Сценарій лінійки «Герої Крут - для нащадків взірець» (вшанування пам’яті юнаків, які героїчно загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року)

«Герої Крут - для нащадків взірець»

(вшанування  пам’яті  юнаків, які героїчно загинули

у бою  під Крутами  29 січня 1918 року)

Ведуча: Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

Ведучий:  29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України…  

Ведуча. А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой ні! Чи то були козаки, окурені порохом, призначені до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки;  найстаршому з яких було 21, молодшим від 14 до16 років. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке  насильство, убивство, бій.

Ведучий. 300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні головиу бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку.

Перегляд відео 29 січня. Крути…

Ведуча. 22 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада, на чолі з Леніним, не хотіла віддавати Україну і не визнавали її незалежності.

Ведучий. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє чотирьохтисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ.

1. Учениця. Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

2. Учень. Що там, що вперше з рушницею йти ,

Що там, що тому п’ятнадцять, –

Так хороше вам на ворога йти,

Співом гучним захлинатись.

Хай вам вітри вибігають на шлях,

Просять вернути, голосять, –

«Щоб наша доля…» – лунає в полях,

«Щоб краще в світі жилося».

Ведучий: Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкоруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Саме вони і спробували перикрити шлях радянським військам.

Ведуча. 27 січня 1918 року виїхали молоді вояки з Києва – в напрямі Бахмача, та доїхали тільки до малої станції Крути. Далі був ворог. Тут висіли й окопались молоді юнаки. У глибокому снігу, при морозі – 15 С, у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг. Більшовики не зупинялися, хоч по них і був відкритий вогонь, вони відчували свою перевагу, бо їх було до 5-ти тисяч бійців… Тут і зав’язався бій із вимуштруваним та добре озброєним ворогом.

Ведучий. Бій тривав майже цілий день до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте невдовзі, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені і замордовані.

Вчитель. У сиві коси вплетена печаль.

Сльоза прозора обпіка долоні

Єдиний син не вернеться, на жаль…

Убили хлопця нелюди червоні.

А їм хотілось жити і любити!

А їм хотілось Бога прославлять!

Вони ж ще діти! Хто посмів їх вбити?

Поля Вкраїнські кров’ю поливать.

У лави, браття! В нас мета єдина!

До неба синьо-жовті прапори!

Хай незалежна буде Україна!

Нам не страшні прокляті вороги! 

Під Крутами боролися завзято!

Під Крутами свою пролили кров!

І жертв таких в історії багато,

Але ніхто мій нарід не зборов.

І не один у тім бою поліг,

А цілих триста не вернулись в хату.

Не стали знов на батьківський поріг.

Про вас ми будем завжди пам’ятати. 

Ведуча. Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну.

Ведучий: Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...

Ведуча: 98 років тому 300  “мучнів українських” пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь. Тож вшануймо пам’ять полеглих хвилиною мовчання.

 ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ.

3. Учень. Під Крутами бій, під Крутами кров…

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач…

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

4. Учениця. Під Крутами сльози, зітхання тяжке...

І як же це сталось, здатний хто на таке?

Стало каменем серце отут біля Крут

І заповідь божа затоптана в бруд.

А заповідь п'ята каже: «Не вбий!»

То хто ж породив тебе кате людський?

Під Крутами вбивство, під Кругами гнів...

І все пам'ятаю через тисячі днів.

І пам'яті свічка горить не згаса

І 300 сердець – наша гордість, краса.

Під Крутами квіти, «Реквієм» спів...

Пам'ятай, Україно, патріотів синів!

Ведуча: Один із більшовицьких командирів Єгор Попов втратив рівновагу, коли дізнався, що втрати українців становили близько 300 чоловік, а втрати більшовиків під Крутами сягнули  маже 2 тисяч. Щоби якось їх компенсувати, він наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців з 27 студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Пипський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і всі інші студенти підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. Подвиг українських юнаків затримав просування військ Муравйова, але дорога до Києва була відкрита.

Ведучий. 9 лютого 1918 року ворог увійшов до Києва і учинив розправу над місцевим населенням. Лише за 10 днів свого панування в місті більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий  курінь і вільне козацтво. Розстріляли і тих, хто не хотів вступати до радянського війська. Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія.

Ведуча: Цей бій зупинив на кілька днів наступ російських більшовиків і Центральна Рада змогла протриматися, що було важливим для проведення мирних переговорів у Бресті для делегації УНР, яка готувала документи для визнання Центральними державами української незалежності. 9 лютого 1918 року Німеччина, Австроугорщина, Болгарія і Туреччина визнали УНР самостійною державою і надали військову допомогу для очищення території від непроханих гостей.

5. Між горами в лісі сумують смереки,

Шумлять молоді ясени,

В окопах глибоких, в могилах високих

Лежать України сини.

6. Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,

Нарвіть, юнаки, сон-трави,

Вони теж хотіли кохати і жити

Були молодими, як ви.

7. Нелегко їм було у землю лягати

Тоді, як горіла вона,

І нині їм тяжко під нею лежати,

Хоч квітне вже волі весна.

8. Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану

За муки, за кров пресвяту.

Любіть Україну, Вітчизну кохану –

Не тільки в піснях  і цвіту.

9. Любіть і відгоньте від неї злі сили,

З якої б не йшли сторони,

Любіть її так, як повстанці любили,

І так бороніть, як вони.

10. Моя Україно, живи для краси,

Для слави, для щастя і долі.

Ніколи ні в кого хлібів не проси,

Будь вільна, як вітер у полі.

Звучить пісня Моя земля.

 Ведучий: Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.

Ведуча. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

Перегляд фільму Невідома Україна. Лист без конверта.

Ведучий:  Добре  кажуть:  „Хто  не  знає  свого  минулого,  не  вартий  свого майбутнього”. І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїми коріннями, так  людина  тримається  на  землі  своїм  минулим.  Людина,  яка  не  знає  минулого  –  як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе, і, як сказав у своєму романі Павло Загребельний: „На порожньому місці роду не заснуєш”. Саме тому ми повинні знати історію нашого народу.

Ведуча. Історія повторюється. Сьогодні ми маємо фактично туж ситуацію коли ворог із північного – сходу намагається загарбати Україну у власне коло впливу. Нам знову допомагають сусіди з заходу. Наші герої як майже століття тому гинуть заради кращого життя нащадків. Памятайте їх подвиги так само як не забуваймо подвиги героїв Крут.

Ведучий. Крути    ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій  пам'яті.  Вони полягли,  щоб ми сьогодні жили у вільній  і незалежній Українській державі. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Вічна слава героям Крут!