Сценарій до свята "8 березня"

СВЯТО 8 БЕРЕЗНЯ

« У тебе – єдина в світі мати»

 

(звучить мелодія, за кулісами читається вірш про жінку)

 

Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я люба, я кохана, я твоя,
я та, яка на світі найрідніша.

Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні
і писана у золотій іконі…

У муках я життя тобі даю,
і зуби зціплю – на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і немає краю

такій ось простоті. З ребра чи ні,
я Єва, я спокусниця Адама.
Я та, якій присвячують пісні
і та, якій гукають просто «Мамо…»

Я просто жінка. Грішна і свята,
слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
якій потрібне щастя, а не слава.

 

(відео-презентація)

(звучить мелодія,виходять діти і, вплітаючи квітку у вінок, кажуть ласкаві слова своїм матусям.)

1.А моя – наймиліша зі всіх людей ненька.
Тиха, мов голубка, щира і миленька.

2.Нема в цілім світі, всім вам признаюся,
Кращої матусі, ніж моя матуся.

3.Я свою матусю щиро так кохаю,
Як слова дібрати – навіть і не знаю.

4.Коли я хворенька, прийде моя ненька.
Тільки раз погляне  – мені легше стане.

5.Над матір’ю в світі не має опіки,
Материне серце – це найкращі ліки.

6.Як то усе гарно Бозя в небі склада,
Що мені і дітям, усім маму дала.

7.Ми ось віночка сплели гарненько,
Щоб заквітчати милу неньку.

8.І нехай цей віночок прикрасить
Наше сьогоднішнє свято

9.Прийміть від нас вінок вітань,
Вінок найкращих побажань!

(Вінок чіпляють на штору сцени і виходять)

 

Вед. 1

Добрий день всім!

 

Вед. 2

Добридень всім! І юним, і немолодим

 

Вед. 3

Усім, хто вчиться і хто вчить...

 

Вед.1

Всім, хто стоїть і хто сидить...

 

Вед. 2

 Всім ніжним, лагід­ним серцям...

 

Вед. 3

 Вітання наші всім жінкам!

 

Ведучий 1.

 Бо вже весна! Хоча снігами

Востаннє тішиться зима,

Прийшли на свято ми із вами!

Для суму місця тут нема!

 

Ведучий 2.

 Ми радо хочем при­вітати

З весняним, світлим, добрим святом

Найкращих, найдорожчих нам:

Учителів, бабусь, коханих, мам.

 

 

 

 

Ведучий 3. 

Ні! Весна не забула про вас.

Як про рідних, вона про вас дбає.

Стали ви красивіші ураз

Від тепла, що весна розливає.

 

Ведучий 1. 

Вас вітаєм сьогодні усіх,

Зичим успіхів, радості, миру.

Вам бажаєм достатку, утіх...

Посміхайтесь завжди, наші милі!

 

Ведучий 2.

І хоч доля хвилини-роки

Невблаганно складає в покоси,

Ми вам скажем відверто: «Жінки!

Ви прекрасні і взимку, і восе­ни».

 

Ведучий 3. 

Даруйте ж ніжність нам і ласку,

Серця, відкриті для людей.

Хай змінить все життя на казку

Весняний день святковий цей.

 

Ведучий 1. 

Найкращі слова, наші милі, — для вас!

 

Ведучий 2. 

І щирі зізнання — сьогодні для вас!

 

Ведучий 3. 

Дарунки усі най­цінніші — для вас!

 

Ведучий 1.

І наші вітання — для вас! Лише для вас!

 

(пісня «Мама»)

 

Вед.1

Нашу святкову програму ми поділили на кілька сторінок, і саме час відкрити першу.  А називається вона «Жінка-мати».

 

 

Вед.2

Кожна людина, кожен народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала.

 

Вед.3

Мама… Це перше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містить воно! З мами розпочинається наше пізнання краси і мови. У кожної людини стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти.

 

(виходять учні-читці)

1. Знову ясне сонце наді мною,
Віє синій березень весною.
Знов зі святом неньку я вітаю,
Щастя їй і радості бажаю.

2. Моя наймиліша з усіх людей ненька,
Тиха, мов голубка, щира і миленька,
Нема в цілім світі, всім я признаюся,
Кращої, ріднішої, як моя матуся.

3. Хай дзвенить повсюди пісня
Про найкращих мам.
Ми за все, за все на світі
Щиро дякуємо вам.

4. Вдячні ми за працю вашу,
Щастя шлем багато,
Від душі ми вас вітаєм
З березневим святом.

5. Радійте за нас, любі мами,
Від вас ми навчаємось жить.
І слава про вас, добра слава,
Хай птахом по світу летить.

 

6. Для тебе, моя дорогенька,
Віночок з барвінку сплету.
Найкращий рушник-вишиванку
Під ноги тобі постелю.

 

7. У світле та радісне свято жіноче,
Матусю свою привітати я хочу.

Вона в мене добра, вона в мене гарна,
У домі хазяйка вона бездоганна.

 

8. І слово підтримки для кожного має,
Та завжди в очах її усмішка сяє.

В цей день я мамусі несу у руці,
Яскравого сонця тонкі промінці,

 

9. І запах зелених весняних гаїв,
І квіти з далеких казкових лугів.

Зберу у долоні сріблясту росу,
І рідній матусі її віднесу.

 

10. Дарую всю землю, ліси і моря,
Ти краща у світі матуся моя.

 

11. Любі мами, з вашим святом
Вас вітають хлопчики й дівчатка!
Ми вас, мами, зустрічаєм
І віршами, і піснями.

 

12. Ми вас дуже всіх кохаєм,
Наші ніжні, рідні мами.

 

13. Матусю моя дорогенька!
Це свято даруєм тобі.
Яка ж бо ти ніжні, рідненька,
А очі які голубі!

 

14. Такі голубі, ніби небо,
Мов проліска синього цвіт.
Ніколи їм плакать не треба.
Хай радість несе їм привіт!

 

15. Ми любимо вас, кохані наші мами.
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

(пісня «8 марта – мамин день»)

(пісня «5 февральских роз», танець 1 клас)

 

Вед. 1

Жінка – це у першу чергу матір. А сила материнської любові ще не пізнана до кінця, хоч оспівана у сотнях, а може, тисячах поетичних творів.

 

Вед. 2

Для кожної матері єдиною втіхою завжди залишаються діти. У них вона знаходить радість, ними пишається, ними живе.

 

(звучить  мелодія, учень читає вірш)

 

У черешневий цвіт тебе вдягли роки,
Моя матусенько, моя голубко мила,
І на чолі поорані стежки,
Й на личку доля слід свій залишила.
В очах твоїх – небесна голубінь
І доброти у них безмежне море,
Хоч дарувала доленька тобі
Струмочок радості і ріки горя.
В своєму серці не тримаєш зла,
Воно любов’ю, ласкою рясніє.
Не раз ти скривджена в житті була,
Та кривду нам завжди прощати вмієш.
Моя матусенько, голубонько моя,
Натруджені та ніжні твої руки,
Що не згубили доброти й тепла,
Дай Бог щоб пестили вони ще своїх внуків.
Так день за днем у даль злетять роки,
І нас той черешневий цвіт припаде,
Але не припорошить час мої рядки,
Так, як з роками мати не зів’яне.
Вкраїна-мати, Мати Пресвята
І мати, що усім нам світ дарує, –
У слові цьому ласка й доброта,
Любов і ніжність, і життя вирує.

 

(танець з фотографіями)

 

 

 

 

 

 

Вед. 1

Щасливий той, у кого є бабуся. Вже став крилатим вислів : «Є бабуся – є діти!».  Бабуся, бабусенька – невтомна бджілка! Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Ви тільки вслухайтеся: бабуся, бабусенька, бабуня –солодуня!  Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому? 1от и її – онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.

Вед. 2

Отож, відкриваємо нашу другу сторінку «Жінка – бабуся».

 

Вед. 3

 1от и її пташенятко, ластів’ятко, козенятко. Нехай  іноді телятко,  нехай іноді поросятко.

 

Вед. 1

І коли це бабуся називала мене поросятком?

 

Вед. 2

Напевно тоді, коли ти був бруднулею?

 

Вед. 1

Згадав! Це було тоді, коли я заляпав чоботята і щоб сховатися до бабусі утікав!

 

Вед. 2

А вона посварить, покричить поцілує та й мовчить.

 

Вед. 3

І щасливий той живе, В кого бабця люба є.

 

Вед. 1

Той біди вже не зазнає, бо бабусенька скрізь дбає.

 

Вед. 2

Любі  бабусі  для  вас  найкращі  вітання  і  добрі  побажання!

 

 

(виходять  учні-читці)

 

 

 

 

 

 

1. Ми бабусь вітаємо,
   І здоров’я їм бажаємо,
   Ви частіше посміхайтесь,
   Молодими залишайтесь.

2. Бабця – то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне,-
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.

3. Бабця, зоре наша  ясна,
Нині ваше свято.
Цілий рік у Вас, бабусю,
Праці так багато.

4. Вічно ви про нас в турботі…
В білий день і вночі
Бережуть нас від пригоди
Бабусині очі

5. Люба бабусю, тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров’я бажаю!
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти буяють і стеляться трави.

6. Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас, дітей.

7. Ти всіх світліша, моя бабцю й ненько,
Моя ти квіточка біленька,
Моя миленька й неозора,
Моя ти втіха і опора,
Моя небесна і земна,
Моя, як білий світ єдина,
Як білий світ, як білий квіт,
З якого створюється світ.

8. Це для вас, бабусі,
Заспіваєм пісню,
Подаруєм квіти,
Люблять вас всі діти.

(пісня «Бабушка моя»)

(танець «Стирка»)

 

 

Вед. 1

Жінку-вчителя ми  щиро вітаємо,
Найкращі побажання в цей день надсилаємо.
Низенько вклоняємось й просимо в долі,
Щоб щастя послала й здоров’я доволі.

 

Вед. 2

Знаєм ми уже давно з уроків у школі:
Чи подія, чи кіно, чи робота в полі,
(В тому свій магічний знак, історична гілка.)
Це не станеться ніяк без участі жінки.

 

Вед. 3

Вчительки наші чудові, старші й молоденькі,
Щоб були ви всі здорові, милі і гарненькі.
Щоб вам легко уставати кожен день раненько.
Щоб і вдома все встигати, ви ж бо в нас жвавенькі.

 

Вед. 2

Гумореска ця вам в подарунок!

 

(звучить  гумореска)

 

Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п’ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота
Я до публіки й звернувся: «Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?»
Всі мовчать, як без’язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: «Йди сідай, старуха!»
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
«Та сиди вже там, – говорить, – теж мені онучок».
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
«Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте,тітко».
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
«Вам, мамашо, скільки років стукнуло?» -питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
«То тебе об стінку лобом стукнули малого!»
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.

Вед. 3

Хочеться сказати всім хлопцям цього залу, що приділяти увагу і говорити добрі лагідні слова дівчатам ми повинні не тільки в це свято, а і в інші буденні дні, бо дівчата та жінка — то основний прихисток істини, вона хитрість і вигадка, вона цілителька і чаклунка, вона заперечення чоловікові і сенс його життя.

 

 (сценка «Сім’я») 

(песня «Праздник, праздник…»)

Чтец:
Произошла история
Недавно или давно
История занятная
Таких полным-полно
Ну, может эту сказочку,
В другой расскажем раз?

Дети хором:
Нет-нет-нет, мы хотим сегодня.
Нет-нет-нет, мы хотим сейчас.

Чтец:
Эта шутка в ней намек,
Если вдуматься урок.
Вы на нас не обижайтесь,
Вникнуть в тему постарайтесь.

(Выход мамы, дочка, папа.
Мама - садится за стол с журналом.
Папа - с газетой на кресло отвернувшись от зала.
Дочка – на коврике с игрушками.)
Звонит мамин телефон:

Здравствуй, Любочка, подружка!
Ты давно мне не звонишь!
Может быть, сегодня в гости,
На минутку забежишь?
Много дела? Да не мало,
Ждет домашних нас хлопот,
Надо ужин приготовить,
Постирать, сварить компот

Дочка (подходит с книжкой к маме).
Мама, мама,
Надоело мне играть,
Сказку можешь почитать?

Мама:
(обращается к дочке)
Подожди ты, не гуди,
Лучше к папе подойди.
(показывает на папу и продолжает телефонный разговор)
(дочка берет куклу, качает смотрит на маму)
Что ты? Кофточку купила?
Говоришь, красивый цвет?
Рюшки, бантики, оборки-
Замечательно, слов нет!
Да? Каблук такой высокий?
Сможешь ты такой носить?
Ах, как хочется мне тоже,
Эти туфельки купить!

Дочка:
Мама, скучно мне стоять.
Может нам с тобою вместе,
В куклы поиграть?

Мама:
Ах, мне некогда, дочурка,
Побежала я стирать,
Вон сидит на кресле папа,
Попроси его сыграть!
(Мама убегает)
(дочка берет мяч и направляется к отцу, разворачивает его на крутящемся стуле)

Дочка:
Папа, папа, 
Папа, папа, не читай,
Лучше в мячик поиграй!
Я тебя прошу давно,
Отведи меня в кино!

 

 

 

Папа: (берет мяч из рук дочки)
Это все потом….
Ты сходил бы погулять.
Мне же надо очень срочно,
Всю рекламу дочитать.
И футбол сегодня будет!
Я- болельщик Спартака!
Мы и в куклы поиграем
Завтра вечером. Пока!
А гулять…об этом, кстати,
Попроси сестренку Катю.
(папа уходит)
Входит сестра Катя.

 

Дочка:
Катя, ты сегодня сможешь,
Белку мне дорисовать,
Или катер будем в ванной
Мы с тобою запускать.

Катя:
Скажешь тоже! Мне сегодня,
В институте надо быть,
Скоро лекция начнется,
Мне пора уж выходить.
А вчера знакомый Славка,
Пригласил меня в кино.
Ни минуточки свободной,
Все расписано давно.

Дочка:
Что же делать одному?

Чтец:
Не сидится, не лежится, не гуляется все ей!
Мама, папа и сестренка, 
(выходят поочереди)
Пожалейте вы ребенка.
Порисуйте, почитайте,
В куклы с ней вы поиграйте.
Подрастет малышка может,
Вам когда- нибудь поможет.
(Все кланяются.)

 

Вед. 1.

Творилась жінка з ніжності й добра,

Краса жінок врятує світ ве­ликий.

Усім відома істина стара —

Без жінки не прожити чоловіку.

 

Вед. 2

 Чомусь говорять, що жінки слабкі.

Та довести я можу щохвилини,

Що навіть найсильніші мужики

Ставали перед нею на коліна.

 

Вед. 3

В очах у жінки — ніжність і краса,

В словах її і сила, і кохання.

В ім'я жінок ми творим чудеса,

На подвиги ідемо без вагання.

 

(Виходить учень, переодягнений у Вірку Сердючку)

 

Вірка Сердючка. Ну ти падумай! Ну ти падумай!

Де ше можна такі слова про женщіну слушать, як не в цій чу-дєснай школі. І гаваріла ж мені Геля, а я не вєріла. Ну ти паду­май! І так радостно сразу на душе стайот від того, шо ти женщіна. Спасіба, мальчікі, за комплімент. А чи знаєте ви, мої сімпатяшечкі, як женщіна була створена? Тут єхала в майом вагоні одна прєпа-даватєльніца (ой, та ви пасматрітє на етіх педагогов, ані ж усьо зна­ють), та й расказала мне, а я вам скажу, бо все мужчини должни знать про ето тоже. Ой, десь у мене бумажечка єсть. Я всьо запісиваю.

От паслухайте: «Коли Адам за­явив Богу про те, що йому сумно, Бог вирішив створити жінку. Він узяв кілька променів сонця, за­думливий смуток місяця, красу лебедя і грайливість кошеняти. Змішав усе разом, потім додав хо­лодного мерехтіння зірок, в'їдли­вості мухи, ревнивості тигриці, отруйність змії, дурману опіуму та безпощадності стихії. Оформив постать і вдихнув у неї життя.

Чоловікові Бог сказав: «Бери її такою, якою вона вийшла і не на­магайся її переробити».

Ну вот, все мужчини знають, шо ми можемо лрєвратіть вашу жизнь на рай... і на пекло.

(Фонограма: звуки відїжджаючого потягу)

 

Вірка Сердючка. Ой, побіжу, а то загаварілась с вамі. Мой поїзд уйдьот. (Кричить.)Дєвачка, дєвачка, там ше стоїть поїзд Жме­ринка — Москва?

(Голос із-за куліси.)

Стоїть, стоїть...

Вірка Сердючка. Ну, то ви празнуйте тут без мене, а я побіжала, оставляю вам подарочок, дорогіє женщіни.

 

(пісня «Наши мамы самые красивые»)

 

 

Вед. 1

 8 Березня — це свя­то чарівної половини людства — жінок.

 

Вед. 2

Це свято ваших ма­терів, коханих, сестер...

 

Вед. 3

 Це свято справжніх лицарів.

 

Вед. 1

Ти, мабуть, забув, про який день ми говоримо.

 

Вед. 2

 Чому забув? Хіба могли б чоловіки прожити без дбайливих материнських рук, без посмішки коханої, без витівок на­ших молодших сестер?

 

Вед. 3. Кажуть, що чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитись із джерела, щоб зірвати квітку для коханої і щоб уклонитися матері.

(Вклоняються)

 

Ведучий 1.

 Ми низько вклоняє­мося сьогодні вам, жінки-матері, за ваші безсонні ночі над немовлятами-крикунами.

 

Ведучий 2. 

За ваше велике тер­піння, турботу і любов, яка благо­словляє на подвиги в ім'я життя на Землі.

 

Ведучий 3. 

Жінка – це восьме диво світу, муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки. Бажаємо  Вам завжди бути музами для своїх чоловіків, найкращими мамами для своїх дітей і просто коханими і щасливими. Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля.

 

(пісня «                               »)