Родинне свято "У колі дружньої родини" для учнів початкових класів
У сценарії вміщено вірші, пісні, гуморески, частівки пов'язані із родиною, сім'єю. Слова щирої вдячності всім членам родини. Сценарій свята розрахований для учнів початкових класів.
У колі дружньої родини
Родинне свято
Мета: розширити уявлення учнів про традиційні стосунки в родині; вчити розвивати пізнавальні інтереси сім’ї, наслідувати народні традиції; виховувати повагу до членів родини.
Обладнання: рушники, вишивки, прислів’я та приказки для оформлення зали. Діти у вишитих сорочках.
Хід свята
Учитель.
Усе, що є найкраще у дитини:
Її талант, культура, доброта —
Від тата й мами йде і від родини —
Незаперечна істина свята.
Сім’я, родина — це велике диво,
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям затишно і радісно, й щасливо,
Тепер у нас і завжди так було.
Як тато є й матуся є рідненька,
Там добре дітям, є в них доброта.
В дітей тоді й сорочечка біленька,
І ластівкою мрія заліта.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!
Учитель. Шановні гості, дорогі батьки: мами і тата, бабусі й дідусі, тітоньки і дядечки, добрі друзі, дорогі діти, уся наша шкільна родино! Вітаємо щиро вас усіх на нашому родинному святі. А зібралися ми сьогодні не випадково. Адже жити нам у цьому учнівському колективі ще довгі й довгі роки. А щоб життя було цікавим і захоплюючим, творчим і багатим, усім треба жити у дружбі й мирі, адже тільки у такій співпраці усім буде цікаво, комфортно і затишно. Отже, починаємо наше свято.
- Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.
- І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.
- Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.
- Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!
Діти виконують пісню «Ой, зелене жито, зелене».
Ой зелене жито, зелене
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості мене ждуть.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
- В сім’ї розпочинається життя дитини,
Тому від мами й тата в неї все!
Тож усі звички й правила з родини
Дитя в життя з собою понесе.
- Тому народ не раз попереджає:
Гни деревце ще поки молоде.
Вчи діток, як малі — це кожен добре знає,
Від цього правила не дінешся ніде.
- Дівчата, а давайте «Подоляночку» поводимо!
Усі. Давайте! (Співають.)
- Хлопці, а ходіть з нами потанцюте!
- А ми що, дівчата-подоляночки? У нас свої пісні — хлоп’ячі!
- Ну, і які ж то такі хлоп’ячі пісні, покажіть нам!
- Дуже просто. Ану, давай заспіваємо! ( починають співати «Косарі» дівчатка дивляться.)
«Вийшли в поле косарі»
Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі...
Приспів:
Гей, нуте, косарі,
Бо нерано почали,
Хоч нерано почали,
Так багато утяли!
До обіда покосили,
Гострі коси потупили...
Приспів.
По обіді спочивали,
Гострі коси поклепали...
Приспів.
Увечері холодком
Йшли додому всі рядком...
Приспів.
- Добре, косарі, ваша взяла. Є і у вас свої пісні, хлоп’ячі. Добре у вас виходить.
- Ну, погралися і досить. Тепер посидимо і відпочинемо, та поговоримо про українські народні традиції.
- А що таке традиції?
- Свої традиції у нашого народу є,
Свої пісні і звички, й рідна мова,
Культура й щастя в нас також своє,
Святині й обереги — це чудово!
- Хоч всі ми люди, але різні ми.
В народів різних різні є святині.
А ми от добрими ідемо в світ людьми,
І наша мати то є берегиня.
- Так, берегиня роду на землі
І берегиня всіх традицій, дому.
І вчаться в мами діточки малі,
Щоб мудрими у світі йти потому.
- Бо мати — найрідніша в світі цім,
Вона дала життя усьому роду.
Тож найдорожча в серденьку людськім
Й свята для українського народу.
- Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
- З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!
Виконання пісні «Як у нас на Україні»
Тече річка-невеличка,
Через гори, через гай.
Рано вранці небо кличе,
Вставай сонце - вставай.
Розбуди усе навколо,
Хай почує рідний край.
Пісню гарну, серцю милу,
Добрим людям співай.
Приспів (2):
Як у нас на Україні -
Всі лани квітучі,
Так у нас на Україні -
Люди всі співучі.
Хай же щастя буде в домі
І пісень багато,
Бо без пісні в Україні
Не буває свята.
Тече річка в синє море,
Прокладає собі путь.
І малі струмки прозорі,
Сил мені додають.
По землі вода гуляє,
Напуває рідний край.
Все довкола оживає,
Співай земле, співай.
Приспів.
- Розкажу вам, друзі, я
Що таке моя сім'я
Разом дружно проживаєм
І пісні про це співаєм.
- Люба матінка моя
Як пишаюсь нею я
В неї руки золоті
Серцем кожного зігріє.
- Тато сильний і завзятий
Він - господар в нашій хаті
Все майструє, все ладнає
Бо до всього хист він має.
- Дід і бабця у пошані -
Вони праці ветерани
Всіх онуків ніжно люблять
І як пташенят голублять.
- Є у мене ще й брати
Кращих в світі не знайти
Ось і вийшло: всіх сім „Я"
Знайте це і є сім'я.
- У багатьох родинах із покоління в покоління передаються традиції. Недарма кажуть, що кожна сім'я унікальна по своєму.
Учитель. Шановні гості. Пора нам ближче познайомитися. Знайомство проведемо у такий спосіб: під час проведення різних конкурсів просимо приймати участь всіх присутніх.
Повернімось в дитинства країну,
Хоч на кілька годин, хоч на мить.
Обніміть свою рідну дитину,
З нею в небо у мріях злетіть.
Щоб відчути високе стремління,
Те, що вперше в дитинстві прийшло.
Й почуття чисте, ніжне, дитинне,
Як колись, у дитинстві було.
Повернімось в дитячу країну,
Де колись ми бували дітьми.
Щоб відчути ту радість єдину,
Про яку забуваємо ми.
Щоб побачити диво і казку
У травинці, у квітці, в росі...
І відчути турботу і ласку
У земній благодатній красі.
Учитель. У нас в гостях не тільки тата і мами, а є й бабусі, дідусі, сестрички, братики, тітоньки та інші члени родини. Тому для кожного з вас прозвучать пісні і вірші, бо всі ви любите, оберігаєте, виховуєте і дуже хочете, щоб ваші діти виросли добрими і розумними.
Гуморески у виконанні учнів.
Про пам'ять
Всім відомо, що У нас
Пам'ять - просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша ¬І
повторимо ураз:
"Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні".
- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:
"Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні".
- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай,
А було усе отак:
"Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні".
Футболісти
Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол.
Петрик як ударив
І відразу - "гол"!
М'яч в чужу квартиру
Тільки зашумів:
Пауза у хлопців,
Петрик занімів.
Йде дідусь Кирило
І несе м'яча:
- Чий це, признавайтесь!.., -
Та гравці - мовчать.
- А вікно розбилось?
¬Зважився Андрій.
Дід мугикнув: - Ціле.
- Ціле? Значить, мій!
Потрібний майстер
Підійшла до мами
Ліда - щебетуха:
- Вередує лялька!
Вже мене не слуха ...
Скільки не просила,
Мов не чує Ната.
Навіть і не дума
Очі відкривати!
Мама - доні: - Завтра
Понесем до діда,
Він відремонтує ...
- Добре! - каже Ліда,
¬Хай відремонтує
І мене, як схоче,
Бо розплющить вранці
Теж не можу очі.
Чому сміються кури
-Чом такі бруднючі
Руки в тебе, Климе?
-А тому, що нині
Я вмивався ними ...
Знов не мивши ноги
Ти вмостився спати!
Як тобі не сором? –
Дорікає мати.
Клим же рота кривить,
Пхинькає із ліжка:
-Нащо ноги мити,
Я ж лежу в панчішках
Дуже Клим лінивий
Митися не хоче.
- Ой ти, за-мур-зур-ра !-
Кіт йому муркоче.
І сміються діти,
І сміються кури-
Геть усі сміються
З Клима-замазури.
Хто старший?
Забіг увечері до хати
Знадвору збуджений Юрко,
у матері почав питати:
- Хто старший - я чи кіт Мурко?
- Звичайно, ти! - говорить мама.
- А як же так, скажи мені, -
Малий ніяк не дійде тями, ¬
Мурко вусатий, а я ні?.
Що буде в Андріяна?
Гуляючи в дворі,
Сказав Климко сестрі:
- Ану не будь ледача
І розв'яжи задачу:
Степан та Андріян
Ходили на баштан.
Недовго там були,
Сім динь собі взяли.
Дві дині з'їв Степан,
А решту - Андріян.
Що буде в Андріяна?
Подумай-но як слід ...
Сестричка хитрувато
Поглянула на брата:
- В жаднюги Андріяна
Болітиме живіт!
Подарунок
Мамі в день народження додому
В подарунок фен приніс татусь.
Роздививсь його маленький Рома
І на кухню до матусі - шусть.
- Мамочко! Іди скоріш в кімнату,¬-
Радий хлопчик їй секрет відкрив,¬
-Подивися, там для тебе тато
Пилосос на голову купив!
Схожість
До малодих батьків зайшла сусідка:
- Іванко ваш - ну, вилитий татусь!
Такий же носик, щічки і борідка ...
- Можливо, - татко радо усміхнувсь.
- А от і ні! .. - малесенька Катруся
Й собі з куточка голос підійма. ¬
Іванко схожий більше на бабусю,
Бо в нього в роті теж зубів нема!
НАДОБРАНIЧ
Набридлу казку, ось уже два роки,
Чита Катрусі баба перед сном:
« ... І от, дiждавшись вечора, з протоки
До щуки в гості припливас сом ...
Надула враз Катруся губенята,
Ображено вона скривила рот:
- Бабусю, нiж старі казки читати,
То краще б розказала анекдот.
МІСЬКИЙ ХЛОПЕЦЬ
В село Теряшку з міста до бабусi
Iз мамою прибув малий Сашко.
Цiкаво там: свиня, корова, гуси ...
3 дiйнички бабця цiдить молоко.
- Пий молочко,- прохає бабця Зiна,
Тобi я в чашку налила свою.
- Я п'ю, бабусю, тiльки з магазину,
А отаке ... з корови ... я не п'ю!
ЗНАЙОМІ
lдуть бульваром внучка i бабуся.
Назустрiч їм - з КОВIНЬКОЮ старик.
Як тiльки порівнявся, то Катруся
Вмить показала стрiчному язик.
- Не можна з дiдусем так жартувати!
Biн же чужий, а ти - язик йому,
-Бабуся стала внучцi дорiкати,
-Чому ти так поводишся? Чому?
- Biн полюбляє це! - сміється внучка,
-То, бабцю, лiкар наш, дiдусь Лука.
У дитсадку бере мене на ручки
І просить: покажи-но язичка.
Частівки у виконанні дівчаток
Українка я пригожа,
На свою бабусю схожа
І на маму, і на тата,
Вмію вже всього багато!
Вмію пічку розтопити
І родину пригостити.
І варити, й вишивати,
Танцювати і співати.
З радістю іду до школи,
Не лінуюся ніколи.
Щире й добре серце маю,
Всім завжди допомагаю.
Не люблю я довго спати,
Вмію з сонечком вставати.
Роботяща я так само,
Як мої татусь і мама.
Учитель. Найдорожча в світі для кожної людини - мама.
Її серце завжди відчуває наші болі, її слова розрадять, її ласкаві руки знімуть утому й пожаліють, її поцілунок заспокоїть, її очі скрізь тебе супроводжують, її думки завжди поруч.
- Є немало мам на світі
Мами добрі, мами світлі
Та одна є наймиліша.
Хто вона? Скажу вам я
Рідна матінка моя.
- Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
- І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.
- Матуся, матінка, веде у світ дитину;
Ще над колискою співає їй пісень
І просить в Бога доленьку чарівну,
І молить Бога за дитя щодень.
- Веде за руку в дивосвіт щоднини,
Показує, як дихає земля.
Як сонечко сідає за хмарини
І різноквіттям вкрилися поля.
- Як сонце прокидається раненько,
А на травичці виграє роса.
Як пахне рута-м’ята солоденько,
Чарівний світ наповнює краса.
- Свого тата поважаю
Він же голова сім'ї
Все уміє і все знає
Допоможе він мені.
- У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.
А все робити вчуся так, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.
- Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,
Він уміє, напевно, все в світі робить!
Я люблю свого таточка рідного дуже!
Ну, та як же мені татуся не любить?
Учитель. А тепер ми проведемо одну гру. Один стіл заспівує пісню, що починається зі слів «Ой...», потім інший свою і так далі. Якщо пісня знайома, то її підхоплюють.
Нехай кожен учень про свого тата і маму розповість найцікавіше, те, що з ними у дитинстві траплялось. А наші батьки доповнять нас. Вони також були такими, як ми — малими і допитливими.
Виконання пісні «Пісня солов’їна»
1.Не просили, не молила, не стелилася до ніг.
Розправляла доля крила, та й казала мені.
Треба жити, як співати, а співати, наче жить,
Людям душу віддавати, бо інакше болить,
Приспів:
А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
2.Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду,
Бо немає більш ні в кого соловейка в саду.
Приспів:
- Бабуся дуже працьовита. Вона ніколи не сидить без діла. А ще вона завжди весела й усміхнена.
- Моя бабуся краща поміж всіх,
Вона всіх приголубити уміє.
У неї добрі очі, щирий сміх,
Її побачу і душа радіє.
- У неї в серці стільки доброти,
Неначе море, стільки в нім любові.
Все зрозуміє і за все простить,
І лине щирість в кожнім слові.
- І стільки правди й мудрості в словах,
Ну, що не скаже, вислів це крилатий!
І стільки ніжності в простих її піснях,
Що з нею кожен день, мов свято.
- Моя бабуся — дорога мені,
Вона не сварить, лиш пожурить чемно.
Голівоньку погладить уві сні,
Коли всі сплять, у хаті темно.
- Моя бабуся вишиває онукам сорочки. Ось на мені така сорочечка. Це теж народна традиція, бо завжди дівчата ходили на свято у вишитих сорочках, а мама чи бабуся дивились і не могли натішитися своїми дітьми та онуками, такі вони були гарні. Крім того, вишита сорочечка оберігала дітей від «поганого ока», дітям слугувала оберегом.
- Мій дідусь, як починає розповідати страшні казки, то я намагаюся у ковдру закутатися і навіть ногу боюся з-під неї висунути. Так страшно стає, ніби все оживає. Мій дідусь — це справжній казкар. Я його так люблю! Навіть не уявляю свого життя без нього. Такий він у мене лагідний і жартівливий.
- Дідусь у мене знахар душ людських,
Він не чаклун, лиш душі людські знає.
Люблю його казки, веселий сміх,
А він людей, немов книжки, читає.
- Про кожного він правду поведе,
Чи добре й людяне воно та путнє.
Як чоловік себе в житті веде,
Розкаже і минуле, і майбутнє.
- Здається, мудрості його немає меж,
Бо ж він, мабуть, усе на світі знає.
І я таким стараюсь бути теж,
Щось особливе з дідом нас єднає.
- Оте, щось особливе, яке єднає нас зі своїми дідусями і бабусями, з нашими родичами, тітками, дядьками, сестрами, братами, — це наш рід, наша родина, близькі по крові люди. Здавна так і було в Україні, що родина була підтримкою і опорою для всіх родичів. Тому й вижили ми в цьому світі і збереглися.
- Є прислів'я „,Поки діда, поки хліба, поки баби - поки й ради" Найбільше люблять дідусів і бабусь онуки, а вони, зокрема, ладні віддати своє життя, аби їхнім любим онучатам було легше в житті.
- Дідусь мій вигадує різні дива
Навпроти на стінці - зайча ожива
Це пальці у діда якісь чарівні
Тепер ось ведмедик живий на стіні
Долоня праворуч - і раптом за мить
Вже кішка за мишкою прудко біжить.
Сміється дідусь і мене обійма
Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.
- Я з’явилась на світ із любові та мрії.
Із щасливих татусевих і маминих снів.
Ще були в тата й мами високі надії.
Як же мама зраділа! Як тато зрадів!
- Народилось дитятко, маленька кровинка,
Що від тата і мами життя поведе.
Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,
Але виросте скоро, час швидко іде.
- От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.
Любим дуже книжки, ігри різні, свята.
Але дуже важливо ще те для дитини,
Коли тато є й мама, родина свята.
- Тоді легко і просто, завжди є порада,
Є підтримка і ласка, любов, доброта.
Пригорнутись до тата і мами я рада,
І тоді найскладніша проблема — проста!
Перегляд презентації про дітей
- Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.
- Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.
- І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.
- Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра чиста і свята.
Виконання пісні «Родина, родина»
Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок - надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина - від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина - це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина - бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя.
Приспів (3)
Учитель.
І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку