5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Сценарій фольк-свята "Від зірниці до зірниці хай лунають вечорниці!"

Про матеріал
Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше. Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. З усіх празникових вечорниць особливо важливими для молоді були вечорниці на Катерини і Андрія (7 і 13 грудня). Вони супроводжувалися різноманітними обрядами і ворожіннями про майбутню долю, переважно про одруження.
Перегляд файлу

 

Запорізький загальноосвітній

навчально-виховний комплекс №108

 

 

 

 

Сценарій  фольк-свята

 

«Від зірниці до зірниці

хай лунають вечорниці!»

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій розробила:  Істоміна О.А.

завідувач бібліотеки ЗЗНВК № 108

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019р.


Сценарій фольк-свята “Від зірниці до зірниці хай лунають вечорниці!”

Мета: відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу;

            розвивати усне мовлення, творчі здібності дітей;

            формувати почуття національної гідності, відчуття краси рідної мови;    

            викликати у дітей бажання робити добре й мудре;

 виховувати почуття любові до рідного краю, бажання відроджувати й  оберігати народні звичаї.

Голос за лаштунками:  (звучить мелодія, звуки води )

Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить говорить Україна.

Послухай, як трава росте, напоєна дощами,

І як веде розмову степ з тобою колосками.

Послухай, як вода шумить – Південний Буг до моря лине, -

З тобою всюди, кожну мить  говорить Україна.

                       ( лине музика )                                        

Дівчина:  Моя Україно, кохана землиця,

                  Вродлива і юна, як чиста весна.

Хлопець: Дай людям напитись з живої криниці,

                  Щоб ніжно дзвеніла у серці струна!

Хлопець: Моя Україно! Сади забуяли,

                  В озерах пливуть голубі небеса.

Дівчина:  Печаль і тривога у серці зів'яли,

                  Квітує навколо чарівна краса.

Дівчина:  Моя Україно, розлогі смереки,

                  Озерні гаї і безкраї степи.

Хлопець: В тобі передзвін обізвався далекий,

                  Озвалось відлуння старої доби.

Хлопець:  Моя Україно, рожевий серпанок,

                   Напоєне збіжжя солодких полів.

Дівчина:   В барвистій росі прокидається ранок

                   І віє над світом замріяний спів.

Хлопець    Україно! Мій коханий краю

                    Мати наша рідна і свята

                    Небо чисте над тобою маю

                    Медом нива диха золота

Дівчина    Ми з тобою завжди Україно

                   Ми з тобою разом повсякчас

                   Поки б’ється в грудях серце вірне

                   І до поки в душах жар не згас.

ПІСНЯ “Це край – де я родилась і живу”

Ведуча Доброго дня, шановні учні, вчителі і вельмишановні гості нашого свята. Сьогодні ми хочемо звернути Вашу увагу на любов  українського народу до своєї землі, своєї культури, звичаїв та обрядів. І сьогоднішню зустріч  ми присвячуємо святу дівочої долі, у народі "Свято Катерини".

Ведучий  Шановні гості, любі друзі!

                 Усіх Вас хочем привітати

                 У нас, на наших вечорницях,

                 На нашім святі, в нашій хаті!

                 Хай мяко стелиться стежина

                 Від Вас до нашого подвіря,

                 Хай сніг не занесе дорогу

                 Від Вас до нашого порогу.

Ведуча    Просим всіх на наше свято!

                 Привелике, прибагате!

                 Від зірниці до зірниці

                 Хай лунають вечорниці!

(Звучить музика виходять господарі)

СЦЕНКА Господар та господиня”

Господар Щось добреньке з’їсти хочу,

                    Тільки що – не знаю сам.

Господиня         Голови б ти не морочив,

                             Що зварила – те й подам.

Господар  Вареники, борщ і каша,

                    В животі від них урчить.

Господиня            Вередливий став ти, діду.

                               Що тобі іще зварить?

Господар Знаю, бабо, ти не сердься,

                    Я, мабуть би, з’їв оце…

                    Коровай із борошенця,

                    А туди б ще вбить яйце.

Господиня           Отже, клятий!

                              Хоч бери, тікай із хати!

                              Будь по-твоєму, спечу.

(Господарка виходить із хати. Господар говорить їй у слід.)

Господар Ти готуй, стара, швиденько,

                     Повечеряєм гарненько.

(До зали)  Баба в мене – молодець!

                     Але гріх самому їсти

                     Цей рум’яненький хлібець

(Входить Господарка, сідає біля Господаря.)

Господар Пам’ятаєш, моя люба,

                    Як були ми молоді,

                    Напечем, бувало, хліба -

                    Повна хата молоді.

Господиня  Танці, співи, сміх до ночі

                               Вечорниці…А тепер?...

(Чується спів дівчат)

ПІСНЯ В саду гуляла”

В саду гуляла, квіти збирала

В саду гуляла, квіти збирала

Кого любила – причарувала

Причарувала серце і душу

Причарувала серце і душу

Тепер з тобою ходити мушу

Ой ти дівчина, гарна та пишна

Ой ти дівчина, гарна та пишна

Чом ти до мене гулять не вийшла?

Я виходила – тебе не було

Я виходила – тебе не було

Я постояла та й повернулась

Маруся Добрий вечір, тітко Катерино! А де ваші ключі?

Господиня На горищі у вівсі, щоб ви заміж повиходили усі.

Оленка Спасибі, тітко Катерино! Дозвольте до вашої хати зайти

Господиня Заходьте, дівчата, милості просимо!Сідайте, вишиванку доставайте та гарну пісню заспівайте!

Одарка А що, заспіваємо! (Дівчата сідають на лаву, дістають вишиванку і співають українську народну пісню «Цвіте терен»)

Господиня Як гарно ви співали… Без пісні, як і без любові, нема життя. Українці — співучий народ. Кажуть, де три українці — там цілий хор.

Господар Українська пісня — рай, хоч ти слухай, хоч співай. У вас дівочі справи, а я піду господарювати. (Виходить)

(Стукіт в двері заходить тітка Мотря)

Тітка Мотря (скидаючи свитку й хустку, підходить до куми, вони обіймаються, цілуються).  Доброго вечора, кумонько! З Катериною! Будьте здорові! Бачте, як погода нам підсобляє: і морозець легесенький, та й вітру немає...

Господиня Так, Мотре, так! Бо ж, як на Катерини холодно, буде голодно. Але ж тепер не буде! Якби  ще й нашим дівчатам вдалося ворожіння, аби до кожної доля усміхнулася... Я ж їх так чекаю завжди, моїх голубок, - посходяться й стає світліше в моїй хаті, радісніше!

Дівчина  Гаразд, почекаємо... А ви нам розкажіть, тіточко Мотре, чому на Катерини ворожать?

Тітка Мотря Свята великомучениця Катерина була дочкою якогось грецького царя. Розумна й допитлива, здібна до всякої науки, вона знала чимало мов ще й зцілювала людей.

Господиня А ще Катерина була надзвичайно вродливою, тому серед чоловіків вона не знаходила собі рівних – і через те загордилася!

Тітка Мотря Коли ж підійшов час виходити їй заміж, батьки почали шукати для доньки нареченого, але вона й слухати не хотіла про нього й сказала: Я вийду заміж. Але знайдіть мені такого нареченого, щоб був мені рівня в благородстві, красі, багатстві та розумі; якщо ж у нього буде відсутній хоча б один хист, він невартий мене”. От шукали-шукали батьки жениха для Катерини, але все, було даремно. Аж якось приходить до царського палацу старець і каже дівчині: «Знаю тільки одного юнака, який в усьому кращий за тебе.

     Зовуть його Ісус Христос, Божий син... Запали ці слова Катерині в душу. Стала вона мріяти про небесного жениха й молитися, щоб хоч краєчком ока побачити його. І врешті Ісус з'явився Катерині. Він подарував їй обручку і сказав: З цієї години приймаю тебе в наречені; та не буде в тебе віднині жениха земного”.

Маруся А за що ж вона муки смертні прийняла?

Господиня  Бо, коли схотів одружитися із нею сам імператор, Катерина не зреклася Ісуса, не зрадила його, а ще й привернула у віру православну усіх імператорських помічників і слуг.

Тітка Мотря Тож тепер, на небесах, захищає Катерина усіх дівчат, допомагає їм знайти наречених, охороняє кохання від усього лихого й недоброго...

Господиня Тому й ворожать на Катерини, бо доля в цей день прихильніша.

(Знадвору чується півняче «ку-ку-рі-ку!»)

Дівчата (разом) Перші півні! Тітко Мотре, тітко Катерино! Давайте кашу!

Господиня Ой та каша, розгониха наша... Хай вже буде гречка, аби не суперечка.

(Загортає горщика з кашею в новий вишитий рушник, віддає Марусі. Дівчата йдуть із хати до воріт і голосно по черзі вигукують)

Маруся Доле, доле, моя господине, йди за мій стіл зі мною вечеряти! (співає півень)

Господиня Якщо закукурікав півень – це на гарну долю. Парубок буде статний і багатий

Одарка “Катерино, Доле наша, покрий голівоньку – буде каша!” (гавкає пес)

Господиня Якщо озвався собака – чоловік буде вірний, але сварливий

 

Ганна “Доленько моя, озвися, Доленько щасливая пригорнися! Іди до нас вечеряти!” (у відповідь не почулося нічого)

Ганна (розпачливо) Доля оглухла, не чує мого голосу! Щоб ти зозулі не чула, блуднице моя!

Дівчата (наперебій) Не журися, Ганнусю! Мабуть, твоя доля десь у дорозі затрималася! А моя доля озвалася! І моя!

(Втішивши Ганну, повертаються до хати)

Тітка Мотря То що, дівчатонька, зазвали долю на вечерю?

Оксана Так, тітонько, покликали!

Дарина Увесь час лунав гомін по селу.

Олена Мабуть, почула нас доля.

Господиня А тепер ідіть по-під вікна підслуховувати. Потім розкажете, хто що почув.

Маруся Та ми вже підслуховували, коли до вас ішли.

Ганна Я почула, як дядько в хаті сказав:  Сядь, Миколо, не пустуй!”

Тітка Мотря Е, доню, сидіти тобі, дорогенька, ще рік у дівках.

Оксана А до тієї хати, де я слухала, гості завітали. І господиня сказала:  Заходьте, любі гості, чекаємо на вас.

Господиня То, значить, що до твоєї хати, красуне, повинні свати завітати!

Тітка Мотря Ох, пташенята мої, розщебеталися. А хто з вас унесе дровець до хати?

(Дівчата вибігають із хати)

Господиня  Зараз принесуть дівчата дрова, а ми їх перекладемо на “вдівець-молодець”.

Маруся А що це значить - вдівець-молодець?

Тітка Мотря Треба перекласти оберемок дров, промовляючи на кожну дровину чи вдівець, чи “молодець”. Так і дізнаємося, хто буде чоловіком у кожної з вас.

(Дівчата повертаються з оберемками дров)

Господиня  Складайте свої оберемки. Зараз побачимо, хто з вас яку долю вхопив.

(Дівчата ворожать)

Тітка Мотря  Ох і дівчата! Щебетухи! Чи ж ви зламали сьогодні вдосвіта вишневі гілочки, як я вам наказувала?

Дівчата (наперебій) Зламали! І в воду поставили!

Господиня  Тож на Маланки й побачите: чия гілочка розквітне, та вийде заміж, а чия засохне, не дай Господь, то та дівчина й захворіти може... А щоб не захворіти у вас є ваші обереги — вишиті рушники

ТАНОК з рушниками

Оксана А давайте з чобітками поворожимо.

Тітка Мотря знімайте з лівої ноги чобіток, по черзі ставте чобітки один до одного, чий чобіток крайнім дістанеться столу, та першою вийде заміж.

(У той час, коли дівчата ворожать, у залі збираються гартом парубки і підглядають, перемовляючися. Коли поставили останній чобіток, один парубок вихоплюється з гурту і хапає чобіт. Дівчата зчиняють галас).

Оксана (кидається за ним) Віддай, Степане!

Степан Не віддам!

(Дівчата з хлопцями заходять до хати)

Хлопець  Це все добре— і пісні, і танці, і побрехеньки. Та де вже це вареники? Маруся Та чи ти такий голодний? Вареники та вареники? Як той Стецько. Що все їв би та їв.

Дівчата А давайте ми вам пісню про вареники заспіваємо.

ПІСНЯ Наші хлопці вареників хочуть

Наші хлопці вареників хочуть

Наші хлопці вареників хочуть

Навари, милая, навари, милая

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

Нарубай, милая, нарубай, милая

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої солоденькі.

Научись, милая, научись, милая

Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая.

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Господар Як же смачно заспівали! Аж їсти захотілося. За хороші пісні, за дотепні жарти, господиня, пригощай всіх варениками!

Господиня  Милі гості, просим сісти, Вареники будем їсти.

                     Вареники непогані, Вареники у сметані.

                     В кожній хаті в Україні Вареники варять нині.

                     Це вареники знаменні, Як їх родичіпельмені!

                     Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні.

                     Білолиці, круглолиці, Із дорідної пшениці,

                     Їжте, їжте, просим щиро, Вареники наші з сиром.

                     Вареники непогані, Вареники у сметані.

Дівчата та хлопці Дякуємо…………….

Господиня Оцей горщик візьміть з собою. Нині такий звичай, що ся лишило добре од вечері, завтра їсти не можна, ані м’ясного, ні масного нічого. Ото заберіть і бідним людям занесіть, одиноким.

Господарі Дякуємо всім, хто завітав до нашої хати.

                    Хай і ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

Щасливої Вам долі!

Виходять ведучі

Ведуча 1 У кожної людини є своя Доля, яка народжується разом з нею і супроводжує її упродовж усього життя. Цієї фатальної сили не можна ні оминути, ні уникнути. Від Долі не втечеш, ні сховаєшся, а свого судженого і конем не об’їдеш – кажуть в народі.

          Жіноча  доля,  що  ж  це  є  насправді  і  як  нелегко  бути  справжньою  жінкою. 

Ведуча 2

Жіноча доля, хто її розкаже?

Жіноча доля, хто її збагне?

Їй на землі моїй чомусь найважче,

Жіноча доля вибрала мене…

Жіноча доля – то рушник взірчастий,

І чорне в ньому, і яскраве вишиття,

Минають роки – та воно не блякне,

Бо в ньому сила й тяга до життя!

Жіноча доля – пісня журавлина,

Висока і дзвінка, але журлива

І гірко плаче, як її почує

Осінній дощ, той що між хмар ночує.

Жіноча доля – це любов,

А жінка в світ приходить для любові!

Любити маму — поки ще мала.

Любити лялю — тільки підросла.

А коли вперше стала на поріг —

Любити небо і м’який моріг,

Дім батьківський і квіти чорноброві,

Бо жінка в світ приходить для любові.

 Хлопці:

  • Дивне створіння – жінка...
  • Одним поглядом в силі викликати велике почуття
  • Одним порухом брови розвіяти його на порох…
  • Її люблять і зневажають, обожнюють і затоптують у бруд.
  • А все ж стають перед нею на коліна…
  • Тому що все високе в людини – від жінки.
  • Жінка дає життя, леліє, зігріває, допомагає зробити перші кроки.
  • Вона порадниця й захисниця.
  • Предмет обожнення та поклоніння, щастя й натхнення
  • Сила жінки звичайно безмежна.
  • Як їх можна не любити, коли вони все знають, усюди встигають: виховати дітей, зберегти тепло родинного вогнища, бути водночас хорошим спеціалістом на роботі і доброю господинею вдома.
  • Вони успішно вирішують усі ці проблеми й залишаються жінками.
  • У кожній квітці своя чарівність. Так само, як у кожній жінці. Треба вміти бачити, уміти дивитись.

Ведуча 2 Щасливі ми, що народилися і живемо на мальовничій землі нашій славній Україні. Багато чого є на землі, чим вона може пишатися. Серед всього цього розмаїття жінки  України – національний скарб. Наші жінки – справжні українки: вродливі, гостинні, працьовиті.

Ведуча 1

Я жінка! І слабка, і сильна.

Я жінка! І весела, і сумна.

Захочу — буду ніжна і покірна.

Захочу — буду вільна, як весна.

Я жінка! І життя, і перемога.

Твій берег, берегиня й оберіг.

Через любов завжди моя дорога,

І інших я не визнаю доріг!

Я жінка! Хто впізнає мою душу,

Тому зорею я до ніг впаду.

Для того море обійду і сушу,

Від серця всі печалі відведу.

Моє ім’я — то код життя земного.

В моєму лоні — Всесвіт розквіта

Про майбуття мої і думи, й тривоги.

Я жінка України.

І тому святa....

Хлопець Ми маємо бути впевненні тому , що в 21 столітті будуть шанувати людину, яка творить красу і передає цю красу нащадкам.

Дівчина Цінуйте гарне, творить красу самі та примножуйте славу України.

Господиня А ми бажаємо вам щастя великого!

Дівчина Долі привітної!

Хлопець Вдачі веселої!

Всі учасники дійства (разом) Щасти вам!

ПІСНЯ А ми бажаєм вам добра

Одна земля, одна надія

І сонечко на всіх одне,

Воно усіх теплом зігріє,

Воно нікого не мине.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісніспівать.

Приспів:  А ми бажаєм вам добра,

                 А ми бажаєм вам тепла,

                 Любові завтра і сьогодні.

                 А ми бажаєм вам добра,

                 Щоб, наче сад, душа цвіла,

                 Щоб зорі падали в долоні.

Коли біда простягне руки,

Прийдуть печалі і жалі,

Згадай крізь терени розлуки,

Що є кохання на землі.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
23 березня
Переглядів
139
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку