Сценарій етно вечірки "Вечорниці у світлиці"

Вечорниці у світлиці

 

Звучить пісня «Вечорниці»

 

Хлопець 1.Українські вечорниці

Починаєм перший раз

Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас!

 

Дівчина 1. Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса    

Наша пісня пречудова        

Хай ніколи не згаса!

 

Хлопець 2.В край до нас прийшла зима,

 В полі вже робіт нема.

 Дівкам вдома ж не сидиться,

 Всі спішать на вечорниці.

 

Дівчина 2.Гей, на наших вечорницях,

Хто сумний, розвеселиться,

Співи, танці, небилиці

Гарні будуть вечорниці!

 

 

 Сільська хата.

 

 

Дочка: Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною, коли мама мене пустять. А я сьогодні вже такою хорошою була: і курей нагодувала, і їсти наварила, ще й у хаті прибралась.

(Заходить мати).

Мати: Галю! А куди це ти вирядилася?

Дочка: Матінко-голубонько, ну пустіть мене до дівчат. Вони ж сьогодні всі на вечорниці збираються. Я ж цілий рік чекала цього дня. Ви ж обіцяли, мамо!

Мати: Ну, я то що? Я пустила б, та батько наш…

Дочка. (перебиваючи): Ну хіба ж він не найбільше мене любить?! То ви пускаєте, мамо?

(Заходить батько).

 

Батько: Жінко! Щось худоба мало хліва не рознесла, ледве встиг впоратися з нею. А чого це наша Галя наче писанка вирядилася?

Дочка (підлесливо): Таточку, а ви знаєте, який сьогодні день?

Батько: А чому ж не знаю – хороший! Правда, змерз трохи!

Дочка: От ви змерзли, а я ще й на вулиці не була. Я і в хаті прибрала, і їсти наварила, і чоботи ваші…

Батько: І куди це ти хилиш?Батька не проведеш! Кажи вже, що там задумала.

Дочка: Таточку, пустіть вечорниці справляти!

Батько: Тож ти ще мала!

Галя: Як до роботи – то не мала, а як погуляти – то мала!

Батько: Як на вулицю, то швидка, як віник!

Дочка: Мамо! Тату! Пустіть на вулицю!

Мати: Доню, а може, подружок до нас запросиш?

Батько: Нехай, нехай! То й нехай!

(Вибігає з хати)

 

Мати .Так чого ж ти стоїш, нещастя моє? Підмети хату, а я ще мак витру до пампушок

Батько. Мабуть, переодягнуся. Не личить статечному господарю так приймати гостей.

Мати.А певно, що не личить. Переодягнися, але спочатку хату підмети

Батько. Добрі господині вже давно приготувались.

Мати.  Що там воркочеш? Замітай хату.

Батько. Сама нарядилася...

Мати. Не бурчи.

Батько. Не бурчи, не бурчи.

Мати. Ти куди сміття виносиш?

Батько. Надвір.

Мати.Та хто ж з хати на ніч сміття виносить. У піч кинь, щоб згоріло. Ой, нещастя ти моє. Іди вдягайся. А пиріжки які гарні вдалися

Батько. Одарко...

Мати. Чого?

Батько. (просить) - Іди пов’яжи мені пояс, (пов’язує і задоволено дивиться на господаря). А мій милий гарно вбрався. Гарно зачесався. Штани білі, жупан білий, усім сподобався. Ой, хтось до хати йде. Чи не дівчата?

(Заходять куми)

 

Кума 1 .Добрий вечір, кумонько!Гостей чекаєш?Чули ми,  що дівчата до вашої хати на вечорниці зібрались?

Господиня .Та  попросилися! Нехай зберуться поспівають,потанцюють! І я заодно молодість згадаю! 

 

Кума2 .Та чи не зарано їм ще по вечорницях бігати?

Кума3. А ти себе згадай в такі роки.
Кума4. Тьху… Тож не вечорниці будуть, а суцільне сороміцтво !
Господиня. І звідки ж така мудра думка  у твою  голову влізла. Га..!? Чи не через вухо!?

Кума 1. А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!
Господиня. То якщо ти така розумна ,візьми і залишись на вечорниці, і навчи їх!
Кума 2. А ми й залишимось, і навчимо. Подумаєш!
Господиня. Ааа.. так вам теж хочеться  молодість згадати! Так би прямо і казали, а то кругами ходите.
Кума 1.Ой як кортить кумонько!Як кортить1

Господиня.Господи,господи.Як подумаєш  як ми колись дівували,зачуєш де-небуть вечорниці,аж тини тріщать…А тепер.Чекають доки ніч настане.Ні,що не кажи,кума,а світ змінився.А хлопці,які ж вони тепер! Тьху на їх хист!А колись були ,як соколи! Ой,вже скоро треті півні заспівають,а вечорниці ще й не починались!

 

Стук у двері. Заходять дівчата,  одягнені в українське вбрання.

 

Дочка: Мамо!Тату!Ось дівчат до нас на вечорниці привела!

Мати: Заходьте , дівчатка, заходьте.Що ж звами вдієш!

Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

Мати: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

Господиня. Та щось вас не густо.

Дівчина.Бо _______________ до тітки Оксани пішли,а __________________ мати не пустила.Казала,як підеш,то візьму батога і битиму, ой битиму!

 

 «Била мене мати» (в сучасній обробці)

 

Дівчина.А пахощі які!Напевно,щось смачне!

 

Дівчина. Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців.

Господиня.  А ви б хотіли, цокотухи, щоб на вас уже тут хлопці чекали, в танок взяли, розвеселили! Гай-гай! Минув той час.

Дівчина. Дівчата, а ми самі почнемо вечорниці, нехай їх завидки беруть. Починаймо пісню.

«А я чорнява»(Made in Ukraine)

 

 

Кума1.Дівчата, тоде ж  ті ваші хлопці? Може, вони не прийдуть ?

Дівчина: Як не прийдуть! Прийдуть обов’язково!

Дівчина: Прийдуть! Куди ж вони подінуться! А ми їх пригощати будемо. Дівчина.Дивіться,дивіться, скільки пиріжків напекли: і з маком, і з сиром, і з квасолею, і з капустою…На будь – який смак

 

За дверима чути стукіт!

Дівчина: Ой, там щось грюкнуло!

Дівчина: То хлопці напевно…Дівчата! Готуймося! Зараз хлопці зайдуть. Будемо їх сажею мастити!

Чути новий гуркіт за дверима. Дівчата вирішують подивитися , що це. Відчиняють двері

 

Дівчина: То ж Тарас! Ах ти , негіднику! Хотів двері підперти, щоб не відчинялися і прив’язати вінки до стріхи!

Дівчина: Невже хотів нам шкоди наробити?

Дівчина: Ну, то зараз покараємо тебе! Вкинемо тебе, приміром, у воду або сажею вимастимо.

Хлопець: та відпустіть мене, дівчата!

 Дівчина: Ні, не відпустимо! Хіба що відгадаєш наші загадки…

-Тато високий, мама широка, син зрячий, невістка сліпа. Що це ?

Хлопець: Небо, земля, день, ніч.

Дівчата: Відгадав!

Дівчина: А цю загадку відгадаєш? Скатертина біла увесь світ закрила. Що це?

Хлопець: Сніг

Дівчата: і цю відгадав!

Дівчина: А ось цю, не відгадаєш. Мати – гладуха, дочка – краснуха, син – кучерявий.

Хлопець: А от і цю відгадаю! Піч, вогонь, дим! Відпустіть мене дівчата!!!

Хлопець жалібно співає « Чи я, тату, не доріс…»

Чи я, тату, не доріс ,

чи я , тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чи не люблять дівчата.

Дівчина: Як же так? Сьогодні свято , ми чекаємо на   хлопців, а ти заважаєш нам вечерю готувати.

Хлопець: Вибачте дівчата! Я більше не шкодитиму, а як відпустите , веселих хлопців повну хату приведу.

Дівчата: А не обманеш? Правда, приведеш?

Хлопець: Чесне слово, приведу.

(Заходять хлопці)
 

 

Хлопець 1. А добрий вечір всім у цій гарній хаті! Будьте здорові усі і багаті! Чи пустите нас до своєї оселі, бо ж ми молоді, хороші й веселі!

Хлопець 2.. Добрий вечір, добрі люди! Хай вам всім здоров’я буде! І здоров’я, і удача, та ще й доля не ледача.

Дівчата. Добрий вечір, хлопці! То ж заходьте в хату.  Просимо сідати.  З чим прийшли до нас, розказати час!

Хлопці : А ми прийшли із жартами, з настроєм веселим. І вас повеселити хочемо. 

Господиня: А хто з вас   смішне нам щось розкаже?

Хлопець.Я можу.

 

            Хлопець . Гумореска «Ясновидиця».
Раз Хома зустрів циганку,

Ткнув у руку п'ятака і сказав:

—Якщо ти справді Ясновидяща така,

Розтлумач мені, будь ласка,

 Що цей сон мій означа:

 Уночі мені приснилось, що купив я «Москвича».

 Подивилася циганка пильним оком на Хому,

 На костюм його благенький і отвітила йому:

 — Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні

 Ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.

 

Хлопець:  А ще ми пісень знаємо. Ану, дівчата, давайте разом заспіваємо!

 

Виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»

 

Дівчина: Бач, які хитрі, вареників їм одразу  подавай!

Дівчина. Ви спершу наші завдання виконайте!

 

 

Гра «Вправний танцюрист».

Дівчина: А зараз ми для вас  ми проведемо гру, дуже популярну на вечорницях.  Називається вона «Вправний танцюрист». Всі стають в коло і передають по колу мітлу, доки грає музика. Як тільки музика зупиняється, той, у кого мітла зупинилася, повинен з нею станцювати.

 

Музика «Вправний танцюрист»

 

 

Хлопець.Бачите,дівчата,які ми вправні?

Дівчина. Та не вихваляйтесь

 

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

 

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

 

Хлопець: У нашому селі дуже  густо хати,

                  Вітер не провіє,

               Сама мати ложки миє,

               Бо дочка не вміє.

 

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

                 Сидить гуска над водою, вирячила очі,

                 Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

                 Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

 

Дівчина.Дівчата,дивіться.Наш  Семен заснув.

Хлопець.Га,що? Я не спав.

Дівчина.Ти що спиш на землі? Чи,може плачеш в тишині?

Хлопець. Та ні.

Дівчина.А двійок не було в ці дні?

Хлопець. Ні.

Дівчина.А про що ти думаєш,дивак?Про що ти думає, Семене?

Хлопець. Щоб одчепились ви від мене.

 

Кума: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо

 

(«Українське попурі» співають гості у залі)

 

Господиня.  Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата. Хочемо!

Кума 1. Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому.

         Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так чобіт за чоботом і до самого порога.

(Дівчата, сміючись, переставляють чоботи до самого порога, поки вітають першу і другу «відданиць», хлопці крадуть з порога перший чобіт.)

 Дівчина. О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт?

Відразу наречений об,явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

Хлопець. Може, ще й взути?

 

Дівчина. Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

 

  Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?

( Дівчата розводять руками )

       Ворожіння 1. Перекидання чобота.

Кума :  Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. А тоді дивляться, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.

 ( Звучить весела музика, дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його,  а потім коментують:)

-  Мій кудись на Київ  показує!

-  А мій – на Тернопіль!

-  А мій, здається, – на Париж!

-  Ну а мій – на Харків! Десь там моя доленька!

-  Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

-  А мій чомусь до хати носком повернувся!

Кума 1:  То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ще ж молоденька!

Ворожіння 3.  Ім'я судженого.

Кума 3.: Я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще дізнатися й ім'я свого судженого! Чи не так?

 Дівчата (разом): Так! Звичайно!

Кума 3: Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: „ Дядьку, дядьку, як вас звуть?" Він називав своє ім'я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо – а подзвонимо знайомим і їх запитаємо.

 

Дівчина 1: Мого судженого Василем зватимуть!

Дівчина 2: А мого – Миколою!

Дівчина 3: А мого – Петром!

Дівчина 4: А мого – Андрієм!

Дівчина 5: А мого – Пантелеймоном!

Кума 4. Ой,дівчатонька,гарно ми поворожили.А тепер час і потанцювати.

 

(танець «Карапет»)       

 

Хлопці.  Ой, як хороше потанцювали! А ще ми  любимо  жартувати.

Хлопець. От так диво – дивина:

                 Виріс ріг у кабана,

                 Льоха вбралася у пір’я,

                 Пси порили все подвір’я.

 

Хлопець.А лаписько в курнику

                 Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

                Лізуть горобці на квочку,

                Щоб сховатись в холодочку.

Хлопець. А ягнята, мов коти,

                 Геть обсіли всі плоти.

                 Віл на яворі пасеться,

                 Кіт у кошику несеться.

Хлопець. А індики на воді

                Плавають, мов лебеді.

                   А тепер скажіть мені –

                  Де тут правда, а де ні?

Всі . Та тут все переплуталось!

 

Дівчина.А тепер,хлопці,покажіть нам,які ви актори.

 

СЦЕНКА «НЕ МОЇ НОГИ!»

(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)

Серед лісу, серед гаю у неділешній обід

Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.

Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.

- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. –

Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.

 

 

Сценка «Ялинка»

 

Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрігся в саночки
і поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
а на мене зайчик — плит!
Став ялинку віднімати.

Я — сюди, а він — туди...
"Не віддам,— кричить,— нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

 

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
порубаєте ліси —
ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
і ведмеді, і лисиці,
і ворони, і граки,
і розбійниці-синиці".

Страшно стало...
"Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости,—
я не буду більш ніколи!"

Низько, низько я зігнувсь,
і ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
і подав сіреньку лапку.

 

 Хлопець 7. Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

Господиня.Е ні хлопці.Просто так їсте не будете.Ось вам квасоля в ситі.Ви її переберіть.А дівчата вареників тим  часом  наліплять.

( Пісня «Вареники»)

Дівчата пригощають варениками гостей у залі.

          
Господиня. Милі гості, просим сісти,
Дівчина1. Вареники будем їсти.
Дівчина 2. Вареники непогані,
Дівчина 3. Вареники у сметані.
Дівчина 4. Вас чекають у макітрі.
Дівчина 5. Вареники дуже ситні.
Дівчина 6. Білобокі, круглолиці.
Дівчина 7.З української пшениці.
Дівчина 8. Їжте, їжте, просим щиро.
Дівчина 1. Вареники наші з сиром.
Дівчина 2. Вареники непогані.

Дівчина 3.Вареники у сметані.
 Господиня. Дівчата, почастуйте хлопців.

 

Дівчина 1  Ой подружечки милі, та вже ніч надворі. Мама лаяти будуть.

Дівчина 2 - І справді засиділися ми з вами. Час додому. Уже скоро зоря зійде ранкова. Пора прощатися, (дякують господині й господарю)

Господар - А ви хлопці глядіть, дівчат додому доведіть.

 

Хлопець . Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

 Дівчина . Ми гуляли, веселились,
                    Усім весело було.
                    Вечорниці завершились
                    І здається все пройшло.

 Хлопець .  Ні, так  просто не проходить,
                      В серці струночка бринить.
                      Про шкільні ці вечорниці
                      Спомин в серці буде жить.

 Господиня. Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

( танець )