Сценарій до Дня пам'яті і примирення "Тільки пам'ять не сивіє"

З досвіду роботи вчителя історії  Криворізького обласного ліцею-інтернату для сільської молоді  Мироненко Віти Василівни (вчитель вищої категорії, старший вчитель)

Сценарій свята до Дня пам’яті і примирення

Тільки пам'ять не сивіє

( для учнів 10-11класів)

    Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Другій світовій  війні, вшанувати пам'ять про тих, хто загинув на фронтах війни, наших героїв, що загинули в зоні АТО, борців за Незалежність України, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.

   Обладнання: святково прибраний актовий зал ліцею. Виставка літератури про Другу світову війну, стенд „Куди б не йшов, не їхав ти, а при шляху спинись, могилі тихій, дорогій, всім серцем поклонись”,  плакат «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемогаємо», презентація «Не загасити вогонь пам’яті»,  документальний фільм «Мгновения Победы»(8хвилин), фонограми пісень: «От героев былых времён»(х/ф «Офицеры»), «День Победы», «Священная война», уривок з симфонії №7 Д.Шостаковича(епізод Нашестя), метроном.

Хід заходу

Ведучий 1.  Щороку, 9 травня, коли розквітає все довкола, коли щедрі сонячні про­мені посилають на землю своє тепло, людство святкує величне і святе свято - День Перемоги нашого народу у війні з гітлерівською Німеччиною.

Ведучий 2. 1941 рік, червень, суботній день. Лю­ди готувалися до недільного відпочинку. Червень — найчарівніша пора в Украї­ні. Від вечірньої до ранкової зорі 5 го­дин. Зорі майже не згасають. Усе в кра­сі та силі. Розквітають сади і луки, з по­ля чути п'янкий аромат скошеної трави.

І раптом — війна!

(звучить фонограма пісні «Священная война»)

На сцену виходять  3  учня

1 учень

Перші бомби на Київ упали-

І земля сколихнулась до дна…

Грізно радіо скрізь залунало.

Почалась  вітчизняна війна.

2 учень

На нас напали серед ночі

І почали палить, вбивать,

топтали наші ниви,

вогнем і кров’ю поливать

наш рідний край.

3 учень

Я бачу, як дощ накрапає, як туча згромаджує зливу,

Фашисти повзуть по дорогах на люто-кровавий розбій,

На матір, мою Украну, на рідну засіяну ниву.

На тебе, мій Київ, замріяний велетню мій!

(Співають учні:  пісні «Досвидания, мальчики» , «Тёмная ночь»)

Звучить метроном( на фоні метроному  говорять слова ведучи)

Ведучий 1.  22 червня 1941 року, о 3 годині ран­ку без оголошення війни нацистська Німеччина по-варварськи напала на нашу Батьківщину: Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на нашу землю. Україна стала ареною жорстоких, смертельних боїв: 57 диві­зій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї.

Ведучий 2.  Нацисти  хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею лю­дей. А що вони хотіли зробити з насе­ленням України? Частину його знищи­ли, частину перетворили в рабів. За різними оцінками істориків в Україні за роки окупації загинуло від 5 — 12 млн. чоловік. Нацизм  приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть.  Та не скорився народ України під гнітом німецьких  катів.

Фоном звучить уривок з симфонії №7 Д.Шостаковича(епізод Нашестя), на сцену виходять 5 учнів і декламують  вірш Муси Джаліля «Варварство».

Перегляд документального фільму «Мгновения Победы» - 8хвилин.

(Співають учні: пісня  «Синий платочек»)

Ведучий 1.  1418 днів війни... Важко повірити, що вони позаду. Але вони були, вони пережиті, вони вистраждані, вони від­войовані. Перемога! Святе слово для кожного учасника війни.

Ведучий 2.  Люди старшого покоління пам’ятають:  травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. Ніби сама природа своїм єством відчувала радість довгоочікуванного визволення, що прийшло на землю. Та водночас були ті травневі дні суворими і кровопролитними – як і всі 1418 днів війни.

Ведучий 1.  30 квітня 1945 року штурмом було взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.  8 травня 1945 року в Берліні підписаний Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.  9 травня було надано салют Перемоги.  (Звучить фонограма пісні «День Победы»).

(Фоном звучить пісня «От героев былых времён» з х/ф «Офіцери»)

(2 учня   виходять на сцену і читають вірш Є. Ісаєва «Пам'ять»)

Учень

Вы думаете, павшие молчат ?

Конечно, да — вы скажете.

Неверно!

Они кричат,

Пока еще стучат

Сердца живых

И осязают нервы.

Они кричат не где-нибудь,

 А в нас: 

    За нас кричат ...

   Учениця

   Они кричат

   И будят нас, живых,

Невидимыми, чуткими руками...

И ходит по Земле—

Босая Память — маленькая женщина.

   Она идет,

Переступая рвы,

Не требуя ни визы, ни прописки.

В глазах — то одиночество вдовы,

   То глубина печали материнской...

   Она идёт,

   Покинув свой уют,

   Не о себе — о мире беспокоясь.

И памятники честь ей отдают.

И обелиски кланяются в пояс.

 Ведучий 1.   2014рік…Війна…знову вбивають  «Гради» і ревуть гармати… Як це страшно - війна. Смерть і каліцтва, сирітство, біль втрат… Минули десятиліття від того часу, як стихли бої Другої світової війни на нашій землі. Ми думали, що це була найстрашніша, найкривавіша   війна століття.  Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати...

 Ведучий 2.

Знов ховають. Знов несуть героїв

В путь останню. Туга вогняна.

Наче пошесть, смертоносним боєм

Прокотилась болями війна.

 Ведучий 1.  Ми не повинні забувати ту  війну, щоб не допустити іншої. Так кажемо завжди. Але і сьогодні цвітуть маки на грудях наших героїв, що захищать наші східні кордони Донецької і Луганської області. Під час воєн   гинуть не тільки ті, хто тримав у руках зброю, гинуть і мирні люди, жінки і діти. 

                                 (Виходить дівчина в руках свічка)

 Дівчина. Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Ми сьогодні згадаємо та вшануємо  пам’ять  про всіх убієнних в  роки  Другої світової  війни, людей-жителів планети Земля, всіх хто загинув у зоні АТО в наші дні - хвилиною мовчання. Нехай свічка  запалена нами зігріє їхні душі. Герої не вмирають, вони повертаються на небо.

( Хвилина мовчання)

(Співають учні: пісня  «Мальви»)

Ведучий 1. Наш вечір –пам’яті завершено.

Ведучий 2. Дякуємо, що завітали до нас, бажаємо  вам мира, добра.  Слава Україні!