Сценарій до Шевченківського свята:

«Шевченко вічний!»

Мета: поглибити знання студентів про життєпис сина українського народу – Т.Г.Шевченка; спираючись на слово, домагатися розвитку не тільки інтелекту, а й душі; спонукати студентів до власної творчості; виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет-пророк, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом України.

Святково прибраний зал: портрет Тараса Шевченка, виставка творів Т.Шевченка; мультимедійна презентація про життя і творчість Кобзаря; стіннівки, виготовлені до Шевченківських свят; епіграф.

І мене в сім’ї, великій,

В сім’ївольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом

Т.Г. Шевченко

 

Читець 1. …Шевченко - співець  поневоленого народу, непокірний бунтар. Його поезія - явище унікальне й неповторне…  Тарас Шевченко геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження  рідного краю він - явище феноменальне, єдине, може, у світі! Дивовижна сила генія! Муза нашого Кобзаря піднесла народ у власних очах, запалила в його душі вогонь жадання волі і правди! Се вже не Кобзар, а національний Пророк!

       Він і далі залишається серед нас, українців, як невмирущий геній, як поводир, що показує нам шляхи в боротьбі за наші ідеали. Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка!

 (Запис аплодисментів)

 

Читець 1. (запитуючи ведучих) Ну, як я?!

Ведучий.  (аплодуючи) Чудово! Як по писаному, традиційно!..  Молодець!

Ведуча. От-от! Скільки можна читати по написанному та традиційно? Тільки й уміємо – в дні урочистостей голосні патетичні промови проголошувати…

Читець 1. (ображено) А що ви пропонуєте? Взагалі нічого не говорити, не згадувати Шевченка?!

Ведучий. Ні! Говорити треба, але так, щоб ми відчули за тими словами не монумент, а живу людину…

 Читець 1. Можливо, заяложені фрази шкільної програми про Тараса Шевченка й роблять його постать непривабливою, не дають усвідомлення його величі. Та й ми самі найчастіше згадуємо про нього лише в Шевченківські дні, проводячи якісь заходи та витираючи з томів Шевченка пилюку...

 Ведучий. Можливо, варто говорити про нього не лише як про революціонера, а й як людину, наділену глибокими почуттями, людину, яка переживала ніжність, кохання… мала такі зрозумілі всім людські, земні бажання...

Ведуча. Нащо сперечатися? Краще спробуймо окреслити постать Тараса Шевченка так, щоб він постав перед нами як живий!

Читець 1. А що? Спробуймо!

 

Відео про цікаві факти із життя Шевченка

https://www.youtube.com/watch?v=o_kXadONIPw&pbjreload=101

 

 

Читець 2. Не малюйте Шевченка плебеєм,

У кріпацькій пошарпаній свиті –

Я в нім бачу лице Прометея,

У одежі, із сонця відлитій.

Не малюйте Шевченка солдатом,

Не малюйте – він слухався долі.

Мій Шевченко завжди був крилатим,

Мій Шевченко завжди був на волі!

Не малюйте поета в печалі,

Бо він світоч і щастя народу.

Став пісок золотим в Кос-Аралі,

Де ступав він у роки негоди!

І тепер наш Тарас в кожній хаті.

З нами словом живим розмовляє,

Є в Шевченка народження дата,

Дати смерті в Шевченка немає!

 

Ведучий. Чи  ж усі знають, що Тарас Григорович вірші не лише писав?  Він ще й декламував їх так, що його майстерності та щирості могли б позаздрити найславетніші артисти!

 

 Мініатюра «Шевченко і Доля»

Шевченко.                       Ти не лукавила зо мною

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

 

Доля. (дівчина в українському вбранні)

Учися, серденько. Колись

з нас будуть люде.

 

Шевченко.   А я й послухав, і учивсь,

    І вивчився. А ти збрехала.

    Які з нас люде? Та дарма!

    Ми не лукавили з тобою,

    Ми просто йшли: у нас нема

    Зерна неправди за собою.

 

    Ходімо ж, доленько моя!

    Мій друже вбогий, нелукавий!

 

Доля.   Ходімо дальше, дальше слава,

    А слава – заповідь моя.

 

 Ведуча. Зі спогадів Миколи Костомарова: «Тарас Шевченко прочитав мені свої недруковані твори. Мене брало страхом… Я бачив, що Шевченкова муза роздирала завісу народного життя… Сильний зір, міцні нерви треба мати, щоб не осліпнути від раптового світла істини… Горе відчайдушному поетові! Він забуває, що він людина…»

 

 Читець 3.   Ви – розбійники неситі,

    Голодні ворони,

    По якому правдивому,

    Святому закону

    І землею, всім даною,

    І сердешним людом

    Торгуєте? Стережиться ж,

    Бо лихо вам буде,

    Тяжке лихо!.. Дуріть дітей

    І брата сліпого,

    Дуріть себе, чужих людей,

    Та не дуріть Бога.

    Бо в день радості над вами

    Розпадеться кара…

    І повіє огонь новий

      З холодного Яру.

 

Ведучий. А чого вартий отой його найбільший тріумф на літературному вечорі в Петербурзі! У залі Пасажу 11 листопада 1860 року відбувалися літературні читання, участь у яких брало  багато відомих літераторів,  навіть Достоєвський,  але тільки Тараса Шевченка прийняли з таким захопленням, яке буває тільки в італійській опері. Нікому не було таких овацій! Кобзар  навіть розгубився, розчулився до сліз і, щоб заспокоїтися, змушений був на кілька хвилин вийти за куліси. Потім почав читати свої вірші.

 

 Читець 4.   Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні,

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині…

Однаковісінько мені!

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять лукаві і в огні

Її окраденую збудять,

Ох, не однаково мені!

 Читець 5.

Сонце заходить, гори чорніють

Пташечка тихне, поле німіє

Радіють люде, що одпочинуть,

А я дивлюся… і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думу гадаю,

І ніби серце одпочиває…

 

 

Читець 6.  

    Чорніє поле, і гай, і гори,

    На синє небо виходить зоря,

    Ой зоре! Зоре! – і сльози кануть

    Чи ти зійшла вже і на Украйні?

 

 Читець 7.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

А ви претеся на чужину

- шукати доброго добра!

 

 Читець 6.

І день іде, і ніч іде,

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся – чому не йде

Апостол правди і науки?

 

 Читець 7.

Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось таки колись!

 

 Читець 6.

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердечний рай!

І більш нічого не давай!

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли!

 

 Читець 7.

Добре жить –

Тому, чия душа і дума

Добро навчилася любить!

 

 У запису звучить  пісня «Ой Морозе, Морозенку»,  деякий час усі слухають мовчки,   далі    на фоні притишеної мелодії  ведучі читають текст.

https://www.youtube.com/watch?v=vEVmmMNZcRQ

 

Ведучий.  Це одна з улюблених пісень Тараса Григоровича. Цікавий епізод, пов’язаний з цією піснею, пригадує Пантелеймон Куліш. Це було на його весіллі – 22 січня 1847 року. Незадовго до арешту Тараса Шевченка?

 Ведуча.  Так. Але тоді він був веселим, багато співав. Коли ж його стали просити заспівати для гостя, який заради нього приїхав на це весілля, Тарас несподівано уперся і не схотів співати, а коли вже всі перестали просити, раптом заспівав оцю козацьку пісню “Ой, Морозе, Морозенку”.

 

 (Пісня звучить голосніше).

 Він співав так, що коли закінчив, відбулось щось небачене й нечуване:  гість, який приїхав заради нього, кинувся до Шевченка, обняв його й заридав. Усе, що було на душі у них обох,  вилилось у цих риданнях.

 Ведучий.  Тарас Григорович мав прекрасний голос, а співаючи, сам так глибоко переймався  піснею, що зворушував слухачів до сліз. Пісня була супутницею всього його життя з самого раннього дитинства. Ось як сказано про це у вірші «Козачковському».

 

 Читець 8.   …Та сам собі у бур’яні, 

    Щоб не почув хто, не побачив

    Виспівую та плачу…

     І довелося знов мені

                                      На старість з віршами ховатись,

                                      Мережать книжечки, співати

                                       І плакати у бур’яні.

 

 Ведуча. Навіть під час арешту, коли велося слідство, Тарас Григорович  бадьорий, він жартує, співає пісень. А одержавши повідомлення про звільнення із заслання, якого він давно чекав, Шевченко вночі виходить у двір і виливає свої почуття в пісні. А любив він українські народні пісні!

 

 У запису звучить улюблена народна  пісня  Тараса Шевченка “Зоре моя ясная”.

https://www.youtube.com/watch?v=N6Sp1WI681E

 

 Ведучий. Тарас Григорович завжди був бажаним гостем в аристократичних салонах. Він природно й вільно почувався серед вищого світу, міг легко й невимушено підтримувати світські бесіди на будь-яку тему, але… все це було чуже й далеке його душі…

 Ведуча. Дві стихії – малярство й поезія – міцно тримали його в своєму полоні хоча Шевченко-поет заслонив Шевченка-художника. Існує думка, що навіть якби Тарас Григорович не був геніальним поетом, він увійшов би у плеяду великих митців як талановитий художник-живописець, скульптор, неперевершений на той час гравер (за що був удостоєний звання академіка).

 Ведучий. Лише малярських полотен Тарас Шевченко написав близько 1000. Репродукції деяких з них зараз перед вами. Погляньте.

 

На екрані – репродукції  картин Т.Шевченка у відеопрезентації.

https://www.youtube.com/watch?v=OJI91HL1s6c

 

 Ведучий. Він писав у класичній манері, адже був учнем великого Карла Брюллова…

 Ведуча. Та багато Шевченкових робіт реалістично відображають дійсність, особливо краєвиди його рідної України. Поглянеш – наче сам перенесешся в цю незайману, меланхолійну красу.

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове,

І синє море покриває

Рожевою пеленою.

Мов мати дитину…

Очам любо!..

 

 

 Мініатюра «Шевченко на засланні».

 Сидить, похилившись, Шевченко - солдат.

 Читець 9. Шевченко. Якби я був недолюдком, кровопивцею, то й тоді для мене страшнішої кари не можна було б придумати, як заслати в окремий Оренбурзький корпус солдатом. Ось у чому причина моїх нестерпних стра­ждань. І до всього мені ще заборонено малювати... Три­бунал під головуванням самого сатани не міг би винес­ти такого холодного, нелюдського вироку.

Починає пи­сати, промовляючи:

Лічу в неволі дні і ночі

І лік забуваю.

О Господи, як-то тяжко

Тії  дні минають.

А літа пливуть меж ними.

Пливуть собі стиха,

Забирають за собою

І добро і лихо!

Забирають, не вертають

Ніколи, нічого!

 

 Ведучий. Йдучи за своїм покликанням, поет розгортав перед сучасниками широкі обрії, викликав у них глибокі думи. Могутня стихія любові до свого народу й батьківщини входила у родини й товариства, де бував Шевченко, і ширилася далі, передавалася наступним поколінням...

 

 Читець 10. Декламування поезії «Садок вишневий коло хати»

 

 Ведуча. Дякуючи Тарасу Шевченкові, авторитет української мови так зріс, що навіть серед росіян знаходилися люди, які мусили визнати, що (цитую) "малоруська література вже дістала такий розвиток, що навіть могла б обійтися і без нашого великоруського схвалення... Маючи тепер такого поета, як Шевченко, мало-руська література... не потребує нічиєї прихильності". Так писав російський письменник і критик Микола Чернишевський.

Ведучий. Проте геніальності Шевченка, його історичної ваги для України не могли в повній мірі осягнути навіть передові, освічені його сучасники. Він бо стояв на багато голів вище від своїх сучасників. Можливо, і земний вік його був таким коротким, бо Господь побачив, що людство ще не дозріло, щоб зрозуміти його, послухатись його настанов... Це зумовлювало і його самотність у людському світі, яка щораз більше гнітила його як людину.

 Ведуча. Дійсно, обдарував Господь Тараса Григоровича щедро! Скільки ж талантів було дано йому одному!

 Ведучий. А ще ж мало хто знає, що він був  ще й картографом!

 Ведуча. Зібрав унікальну колекцію мінералів (вона зберігається в Петербурзі).

 Ведучий. Він писав театральні рецензії, та й сам був неабияким актором.

 Ведуча. А ще ми не згадали, що він і п’єси писав та повісті.

 Ведучий. “Щедро тебе, Тарасе Григоровичу, обдарував Бог: ти і поет, і художник… Однак, шкода, голубе мій, що не дав він тобі щастя”.

 Ведуча. Я з цим не згодна! Шевченко мав визнання, мав нечувану славу, а це і є щастя.

 Ведучий. Недаремно найбільше пам’ятників на планеті поставлено нашому геніальному поету! У світі встановлено аж 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні – 1256. Інші монументи нашого поета прикрашають міста в 35 країнах світу.

 Ведуча. Іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. Наприклад, тільки в Україні – 164 назви.               Ведучий. Окрім того, на честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого – 137 кілометрів.

 Ведуча. Один із зарубіжних дослідників творчості поета писав: “В особі Шевченка замучено найбільшого співця українського народу, геніального поета. Його талант не міг повністю розвинутись, та й те, що він зміг написати,  забезпечує йому безсмертну славу!”.

 Ведучий. А Євген Маланюк у своїх роздумах про Шевченка писав так: “Між генієм і сучасністю завжди колізія (тобто проблема суперечності). Геній віддає всього себе, але сучасність бере від нього те, що вона здужає взяти.”

  Ведуча. Читаючи щоденник, листування, свідчення приятелів та думки шевченкознавців, можна виокремити Поради від Тараса Шевченка

1. Не вихваляйся своїм талантом, а допомагай іншим вдосконалюватись!

2. Будь щедрим до потребуючих!

3. Не забувай підтримувати друзів у важкі хвилини!

4. Читай Святе Письмо.

5. Не будь байдужим до біди інших, навіть чужинців чи недругів.

6. У найважчих моментах будь оптимістом!

7. Не бійся говорити про свою віру.

Ведуча. А що ж ми здужаєм взяти від нашого генія?

 Ведучий. Чи наблизились ми до нього хоч  трішечки?

 Ведуча. Чи був би радий Шевченко, коли б його вірші хвалили, та не виносили на осуд наші біди. Напевно, що ні. Від Кобзаря нам треба взяти масштабний підхід до історичноі спадщини. І як ніколи пророчо і злободенно в Україні ХХІ ст., яка пережила криваву Революцію гідності та веде збройну боротьбу проти агресора, звучать слова Тараса Григоровича Шевченка.

 

Відео з цитуванням вічних цитат Шевченка записати з власними студентами для прикладу використати посилання: https://www.youtube.com/watch?v=t5lKUZVsUIQ

 

 Читець 1. Сьогодні до нього, нашого Пророка, звертаємо свої погляди... З його ідеалами, помислами звіряємо свої кроки в утвердженні української держави.

Відео для підсумку заходу

https://www.youtube.com/watch?v=cOyiPmGhTVE

Читець 1.

А ми йдемо, Тарасе, за тобою

До тебе будем серцем доростать.

Щоб вірним сином України стати,

Твоє життя нам треба добре знать.

Ми обіцяємо,Тарасе, будем

В твоєму слові істину шукать.

 Ведучий. Дякуємо за увагу!