Фольклорне дійство у надвечір’я свята Андрія Первозванного

Святково прибрана світлиця. На столі глечики, глиняні миски. Господиня зав'язана хусткою, у червоних коралях.

Господиня (1). Оце, здається, й упоралась. Пора б уже і дівчатам прийти... Як згадаю, як я ще дівувала... О, тоді не так було... Зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать... Зовсім не те тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися! І де це вони забарилися?                          

 (Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата).

Дівчина 1 (1)

 Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

Господиня (2)

Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.

Дівчина 2 (1)

Аби щастя було в хаті, Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,  Аби всі були щасливі.

Господиня (3) Будем з вами добрі, щирі,          

То і будем жити в мирі!

 (Дівчата сідають па лавки). 

 

Дівчина 3 (1) Ох, як смачно пахне!

Господиня (4) Смачно — то смачно, але основ­ної страви — калити — ще нема. А Андріїв вечір не може обійтися без калити. А внесіть-но котрась дров...

(Одна з дівчат виходить, інші співають.

Пісня «Гриць мене, моя мати»)

Входить дівчина з оберемком дров).

Господиня (5). А от і дрова. Заодно і поворожити можна. Ану, починай, ...

Дівчина 4 (з дровами) (1). Ой, мені страшно. Мені страшно їх перекладати.

Дівчина 5 (1) Не бійся, від долі нікуди не втечеш.  

Дівчина 4 (перекладає дрова). Вдівець, молодець, вдівець, молодець...

Господиня (6) От бачиш, доля до тебе милостива. Да­но тобі вийти за молодого парубка...

Дівчина 5 Ой дівчата! А як я щойно ворожила. Коли на дворі темно стало, вийшла я нібито до комори, а сама хутчіш на вулицю. Стала від воріт стовпці рахувати. Рахую собі: «Вдівець, молодець, вдівець....» Раптом чую — хтось іде назустріч. Я заховалась за кущем. Ну, думаю, раз не вдалось поворожити за ко­го заміж вийду, то хоч узнаю, як його буде знати. І тільки-но перехожий порівнявся з кущем, я як вискочу, як заверещу: «Дядьку, як Вас звати?» А дядько з пе­реляку аж присів. Треба було бачити, як він втікав — швидше вітру, і дороги не вибирав.

Дівчиня 6 То тобі знак такий, не бути тобі цього року у парі.

Господиня (7) Годі, дівчата, теревені розводити. Підкиньте дров у піч, швидко замісимо калиту.

Будете місити всі по черзі – від найстаршої до наймолодшої. Тісто має бути солодким, розтачаємо його на тонкий корж, бо рік стоншився, як кажуть у народі.       

(Дівчата місять тісто по черзі).

Господиня (8) Додамо до тіста яєць, меду, маку, аби наша калита смачнішою була. Ось уже піч вогнем нади­халась і напалилась. Час калиту до печі саджати. А щоб гарно випеклась, повторюйте, дівчата, за мною: “Гори, гори ясно, Спечи нам Калиту красну, Щоб ми її кусали І горя не знали!” А ти, ... , окропи дорогу калиті та прикажи, як треба.

Дівчина 7 (кроплячи) Водице, студенице, окропи калиті дорогу до печі від порогу, а від печі до стелі, щоб ми були гарні, веселі.

Дівчина 8 Гарна буде наша калита, круглою наче сонечко, наче віночок.

Господиня (9) Поки вона спечеться, ворожіть, дівчата.

Дівчина 9 Ворожімо на хустках. Кинемо їх в миску і підкинемо її. Чия хустка випаде першою, та найшвидше заміж вийде. (Ворожать)

Дівчина 10. Гайда надвір – у перехожих імена майбутніх чоловіків питати. (Збігають зі сцени. Іде чоловік)

Дівчина 11 Дядьку, дядьку, як вас звати?  

Перехожий 1. Филимон!

Дівчина 11 Цур тобі, яке ім’я! Не хочу, щоб так мого милого звали!

Дівчина 12 (іде і сіє льон, волочить запаскою).     

Сонце до заходу, а коноплі до сходу.

Калитою радію, конопельки сію.

Запаскою волочу, бо заміж вийти хочу.

Дай, доле, знати, з ким життя буду мати.

Оцю запаску я покладу під подушку – і вночі мені присниться майбутній чоловік.

Іде перехожий.

Перехожий 2. Дівчата, позичте борони!

Дівчата (хором). Борона у вівсі.

Перехожий 2. Виходьте заміж усі.

Іде інший перехожий 3.

Дівчата (хором). Дядьку, де ключі?

Перехожий 3. У вівсі, щоб ви посивіли всі! (Дівчата накидаються на нього з кулаками).

Перехожий 3. Ні, ні, у пшениці. Щоб ви усі були молодиці.

Дівчата (хором). Дякуємо.

Дівчина 1 Ворожімо на кілках в огорожі: спочатку треба охопити кілки руками або рушником і лічити парами: як парна кількість, то будемо в парі. (Ворожать)

Дівчина 2 У мене парна – буду в парі.

Дівчина 3 А в мене ні, доведеться чекати ще рік...

Дівчина 4 А ще такого: треба відрахувати тричі по дев'ять кілків в огорожі, за ознаками останнього (високий, короткий, рівний, кривий, з корою чи без неї) можна визначити, яким буде судже­ний: високого чи низького зросту, стрункий, кри­вий чи горбатий. Якщо кілок з корою, то багатий, якщо без неї, то бідний. (Ворожать)

Дівчина 5  В мене високий!

Дівчина 6  В мене низький!

Дівчина 7  В мене бідний!

Дівчина 8  А в мене багатий!

Дівчина 9 Біжімо до ставка – і там ще поворожимо, ким будуть наші чоловіки. Треба зачерпнути води з землею і подивитися, з чим земля (Зачерпують у жменю  воду з землею, і дивляться)

Дівчина 10 В мене зем­ля з соломиною, значить, буде землероб...

Дівчина 11 В мене – тріска — буде майстром...

Дівчина 12 В мене – клаптик тканини — буде ткачем або кравцем

Дівчина 1 В мене – глина, мій суджений буде  гончарем

Дівчина 2 А в мене – копійка: буде банкіром або бізнесменом!

Дівчина 3 А в мене – пір’ячко...

Дівчата (хором) Лежнем буде – з-під перини не вилазитиме!

Дівчина 3 Цур вам і пек. Ходімо в хату – померзли вже... (Біжать до хати)

Дівчина 4 Ворожімо далі. Давайте ваші хустки. Кинемо їх в решето й підкинемо. Чия хустка випаде пер­шою, та дівчина найшвидше заміж вийде. (Ворожіння з хустками).

Дівчина 5 Я чула від своєї бабусі, що можна ворожити на сірниках. Якщо спалені сірники на-хиляються в один бік, то будуть хлопець і дівчина разом, якщо відхиляться — то ні. (ворожать)

Дівчина 6 А ще, я знаю, ворожили так:  виходили на поріг і стукали кописткою, примовляючи: “Туку-туку кописткою, де буду невісткою?” І слухали, у якій стороні загавкає собака, - туди і в невістки піде..

Дівчина 7 А я поворожу на тичці.

Дівчина 8 А як? Навчи мене.

Дівчина 7 А ось так. Постав на долоню палицю чи тичку і дивися, в який бік вона падає, — туди й заміж підеш.

Дівчина 9 Дівчата, а поворожімо взуттям. Чий чобіт першим на поріг стане, та і першою заміж вийде.(Ворожать)

Дівчина 10 А мене бабуся вчила ворожити на насінні конопель. Треба опівночі вийти надвір, тричі обійти хату і розсіяти насіння на снігу, приказуючи: “Андрію, Андрію, Я тобі коноплі сію, Нехай буду знати, З ким буду їх збирати”. Після цього зібрати насіння і порахувати: якщо парна кількість, то доля знайдеться, а коли ні, то треба чекати до наступного Андрія.

Дівчина 11 А я знаю, як дізнатись, якої вдачі буде чоловік. Треба посипати долівку пшеницею, поставити дзеркало і налити в мисочку води. І тоді впустити півня. Якщо він пщеницю клюватиме, то чоловік буде господарем, якщо воду питиме, то чоловік буде пияком, а коли дивитиметься у дзеркало, то чоловік буде гультяєм.

Дівчина 12 А знаєте, що треба зробити, щоб приснився майбутній чоловік? Рано треба підв’язатися паском і цілий день постити. А ввечері, лягаючи спати, зняти пасок і покласти навхрест під подушку, примовляючи: “Живу в лісі на горах, Кладу хрест у головах, З ким вінчатися, З ким заручатися, З тим і за руки держатися”. От він і присниться.

Дівчина 1 А поворожімо зі свічкою. Напишіть на смужках паперу чоловічі імена і поставте на край великої тарілки. Тепер запалимо свічку, поставимо її у горіхову шкаралупу і пустимо на воду. До якої стрічки підпливе свічка, так і називатиметься суджений. 

Дівчина 2 А я знаю ще одне ворожіння із свічками: пустимо їх парами в горіхових шкаралупках на воду в мисках і спостерігатимемо, чи три­маються пари і як горять.

Господиня (10). А тепер скиньте по чобітку, розкрутіть і киньте. Де носик – там і милий. (поки дівчата ворожать, кладе під тарілки мірту, перстень, ключ, ляльку, гривню)

Господиня (11). Ану ж бо, перевертайте миски – дізнаєтесь, ким будуть ваші чоловіки. Якщо мірта – ще посидиш в дівках, лялька – зрадить тебе твій милий, ключі – бути тобі господинею, перстень – скоро буде весілля. Гривня – вийдеш заміж за банкіра. (Ворожать)

Дівчина 3 Є ще одне ворожіння з мисками. Накриємо ними хустку і стрічку. Та, хто хоче ворожити, вихо­дить з хати, а потім заходить і вибирає: якщохустку — то одруження, стрічку — дівування. (Ворожать)

Господиня (12). Пропоную вам ще одне ворожіння: у цій макітрі – зерно, а в зерні – різні каблуч­ки. Треба засунути руку в макітру і витягти жменю зерна. Якщо попадеться мідна каблучка — підеш в бідну сім'ю; срібна — за простого хлопця з хорошої сім'ї; каблучка з камінчиком — за нового українця; золота — за приватного підприємця; своя або та, яку хотілося витягти, — збудеться загадане бажання; саме зерно — без змін. (Ворожать)

Господиня (13) А тепер просто витягніть з макітри жменю зерна і перерахуйте: паргне число —  будете в парі, непарне – доведеться ще почекати. (Ворожать)

 

Господиня виймає калиту.

 

Господиня (14) Дівчатонька, подивіться на нашу калиту, яка вона кругла, запашна, красою й теплом всю оселю звеселила.

(Дівчата передають калиту з рук у руки, пе­рев'язують її червоною стрічкою, співають).

А в тому саду чисто метено,

Ще й хрещатим барвіночком дрібно плетено,

А в тому саду ніхто не бував,

Лиш молодий Андрієчко коня випасав.

Коня випасав, на дудочку грав,

З буйним вітром Андрієчко розмовоньку мав.

За дверима чути гуркіт..

Дівчина 4 Там щось стукнуло.

Дівчина 5 На ні, почулося.

Дівчина вибігає, потім приводить хлопця.

Дівчина 5 Ось, хотів нам двері зав’язати, щоб ми вийти не могли.

Дівчина 6 То ти хотів нам шкоди наробити?

Дівчина 7 Нумо, покараймо його!

Дівчина 8 А як, як? Що йому придумати?

Дівчина 9 Обіллємо його водою!

Хлопець 1 Дівчатонька, змилуйтеся! Я ж тільки пожартувати хотів! Відпустіть, благаю. (Співає).

Чи я, батьку, не доріс,  

Чи я, батьку, переріс,  

Що не рублена хата,

Що не люблять дівчата?

Дівчина 10 Ой і розчулив ти нас. От як відгадаєш наші загадки – відпустимо, а як ні – (разом) – обіллємо! 

Хлопець 1 Добре, загадуйте!

Дівчина 11 Скорчиться в кішку – розтягнеться в доріжку. А чи відгадаєш?

Хлопець 1 Чом би й ні: мотузка!

Дівчина 12 А тепер я загадаю: У лісі росло, в столяра пишалося, у доброго господаря прядивом вкривалося.

Хлопець 1 Що ж це може бути? (розглядається по хаті). А чи не стіл часом?

Дівчина 1 А спробуй-но мою відгадати. Складеш – клин, розкладеш – гриб.

Хлопець 1 Здаюсь! Помилуйте! Не обливайте! Я вам хлопців приведу!

Дівчина 2 Що ж, веди, але швидше!

(Хлопець виходить).

Господиня (15) А ви, дівчатонька, мою загадку відгадайте: “Чого хочеш – не купиш, а що хочеш продати – не продаси”?

Дівчина 3 Такого не буває: як є гроші, то все можна купити!

Господиня (16) Е, ні, дочко, всього не купиш. А відгадка така: молодість і старість. Молодості ніхто ще не купив, тай старості годі позбутися. Тому цінуйте свою молодість, бо вона швидко минає...

(Стукіт у двері).

Хлопець 2. Дівчата, дівчата! До хати пустіть.

Дівчина 4 (до дівчат). О, хлопці вже йдугь. (До хлопців). Гарненько просіть!

Знову стукіт.  

Дівчина 4 Агов? Хто такий?

Хлопець 2 Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати! 

Дівчина 4 Не пустимо до хати, бо вас дуже багато.

Хлопець 2 Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Дівчина 4 А ми візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.                     

Хлопець 2 Бігла курка ряба, перебита нога. Хто, хто перебив? Чотири лозини, п 'ята палка, Виходь до нас, Наталка.

Дівчина 4 Назарко, Назар пішов на базар, Купив порося, воно вирвалося.

Хлопець 2 Дівчатонька, голуб'ятонька, ми не сва­ритися прийшли, а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір.                      

Дівчина 4 Заходьте вже.

Хлопці (разом) Добрий вечір вам, господине й дівчата!

Господиня (17) Добрий вечір! Проходьте, сідайте. А чи обрали ви з-поміж себе старшого, чи устав маєте?

Хлопець 3 Аякже! Оце мене старшим і обрали. Спочатку не хотів, але коли вже довірили мені, то служитиму. Устав наш такий: “Будемо ж гуляти чесно, смирно й тихо, як і слід чесному й поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди й прадіди. Господиню на вечорницях шанувать, як матір, з дівчатами поводитися з повагою”. Оце і є наш устав.

Дівчина 5 (підходить з пиріжком) З'їж, Андрійку, пиріжок, він дуже смачненький. А у ньому в середині мачечок дрібненький.

Андрійко кусає пиріжок і кривиться, бо в сере­дині — клоччя.

Андрійко (хлопець 4) (співає).

Чи ти, дівко, зроду-віку             Нехай тебе лихий знає

Пирогів не їла,                            З цими пирогами.

Що ти свої пироги                     Ти би краще розкидала

Клоччям начинила.                   Їх помежи псами.

Дівчина 6 А нумо і справді пса приведемо. По­кладемо на підлогу кожна свого вареника. Чий варе­ник собака з'їсть першим, та якнайскоріше вийде заміж, коли ж обнюхає і не займе, то ще не скоро. а як забере їство й побіжить в куток — вийде в чу­же село.

(Ворожіння із собакою).

Дівчина  7  О, мій вареник з’їв першим!

Дівчина  8  А мій поніс у куток!

Дівчина  9  А мій не зайняв!

Дівчина 10 А тепер з хустками, з хустками! (усі хустки дівчата складають в одну, зав’язують, перемішують, хлопці не дивлячись витягають по одній і показують усім, дівчина, чию хустку витяг хлопець, встає, а хлопець накидає їй хустку на плечі)

Стукіт у двері. Заходить дід.

Дід Василь. Доброго вечора вам, дівчатонька красні, та хлопці, соколи ясні. Не сидиться мені ста­рому коло баби на печі. Коли вона заснула, я тиш­ком-нишком вибрався з хати і пришкандибав до вас.

Хлопець 5 Розкажіть, діду, як ви на вечорниці ходили.

Дід Василь. Добре, слухайте. Колись давно, ще мій дідусь мені розповідали, що як ідеш на вечор-ниці, то обов'язково якусь нечисту силу зустрінеш. Ото одного разу причесався гарно, вбрався та й іду на вечорниці. Ніч. Темно. На небі ні зіроньки. Чую, щось за мною біжить. Пройшов одну вулицю — біжить, другу — біжить, третю — біжить. Ну, думаю, точно відьма. Зайшов за ріг вулиці, і тільки воно на­близилось до мене, то я кілок в руки та як уперіщив! Воно повернулось і ходу! На ранок повертаюсь із вечорниць, а назустріч батько. «Сину, — каже, — йдемо швидше свиню дорізувати, бо якийсь дурень їй вночі так рило розбив, що вона до вечора не доживе».

Хлопець 6  То ви, діду, нівроку собі були.

Дід. Та чого був, я і зараз нівроку. (Танець діда з дівчатами).

Дівчина 11. Ото парубки були. Не рівня нашим те­перішнім. Їм би зараз лише добре поїсти.

Хлопець 7  Дівчата, ви знову за своє?

Коломийки.

Дівчата.

Ой піду я на Андрія, На Андрія файно, На Андрія будуть хлопці — Іван та Михайло.

Хлопці.

Ой дівчино, дівчинонько, Яка ти, яка ти, За хлопцями зазираєш, Не підметеш хати,

Дівчата.

Ой, Василю, Василечку, Василю, Василю, Я до тебе не говорю, Не натягай шию.

Хлопці.

Ой кувала зозуленька, Та й сіла на дубі. Були б ви, дівчата файні, Як мали б всі зуби.

Дівчата.

    Ой кувала зозуленька В саду на Заріччю, Є у всіх нас файні зуби, Ще і вам позичим.

    Ви, хлоп 'ята гонорові, Файно виводили, Але наше буде зверху, Що б ви не робили.

Господиня (18) Але й гармидер вчинили. Давайте кра­ще хоровод заведемо, такий, який в мої часи водили. (Хоровод).                              

Хлопці. Водим, водим хоровод, хто набрав водиці в рот, тихо, скромно й до лиця вибирає молодця. Дівчина, набравши в рот води, іде  вибирати парубка.                  

Хлопець 1 Мене звати Тарас, хазяйський син. Ба­гатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не пасеться, зате бачить добре. Маю землі — видимо-невидимо. Скільки б не дивився, не придивлявся, не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а комарів — світу білого не видно... (Дівчина відштовхує хлопця).

Дівчина 12 Не хоче тебе, парубче. Ти багатий, а вона хоче роботящого.                            

Хлопець 2 Ганно, а чим я не підхожу? Може, й не такий багатий, зате роботящий. Вже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже їсти люблю. Вибери мене — горя не знатимеш...                                  

Дівчина 1 Не хоче вона такого роботящого. Хоче гарного та розумного. 

Хлопець 3 А моя мама кажуть, що я такий гарний. як місяць, а розумний, як 5 писарів у купі. Ти не дивись, що я такий замурзаний, вмий, причеши, поба­чиш, який я.                                  

(Діпчина від сміху впливає з рота воду).       

Господиня 19 Не втримала ти випробування. Не бу­ти тобі цього року в парі.

Хлопці. Дівчата, а нам поворожите?           

Господиня 20 Але й, хлопці, таке вигадали. Ні, хлопцям цього вечора не гадають. Та для вас ми зараз знайдемо забаву. Прийшов час калиту піднести. Сонце заходить, а калита сходить.

(Хлопці піднімають калиту. Дівчата співають).

Дівчата                                      У небо, калита, у небо. А ти, сонечко, піднімись.

                                                Ти на нас подивись. Ми калиту чіпляємо,

                                                На місяць поглядаємо, Свою долю-радість закликаємо.

Хлопець 4 Дозвольте мені бути паном Калитинським.

Хлопець 5 А мені, господине, дай-но коцюбу, я бу­ду паном Коцюбинським.

Діалог між Калитинським і Коцюбинським.

Калитинський. Добрий вечір, пане Коцюбинсь­кий.

Коцюбинський. Добрий вечір, пане Калитинський.

Калитинський. Куди йдете?

Коцюбинський. Калиту кусати.

Калитинський. А я буду по писку писати.

Коцюбинський. — А я вкушу!

Калитинський. А я впишу!

Коцюбинський. Ти дивись, замок на губу повісив та ще й киває головою, як ведмідь головою! Та ще й носом свище!

(Коцюбинсь­кий сміється, його мажуть квачем із сажею).

Дівчина 2 А тепер я до сонця-калити поїду.

Господиня 21 Тримай коня!

(Вручає коцюбу. Дівчина кладе рогач та коцюбу навхрест і скаче).

Хлопець 6 Молодець, тепер сідлай коня.

Дівчина 2 Дозвольте заїхати до хати.

Хлопець 5 Заїжджай, але що ти в ній робитимеш?

Дівчина 2 Буду калиту кусати.

Калитинський. А я буду писати.

Дівчина 2 А я вкушу!

Калитинський. А я впишу!

Хлопець 1 Покосом, покосом, та у помийницю носом!

(Дівчина сміється, Калитинський обмазує її сажею).

Дівчина 2 Вам смішки, а ви самі попробуйте!

Дівчина 3 А от і спробую! Діду, діду, калиту кусати їду!

Калитинський. Звідки ти?

Дівчина 3 З Колитви.

Калитинський. А чого ти хочеш?

Дівчина 3 Калити.

Калитинський. А не боїшся чорноти?

Дівчина 3 Ні, не боюсь!

Калитинський. Тоді присядь!

Всі. Ага, ага, а присідати не можна!

Хлопець 2 Діду, діду, я на коцюбі їду!

Калитинський. А що везеш?

Хлопець 2 Міх.

Калитинський. А що в міху?

Хлопець 2 Сміх!

Дівчина 4 То засмійся.

Хлопець 2 Нема чого реготати, якщо хочеш калиту кусати.

(Підходить останній хлопець).

Діалог між Калитинським і хлопцем.

Хлопець 3  Пане Калитинський, не дрімайте, я іду калиту кусати.

Калитинський  А будеш нам і слово казати?

Хлопець 3 Буду.

Калитинський  Що у світі найсильніше?

Хлопець 3  Вода.       

Калитинський  А що у світі найпрудкіше?

Хлопець  3 Думка.

Калитинський  Скільки зір у небі?

Хлопець  3 Як у морі піску.

Калитинський  Скільки в морі піску?                

Хлопець  3 Як на землі трави.                  

Калитинський  Скільки на землі трави?             

Хлопець  3 Як проміння у сонця.               

Калитинський  Скільки проміння у сонця?

Хлопець  3 Як у людини думок.

Калитинський знімає калиту:

Калитинський Калитники, житники, славно дбайте, сонце красне – калиту прославляйте!  (Дівчата роздають по шматочку іншим дівчатам, а з хлопців за калиту бе­руть гроші).

Хлопці та дівчата.

Ой, Калита, Калита, Із чого вилита?

Ой, я з жита вилита Та й сонцем налита.

Для прекрасного цвіту По білому світу,

Щоб ви мене смакували І горя не знали.

Хлопець 4

Калита, Калита

Солодка була.

Дівчина 5

А ми її з їли.

Аж до сонця підлетіли.

Господиня 22 А зараз розваги для хлопців.

1 розвага. З'їсти вареники в сметані, не торкаю­чись до них ні виделкою, ні руками.

2 розвага. Перенести горіхи ротом з одного кутка кімна­ти в інший якомога швидше.

3 розвага. Перенести бублики ротом з тарілки на тарілку. Грають по два учасники з кожної команди.

Вихід циганки (цигана) з папугою, який віщує долю

Папуга витягає папірці з “долею”

Ви виграєте в “Лото-забава” (не забудьте купити лотерейний білет)

Вам призначить побачення Брітні Спірс

Вас запросять виступити у “Танцях із зірками-8”

До вас у гості завітає  Вакарчук.

Ви отримаєте спадок від цьоці з Америки

Вас запросять взяти участь у польоті на Місяць

Вас учителі не будуть питати на уроках до кінця семестру

Ви всі контрольні до кінця семестру напишете на “10”

Ви виграєте подорож удвох до Єгипту

Вам вдасться купити найновішу модель ... за півціни.

Ви станете 5-мільйонним покупцем у магазині “Ашан” і отримаєте 10 кг бананів.

Найближчим часом Вам зроблять пропозицію, від якої Ви не зможете відмовитися.

Ви виграєте “Джек-пот” (невідомо тільки, в якій лотереї)

Вас запросить у “Віденську каву” Олег Винник.

Ви кататиметесь на “чортовому колесі” у парку культури ім. Б.Хмельницького з Андрієм Садовим.

Вас запросять взяти участь у зйомках нового 555-серійного серіалу.

Ви зустрічатимете Новий Рік на Гаваях

Дівчата частують гостей варениками, пампушками.

Господиня 23     От поволі затихають Наші вечорниці

Дівчина 6. Не забудьте ви дороги У наші світлиці.

Дівчина 7 Хай любов і щире слово Душу вам зігріє.

Дівчина  8 Пам’ятайте вечорниці  У ніч на Андрія.

 

“Кину кужіль на полицю”, “Од Києва до Лубен”, “Грицю, Грицю...” , “Гриць мене, моя мати...”,

 “По дорозі жук”,  “Ой на горі два дубки”, “Їхав, їхав козак містом”, “Ішов козак потайком”