Сценарій класної години з теми «Голод 1932-1933 рр. в Україні"

1.Вступне слово вчителя. Слайд №1.

В історії людства було багато прикладів того, коли держава виступала проти власного народу. Сьогодні ми розповімо вам про те, як 75 років тому держава СРСР оголосила голодну війну своєму народу в особі селянства. Міжнародна комісія з розслідування голоду 1932-1933 рр. в Україні в 1988 році визнала факт штучно створеного голоду.

В наші дні держава Україна і український народ переглядає, аналізує свою історію.

2.Слайд №2.

У 1922 році утворилася величезна держава, яка займала в світі 1/6 частину суші - Союз Радянських Соціалістичних Республік. Територія України увійшла до складу цієї держави як УРСР. На цій карті ви бачите СРСР.

Керівники Радянського Союзу, як держави нового типу, тоталітарної держави, прагнули довести всьому світові переваги і міць цього утворення. А сила будь-якої держави в його промисловому потенціалі. Тому в 1920-30-х роках в Радянському Союзі проходить індустріалізація - масове, гігантське за своїми масштабами будівництво заводів, фабрик і електростанцій.

3.Слайд №3-10.

Кадри про індустріалізацію.

4.Слайд №11.

Жити стало краще, жити стало веселіше ... »

5.Слайди №12-13.

Наздогнати і перегнати ...

Прочитати і пояснити зміст слайдів.

6.Слайди №14-17.

Прочитати і пояснити зміст слайдів.

Заможні, працьовиті селяни не поспішали в колгоспи.

Плакат газет Ізогіза №43

ü Про те, що кулака дізнаватися потрібно на справи його, дивлячись, а не зовнішність.

ü Правильно сказано товаришем Сталіним: кулак перетворився і став іншим: тихим, солодким, майже «святим».

7.Слайди №18-19.

Боротьба з кулаками. Арешти, виселення, конфіскації.

Політика хлібозаготівель. Постійне підвищення норм здачі хліба колгоспами України.

За кілька місяців 1932 року надзвичайні комісії під керівництвом Кагановича, Молотова, Постишева викачали з селян внутрішні фонди - продовольчий, фуражний, посівної.­­­­

Представники місцевої влади організували з селян спеціальні бригади, які викликали селян по одному, вимагали терміново відвезти на станцію мішок зерна. Відпускали тільки після того, як селянин погоджувався. За нездачу зерна позбавляли волі на 10 років. Це була не хлібозаготівля, розбій.

Архівні документи і газети свідчать, що у всіх регіонах України були подвірні обшуки з конфіскацією всіх запасів їжі, заготовлених людьми до нового врожаю. Це було покаранням за нібито куркульський саботаж хлібозаготівель. Фактично це були дії, свідомо спрямовані на фізичне знищення селянства. Смерть косила людей аж до літа 1933 р.

На основі перепису населення, архівних і зарубіжних джерел можна припустити, що в Україні померло від голоду 5,5 - 6 млн. чоловік.

8.Слайди 20-21.

ü Радянська пропаганда демонструвала образ щасливої, ситого життя колгоспників, повної трудового подвигу заради процвітання Батьківщини.

ü А це реальні образи жителів українських сіл в роки голоду.

9.Слайди №22-24.

Про голод в Україні дізнався весь світ.

10.Слайди №25-31.

ü Замовчування фактів голоду.

ü Практика «чорних дощок»

ü Закон про 5 колосків і суди над «перукарями».

ü «Меню» голодуючих

ü випадки канібалізму

ü Заборона ховати померлих

Запустити слайди реквієму

11. Дмитро Павличко «Панахида за померлими з голоду»

І

Відкрійтесь, небеса!

Зійдіть на землю

Всі українські села, прісілкі та хуторі,

Повстаньте всі ті, кому сказали: вмрі!

Засяйте над планетою, невінні душі!

Зійдіть на води й суші,

Збуд пам'яті невгасній собор!

Це двадцять другий рік.

Це тридцять другий рік

Це тридцять третій рік.

Це сорок шостий рік.

Голодомор. Голодомор. Голодомор.

ІІ

благословенну працю

Для щастя и добра -

Хліботворящій люд

На берегах Дніпра.

Це ми, Господи,

Твої плугатірі,

Кричали, сіяли,

Молилися на зорі.

Немов своє дитя,

Ми песто ріллю,

Кохана ми життя,

Вклонялісь мозолі.

Вдіхалі чорнозем,

Вгорталіся в лані,

Чи не знали, что помремо

З наказу сатани.

ІІІ

Ідуть. ідуть людомор

У Червоний Прапор,

Забірають Із коморі

Порох, зніділій на прах,

Вімітають пив зі скрині,

Зерен запашні сліді,

Залішають Україні

Хліб з кропиви й Лобода.

Світ віносять Із халупи,

Що вікамі там горів,

І складають поміж трупів

Недовмерліх матерів.

Ідуть. Ідуть без осмуті,

Борошно везуть, вочу.

І співають, Щоб не чути

З ями стогону й плачу.