миколай: Потемніло вже надворі,
Чи посвітять з неба зорі?
Щоб не застряли саночки,
Щоб ми не заблукали.
Ангелик: Ясна зірочко, скотися,
По доріжці засвітися.
З´являється зірочка.
Зірочка: Добрій справі я завжди
Поспішу допомогти.
А щоб швидше ви дійшли,
Освічу я вам хатки,
Де святого Миколая
Добрі діти вже чекають.
Миколай: Що ж, Ангелку, співай,
Моє серце звеселяй.
Ангелик: На святого Миколая
Радість увесь світ проймає,
Хай радіє увесь світ,
Український наш нарід.
Миколаю раді всюди,
В кожній хаті свято буде.
Помолітесь всі до нього,
Щоб він не минув нікого.
Дзвіночки.
Край села хатина. Обстановка бідна, але чисто прибрано. Діти накривають на стіл вечерю, мати порається біля печі. Маринка витирає вікно.
Звучить пісня "Ой у вишневому саду".
Маринка: Ой, дивіться, покотилась
З неба зірочка ясненька,
Десь за лісом зупинилась.
Що то значить, наша ненько?
Мати: Ви забули, певно, діти,
Я вам нагадаю:
Завтра по всій Україні –
Свято Миколая.
Вирушив дідусь в дорогу,
А надворі темно-темно.
Зірочку він на підмогу
Собі кликнув недаремно.
Щоб світила йому путь
До кожної хати,
Чемні діти там живуть,
Щоб їх привітати.
Галинка: От якби до нас вона
В гості завітала,
Миколая привела,
Подарунків дала.
Мати: Мої доні, помоліться
До святого, до отця,
Низько йому поклоніться,
Може, просьба й сповниться.
Діти стають на коліна і моляться до образу Святого Миколая.
Разом: Святий Миколаю, ми тебе благаєм!
Обдаруй нас теплотою, ласкою і добротою,
Зішли щастя на наш рід,
На український нарід!
Мати: А тепер за стіл сідайте,
Галю, пошукай Іванка!
В цей час непомітно з´являються два чорти з різками й гілляками.
1 чорт: Наламали різок гарних
Для нечемних, неохайних,
Неслухняних, злих діток,
Поскладаєм у куток!
2 чорт: Я вже добре поклопочусь –
У воді солоній змочу!
Ох, дістанеться добряче
Дітям впертим і ледачим!
Збирає різки і ховається.
Читець: Так стараються чорти,
Щоби людям допекти.
Їхня зброя гостра – гріх,
Але ви не бійтесь їх.
Не грішіть, частіш моліться,
І підуть чортяки звідси,
Аж за ними закурить,
В очереті затріщить!!!
Входить Іванко, ховає щоденник з двійками, витирає очі від сну, весь розкуйовджений. Іграшки розкидані.
Іванко: Я сьогодні був хорошим?
Був. Тому собі попрошу
У святого Миколая
Всього, що душа бажає.
Хай засуне під подушку
Ковзани, хокейну клюшку,
Три коробки пластиліну…
Чорт (тихо): А соснового поліна?...
Іванко Хто гукає? Ти, матусю?
(прислухається): Ні, то, певно, дзвонить в усі…
Хочу тенісні ракетки,
Шапку, шарфик і шкарпетки.
Ще я хочу маску й ласти…
Чорт (тихо): Може, рубанця покласти?
Іванко спантеличений озирається, але тут заходить його сестра Галинка.
Галинка: Чув, Іванку, каже мати –
Треба цяцьки прибирати.
Іванко: Мама хай поприбирає,
Я чекаю Миколая.
Галинка: Знай, такі, як ти, ледачі,
Лиш одних чортів лиш бачать.
Галинка йде. З´являються чорти.
Іванко: Хто ти? Звідки тут узявся?
Чорт 1: Що, Іванку, здивувався?
Чорт 2: Служим ми у Миколая,
Він всіх нас чудово знає.
Іванко: То приїде він, чи ні?
Подарунки є мені?
Чорт 1: Є, і там їх так багато,
Що не вмістяться в кімнаті.
Чорт 2: Ти їх чесно заробив.
Бо трудитися умів.
Разом: Ти лягай, засни скоріше,
Миколай тебе потішить.
Іванко лягає, а тим часом чорти запихають йому під подушку різки. Поті ховаються. Знову заходить Галинка і будить брата.
Галинка: Та прокинься вже, Іванку!
Іванко тре очі і Ти чого волаєш зранку?
Позіхає
Галинка: Та ще вечір, схаменися!
На годинник подивися!
Іванко: Я під подушку залізу,
Там, напевне, …. Купа різок???
Галинка Це тому, що ти лінивий,
(задоволено): Миколай вчинив це диво.
Мусиш взяти на замітку,
Що чортяки садять в клітку:
Неслухняних, вередливих,
І брехливих, і лінивих,
Хвалькуватих, гордовитих
Теж він любить половити.
Іванко: Та хіба ж я похвалявся?
Чи брехав, чи лінувався?
Он Михайлик і Мілена
Брешуть більше ще від мене!
А Сашко хвалиться більше…
Галинка: Може й так, тобі видніше.
Всі отримають своє,
Миколай на те і є.
Тільки ж поясни мені,
Де взяв різки замашні?
Іванко: Хто поклав їх, я не знаю,
Піду в мами запитаю…
Іванко та Галинка виходять.
Читець: Учинивши добре діло,
Вже й подяки закортіло.
А коли нема відплати,
Можна й побайдикувати?
Чорт Той Іванко просто диво:
(вилазить самовпевнений, лінивий.
із схованки) Так-то, пане Миколаю,
я ж бо діток добре знаю.
Чорт зникає. На сцені знову Галинка та Іванко.
Іванко: Мама різок не ложила,
Певно, то нечиста сила.
Галинка: Ну то як, ідеш в кімнату
Іграшки свої збирати?
Іванко: Добре, добре, приберу,
Тільки різки заберу (плаче)
Збирає різки і плачучи йде в кімнату.
Читець: Зореока ніч настала,
Діти всі позасинали,
Лиш чортики метушаться,
Миколая не бояться.
Все ладнають свої кліті –
Є нечемні діти в світі.
І чортики для Іванка
Клітку роблять ще від ранку.
За сценою чується задоволений сміх і стукіт молотка, дзвіночки, а на сцені з´являються три ангели.
Музика.
1 Ангел За горами, за лісами
Їдуть-їдуть дивні сани,
І викрешують копита,
Сріблом сяючим підбиті,
В зоряній височіні
Метеори вогняні.
2 Ангел Миколай мандрує світом,
Він дарує чемним дітям
Те, про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є.
Не забуде він нікого:
Ні хорошого, ні злого.
3 Ангел Зустрічайте Миколая!
Він вас всіх чудово знає.
Разом з вами порадіє,
Подарує вам надію.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із вас.
Ангели співають пісню "Ой хто Миколая любить". З´являється Миколай.
Миколай Слава Богу, добрі люди,
Хай вам усім добре буде.
Знайте, що в лиху годину
Цар Небесний вас не кине!
Миколай хрестить усіх присутніх і промовляє:
Мир і щастя вашій хаті,
Щоб були ви всі багаті,
Щоб біда вас обминала,
Тільки радість звеселяла.
Як живете, любі діти?
Які знаєте молитви?
Чи вчитеся добре в школі?
Є гостинців вам доволі!
Діти розказують вірші і співають. Миколай роздає подарунки.
Дорога та мила.
Того словечком не скажеш,
Не моя ще сила.
Жити дай нам, Боже,
А віддячити матусі
Бог всім нам поможе.
Мова рідна, рідний спів,
Це земля свята, єдина,
Наших прадідів-батьків.
«не забудь нас, святий Миколаю!»
Не забудьте про нас янголятка –
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.
І до школи охоче ходили.
Шанували матусю і тата,
І любили сестричку і брата.
а Антипка нам зовсім не треба.
Гей пошлемо листочок до раю
Ми чекаєм, святий Миколаю,
Ми чекаємо вас, янголятка!
Всі разом: а підпишемо: «Хлопці й дівчатка!»
Діти співають пісню "А перший сніг". Вбігають захекані чорти.
Миколай Чом захекались, бідаки?
Утікаєте від собаки?
1 Чорт Засмутити поспішаєм
Тебе, святий Миколаю.
2 Чорт Рівно в північ побіжу
І у клітку посаджу
Неслухняного Іванка.
Миколай Не бреши, Іванко зранку
Квітки всі попідливав…
3 Чорт Я тут інше записав:
В хаті не хотів прибрати
Той хлопчина хвалькуватий,
І просив дарунків море,
Буде він їх мати скоро.
Миколай Що ж, пошлем туди гінця,
(суворо) Хай з´ясує до кінця.
Один із ангелів іде зі сцени, щоб довідатися правду.
1 чорт Та повірте, я не брешу
(дивиться в бік ангелові)
Ти диви, як швидко чеше!
Не трудив би марно крила.
Миколай Заховай, чортику, вила.
Заспокойся, небораче,
Ангел сам усе побачить.
Повертається ангел.
Ангел Святий отче Миколаю,
Той Іванко прибирає:
В ящик іграшки поклав
І усе попідмітав.
Вже й дарунків він не просить,
Каже: "З мене різок досить".
Миколай Буде, чортику рогатий,
Твоя клітка пустувати.
Чорт Ні, я маю ще надію,
Що невдовзі порадію!
Бо у цьому злому світі
Є ще, є! нечемні діти.
Чорти тікають. Всі регочуть.
Миколай Ви не бійтеся чортка
Він у сіті свої рибки
Не наловить, коли ви
Шлете Богу молитви.
Будьте щедрі, не ліниві,
То і станете щасливі.
пам´ятайте слово Боже –
і життя в нас буде гоже.
А мені пора в дорогу –
хтось чекає допомоги.
Хтось незнаний у печалі,
Тож ходім, Ангели, далі…
Бувайте здорові,
Живіте багато,
А ми ще вернемось
До вашої хати!!!!
Всі співають останній куплет пісні "Ой хто Миколая любить".