Сценарій до Дня Перемоги

«Дай, Боже, ніколи нам війни не знати»

Місце проведення : ___________ 
Дата проведення : ____________ 
«Героїв мало вже лишилось, 
Покрила скроні сивина, 
А щастя у серцях з’явилось 
Лише в душі гримить війна…» 

Мета : виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; показати всю жорстокість, з якою був знищений наш народ; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Учитель:  Існують події, дати та видатні постаті, ім’я яких залишаються назавжди в історії рідного краю. Про них пишуть книги, розказують легенди, про них пишуть пісні, їм присвячують кінострічки. А головне, про них пам’ятають, бо саме ця пам’ять передається із покоління до покоління, не даючи померкнути славі тих героїчних подій. Однією із таких подій є ІІ світова війна, спогади про яку повинні жити в серці кожного патріота. 

Виконують вальс під пісню С. Ротару «Школьный вальс».

Танець переривається оповіщенням Левітана про війну. Пара завмирає і слухає.

 

Дівчина: Першу дорослу сукню вдягнула, Перші високі підбори.

Так танцювати цей вальс я хотіла Разом з тобою, герою.

Хлопець Бал випускний закружляв нас з тобою, Ось і зоря у вікно загляда.

Дівчина Ні, не зоря це, це сяяння бою!

Хлопець Це червень — 22, рік 41, війна!

 

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому…

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці…І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом…

І мамо мовчазно-бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: «Війна…»

 

 (На середину сцени виходять два учні)

Хлопчик.  Не пускали мене воювати

Яблуневі, вишневі сади,

 Не хотіла і мати пускати, Але тихо сказала:

Дівчинка Іди!..

Хлопчик.  Подивилась у вічі:

Дівчинка.  Бо треба...

Хлопчик.  Вже на заході грізно гуло,

І, як хмара вечірнього неба, Серед поля лежало село.

Причувалися стогони й дзвони, Що віщують навалу біди.

При дорозі джерельце бездонне Стукотіло, як серце:

Дівчинка.  Іди!..

Хлопчик.  На шляху шикувались солдати, На травиці – сльоза чи роса...

І стояла на вигоні мати, А за нею – поля й небеса…

 

1. Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці.
2. Вони заповідали нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщну.
3. Тож завдання нашого покоління — не забути людей, які прославили Вітчизну своїм героїзмом.

 

1. Ми свято шануємо пам'ять усіх,

Хто власним життям нашу юність зберіг,

Хто впав за свободу  у грізну годину,

За землю священну, за Україну!

2. Мені здається: Як гримить салют,

По вулиці загиблії ідуть,

Живі неначе… Тільки не співають,

І не тому,  Що не хочуть нам співать,

А тому,  Що мертвії мовчать…

3. Ми їх не бачим, Ми не чуєм їх,

Але вони завжди серед живих.

Чекають в своїм вічнім сні:

Чи варті ми цього життя,

Чи – ні?..

Хвилина мовчання

22 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир.  Але війна не обійшла нашу державу тепер.

З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.

Ще  ____  роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.  Ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям  Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.

Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти російського агресора.

Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви - захисники, мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це лікарі, які повертають поранених в АТО до життя, це - волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
 

Ми не герої на чужій картині,
Ми вільні люди, ми захисники
Своєї рідної Вітчизни- України!

Ми маємо щодня боротись
І світло миру світу показати,
Війну забути , як жахливий сон,
Але її героїв пам’ятати!

Господи! Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу,
Дай нам єдність, мир і спокій.
Господи, збережи Україну!

 

В затишнім класі просторім

Тиша стоїть зрання.

Зайняті діти ділом:

Пишуть по чорному білим,

Пишуть по білому чорним:

• Нам не потрібна війна!(разом)

Чітко у вранішнім світлі

Літера кожна луна.

Пишуть маленькі діти:

• Мир всім народам на світі,

Простір є всім на планеті,

Нам не потрібна війна! (разом)

СТРАШНИЙ СОН

Грався із хлопцями я у війну, Мав перемогу «в бою» не одну.

Навіть незчувся, як день промайнув Стомлений, в ліжко упав — і заснув.

Раптом будинок здригатись почав, Зопалу я на подвір'я помчав.

Постріли чути і щось гуркотить, Бомба на мене із свистом летить!

Я припадаю грудьми до землі, Все потонуло у чорній імлі.

Очі затьмарив пожарища дим. Де мої мама, і тато, і дім?

«Мамо, мамусю!» — щосили кричу І ніби в провалля глибоке лечу.

З жахом розплющую очі в цю мить — Рідна матуся над ліжком стоїть.

Бавляться сонячні зайчики скрізь... «Синку, сьогодні ти знову підріс!»

 Отже, цей жах тільки снився мені? Отже, війна була тільки вві сні?

Радість охоплює серце моє. Знаю напевне — усі в мене є!

Мама, і тато, і друзі мої, Квіти пахучі й зелені гаї...

Хай же ніколи не буде війни! Хочу веселі я бачити сни.

Хочу сміятись, співати пісень, Хочу,  щоб мирним був завтрашній день!

Усі учні: Хай сонечко миру нам сяє всі дні,

                 Хай більше ніколи не буде війни.

 

Учитель. Дорогі діти! Сьогодні ми  ще раз переглянули ту сторінку історії, яка кров’ю пломеніє і через роки стала доленосною для нашого народу. Ми спробували  душею доторкнутись до великого змісту подвигу і зрозуміти, чому могутній фашизм, який поставив на коліна країни Європи, спіткнувся на нашій землі і був вщент розбитий. 
 

Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем.

Я хочу, щоб кожен з вас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен з вас дав собі відповідь на питання: чи зміг би я? 

Напевно час в історію летить, 
Події є у ній і є моменти, 
Сьогодні наша гідність нам велить 
Розставити в своїм житті акценти. 
 

Не станемо МИ на коліна НІКОЛИ!

З нами Честь! З нами Бог! Хай живе УКРАЇНА!!!

Не вмирають ГЕРОЇ!!! Ніколи!...Ніде!

Слава Україні – Героям слава!   

 

Діти разом: 
Ми хочем без воєн жити, 
Хай буде мир на всій землі. 
За мир, щоб сміятись! 
За мир, щоб трудитись! 
За мир, щоб троянди цвіли 

Щоб діти буяли і діти росли! 

Звучить пісня «День Победы»

 

Привели шляхи-дороги

Наш народ до перемоги.

І солдати-дідусі

 Посміхаються усі.

Це святе травневе свято

Треба серцем відчувати!

 

Придивись: в старих солдат

Сльози радощів блищать!

Хай завжди в усьому світі

 Буде мир і щастя дітям,

Бо народжені вони

Для життя, а не війни.