Сценарій до Свята Букварика

СВЯТО БУКВАРИКА

 

(ведучі – вчителька і асистент вчителя)

 

В1:  У цей незвичайний святковий день ми радо вітаємо усіх присутніх у нашій залі.

 

В2: Так швидко сплинув час. Ще зовсім недавно ви, дорогі батьки, привели за ручку до 1 класу своїх дітлахів, таких різних: мрійливих, веселих, жартівливих, допитливих. Давайте пригадаємо як це було…

 

с л а й д – ш о у

(під пісню «Перший дзвоник» демонструються фото зі свята Першого дзвоника)

 

В1: Ось і закінчується наш перший навчальний рік, рік напруженої праці, перших успіхів і перших невдач.

 

В2: Дивлюсь я сьогодні на своїх школяриків і подумки повертаюсь до 1 вересня, коли вони радісні, але схвильовані, переступили поріг нашої школи. Хвилювалась і я. Думала, як зрозуміти кожного, знайти стежинку до маленького і ще такого вразливого сердечка, щоб навчити читати, писати, рахувати, бути добрими і вихованими. Хвилювання було недаремним. Згадайте, як комусь не вдавалось красиво писати, хтось не міг швидко рахувати, у когось не виходило поєднати склади у слово, дехто плакав від невдач. Та коли щось виходило – ми вчилися радіти всім класом.

 

В1: За час навчання у школі наші дітки дуже змінилися: підросли, подорослішали, порозумнішали, почали відкривати свої таланти, стали сміливішими, але водночас залишаються такими ж веселими і допитливими. Отож, давайте запросимо наш чудовий 1 – Веселковий клас.

 

( під музику заходять учні 1 – В класу )

 

1. Сьогодні вас вітають першачки

    І в школі ми уже не новачки.

     - Добридень! – ми звертаємось до вас,-

     Дружний наш, веселий перший клас!               

 

2. Зовсім, зовсім ще недавно,

   Вересневої пори,

    Мами в школу нас за руки

    Несміливих привели.

 

Разом: А сьогодні ми вже справжні,

Справді, справжні школярі!

 

     Пісня «Пісня першокласника» + с л а й д – ш о у

 

1. Перший раз у перший клас ми йдемо охоче,
         Ніжним голосом для нас продзвенів дзвіночок.

                                   І сміється в небесах сонце, як ніколи,
                                   В мами сльози на очах – я іду до школи. (2 р.)
 

Приспів:

А у школі, а у школі є веселка кольорова
          І найкраща в цілім світі перша вчителька моя.
   А у школі, а у школі не сумуєм ми ніколи,
      Бо учора дошкільнята, а тепер – одна сім’я.

 

                               2. Прощавайте іграшки, гомінкий садочок,
                                   Кличе в класи дітлахів золотий дзвіночок,
                                   І сміється в небесах сонце, як ніколи,
                                   В мами сльози на очах – я іду до школи. (2 р.)

 

В1: Сьогодні день веселий і трішечки сумний, бо ми прощаємося з нашою першою книжкою, самою головною,  справжнім другом, нашим Буквариком.

 

В2: Минуло чимало часу від того дня як ви прийшли до школи. Більшість із вас не знали всіх букв, не вміли читати і писати. Скільки сил і терпіння ви приклали, щоб усьому навчитись! А допоміг нам зробити ці перші важливі кроки Буквар.

 

3. Є святкових днів багато

     На листках календаря,  

     А між ними й наше свято:

     Вшанування Букваря.

 

4. День вітання і прощання —

     Свято перших букварів.   

     Перша сходинка зростання,

     Для найменших школярів.

 

5. Літера перша і перше слово,

    З книгою перша серйозна розмова.

    Перша сторінка, наступна сторінка,

    Успіхи перші, і перші сльозинки.

 

6. Ми всіх гостей вітаємо,

     І дуже вам радіємо.

     Усі вже букви знаємо,

     Книжки читати вміємо.

 

7. І читати, і писати

    Ми навчитися змогли.

    І задачу розв’язати,

    І відняти, і додати…

 

Разом: Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

 

 

 

                                  Пісня «Ми – першокласники» + с л а й д – ш о у

                                                     

1. Нові портфелики,

    А в них – букварики,

    Де краще зможете

    школяриків знайти.

              

                Приспів.

     Ми - першокласники,

     Ми - однокласники,

     О, як нам весело

     гуртом до школи йти!  (2 р.)

 

              2. Ми пишем палички,

    Крючечки, галочки.

                  Складаєм літери

  До купи у склади.

 

3. Малюєм пташечки,

       Квітки - ромашечки,

                   Співаєм весело,

    Ти, пісенько, лети!

 

В1: Сьогодні ми зібралися на свято,

       щоб разом, друзі, вшанувати

       Чудову книжку, що нас грамоті навчала,

       Свої скарби усім подарувала.

 

В2: Завдяки їй навчились ми читати,

       В слова і речення  всі  літери складати.

       Цю книжку завжди ставимо в відзнаку,

       висловлюємо їй свою подяку.

 

В1: А яке ж свято без Букварика?

 

В2: А й справді, діти, давайте покличемо на свято нашу першу книжку – Букварик!

 

Першокласники разом: Букварику! Букварику!

                                         У цей святковий час

                                         Ми дуже тебе просимо –

                                         Приходь, приходь до нас!

 

( звучить музика, заходить Вередуля-Капризуля)

 

ВК: О, а це ще що за збіговисько? Свято якесь чи що?

 

У: Ми – учні 1 – В класу і у нас свято Букварика. А ти хто? Звідкіля тут узялась?

 

ВК: Я хто? Ой, тільки не робіть вигляд, що ви мене не знаєте. Я – Вередуля-Капризуля! І бачу, що у вашому класі у мене багато знайомих, чи не так? Хто вередував, не слухався вчительку? Хто спізнювався на уроки? Хто лінувався, не хотів читати, писати, рахувати? У кого неохайні зошити? Хто бігав, кричав, штовхався на перерві? Ага, мовчите! Значить є такі! Та не хвилюйтесь. Ви робили усе правильно, бо ви ж мої найкращі друзі! Я теж люблю вередувати, капризувати, лінуватися, штовхатися, кривлятися…

 

У: Ні! Ми не такі! І взагалі ми кликали Букварика, а не тебе. Ти його часом не бачила?

 

ВК: А я кажу - такі, такі, такі і Букварика вашого я не бачила.

 

В2: Вередулечко, мої учні дуже хороші. Так, інколи вони вередували, інколи лінувалися, але за цей навчальний рік вони дуже змінилися, багато чому навчилися завдяки тому, що старалися і багато працювали. Адже наш девіз такий:

 

Разом: Вчителів поважати!

            Слабших захищати!

            Старанно навчатись,

            Але не вихвалятись!

            Дружбу цінувати!

            Свої таланти відкривати!

 

В2: А талантів у нас дуже багато…

 

Т а н е ц ь  з  п а р а с о л ь к а м и  під пісню Наталії Май «Дощик»

 

В1: Ось так! Наші дітки дійсно дуже старанні і талановиті. А сьогодні у нас чудове свято, але тебе, Вередулечко, ми не запрошували.

 

ВК: Як не запрошували? Мене не запрошували? А я хочу на свято! Хочу на свято! Хочу на свято!

 

В2: Вередуле, ти така велика, а чемно себе вести так і не навчилась. Подивись на моїх першокласників, які вони гарні, святково одягнені, а найголовніше виховані і розумні дітки. Справжні школярі! І я дуже горджуся тими успіхами, яких вони досягли!

 

В1: Шлях до успіху, до знань завжди не простий. Тому наш перший навчальний рік був дуже насичений і цікавий:

-         ми вивчили 33 літери і навчилися читати і писати;

-         нами прочитано 2500 сторінок та вивчено десяток віршів;

-         ми навчилися рахувати до 100, додавати, віднімати, розв’язувати задачі;

-         нами обчислено кілька сотень прикладів і розв'язано кілька десятків задач;

-         проведено десяток дослідів;

-         списано 112 зошитів у лінійку і 112 зошитів у клітинку;

-         списано 60 ручок і загублено 76 ручок;

-         змальовано 28 простих олівців і загублено 45 простих олівців;

-         змальовано 56 коробок кольорових олівців, з них 94 кольорові олівці загублено;

-         загублено 32 стругалки;

-         стерто 28 гумок і 34 гумки загублено;

-         загублено 180 закладок;

-         зламано 18 лінійок;

-         набито 14 ґуль;

-         заспівано 2 десятки пісень;

-         набігано 9 сотень кілометрів по коридорах школи;

-         виплакано 4 літри сліз;

-         нараховано 10 000 усмішок!

 

ВК: Ого! І оце все оці малюки? Ой, я теж хочу до школи! Цікаво тут у вас. Візьміть мене до себе у клас. Я не буду вередувати. Обіцяю!

 

В2: Я рада, що тобі, Вередулечко, у нас подобається. Але прийняти тебе до нас у клас ми не можемо. Адже дітки вже провчились цілий рік і зараз закінчують перший клас. Та ти не сумуй, готуйся і приходь до нашої школи на наступний навчальний рік.

 

В1: А якщо будеш чемною, то ми запросимо тебе на наше свято. От тільки десь наш Букварик забарився.

 

ВК: Ой, дозвольте, дозвольте мені залишитись на святі. Я обіцяю бути чемною… Але… маю вам зізнатись… Це через мене Букварик забарився. Бо я… я його заховала…

 

В2: Заховала? Навіщо?

 

ВК: Ну… я… я  це… я хотіла навчитися читати… але не знала як…

 

В1: Дуже добре, Вередуле, що ти зізналася. Ось бачиш, ти вже почала змінюватись на краще. Щоб навчитися читати треба спочатку вивчити літери. Приведи до нас на свято Букварика, а наші першокласники тобі допоможуть вивчити усі букви.

 

Пісня «Мій букварик» + з букварями

                     

                        1. Мій букварик, мій букварик, -
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь,
І беру до рук.
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" – проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!
 

                                            Приспів:
Завдання просте - А, Б, В, Г, Д,
Хто такий букварик має,
Той не пропаде!

 

                        2. Треба всім старанно вчитись,
Знати головне.
Книжка ця найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" – проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!

 

Букварик:   Я — веселий Букварик,

Весело співаю.

Бо веселе свято в школі 

Я сьогодні маю.

Я — щасливий Букварик,

Я тому радію.

Що всі діти в першім класі,

Вже читати вміють.

Я — святковий Букварик,

Прошу всіх на свято.

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

 

8. Веселе місто Алфавіт, 
    Йому сьогодні наш привіт! 
    До нього нам лягає путь — 
    У ньому літери живуть. 
 

9. Живуть там літери в словах, 
    А кожне слово — звір чи птах, 
Травиця чи барвистий цвіт. 
Отож в похід за мною вслід!

 

В2:  Абеткову пісеньку почнемо співати,

       Український алфавіт треба нам згадати.

 

             Пісня «Абеткова пісенька» + с л а й д – ш о у

 

                         Абеткову пісеньку весело співати,
Абеткову пісеньку треба добре знати.
А, Бе, Ве - коник у траві живе,
Ге, Ґе, Де, Е - мама донечку веде,
Є, Же, Зе - по стежині жук повзе,
И, І, Ї, іЙ - гріється на сонці змій.
Ка, еЛ, еМ - лисенятко під кущем,
еН, О, Пе - песик носиком сопе,
еР, еС, Те - в полі житечко росте,
У, еФ, Ха - я сміюся: "Ха-ха-ха!"
Це, Че, Ша - кіт в дорогу вируша,
Ща, Ю, Я - гарна пісенька моя,
Знак м"який - помічник він мовчазний,
Не мовчи, а абеточку учи.

 

А – Букву А знають всі на світі,

       вона найперша в алфавіті.

 

Б – Буква «б» - як бегемотик,

      що вхопився за животик.

 

В – У лісі зеленім метелик живе.

       Він крильця згорнув –

       І став схожий на «ве».

 

Г – Буква Г – поглянь яка,

 наче шия в гусака.

     

Ґ – Буква Ґ з ріжком вгорі

      посміхнулась дітворі.

 

Д – Буква Д, немов дзвінок,
      що нас кличе на урок.

 

Е – Буква Е, поглянь в люстерко:
      Схожа ти на етажерку!

 

Є – Не ховайся, букво Є,

       озовися, де ти є?

 

Ж – Буква  Ж – неначе жук,

       що потрапив нам до рук.

      

З – Є три зуби в букви З,

      ними все вона гризе.

 

И – И слова не починає,

       але голос гарний має.

 

І – Ї – «І» без «Ї» не ступить кроку,
          Поміж ними  свар нема,
          «І» до «Ї»  моргає оком,
          «Ї» у відповідь – двома.

 

Й – Нестрашні ні дощ, ні завірюха,

       бо буква Й має капелюха.

 

К – Буква К така швидка,
      Наче хлопчик, знявши руку,
      Витинає гопака.
 

Л – Як журавлик, як орел
      Ця крилата буква Л.

М – Слово «мама» без проблем

       ми напишем з букви М.

 

Н – Буква Н, немов драбинка:

       Палки дві і перетинка.

О – Буква «О»  - от дивина, 
       схожа ти на кавуна.

П – Буква П, наче турнік,

      що стоїть у нас в дворі.

 

Р – Буква Р, ніби равлик повзе

      і хатку на собі везе.

 

С – Буква С не стулить віч,

       світить місяцем всю ніч.

 

Т – Тук-тук-тук, ток-ток-ток – 
       схожа Т на молоток.
      

У – Букву У знає кожна дитина,

       з У починається моя Україна.

 

                                     Пісня «Україна – рідний край» (солістка)

 

                          1. Україна рідний край,

                              Зацвіли волошки в полі.

                              Я іду за небокрай,

                              Рада щастю, рада долі!

                              І співає моє серце

                              Про Вкраїну, рідний край!

                              Хай ця пісня розіллється

                              За Карпати і Дунай!

 

                                       Приспів:

                              Помолюсь за Україну,

                              За красу її, калину!

                              За високі сині гори

                              І родючії поля!

                              Хай там, що говорять люди

                              Та добро між нами буде,

                              Бо зі мною Україна |

                              І її свята земля!  | (2)

 

                         2. Рідна батьківська земля,

                             В полі маки червоніють,

                             Чую пісню солов'я

                             І від цього я радію!

                             І співає моє серце

                             Про Вкраїну, рідний край!

                             Хай ця пісня розіллється

                             За Карпати і Дунай!

 

Ф – Буква Ф на довгій ніжці
       Пострибала по доріжці.

 

Х – А ось дві палички схрестились –

        на букву Х перетворились.

 

Ц – Цукор, цап, цукерка, киця,

       Цирк, цибуля, озерце -

       всюди є тут буква Ц.

 

Ч – Ось стілець перевернувся

       і на Ч він обернувся.

 

Ш – Три стовпці, внизу межа —

        От і вийшла буква Ш.

 

Щ – Буква Щ на щітку схожа.

        Щітка всюди допоможе.

       

Ь – Ця буква мовчазна,

       безголоса і м’яка.
       Здогадався, певно, всяк!
       Звуть цю букву … – м’який знак.

 

Ю – Букву Ю я впізнаю –

        в словах мрію і люблю!

 

Я – Дуже добре знають діти:
      Я - остання в алфавіті.

 

Букварик: Всі літери прочитані,

                          Усіх їх тридцять три.

                   Тепер дітей учитимуть

                  Підручники нові.

                 Спасибі, хлопчики й дівчатка,

        що букваря на світле свято

        ви не забули запросити.

        За шану я вам вдячний, діти!

 

ВК: Ой, і я дуже вдячна. Дуже вдячна, що ви дозволили залишитись мені на вашому святі. Але, Букварику, дітки, літер так багато, як же їх стільки запам’ятати? Напевно, мені це не під силу…

 

У: Вередуле, літер і справді багато, але якщо ми їх вивчили, то і ти зможеш. Треба просто трішки постаратись. І у нас були труднощі, але ми пам’ятаємо головне правило школяра:

 

Разом: Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь!

 

В1: Так, так, Вередуле, прислухайся до порад наших першокласників і у тебе обов’язково все вийде. А ще тобі неодмінно допоможе наш Букварик. І хоч навчатись у школі непросто, зате дуже цікаво. Якщо будеш старанною – все вдасться. 

 

                       Пісня «Засмутилось кошеня»

1. Засмутилось кошеня –

    треба в школу йти щодня

    І прикинулося вмить,

    що у нього хвіст болить.

    Ой, ой, ой! Ой, ой, ой!

    Ой, ой, ой! Що у нього хвіст болить.

2. Довго думав баранець

    і промовив, як мудрець:

    «Це хвороба не проста,

    треба різати хвоста.

     Ой, ой, ой! Ой, ой, ой!

     Ой, ой, ой! Треба різати хвоста».

3. Кошеня кричить: «Ніколи!

    Краще я піду до школи.

    Ай, ай, ай! Ай, ай, ай! Ай, ай, ай!

    Краще я піду до школи»

ВК: Я все зрозуміла. Відтепер з Буквариком буду я дружити і старанно літери буду з ним я вчити. Дякую вам за допомогу.

(Вередуля виходить)

 

    10. В Країну знань нам шлях відкритий.

Буквар усім допомагав:

як з літер слово утворити

нас, новачків, навчав.

    11. Є книг багато — радісних, печальних,

          Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

          Але одна — книжкам усім начальник,

          І звуть її по-простому — Буквар!

 

    12. Букварик – це розумна книга,

          Друг і порадник школяра.

          Його шанує й дуже любить

          Уся весела дітвора.

 

    13. Перша книжка — мудра й мила,

          Ти читати всіх навчила.

           Кожна буква букваря —

           Це промінчик ліхтаря.

           Книжечка дитячих літ

           Нас виводила у світ.

 

    14. Букви старанно вивчали,

          Знаєм їх від А до Я,

          І сторіночку останню

          Прочитали з Букваря.

 

    15. Рідний наш Букварику, ми тебе любили.

Ми з тобою весело й радісно дружили!

Та прийшла пора прощатись,

час з тобою розлучатись.

 

    16. Віднині будеш серед книг

          на місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

бо нас усіх навчив читати!

 

     17. Спасибі тобі за добру науку,

 за паличку першу, за першу букву…

 За перше слово, за першу казку,

 За першої вчительки щиру ласку.

      Ми пам'ятатимем довгії роки

      мудрі й повчальні твої уроки.

 

В2: Любі дітки! За вашу старанність у навчанні наш Букварик підготував вам ось такі медальки. Ми всі щиро вітаємо вас з успішним вивченням Букваря!

 

( діткам вручаються медальки, звучить музика)

 

Букварик: Любі дівчатка мої і хлоп'ята,

                   Дякую вам за чудове свято!

         Хай підростає ваш перший клас,

         а я залишаю вас.

Разом: Прощавай, Букварику,

            в школі перший друже!

             Ми тобі, Букварику,

             дякуємо дуже!

 

(Букварик виходить)

 

18. Перший раз у перший клас –

    Рік тому зустрів він нас.

    Потім підем в клас наступний,

    Вітер хай нам дме попутний.

 

19. І ця ж дошка, крейда, карти

    Разом з нами перейшли.

    Тільки вищі стали парти –

     Разом з нами підросли.

 

20. Рік швидко пролетів,

     ми підросли і помужніли.

     Тепер вже знаємо багато

     та гарно вміємо читати.

 

21. Один одного ми любим,

    Станем всі за одного.

    Вчитись в другім класі будем,

    Всі ми хочемо цього.

 

22. Ну, а вчителька як буде?

    Що, покине усіх нас?

    Ні, вона разом із нами

    Перейде у другий клас.

 

23. Ми всі вчимося залюбки,

    гартуємось, міцніємо,

     читаєм з захватом книжки

     і про майбутнє мріємо.

 24.  Вчення, наче сонце ясне,

      Світлий промінець несе.

      І життя стає прекрасне,

      Як людина знає все.

 

25.  Життя відкриє ще для нас

      Багато доброго, нового –

      Як перша сходинка до нього

      Для всіх нас був цей перший клас.

 

26.  Все починається в житті з малого:

       З зернини - хліб, з промінчика – зоря.

А люди всі свою дорогу

Починають з Букваря.     

 

В1: Але ми вдячні не лише Букварику. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня поруч з нами були батьки. Вони допомагали нам вчитись.

 

В2: Щиро дякую вам, дорогі мами, тата, бабусі, за розуміння і підтримку. Без вашої допомоги ми не досягли б таких хороших результатів.

 

Пісня «Родина»

                                        1. Найбільше щастя для дитини -

                                            Щаслива, дружняя родина!

                                            Коли зі мною мама й тато

                                            Мені від щастя хочеться співати!

 

                                                           Приспів:

                                              Дякую, мамо, дякую, тато,

                                              За вашу любов,

                                              На яку ви багаті!

                                              Дякую щиро вам за добро,

                                              Вашого серця тепло!

 

                                       2. За сонце в небі голубому,

                                           За стежку, що веде додому,

                                           Вклонюся низько, щоб сказати,

                                          Як я люблю вас, мамо й тато!

 

В1: Наше свято закінчується, але шлях до знань тільки розпочався. І сьогоднішнє свято перша сходинка у шкільному житті, яку учні подолали  своєю власною працею.

 

В2: Любі мої дітки! Вами підкорена перша вершина  знань. Ця вершина дозволить вам піти новими стежками. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим. Сподіваюся, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у ваших серцях назавжди!

 

 

                                         Пісня «Веселка»

 

1. Краплю дощика берем,

    Трішки сонця додаєм,

    Світанкової роси,

    Жменьку радості для всіх.

 

              Приспів:

Подивись на небо -

Кольори ясні,

Сумувать не треба –

Просто посміхнись!

Подивись на небо -

Сонце золоте,

Сумувать не треба –

Все на краще йде!

 

2. Слово лагідне скажи,

    Теплий погляд залиши,

    І добрішим стане світ

    Й наша пісня задзвенить!