Свято українського вертепу для учнів початкових класів "Щедрий вечір, добрий вечір!"

     СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО ВЕРТЕПУ «Щедрий вечір,

                добрий вечір!»

Вихователь ГПД

Водянської СЗШ

Гапон Наталія Олександрівна

                 «Щедрий вечір, добрий вечір!»

Мета: ознайомити учнів з різдвяними й  новорічними обрядами;

            показати їх красу, давність і символічне значення;

            зацікавити дітей народними звичаями,

            виховувати любов до української обрядової  пісні, формувати

            почуття  прекрасного,  усвідомлення необхідності  шанувати,

            оберігати, відроджувати давні прекрасні звичаї у своїх сім’ях.

Хід заняття:

1-ведучий: Із святом величним, із святом урочистим
Вас вітаєм нині ми на Україні!
З ним приходить радість в кожну хату-всюди
Як в часи минулі знов святкують люди.
Святкують, радіють, що Христос родився,
Що в яслах на сіні Він для нас явився
В святковий цей вечір, в щасливу годину
Вітаєм старших, молодих, усю нашу родину.
 

Вихователь. Сьогодні наш народ повертається до золотих традицій Різдва. І знову, як багато століть тому, звучать від села до села, від господи до господи, від громади до громади, від родини до родини посівальні мелодії, в яких по всьо­му світу сповіщають колядники про народження Божо­го Сина.

   2-й ведучий. Що може бути прекрасніше, ніж український Святвечір? До нього готувалася кожна родина. Пекли великий хліб, пироги, готували кутю, 

12 страв – Святу вечерю.  Чи ви чули незрівнянні у своїй красі українські колядки? Їх виконують маленькі колядники, що йдуть пізно ввечері або опівночі від хати до хати, віншують господарів зі святом, бажають щастя, здоров’я.

  1-й ведучий. Зі спалахом першої Різдвяної зірки розпочинається вічне й прекрасне дійство – вертеп. І люди відчувають по-особливому любов до Бога, людей, життя.

2-ведучий. Свято Різдва дійшло до нас з давніх часів. Всі ми знаємо, що це за свято. Це день, в який народився Ісус Христос. Напередодні Різдва, тобто 6 січня за старим стилем, 24 грудня за новим стилем, нічого не можна бу­ло робити, тільки готувати святу вечерю. В цей день по­винні були бути всі дома, всі речі домашнього вжитку та­кож повинні бути в хаті, не можна сваритись, а навпаки, треба миритись навіть з ворогами. Коли заходило сонце, господар вносив до хати обжинковий сніп, його ще нази­вали й «дідух».

Господар (вносить сніп). Дай Боже здоров'я!

Господиня з дітьми. Помагай, Боже! А що несеш?

Господар. Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато! (Хреститься і віншує родину).

Віншую вас щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви у щасті й здоров'ї ці свята провели та других до­чекались  від ста літ до ста літ, поки Бог назначить віку.

(Зразу підносить дідух до стелі. Потім ставить його під образи. Далі накривають на стіл).

Діти. Мамо! Вже зоря перша на небі з’явилась, час до столу сідати!

(Запалюють на столі свічку)

1-й ведучий. Молилися за мертвих, які не можуть сісти до спільної вечері, молилися за тих, хто в дорозі.

2-й ведучий. В Україні існує повір’я, що душі всіх померлих злітаються  на Святий вечір  на вечерю. Тому такою незвичайною й хвилюючою вона була.

Всі. Ми всі, з усього щирого серця і з Божої волі, кличемо праведні і грішні душі на святу вечерю, даємо їм усе, що маємо. Ми дбаємо і за ті душі, що на світі загинули і порятунку не мали. Нехай Бог прийме для них цю нашу вечерю.

   Господиня. (бере хліб, кутю і все інше потроху). Підемо за­раз до худоби і благословимо її хлібом, доторкнувшись тричі до голови. Далі йдемо до Мороза на подвір'я. Мо­розе, Морозе, йди до нас кутю їсти (3 рази). Коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам не ро­би шкоди.

    А тепер, діти, треба йти до хати, не оглядаючись, щільно зачинити двері, і до кінця вечері ніхто не повинен виходити з хати.

(Всі заходять до хати.. Обходить із хлібом на рушнику тричі стіл. Моляться).

Господиня. Тепер сідаймо до столу.

Господар. Спочатку, діти, беріть хліб, сіль, часник, щоб усі ми були здорові, а потім кутю з медом і все інше. А зараз робимо так. (Підкидають всі потрохи куті вверх). Щоб так ягнята стрибали! Щоб так телята брикали! Щоб так бджоли роїлися! Як це зерно скаче від землі до стелі. Благословив Бог і я благословляю! Щоб ми на небі виділися, як тут за цим столом. (Тричі хрестить кутю. їдять всі).

Дочка.  Дивіться-дивіться  —  засяяла  перша  зірочка. Чуєте, задзвеніли срібні дзвоники. (Колядують «По всьому світу...». Входить звіздоноша)

(Хлопчики-колядники стукають у вікно).

Чи дозволите колядувати,

Ваш дім звеселяти,

Дім звеселяти,

 Христа прославляти.

 Господар (піднімається з-за столу). Просимо, заходьте до хати!

(Колядники співають, заходячи до хати. Попереду звіздар із різдвяною зіркою).

Добрий вечір тобі, пане господарю.

Радуйся!

Ой радуйся, земле —

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами!

Радуйся!

Ой радуйся, земле —

Син Божий народився!

(Проколядувавши одну і відразу ж колядують другу).

Коляд, коляд, колядниця.

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака,

А п'ятак не такий,

Дайте, дядьку, золотий,

Відчиняйте скриньку

Та давайте сливку,

Відчиняйте сундучок

Та й давайте п'ятачок.

       (Господарі щиро пригощають колядників).

1- й колядник.

Звонять звони, трублять труби,

В Вифлеємі новина:

Повертає з Назарета

Пресвятая родина.

Радуйтесь, люди, мир на землі буде

 — Син Божий народився.

2-й колядник.

Хай щастя вам Бог

У господу приносить

В багатім врожаї,

 у щедрих покосах.

Хай діти ростуть у цій хаті чудові,

Співаючи пісню на батьківській мові.

3-й колядник.

 Не забувайте призвання свого

Христос народився, славте його!

(Всі колядники виконують колядку).

Нова радість стала,

Яка не бувала.

Над вертепом звізда ясна

Світлом засіяла.

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як чоловік пеленами

Убого повився.

Ангели співають,

Славу, честь звіщають,

На небесах і на землі

Мир заповідають.

Просимо тебе, царю,

Просим тебе нині,

Даруй волю, верни славу

Нашій Україні.

 (Господиня дякує колядникам, запрошує їх до столу. Звертається до всіх

 присутніх).

Господиня. Слухайте, люди, у світі новина — Марія ро­дила Сина, Прекрасного Сина —  Спасителя світу. Його ви вітайте добром і привітом.

Господар. Красно дякую, що заколядували, а тепер буду вас пригощати. А хто у вас міхоноша?

Міхоноша. Я маленький хлопчик,

Зліз на стовпчик,

З мішком походжаю,

Коляду збираю,

Христа прославляю!

Вечір добрий!

Дайте пиріг довгий!

(Господарі пригощають колядників, ті виходять)

1-й ведучий. І все, що бажали колядники неодмінно збувалося, бо слова в колядках були чарівні.

Література:

1. Журнал «Розкажіть онуку»  №11, 2007р.

2. Журнал «Розкажіть онуку» №31, 2003р.

     3. Інтернет ресурси