Сценарій до Дня Соборності України

Сценарій виховного заходу,

присвяченого Дню Соборності України

Ведуча Слава Ісусу Христу!

Ведучий. Слава Україні!

Ведуча. Кожного ранку, піднімаючись на сході, привітне сонце несе людям погідний, ласкавий, добрий день. 22 січня 1919 року для України видався велично і гордо Добрим днем, який зумів об’єднати воєдино українців у свою, рідну українську соборну державу.

Ведучий. З того часу не один раз переписувалась українська історія долями та життям її патріотів, і на ювілейному році Незалежності держави питання соборності постало з новою силою, актуальністю та тривогою.

Ведуча. Народ мій не поставить на коліна

                  Він гордим став, хоч і зазнав біди,

                   Бо справжній українець – це Людина

                    І в нашім серці воля назавжди!

Ведучий: Ми – єдина країна, єдина держава!

                  Ми не можем ділитись на Захід і Схід.

                   В цім краю віковічна дідів наших слава

                   І прадавній величний козацький наш рід      

Ведуча: Велика честь служити цій державі,

             Яка себе відстояти змогла,

              Яка живе і буде жити в славі,

              Яка і віру і соборність здобула!

Звучить гімн України.

Ведучий. Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна.

На сцену виходять учні в національному одязі.

Українка..

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець.                                   

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

Ведуча. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

                                        Сценка

На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя.

Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

 Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

 Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.

 Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

 Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

Син 1. Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Син 2. Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

Син 3. Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

                  Учень 1.

Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Це найважливiша справа

Учень 2.

Але, щоб цю землю свою
Мiцно, щиро покохати,
Добре вивчити, пiзнати.
Треба знати те, як предки
На землі цiй колись жили,

Учень 3.

Як грудьми своїми
Заступали, боронили,
Як невпинно працювали,
І боролися завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа i багата.

Учень 4.

Хай не буде нi одної
Української дитини,
Що не вмiла б розказати
Про минуле України .

                 Учень 5.

Як спитають мене люди,
Хто я, тодi скажу їм:
Що я українець щирий,
Український в мене дiм!

І для України в мене
Серце iз любовi б’є,
Я за Україну
Вiддам  життя своє.

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Ведучий: Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведуча: У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведучий: І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.

Ведучий. 33 роки ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн.  Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

Ведуча. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

Ведуча.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається в Україні. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Соборність наша у чорній хустині,
Бо везуть дітей щодня у домовині.

Ланцюжок єднання надірвався,
Не дай ,Боже, щоб він обірвався.

ВЕДУЧА

Софія Київська стоїть в сльозах.

В очах у неї біль, і жах, і страх.

Подій веселих вже давно нема,

В її країні йде страшна війна.

         Ведуча.Ми вдячні всім, хто захищає Незалежність і Соборність рідної Батьківщини. Ми вдячні тим, хто боронить кордони нашої держави на сході України.

Ведучий. Вшануймо світлу пам’ять героїв, що віддали своє життя у боротьбі за рідну Вітчизну хвилиною мовчання.

                         Хвилина мовчання

Учень 1

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Учениця 2

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

Пісня «Боже, я молюсь за Україну»

Які часи, такі й пісні. Сьогодні наші учні, які вже майже три роки проводять патріотичні заходи на підтримку ЗСУ, співають про те, щоб в Україні запанував мир.

Ведуча:  Ми так прагнемо миру та спокою,  ми всіма силами намагаємося допомагати ЗСУ, ні на мить не втрачаємо віри та надії, і знову боремося за нашу єдність, волю, правду! Боремося кожен на власному фронті: хтось -  у лавах ЗСУ, хтось -  піднімаючи економіку, хтось – навчаючи дітей,  а хтось –  донатами… Але ми точно знаємо, що все буде України, не інакше!

Ведуча:  Всі ми передусім, хочемо  жити нормальним життям! Не ховатися в укриттях, не їхати за кордон, бачити своїх друзів і рідних, відпочивати на морі, співати, танцювати, творити.

Ведуча:  Шановні наші, давайте плекати все, що працює на загальнонаціональну ідею! Нашу мову, віру, культуру, тоді обов’язково саме наша ідентичність та єдність допоможе зберегти нашу неповторну Україну!

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. 

Українка.  Соборність – це символ.

Українець. Символ боротьби за волю,

Українка.  Соборність – це єднання.

Ведучий

Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви покладені на вівтар незалежності, соборності, державності. Тож давайте друзі візмемося всі за руки і покажемо, що наша країна єдина і Соборна!!!

Вчитель

Соборна Україна нині незалежна,

Як квітка синьо- жовта розцвіла.

І не згубилася людська любов безмежна

До України- неньки і її буття.

Українець. Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України. Тож беремось в сі за руки.

І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.