Сценарій конкурсу гуморесок "Жменька сміху всім на втіху"

«Жменька сміху всім на втіху»

(сценарій конкурсу гуморесок для учнів 5-9 класів)

                                                        З.І.Сікора, педагог-організатор

                                                        КЗ «Рубіжанська обласна  загальноосвітня

                                                        санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів»                                  

                                        Навчити дітей користуватися зброєю сміху – одна з        

                                        найтонших і найскладніших речей у формуванні

                                        моральних поглядів, переконань, смаків.

                                                                                                  В.О.Сухомлинський

Мета: формувати в учнів повагу до творчих надбань українського народного мистецтва, розкрити значення гумору в становленні культурної особистості, виховувати почуття національної гордості, усвідомлення своєї приналежності до народу, що має величезний творчий скарб, в якому відбилися його традиції і характер; розвивати в учнів почуття гумору, комунікативні навички спілкування, вміння коректно жартувати і розуміти жарти.

Завдання: з’ясувати значення гумору в житті людини; ознайомити з жанрами гумору і майстерністю жартів; розкрити комунікативну роль гумору в спілкуванні; визначити правила використання жартів; вчитися бачити власні вади, звички, комплекси крізь рятівну призму посмішки.

Оформлення: книжкова виставка «Про гумор: всерйоз і жартома», плакати з висловами видатних людей про гумор, рушники, емблема з посмішкою, квіти, літери тощо.

Обладнання: записи музичного матеріалу, комп’ютер, мікшер, мікрофони, українські костюми, лавки, стіл, посуд; грамоти та подарунки для нагородження тощо.

Хід свята

Педагог-організатор. Добридень, люди добрі! Здоровенькі були!

 З давніх-давен славиться український народ своїм гострим словом. Українці обдаровані незрівняним гумором, який визначається невичерпністю веселого та дотепного, що переливається всіма відтінками сміху, відсвічує легкою і добродушною посмішкою, виграє лукавим жартом, дошкуляє гострою колючою сатирою, або бринить гірким сміхом крізь сльози.

Від малого до старого – всі ми любим щирий сміх.

Із веселого й дурного посміятися не гріх.

Добрий сміх не б’є, не мучить, чим і бажаний для всіх

Шанувальників своїх   П. Глазовий.

У довготривалій боротьбі за свою національну ідентичність український народ виявляв не лише героїзм та волю до перемоги, а й розвивав критичне світосприйняття. Це було своєрідним засобом духовного утвердження і самозахисту. Вперше у вітчизняній традиції світ сміхової культури можна спостерігати у відомій пам’ятці періоду Київської Русі «Молінні Данила Заточеника». Це унікальне першоджерело ХІІ століття дає нам можливість вивчення витоків формування українського гумору, його місце в духовній культурі середньовіччя.

Більш відомі культурному загалу гумор і сатира Григорія Сковороди. Він був не просто філософ і поет, байкар і педагог. Класикою гумористичного жанру є вірш Г.Сковороди «Всякому городу нрав і права». Багато байок та іронічних афоризмів Сковороди базуються на народних прислів’ях та приказках.

Значну роль у розвитку українського гумору відіграв «Шершень», фактично єдиний на той час сатиричний журнал. Редакція «Шершня» листувалася з Іваном Франком і прислухалася до його порад.

Тепер, коли Україна стала незалежною державою, гумористи стоять перед нелегким вибором – як не знизити гостроту пера й опанувати водночас нові, підказані часом теми. Сміх – це сила від усіх хвороб. Він додає нам настрою, допомагає в житті побачити більше світлого, радісного і просто стати добрішими.

Сьогодні ми проводимо конкурс гуморесок «Торба сміху всім на втіху». У артистів, учнів  5-9 класів, нелегке завдання, бо треба не тільки прочитати підготовлені твори, а й показати свої артистичні здібності, передати виразність мови усіма засобами, донести до глядача головну повчальну думку гуморесок. Оцінювати виступи артистів буде сьогодні шановне журі у складі поважних гостей (представлення членів журі).

Просимо журі зайняти своє робоче місце. Оцінювання відбувається за

п’ятибальною системою та за такими критеріями:

• підбір матеріалу за віком;
• майстерність його подачі;
• артистизм учасників;
• кількість учасників (не менше двох);
• костюми;
• використання музики, шумових ефектів, театралізованих засобів, атрибутів та ін.

 Отож прийшов час починати наш конкурс, і першими на сцену запрошуються учні  9 класу.

(Театралізований виступ учнів за твором І.Котляревського «Енеїда»).

Педагог-організатор. У повсякденному житті нашого народу широко використовуються прислів’я і приказки. Гумористичний тон народної мудрості підсилює головну думку – один скаже, другий прикаже, знайдеться і третій, що «як овечка, не мовить ні словечка». Народна мудрість засобами гумору характеризує особливості характеру і поведінки людей:

• У всякої Федорки свої одговорки.
• Писав писака – не розбере й собака.
• Дивиться, як теля на нові ворота.
• Носиться, як дурень з писаною торбою.
• Пристав, як смола.
• За моє корито, ще й мене і бито.
• Потрібен, як п’яте колесо до воза.

А про почуття гумору в народі говорять:

• Нехай люди сміються – аби не плакали.
• Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.
• Сміх – чудова штука – і мистецтво, і наука.
• Смішного боятися – правди не любити.
• У дім, де сміються, приходить щастя.
• Веселий сміх – здоров’я.
• Гумор – велика сила.

І на сцену запрошуємо артистів 8 класу.

(Декламування гуморески П.Глазового «Залізний характер»).

Педагог-організатор. У скарбниці народної гумористики міститься невичерпне джерело жанрів. Це і українські анекдоти, жарти, дотепи, небилиці, бувальщини, байки, гуморески, жартівливі пісні, коломийки, каламбури, усмішки, смішні афоризми, веселі казки, дотепні історії. Та хіба все перелічиш! У сміху, як у сонця, – тисячі променів і промінчиків.

     Батько сина-здоровила запитав сердито:

– Доки будеш ти на шиї у мене сидіти?

Син задумався, похнюпив голову патлату:

– Я ж не знаю, скільки років проживеш ти, тату!

   Свої сімейно-побутові гуморески  готові продекламувати нам учні 5 класу.

(Декламування гуморесок П.Глазового «Приманка», «Синочок» та інші).

Педагог-організатор. Гумористична і сатирична творчість українського народу належить до оригінальних набутків вітчизняної культури. Стихія смішного в народнопоетичній творчості виявляє себе як у жартівливій і сатиричній пісенності Павла Глазового, Степана Руданського, так і в прозових жанрах Остапа Вишні, І.Нечуя-Левицького, С.Олійника, О.Ковіньки та інших. По вінця налита народним гумором й «Енеїда» І.Котляревського, що знаменувала початок нової української літератури! Література й мистецтво постійно живляться з художніх джерел народного гумору та сатири. Звертаю вашу увагу на виставку «Про гумор: всерйоз та жартома», на якій представлені твори українських поетів та письменників, і з якими ви можете ознайомитися у шкільній бібліотеці. А зараз прийшов час для того,  щоб запросити на сцену учнів 7 класу.

(Декламування усмішок О.Вишні).

Педагог-організатор. За висловом французького письменника Віктора Гюго: «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя». Гумор тисячами променів і промінчиків зігріває людські душі.

      Напередодні конкурсу члени редколегії шкільної газети провели бліцопитування «Для чого нам потрібне почуття гумору?» І ось, що їм відповіли учні нашого освітнього закладу:

• допомагає зняти напругу в складних ситуаціях;
• сприяє створенню та підтримці невимушеної і дружньої атмосфери;
• дозволяє нам не впадати у відчай;
• об’єднує людей, полегшує спілкування, поліпшує настрій;
• спонукає нас частіше усміхатися;
• робить нас привабливішими та популярнішими;
• допомагає подивитися на себе збоку;
• наповнює наше життя радістю та оптимізмом.

    Але сміх може стати небезпечною зброєю при невмілому використанні, тому варто пам’ятати деякі правила під час жартів, а саме:

• враховувати, наскільки твій жарт є доречним за обставин та в певний час;
• жартувати так, аби нікого не образити;
• нехай твої жарти будуть різноманітними, не повторюйся;
• пам’ятати, що найбільший успіх гарантовано тим жартам, темою яких є ти сам.

     Тож вмійте керувати своєю поведінкою, прогнозувати наслідки веселощів і жартів, щоб вони створювали веселий настрій не тільки вам, а й дарували радість спілкування оточуючим. І на сцену ми запрошуємо артистів 6 класу.

(Декламація гуморесок на шкільну тематику).

Педагог-організатор. Усі учасники нашого конкурсу закінчили свої виступи, залишається багато роботи тільки у нашого шановного журі. Поки вони будуть підводити підсумки та визначатися з переможцями,  зустрічайте ансамбль учнів 5 класу з українською народною піснею «Чи не той то Омелько…»

(Виступ ансамблю).

Педагог-організатор. До вашої уваги хореографічна композиція «А мій милий вареничків хоче…» у виконанні Теплинського Денису та Корчагіної Таміли.

(Виступ артистів).

Педагог-організатор. Для підведення підсумків конкурсу гуморесок «Торба сміху всім на втіху» слово надається голові журі.

(Виступ голови журі, вручення грамот та подарунків).

Педагог-організатор. Федір Михайлович Достоєвський стверджував, що краса врятує світ. Можливо. Та не менш переконливою видається теза про те, що світ врятує почуття гумору.

     Тож намагайтеся шукати і бачити смішне не лише в навколишньому світі та оточуючих, а і в собі самих. Спробуйте глянути на власні звички, вади, комплекси крізь рятівну призму посмішки. Повірте, це зовсім не применшить ваших чеснот в очах оточуючих. Адже сміятися, іронізувати над собою може собі дозволити лише сильна, розумна, самодостатня і впевнена в собі людина. Смійтеся на здоров’я! До побачення, до нових зустрічей!

(Звучать веселі українські народні пісні. Фотосесія на згадку).