Сценарій до Дня людей похилого віку

Мудрі і багаті літами

 

Відкриває свято «Апельсин»

Вихід ведучих.

 1 – ведуча. Добрий день, шановні гості, дорогі друзі!

2 - ведуча.  Добрий день, наші почесні гості - люди старшого покоління - досвідчені, мудрі, добрі.

1- ведуча. Вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

 

Дорогі бабусі й дідусі! В цей зимовий і морозний  день ми зустрічаємо у школі дорогих і рідних нам дідусів і бабусь, адже  чим довше  ви залишатиметесь із нами, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладатимете  у наше серце.

У переддень Нового року прийміть, будь ласка, вітання від наймолодших учасників нашого свята, ваших улюблених онучат

 

І    Весна і літо… як швидко вони спливають. Рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.

 

 ІІ  - Справді, інколи ми забуваємо про них у щасливі і радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда, то чомусь ми, таки, завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти. Поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків, бо день і ніч вони складають Богові молитви за своїх дорогих кровинок.

 

 

Господи, прости наші гріхи!

 Матір Божа, заступись, єдина, за дітей,

 Онуків дорогих. Якщо ж ми

 У чомусь перед ними винні,

 Ти лиш нас печаллю освяти.

 Якщо в житті зустрінеш зла багато,

 І в серце закрадеться гіркота,

 Нехай тебе зігріють отча хата

 І матері безмежна доброта.

 

Пісня

 

І   Нас завжди зігрівають отча хата і теплота рідних, поки вони чекають нас. Але проходять роки, і непомітно підкрадається старість.

 

ІІ   Схилилась яблуня до тину,

     Сповна віддавши урожай.

     Не ображай стару людину,

     Чи чуєш ти, не ображай.

                       «Помолимся за родителей» Германчук Діана

 

 

1. ведуча. Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха, від усього злого. Берегині, обереги роду - це дідусі і бабусі - найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх - давен в сім'ях так велося: слово - порада старших - то був закон для дітей.

 

2 - ведуча. Серед нас присутні наші дідусі, бабусі, які теплоту батьківської любові, естафету родинних справ передають своїм дітям,адже поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків, бо день і ніч вони складають Богові молитви за своїх дорогих кровинок і передають свою любов вам, онукам.

А сьогодні з любов'ю до вас звертаються ваші онуки.

 

Вітаю тебе, бабусю дорога моя,

Це для тебе сонечко лагідно сія

І ласкою повняться рученьки твої

Я люблю твій голос, теплий, дорогий.

В нім землі моєї срібні голоси

Дружби і любові, добра і краси.

 

Пісня сестер Наруцьких «Зима»

 

1 - ведуча. Мудрі і багаті літами, шановні наші бабусі і дідусі! Все, що оточує нас - міста і села, заводи і безкраї лани - є результатом  вашої невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися ваші руки, залишилася часточка вашої душі.

2 - ведуча. Хоч і не обходиться без проблем, непокоїть здоров'я, та з роками водночас приходить життєва мудрість. Це час, коли вже  збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки. Особливо, сьогодні, адже вони хочуть привітати своїх улюблених бабусь і дідусів  і подякувати за мирне небо над головою, яке Ви нам вибороли в тяжкі роки війни. Цього року ми святкуємо 70-річчя визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, тому наступне вітання Вам – ветерани!

 «Яблучко»

 

 1 - ведуча. Дорогі наші дідусі і бабусі! Нині у вашому житті настав час передачі прийдешнім поколінням набутого досвіду.І зараз саме час, коли ви повинні відчувати людську вдячність за віддане тепло, трудові здобутки.

 

2 - ведуча.  То нехай дитячий щебіт зігріє ваші душі. Для вас виступає учень 9-Г класу Федоренко

 

1 - ведуча.  Плин часу, на мить зупинись.

І ти, дідусю, посміхнись,

Подякуйте світу за те,

що було, що є, що буде.

2 - ведуча.  Плин часу на мить зупинись

І ти, бабусю, посміхнись.

Подякуйте світу за те,

Що було, що є, що буде.

    Невпинно летить час. Ніби вчора ви віддавали до школи своїх дітей, а ось вже і онуки радують своїми досягненнями.

 

«Апельсин»

 

1 - ведуча.  Сьогодні ми говоримо про наших, рідних, добрих, ніжних, люблячих бабусь і дідусів. Вони наші невтомні трудівники, цікаві казкарі, мудрі хранителі наших звичаїв і обрядів. Кажуть, що вони люблять своїх онуків більше, ніж дітей.

 

1 - ведуча. Діти, коли зостанетеся ви наодинці зі своїми бабусями і дідусями, притуліться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити виба­чення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки.

Що вміють такий смачний хліб випікати !

І людям добро завжди дарувати.

Бабусині руки милі, робочі

Втоми не знають з ранку до ночі.

 

2 - ведуча.  Бабко, бабусю мила моя,

Твій голосочок — як спів солов'я.

Бабусина ласка — це промінь весняний,

Ніжно нас пестить днями й ночами.

Бабуся — це сонце, бабуся — це мрія,

Бабуся для нас — найдорожча надія.

 

 

1 - ведуча. А іноді в житті буває і так...

Спешит на свидание бабушка,

Не правда ли, это смешно?

Он ждет ее возле кино.

Расплакалась внучка обиженно,

Сердито нахмурился зять

Спешит на свидание бабушка.

Да как же такое понять!

Из дома ушла, оробевшая,

Виновная в чем-то ушла...

Когда-то давно овдовевшая,

Всю жизнь она им отдала.

Кого-то всегда она няньчила

То дочку, то внучку свою

И вдруг в первый раз озадачила

Своим непокорством семью.

Впервые приходится дочери

Отчаянно стряпать обед.

Ушла на свидание бабушка,

И это на старости лет!

Ушла на свидание бабушка,

И совестно ей оттого...

Ушла на свидание бабушка,

А бабушке сорок всего.

 

1 - ведуча. Дорогі бабусі і дідусі! Ми бажаємо вам ходити на побачення не лише в 40, а й 50, 70 і навіть в 90. Живіть довго і щасливо, повним життям.

Назбирають внуки квітів сон-трави

Дорога бабусю, літ за 100 живи

У моєму серці слід твоїх пісень

Хай щасливим буде в тебе кожен день

 

Виступ

 

2 - ведуча.  Чим довше житимуть наші бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у наше серце.

 2 - ведуча.   Від щирого серця бажаємо вам здоров'я і довгих років

життя. Нехай діти завжди для вас гордістю, а онуки - радістю.

 1 - ведуча. Бажаємо, щоб ваша золота осінь була щасливою, а цей

Хоч і морозний  день - ще й веселим і приємним.

 

Гумореска Павла Глазового «Як ми з кумом мед качали».

 

 

 

Ми із кумом по сусідству живемо.

Кум говорить: — Давай бджіл заведемо!

Бджоли,— каже,— це ж поезія й краса.

Бджоли творять для здоров'я чудеса.

І тепер у кума бджоли у саду

Без перерви: гу-гу-гу та ду-ду-ду...

Раз я чую пропозицію таку:

— Ходім, куме, накачаємо медку! —

Кум не любить викидати даром слів.

Він у сад мене до вуликів повів.

— Мед качати,— каже,— діло не просте.

Он купив я медогонку ССТ.—

Тягне раму він із вулика — дивлюсь:

Усі бджоли в купу збилися чомусь.

Та гудуть отак сердито: дзум-дзум-дзум...

— Їх обкурювати треба,— каже кум.

— Це я знаю і без тебе,— говорю.—

Ти тримай, а я цигарку закурю.—

Не устиг я потушити свій сірник,

А бджола як тарарахне у язик!

Потім друга — прямо в вухо, третя — в ніс!

Кум схопив на плечі раму і поніс.

Як заклав у медогонку, як крутне!

А на мене ціла хмара як шугне!

Бджоли жалять — кум говорить: — Не лови!

Не твої це,— каже,— бджоли,— не дави!

Не крутися і руками не махай!

Не твої це,— каже,— бджоли, не лякай!

Ти он з ніздрі,— каже,— витягни бджолу,

Бо задавиш там комашечку малу.

Он у тебе між губами дві бджоли —

Ти дивися, щоб живі мені були!

Я — тікати... А за мною — хмари бджіл.

Я додому, та у хату, та під стіл.

Виліз, глянув у люстерко: ну й краса!

Губи стали, як домашня ковбаса.

Щоки пухлі. Не обличчя, а друшляк.

Ніс уліво скособочився й набряк,

Вже звисає аж до нижньої губи.

Вуха витяглись обоє, як гриби.

Ліве око ще поблискує так-сяк,

Там, де праве, тільки ґуля, як кулак.

Кум у шибку пальцем стукає: — Привєт!

Йди,— гукає,— куштувати свіжий мед!

— Ой,— стогну,— не стукай, куме, не дійду.

Я ж незрячий, десь у яму упаду...

Кум говорить моїй жінці: — Ви, мадам,

Свого мужа не показуйте дівкам.

Він у вас, мов кінозірка Жан Маре!

Тільки,— каже,— хай він носа не дере.

І нехай на все життя запам'ята,

Що бджола — це мед, здоров'я й красота!

 

Фонограма про тата

 

В це свято сьогодні ми хочем вітати

 Усіх ветеранів життя — дідусів.

 Від щирого серця їм побажати

 Прожити в здорові, на втіху усім.

 

 

За втомлені руки й недоспані ночі,

 За сиве волосся на скронях у них,

 Хай діти і внуки пошану складають

 І люблять й шанують своїх дідусів.

 

 

Мій сивий, лагідний дідусь,

 Я до землі тобі вклонюсь.

 За теплоту твою і ласку,

 За мудре слово, гарну казку.

 

 

Ти вчив нас, як на світі жити,

 Як один одного любити.

 І твій розумний заповіт

 Я пам’ятатиму повік.

 

 

Дідуся свого вітаю,

 З ним щиренько розмовляю.

 І таке тобі скажу —

 Із тобою я дружу.

 

Ти хороший, ти ласкавий,

 Ти привітний, гарний, славний,

 Будь здоровий, не хворій,

 Дідусеньку рідний мій!

 

Пісня

Ось і завершилась наша святкова зустріч, зігріта зимовим  теплом добрих сердець наших дідусів і бабусь.

 

 1 – В цей передноворічний час нам щиро хочеться вам побажати:

Хай вам сонечко завжди сміється

Хай в оселях ваших добро ведеться

 

 Хай в житті вам радість буде

І звучать в серцях пісні

 

Дай вам, Боже любі наші

Многих, добрих, славних літ!

 

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світиться сонце і колосяться жита,

 

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.

 

 

Прийміть вітання наші щирі,

В житті хай радість розквіта.

 

Нехай в здоров’ї, щасті, мирі

Проходять всі ваші літа.

 

Пісня Наруцьких