СЦЕНАРІЙ "ХОДИТЬ ОСІНЬ ПО ЗЕМЛІ"

Святково прикрашена класна кімната. На дошці плакат    «Ходить Осінь-чарівниця»

 

Діти:

 1. Ходить осінь по садах                              

 Ходить, усміхається

 Ніби в казці швидко так

 Кольори міняються.

 

 2. Мов господарка уміла                 

 Лиш пройшла лісочком

 Ген калина вже дозріла

 Виросли грибочки.

 

 3. Коли із дерев усі листочки злітають          

    Коли вже на південь

 Птахи відлітають,

 Коли небо сіре,

 Холодний дощ ллється, –

 Оця пора року...

 Разом: Осінню зветься.

 

Забігають Зайчик  та Ведмедик.

Зайчик Ой, як гарно навкруги! 

Золоті сади, луги.

Хто їх так розмалював?

Одяг хто подарував?

 

Ведмідь. Уночі, як нам не спиться,                     

Ходить, чув я, чарівниця

Ходить садом, полем, гаєм,

Все у шати одягає.

 

Зайчик.Хто ж красуня ця чарівна?

Чи то фея, чи царівна?

 

Ведмідь. Осінню красуня зветься.

 

Зайчик. Де ж вона, як їй живеться?

 

Ведмідь. До людей помандрувала,

    Бо роботи там чимало.

Біжать за куліси

 

На пеньочку сидить дівчинка

Ведуча.

В нашому садочку дивина,

 Чомусь одна дівчинка сумна,

Чомусь невесела й мовчазна

 І ні з ким не хоче грать вона,

 І ні з ким не хоче говорить,

Може в неї серденько болить?

І чому неначе та роса,

На очах її бринить сльоза?

 

Іринко, Іринко — ти не журись,

Іринко, Іринко  — ти посміхнись,

Іринко, Іринко — іди до нас,

Іринко, Іринко — бо грати час.

 

Іринка. 

Я ніяк не можу зрозуміть,

 Все навкруг чому змінилось вмить?

Чому листя жовкне й опадає,

І чому, чому тепла немає?

І куди пташки, пташки від нас летять,

І чому дощі все крапотять?

 І чому короти стали дні?

І чому похмурі і сумні?

 

Ведуча

То літо минуло і осінь прийшла,

Вона все змінила, як тільки могла,

Іринко, Іринко — ти не журись,

 А з Осінню краще ти подружись

 

. Іринка.

 

       Осінь, Осінь, а яка вона?

         Певно, що плаксива та сумна?

 

          Ведуча.

          Ні, ні! Послухай тільки і подивись.

 

Слайди «Осінь-чарівниця

 

Учень виконує пісню «листочки-порашути» 

 

        Заходить Осінь, кружляє, розсипає листя навколо себе.

 

Осінь.

Чекали, друзі?         

А я собі у лузі

Калину підв'язала

Та яблук назбирала ...

 

У Осені в руках кошик з дарами нового врожаю: яблуками, грушами, виноградом.

 

             Я- Осінь, пора надзвичайно чарівна.

У барвах моїх ліси і поля.

Я тут господиня, я осінь-царівна.

В моїм володінні земля.

Три місяці маю собі на підмогу:

Це вересень, жовтень – трудівники,

Листопад завершує нашу дорогу.

Усіх я представлю  вам залюбки.

 

Осінь. Покличу-но місяці я на розмову –

Зустрітись пора нам прийшла.

Роботу вони всі зробили чудово.

За кожного рада була.

 

Чи знаєте моїх синочків, діти?

-Агов, сини, де забарились?

Чому на свято ви запізнились?

 

Заходить ВЕРЕСЕНЬі. Звучить мелодія.

 

Вересень   (тримає яблука)

Гукали, мамо? Я був далеко,

У вирій проводжав лелеку,

 Був заблукав і притомився,

З дорогий ледве я не  збився.

 

Перший місяць – вересень, я смачний.

 Вам дарую яблука запашні,

 Груші, сливи, дині і виноград –

 То солодка радість для всіх малят

 

Осінь (до дітей).

 Спасибі скажемо моєму сину

 За порятовану пташину

 

Осінь. А тепер кого гукнете, а на ім'я назвете?

Діти (гукають). Жовтень!

(Гарний парубок у вінку із різнобарвного листя з 'являється перед Осінню).

 

Ведуча

. Тихо жовтень вже підходить,

 Все  довкола аж горить.

 І берізка над потоком

 Стала  золотою вмить..

 

Жовтень.

І ось прийшов сьогодні я до вас 

 Я- жовтень, вересня я брат.

 В садах те листя, що було зелене

 Зробив одразу золоте.

 

Осінь  Кого з моїх синів

           Покликати ще варто,

           Щоб знати холод —

           То не жарти...

 

Діти (хором). Листопад!

 

Ведуча

Більше й більше листя

Облітає з кожним днем.

По траві пожовклій

Листопад до нас іде.

 

Листопад

 Я листопадом звуся недарма,

 З дерев останнє листя обриваю.

 Вітер понад лісом співа – гуде –

 Засипайте швидше, зима іде.

Ранками імлистими, вдень, як позолоту,

 Обриваю листя – це моя робота.

 

Жовтень

Похмурий, брате, ти та сірий,

Пташки полинули у вирій.

 Мовчить діброва, мов німа,

 Вже близько матінка-Зима!

 

Заходить баба, дивиться на Осінь.

Баба. Ой лишенько, невже справжня Осінь  завітала до нашого двору? Діду,

а йди сюди мерщій, ти ще такого дива зроду-віку не бачив!               

Дід. А що там за диво, якого я не бачив? Завжди ти щось вигадаєш!           

Баба. А глянь! Бачиш? Жива Осінь завітала!

Дід. А й справді! Справді, зроду-віку такого не бачив! То чого ж ти з порожніми    руками стоїш? Мерщій до хати!

Баба. А що хіба треба? Таке диво! Таке диво!

Дід. Ти що не знаєш, як гостей зустрічати? Хлібом-сіллю, старенька!

(До себе) Бач, як воно  буває, готувалися внуків зустрічати, а тут Осінь  прийшла. Як у казці все...

 

Виходить баба, тримаючи хліб на рушнику.

Баба.     Добридень, Осене чарівна

І місяці-трудівники!

Ти, наче справжня та царівна,

Неначе королівна, ти.

 

  Баба. Я не лінувалась, встигла все зібрати

  І на зиму огірочки наконсервувати,

  Наварила я варення, повидла й компоту,

  Не присіла й на хвилинку, бо мала роботу.

 

   Дід. У коморі борошно з нового врожаю,

   І картоплі, й городини я доволі маю.

 

Осінь. Це мені приємно чути, значить все готово,

До зими підготувались ми усі чудово.

 

Листопад (до Жовтня).

 Що ж, брати мої, нам вже пора.

  Бо чека на нас ще інша дітвора.

До побачення, всі!

Зустрінемось наступного року! (виходять).

 

 Баба. Тож тепер якусь годину можна відпочити

  І з онуками малими трішки відпочити.

 

Заходять онуки.

   Дід. Заходьте, онуки, та поруч ставайте

   І Осінь-царівну ви всі привітайте.

 

Онука 1. А я й не знав, що це можливо.                  

Що Осінь – це людина.

А що, хіба таке буває?

Скажи мені, дідусю,

Що Осінь є – я точно знаю

Та все одно боюся.

 

Онука 2.Красуня Осінь, ти така чарівна,  

   Найкраще платтячко вдягла,

   І я люблю тебе найбільше,

   Бо ти — як фея лісова.

 

Онука 3  

 Яка красива ти,

 Що й не сказати

 Чи можна із тобою поруч стати,

 Торкнутись пальчиком твоїх прикрас?

 Спасибі, Осінь, що прийшла до нас!

 

 (Сідають на місця)

Ведуча.

 В нас на святі знову гості.

 Вони не розлучні з Осінню.

 Це її вірні друзі –

 Осінній дощ та хмаринка.

 

Дощик сиплеться і пада,

 По стежинці дріботить.

 Та з веселою хмаринкою

До нас в гості швидко мчить.

 

Забігають під музику пісні «Осінь золота)

 

Дощик:              

Я осінній дощик

 По полях гуляю,

 Садки поливаю

 Подружок хмаринок

 У танок збираю.

 

Хмаринка                    

Не треба ображатися на нас.

 У лісі ми загрались з листям клена

І геть забули, що ждуть  на святі нас.

Тож вибачте усі.

Пробачте нас..

 

Дощик.

Нам чарівна Осінь наказала,

 Щоб ми розважили всіх вас..

 Ми дуже любимо і танці, й сміх.

 

Хмаринка

 То ж затанцюємо. Розвеселимо усіх.

 

Ведуча                                 Слайд про дощ

Ось і крапельки, краплинки

 Пострибали по стежинкам.

 Хмарочки збираються,

 Дощик починається

 

Дощик капає сильніше,

Аж ногами тупотить.

А красивая хмаринка

Підхопила танок  вмить.

Танцюють під музику  пісні «Дощик»

 

Осінь.

Досить! Досить! Розвеселили всіх нас. Біжіть  мерщій далі. Можливо на вас ще хтось чекає?

Вибігають.

 

Ведуча

В парках і садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольоровий.

 

 Слайди «Осіння пора»

 

Осінь: Тому й у вас на святі багато мого листячка.  А ось і вам я подарую листочки (до дівчаток) і станеться велике диво!

 

-Листочки золоті тримайте,

Й у таночку з ними покружляйте

 

-  Чи це не диво? Справжнісінькі листочки!

 

Ведуча.

Осінь здивувать схотіла.

Землю листям застелила.

Тільки вітер налетів,

Гратись з листям захотів.

Осінь ті литки лічила,

Під деревами спочила.

 

Осінь сідає під деревцем перепочити.

 

 Листочок з берізки. 

Осене-красуня!

Я — твоя дитинка,

Матінко-природа!

Я — твоя частинка.

 

Листочок з клена.

Покружляємо разом

 в осінньому колі,

Повстеляємо разом

 всі доріжки в полі.

 

Листочок тополі.)

З вітерцем у танці

буду я кружляти,

І рідненьку землю

буду зігрівати

 

Листок     

І летять листочки

З гілки на доріжки.

По листячку ходять

Дитячії ніжки.

 

„Танець з листочками”

 

Осінь:

  Ви так гарно танцювали!

 

Осінь. А тепер подивіться, любі малята,

            Я вам зробила дарунки до свята.

 

Кричить:

Заходьте, друзі мої!

Несіть усім дітям гостинці свої.

 

 Заходить Урожай.

 

Урожай.                 

Низький уклін тобі, моя земля.

 І Вам, близькі мої односельчани.

 Уклін і шана золотим рукам,

 Що на зорі у полі працюють рано!

Ось і я- золотий Урожай.

Прийшов з поля я всіх привітати.

Ціле літо я ріс у полях,

З кожним днем набираючись сили.

Дуже дякую працьовитим рукам,

Що мене ось такого зростили.

 

Заходять лісові мешканці. Несуть осінні дари.

Зайчик.

Я ласунчик, не пустунчик,            

В хатці все лаштую,

Качани та моркву

До зими готую.

Ось приніс вам вітаміни,

Щоб у вас зубки не боліли.

 

Білочка.                           

Я горішків лісових

На всю зиму назбирала,

їх на свято принесла,

Щоб ви всі поласували,

І красуні осені — спасибі сказали.

 

Ведмідь.                           

 Мед пахучий і корисний,

Я приніс до вас на свято.

Щоб були ви всі здорові

І щасливі, і завзяті.

 

Їжачок              

Я по лісу довго йшов

І торбиночку знайшов.

І приніс я Вам на спинці

Неабиякі гостинці;

Стиглі яблука рум´яні,

Соковиті та духмяні.

 

Осінь до дітей:

 Осінні дари тримайте

 І всіх друзів пригощайте.

 

 

Ведуча.. Дякуємо вам, звірята, за чудові подарунки. А ми вам  подаруємо танок у колі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.