Сценарій до родинного свята "Як добре дітям й затишно в родині"

1.Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабці, дідусі,

Сестрички, братики – усіх нас так багато!

Нам так хотілось, щоби зібрались всі.

І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці весняні дні,

Здружитися, щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

2.Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родині дружно так живуть.

Сьогодні свято. Пісня хай лунає

І хай щасливим буде кожен день,

Батьки і діти – і душа співає.

Тож хай лунає більше тих пісень.

(Звучить пісня)

3.В сім’ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все!

Тож всі манери й правила – з родини

Дитя в життя з собою понесе.

Народна мудрість нас попереджає:

Гни деревце, ще поки молоде.

Вчи діток, як малі – це добре кожен знає,

Від цього правила не дінешця ніде.

4.На щиру розмову зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А ще татусям, дідусям і бабусям,

Братам і сестричкам.

5.Я всім вам вклонюся, бо ви того варті!

Ми любимо вас! Це свято – сюрприз вам,  кохані, від нас!

Ми готували вам сюрприз старанно і завзято.

Спасибі вам , що ви прийшли на це родинне свято.

6.Спасибі вам за те, що ви веселі і привітні!

Спасибі вам за те, що ви…

Ви просто є на світі!

Кохані наші, чарівні, найкращі, найрідніші,

Ми  заспіваєм вам  пісні і прочитаєм  вірші.

( звучить пісня)

7.Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

8. Матусю рідна, я тебе кохаю,

Бо ти найкраща, матінко моя.

Ти все для мене робиш, я це знаю,

Тож бути доброю у тебе вчуся я.

І бути мудрою, й таке терпіння мати,

Й красивою я хочу бути, як і ти.

З шляху правдивого ніколи не звертати,

А прямувати чітко до мети.

9.Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

І щоб в душі його сонце цвіло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Таточку, хочу тебе я обняти,

Ти - мій порадник, заступник і друг!

10.У мене таточко серйозний і правдивий,

І  я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий,

І труднощів я також не боюсь.

А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

І хоч роботи завжди в нас багато,

Та все здолати можемо удвох.

11.Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь

І відчуваю в них лагідність я.

Я про бабусю хочу розказати,

Вона у нас – це справжня доброта.

Які пісні вона для нас співає!

Які казки приходять з нею в сни!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її – тепло весни!

12.Я розкажу вам про свого дідуся,

Бо він у мене справжній трудівник.

І я у нього працювати вчуся,

Й тримати слово, як дідусь, вже звик.

Тож з дідусем завжди ми разом всюди,

І нам удвох і горе – не біда!

Про нас тепер уже всі кажуть люди:

«Старий з малим – це нерозлийвода!»

13.З сестричкою ми, наче риба з водою,

Одні в нас і думи, і мрії.

Немає секретів з моєю сестрою,

А спільні в нас ігри й надії.

Ми в дружбі і в радості з нею живемо,

Вчимося, співаєм, читаєм

І завжди усе ми встигаєм!

14.А як ми із братом в родині живемо?

Ви хочете знати про те?

У школу ми разом щоденно ідемо

І ходимо разом гулять.

Вчимося ми добре і кожен це знає,

Без знань не підете в життя.

Мене доброті брат мій рідний навчає

І мудро веде в майбуття.

15.Слово чарівне! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про це!

Донечку, синку, сестрице, братусю, -

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю –

Мій оберіг і родина моя!

(Звучить пісня)

Учитель  Повернімось в дитинства країну,

Хоч на кілька годин, хоч на мить,

Обніміть свою рідну дитину,

З нею в небо у мріях злетіть.

Щоб відчути високе стремління,

Те, що вперше в дитинстві прийшло,

Й почуття радісне, чисте і ніжне,

Як колись у дитинстві було.

Повернімось в дитячу країну,

Де колись ми бували дітьми,

Щоб відчути ту радість єдину,

Про яку забуваємо ми,

Щоб побачити диво і казку

У травиці, у квітці, в росі…

І відчути турботу і ласку

У земній благодатній красі.

16.В дитинстві від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка,

І кожна стежечка в житті проста.

Бо є підтримка тут, і є порада,

Турбота є, любов, а ще – тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було.

17.Повага і взаєморозуміння,

Щоб стали нормою в родині повсякчас.

Хай рідних душ ясне палахкотіння

Батьків й дітей єднає кожен раз.

Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,

До маминого туляться тепла

І до татусевого доброго сердечка,

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

18.Любов  в сім’ї для всіх-усіх важлива,

Бо зігріває і лікує нас вона.

Любов земна – це справді дивне диво,

І нам потрібна лиш вона одна.

Це ж від любові квітка зацвітає

І пташки спів у лісі навесні,

І від любові серденько співає,

А дні стають чарівні і ясні.

19.Усе найкраще в світі від любові!

Це – найсвітліше ніжне почуття.

І ми тоді до подвигів готові,

Коли любов приходить у життя.

20.Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам!

Тому вклонитися доземно ми повинні –

За диво, за життя  - своїм батькам.

Батьки для нас – це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час!

21.І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

22.Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить,

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить!

23.І на закінчення ми вам побажаєм:

Всю рідню свою велику, ви не забувайте,

Повсякчас своїм теплом, щиро зігрівайте.

Від цієї теплоти стане більше доброти,

А від усмішок ласкавих, стане в світі менше зла.

24.І ось завершилось родинне наше свято.

Ми від душі повеселились всі.

Тож дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в  росі,

Щоб зігрівало вас його тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас!

25.Вам бажаєм всім добра,

Щоб у кожнім добрім ділі, досягнуть зуміли цілі.

Хай вам Бог допомага!

Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше поцілуночки від нас!

(Звучить пісня)

                     Конкурси і розваги

1.Хто швидше і красивіше одягне заколку своїй донці.

2.Проведемо таку сімейну гру. Виходить смілива родина. Мама, тато і дитина.Уявіть собі, що ви знаходитеся на березі швидкого струмка в горах.

Ви відпочиваєте,розважаєтесь, але раптом пройшла злива, і струмок з кожною хвилею стає все глибшим і ширшим. Вам треба перейти на інший бік, щоб вас не змила вода. Покажіть, як ви це зробите, бо вже струмок глибокий: дружина боїться, а дитина не вміє плавати.

3.Кожен  тато і кожна мама, мабуть, знають про що мріє їхня дитина. Умови гри такі. Виходить мама чи тато і їхня дитина й сідають на стільці, які стоять спинками один до одного. На аркушах однакового кольору( для кожної родини свій колір) пишуть мрію. Дитина пише, про що вона мріє, а мама або тато пише про мрію своєї дитини.

(Пишуть, здають вчителю, а він читає записи дітей і батьків – чи збігаються вони)

4.До столів виходить один з батьків і його дитина. На столі лежать пелюсточки квітів. На кожній пелюсточці написане слово. З них треба скласти квіточку так, щоб прочитати прислів’я. Хто перший виконає завдання, той і переможець. (Наприклад,

«Нащо ліпший клад, як в сім’ї лад»

«Годуй діда на печі, бо і сам там будеш»

«Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько»

«Матері усіх дітей жаль, хоч найбільшого, хоч найменшого»