Сценарій до Дня збройних сил України " Україно, моя Україно, я для тебе на світі живу"

Сценарій

до Дня збройних сил України

" Україно, моя Україно, я для тебе на світі живу"

Під звуки тривожної мелодії на сцену виходить сім дівчат в українських костюмах. Одна з них тримає колючий терновий вінець.

Дівчина 1.

Невпинний час страждань, людського болю

Нам відраховував і днини, і години,

Вінець терновий, оповивши волю,

Лежав і на чолі, й на серці України.

Дівчина 2 (бере вінець).

Він коле серце і стискає груди,

І голками впивається у тіло,

Чи не пора нам схаменуться, люди?

Щоб мирне сонце вже усім світило.

Дівчина 3 (бере вінець).

Цей вінець клятий стільки зла накоїв,

Історію спотворив нанівець,

Він нашу пам’ять у могилі заспокоїв,

Безславний пророкуючи кінець.

Дівчина 4 (бере вінець).

Культуру, прадідами пещену віками,

Ламав, калічив, кидав у багно,

Розчавлював колючими руками

Ту віру, що народжує добро.

Дівчина 5 (бере вінець).

Намірився й дух волі геть прибрати,

Страх сіяти і душу засмітить,

Хотів у нас Вкраїноньку забрати

І мову батьківську занапастить.

Дівчина 6 (бере вінець).

Він душі наші довго міг косити,

Принижувати і вбивать людину,

Ні, досить цей вінець носити,

Ти долі іншої достойна, Україно!

(Дівчина кидає терновий вінець, на сцену виходить Мати-Україна, шість дівчат передають одна одній вінок із калини, колосся, квітів, а сьома – одягає його на голову Матері-України.)

(Звучить фонограма пісні «Україна» (музика і слова Тараса Петриненка).

Мати-Україна.

Народ мій є, народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ –

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників – заброд!

Всі байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

«Народ мій є. В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде».

Ведучий 1: Сьогодні ми зібралися у святковому залі, щоб привітати сильну половину людства – мужніх, сміливих, відважних лицарів – зі святом – Днем Збройних Сил України.

Ведучий 2: Українські воїни – це і солдати незалежної Української держави. Українські воїни – це і юнаки, які є в нашому залі і які в майбутньому стануть мужніми захисниками України. Ми вітаємо їх!!!

Ведучий1: І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів.

Ведучий 2: Як, говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих, чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

 

 

 

Ведучий 2. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. До недавна ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.

Ведучий 1. Отож, сьогоднішнє свято ми не можемо не розпочати із вшанування пам'яті героїв, які віддали життя за нашу рідну землю.

Ведучий 2.  Хвилина мовчання, хвилина мовчання

              Пекуча й терпка, як сльоза.

              Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза

              Як подвиг полеглих,

              Священна хвилина мовчання.

Ведучий 1. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять усіх, хто загинув, захищаючи свій народ, рідну Україну

Ведучий 2. Одвіку жили у народі

               Не фраза красива, не жест,

              Але ідеали свободи

              І честь України, і честь.

Ведучий 1. За них під козацькі клейноди

              Йшли люди і ліку їм несть.

              В серцях - ідеали свободи,

              І честь України, і честь.

Ведучий 1. Кажуть, що всіх юнаків можна поділити на дві категорії: юнаки з гарячим серцем і юнаки з холодним серцем. А ти до яких належиш?

Ведучий 2. Що за дивне запитання?

 Ведучий 1 Та згадалася мені одна легенда. Вузенькою доріжкою йшли два супутники. З одного боку доріжки грало синє море, а з іншого – замислились сині гори. Хлопці йшли довго вони шукали Красу.

Ведучий 2. Юнак з гарячим серцем глянув на море – і очі його стали лагідними. Він сказав:" Яке воно сильне, могутнє і вічне – море!"

 Ведучий 1 А юнак з холодним серцем сказав:" Так багато води". Підійшли вони до сірого каменя

 Ведучий 2. У юнака з гарячим серцем радісно запалали очі:"Дивись, яка прекрасна квітка. Та це ж і є краса, яку ми шукаємо!"

 

Ведучий 1. "Де ти бачиш квітку? - здивувався юнак з холодним серцем. – Це просто сірий камінь. Ось і тріщина в ньому – камінь та й годі"

Ведучий 2. Так, камінь, але там всередині, квітка троянди, - потрібно лиш звільнити її з кам'яного полону"

 Ведучий 1. Юнак з гарячим серцем декілька днів довбав і різав сірий камінь, а юнак з холодним серцем сидів і з сумом дивився на море.

Ведучий 2. І ось з-під рештки каміння з'явилася квітка небаченої краси. Здавалося, все причаїлося, вдивляючись в красу, яку звільнила людина з кам'яного полону.

 Навіть гори піднялися вище. Навіть хвилі морські затихли і безмежне море стало мов дзеркало.

Ведучий 1. Лише юнак з холодним серцем був байдужим. Він торкнувся пальцем до чудової квітки і сказав: " Так, міцний камінчик".  Я думаю, що в нашому залі юнаки тільки з гарячим серцем, і вони у всьому бачать красу.

Ведучий 1.

Український хлопче, майбутній солдат,

Очима історії ти поглянь назад,

Бо багато крові пролилося колись,

Щоб твої мрії сьогодні збулись.

  Ведучий 2.

Щоб світило мирне сонце над землею,

Щоб Україна йшла у майбуття, -

Молоді українці долею своєю

На вівтар свободи поклали життя

Ведучий 1.

Не схилили голови, душі не скорили,

У ярмі чужому не схотіли жити,

Гордість українців в світі не згубили,

Вірити навчились і Бога любити.

 

 

 

 

Ведучий 2.

Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої.

Знай, що Батьківщину треба захищати.

І в час небезпеки, як хоробрий воїн

Відзовись, як кличе Україна мати!

Ведучий 1.

І буде мир, і буде спокій,

Свободи дух підкорить Небеса.

Розпустить коси пава ясноока,

То Україна - то твоя земля!!!

Ведучий 2.

Навіки зтихне бій гармат і градів,

І зтихне біль поранених сердець.

Лише відлунням київських парадів,

Одягне пава свій вінець.

Ведучий 1.

І буде мир, і буде спокій!!!

У кожнім домі і родині.

Лунатиме хвала в небеса високі:

Навіки мир і слава Україні!!!

Разом.  Слава Збройним силам України!!!