Інсценізація української народної казки на сучасний лад. Цей матеріал можуть використати вчителі початкових класів.
«Вовк та семеро Козенят на новий лад»
Дія1
Слова автора:
Жила-була собі на полонині,
в хатинці, де ростуть ялинки в ряд
Одна весела, гомінка родина:
Коза-матуся й купа Козенят.
Завжди у мами справ було чимало.
І Козенята їй допомагали,
старався кожен, хто як міг!
( Козенята прокидаються)
Коза: Як добре нам і весело живеться,
Зростає у любові дітвора,(гладить одного по голівці)
Навчаються у школі, як ведеться! (гордо)
Козенята: А скоро в нас канікули, ура!
Коза: Та більше діла, досить розмовляти,
Роботи купа, часу не тягніть!
То ж ви мерщій у хаті приберіть!
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка!
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку знайду.
А ви, мої хороші, пам’ятайте:
дверей нікому ви не відчиняйте!
Не можна! Щоб не трапилось біди!
На всі замки ретельно зачиняйтесь…
Бо всі вони «китайські», як завжди!
Віддаю ключі вам, тримайте.
Та Вовка сірого в дім не впускайте!
Ви удома сидіть дуже тихо!
Як почує вас Вовк - буде лихо!
Козеня :Добре, добре , люба матусю!
Йди собі,а за нас не хвилюйся!
(Коза виходить із хати, найстарше Козеня зачиняє двері.
Козенята змінюють характер, починають бавитися, байдикувати, радіючи самостійності.)
Тр 5.Рок-н-ролл неслухняних козенят.
Тр 6. Розмова Козенят
Козеня 7: Залишилися ми вдома.
Ти- найперше, а я –сьоме.
УСІ:МЕЕЕЕ!
Козеня 2:Не боїмося ми нікого!
Навіть, навіть Вовка злого!
УСІ:МЕЕЕЕ!
Козеня 3:Хай підійде до порогу!
Буде згадувати довго!
УСІ: МЕЕЕ!
Козеня 4:А ми – бац - його ногами!
А ми – бац - його рогами!
УСІ : МЕЕЕ!
Козеня 5 : Не боїмося ми нікого!
Переможем Вовка злого!
УСІ: МЕЕЕ!
Козеня 6: Ми - бабах - його ногами!
Ми - бабах - його рогами!
УСІ: МЕЕЕ!
Козеня 1: Ми - хоробрі козенята!
Ми-веселі козенята!
УСІ: МЕЕЕ!
(Вовк наближається, йому нудно – раптом чує пісню Козенят)
Вовк: Пісня чується….
Голоси…один….чотири…
П’ять, шість, сім!
Так пищать, що чути всім! (ТЯГНЕ НОСОМ)
Козенята це маленькі.
Ще дурненькі та смачненькі!( ПОТИРАЄ СЕБЕ ПО ЖИВОТІ)
Тр 8.
(Сірий Вовк заглядає у вікно і говорить):
- Хто ж це там такий гарненький, смаковитий, солоденький,
(Ковтає слину)Ой, ну просто щелепи звело!
(Замріяно) От якби мені до хати на годинку завітати,
Знаю, диво б статися могло.
Чебуреки й буженина, пиріжки і солонина,
Шашличок свіже-е-енький на мангал…
Я б довів усе до діла…
Я в цих справах- професіонал!
Треба щоб вони відкрили.
Тр 9.
(Витягає хустку, зав’язує на голові, стукає в двері,відкахикується
і починає співати козлиним голосом):
- Ну-мо, хутко відчиняйте,
- мамку рідную впускайте!
(Козенята підбігають до дверей, та найстарший усіх зупиняє і прислухається.)
Вовк нетерпляче: Я замерзла, хочеться води!
Козеня 1:
- Й зовсім ти не наша мама,
- І співаєш ти погано,
- Йди собі подалі від біди!
Вовк стукає в двері кулаками роздратовано:
Все одно зайду, як схочу,
тут сидітиму до ночі!!!
Гірше буде, краще відчини!
Козеня 2:
Йди собі, лихий Вовчисько,
бо не впустимо, хоч трісни.
Тр. 10
(Козенята висипають Вовку відро сміття на голову).
- Ну нічого, зачекай, я тобі згадаю, знай!
Будеш плакать, та дарма,
Бо жалю в мені нема!
Вовк відходить і співає пісню
Тр 11. Пісня Вовка
Тр. 12 Став біля ялинки, задумався:
- От морока, ці козли розумніші, ніж були.
Та здаватися негоже.
Тут - рішучість допоможе!
Як же бути, що робить,
як мені їх обдурить?
О! Щоби я в хату зміг зайти
До Лисиці прийдеться іти…
В неї – мудра голова,
знайде вмить такі слова!
(Йде за кулісу)
Дія 2.
Тр13. Салон краси Хата Лисиці
Клініка пластичної хірургії «Дика краса».
Дзеркало, крісло, клієнтка. Лисиця наносить крем.
Пісня Лисиці: Тр. 14
Тр 15.Лейтмотив Вовка
Вовк: Добрий день у вашій хаті! Ви усім клієнтам раді?
Лисиця:Що хотів – розказуй, не тягни.
Вовк:Та… Не знаю як сказати, хочу імідж поміняти,
Зняти кеди, шапку і штани…
Лисиця (спантеличено):
- Я не зовсім зрозуміла,
- що ти хочеш, Вовче сірий,
Не приховуй, краще правду розкажи!
Вовк: (невпевнено)
- Хочу сукню, черевички,
- довгі вії і косичку…(видихує)
- Хочу бути в образі Кози!
Лисиця (Посміхнувшись)
Без проблем!.. одне питання:
маєш мані у кармані ?
Як не маєш , то іди .
Вовк: - Все віддам я свіжим м’ясом,
знаю, ти на м,ясо ласа!
Слово честі, все віддам тобі!!!!
Лисиця (по-діловому): Хмм.. кажеш : в образі Кози?
Скільки їх живе в хатині?
Хочу – рівно половину!
Вовк чухає потилицю:
- Половину?Три, чотири, п’ять…
- Ой, як важко рахувать!
Лисиця: Три тобі – чотири – наші,
Вовк: Обдурила ти, як завше!
Лисиця:Треба в школі було вчиться,
- а тепер вже - як годиться:
- Три – тобі, чотири – наші.
Вовк: Ну- мо, Лиско, до роботи,
так козлятини охота!
(Лисиця з помічницями починає чаклувати над Вовком)
Тр 17 (При потребі трек можна скоротити)
Тр.18
Вовк піднімається в образі Кози,(дивиться у дзеркало):
- Ну спасибі, догодила !!
- В тебе, Лиско, руки вмілі!
Лисиця:
- Нагадаю тобі я - половина кіз моя!
Вовк: Можна йти на діло сміло,
головне – прикид нехилий.
Повернуся. Ти чекай!
Лисиця:
Ну іди вже , Вовче, поспішай!
- Й ,справді, м’яса захотілось,
(облизується)
Тр 20
Вовк підходить до хати Козенят і тоненьким голосом співає:
- Ну - мо, дітки відчиніть, рідну матінку впустіть,
Я несу капустяний пиріг, моркву, яблука і квас,
Молочко - усе для вас!
(з-під спідниці виглядає хвіст)
(Старше Козеня дивиться з вікна, підозріло питає:)
- О!Я бачу вовчий хвіст,
- Що ж ти, Вовче, нам приніс?
Чом хвоста не заховав?
Не на тих ти, дурнику, напав!
Усі сміються і дражнять Вовка у вікно.
Тр. 21
Вовк ховає хвоста, відступає і злорадно говорить:
Вовк: Ну, нічого стережись, я тобі згадаю хвіст!
Ображений відходить. Роздратовано зриває з себе одяг Кози.
Вовк : Як же бути? Що робить?
Як мені їх обдурить?
Вовк одягає безрукавку. Стукає.
Козеня : Хто це стукає до нас?
Вовк: Це електрик. Дід Панас.
Козеня: Нам матуся наказала,
щоб дверей не відчиняли.
Козеня: Ми слухняні козенята.
І не будем відчиняти.
Козеня: Ви матусю зачекайте.
Чи пізніше завітайте.
Вовк: Хто б подумав! От невдача!
Ну зажди, м’ясце козяче!
(Вовк відходить. Чухає потилицю.)
Вовк: Здається я придумав! (Бере газовий ключ, стукає знову)
Козеня: Хто це стукає до нас?
Вовк: Відчиніть! Потеличгаз!
Козеня: Що таке? Не може бути!
Знову хочуть обманути!
Вовк: Ой, забувся знову я:
В селі газу ще нема!
Хто б подумав?
Знов невдача. Ну зажди, м’ясце козяче!
Дія 3
Приходить Лисиця.
Лисиця: Справно я тебе чекала…
Ну, скажи:вдалася справа?
(Вовк махає рукою)
Я так і знала!
Не здолати козенят! ( Хитає з осудом головою)
В тебе розуму нема!
Цим займуся я сама!
(Бере кошик, йде до хати. Стукає в двері.)
Козеня: Хто це знов у двері стука?
Вже набридло! Просто мука!
Лисиця: Я- сусідка ваша , Киця!
Принесла я вам морквицю. Няв!
Соковиту і смачну,
І солодку, ось таку! Няв!
Козеня :В Киці голос інший,
В Киці голос ніжний…
Чого не нявкаєш(ПЕРЕДРАЖНЮЄ), замовкла?
ВСІ СМІЮТЬСЯ
Вовк: Хто б подумав! Знов невдача!
Лисиця: Зараз їх перехитрю!
Собі голос «підкую».
(П’є яйце, розспівується тихенько. Стукає знову)
Козеня : Хто це стукає до нас?
Дід Панас? Потеличгаз?
(Всі козенята сміються)
Лисиця: Відчиніть! Вам телеграма!
Козеня: На базарі наша мама!
Козеня:Через двері зачитайте!
Козеня :Або маму зачекайте!
Вовк: Ну й розумні козенята!
Лисиця:Що ж читаю:
Ваша мати на базарі щойно впала.
Дуже ніжки позбивала.
Ще й зламала кінчик рога.
Їй потрібна допомога!
Козеня: Це брехня!
Козеня: А що, як ні?
Страшно, боязко мені!
Козеня: В мами збиті ріг і ноги!
Їй потрібна допомога!
Козеня: Відчиняєм! Треба йти!
Мамі слід допомогти!
Козенята відкривають двері. Вовк і Лисиця вриваються в хату.Козенята перелякано збились до купки.)
Вовк: Упіймались! Ну і ну!
Я усіх вас проковтну!
Козеня : Вовк й Лисиця нас перехитрили!
Навіть голос підробили!
Козеня :Мамо, мамо! Я боюся!
Вовк і Лисиця хапають найменше Козенята і саджають його в мішок. Вовк тішиться . Потирає руки.
Вовк: Кози, кози, козеняточка мої!
Після цього Козенята згуртовуються стають в ряд.
Козеня1: Браття,станемо у ряд, щоби сестричку врятувать!!!
Починають захищатися, Вовка зв’язують.
Рятують найменше Козеня.
Лисиця вибігає з хати і говорить:
Лисиця: Я у шоці, це ж маразм!
Не бояться Кози нас!
В ігри я такі не граю!!!
Тут мене уже немає!!!
Тікає геть. Козенята скручують Вовка. Садять у скриню. Вовк скавучить.
Козенята разом починають співати.
Тр 34 Пісня «Треба нам страхи забути»
Тр 35
В хату заходить Коза, Козенята пригортаються до Кози.
Коза:
(Дивиться на Вовка)
Знову, Вовче, за своє?
В тебе розуму нема,
І казати щось дарма!
Вовче, сірий лиходію,
Ти біди не заподіяв?(Перелічує козенят).
Козенята мої милі,
Чи усі здорові й цілі?
(ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВОВКА)
Якщо скривдив козенят,
Дорогих моїх малят,
Заколю тебе рогами,
Затопчу тебе ногами!
Вовк: Що ти ! Що ти1 Не кричи!
І ногами не топчи!
Он твої всі козенята!
Я хотів лише пограти.
Коза: Треба Вовка покарати,
З лісу нашого прогнати!
Вовк починає плакати, скиглити.
Маленьке Козеня:
- Ні, не треба, дуже прошу, бо насправді – він хороший,
Зовсім-зовсім не страшний, він – самотній, а не злий.
Дядько Вовк, давай дружити! І давай у мирі жити!!!
Вовк витирає сльози, обіймає Козеня!
Ведучий :От як сімка Козенят
Вовка змусили ридати!
Ще такого не чувати!
Вперше бачу таке й чую!
Молодці! Я аплодую!
Казка, друзі, не проста!
Казка вчить нас всіх добра!
Усі разом :Ми бажаєм щиро всім
і дорослим, і малим
Щоби біди і печалі
Вас повсюди обминали,
Миру, злагоди, добра
Всім любові і тепла!
ПІСНЯ