Сценарій літературного вечора «Наш безсмертний Гоголь – великий українець»

Сценарій літературного вечора

«Наш безсмертний Гоголь – великий українець»

 

Ведуча                          Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна – це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

 

      Багато див є у храмі матері-природи. Але найбільше диво - поява людини у світі. Цю велику таїну не дано розгадати до кінця. Погодьтеся, нелегка ця справа – бути людиною.

        Кожний великий митець — то цілий світ. Увійти в цей світ, сприйняти його багатогранність і неповторну красу — означає наблизити себе до пізнання безкінечного розмаїття життя. Сьогодні ми спробуємо з вами ввійти в світ українських пісень та торкнутися сторінок творчості нашого співвітчизника Миколи Гоголя. 1 хвилина

 

Звучить пісня «Як у нас на Україні».

 

Ведуча Україна... З нею були пов'язані дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника. Народився він 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці. Гоголь був українець за походженням, родовими традиціями закорінений в українське старшинсько-священицьке й культурне середовище, тобто духовний ґрунт, на якому він виростав, був глибоко український.

 

Читець. Т.Г.Шевченко  «Гоголю»

За думою дума роєм відлітає;

Одна давить серце, друга роздирає,

А третяя тихо, тихесенько плаче

У самому серці, може, й бог не бачить.

Кому ж її покажу я,

І хто тую мову

Привітає, угадає

Великеє слово?

Всі оглухли – похилились

В кайданах… байдуже…

Ти смієшся, а я плачу,

Великий мій друже.

 

Ведуча Кобзар плакав над долею українців. А Гоголь сміявся…Так, сміявся крізь сльози. Але і Гоголь, і Шевченко любили Україну всім серцем, всією суттю, бо були справжніми синами землі своєї. 2.5 хв.

 

         Звучить українська народна пісня « Ой у вишневому саду».

Ведуча У житті Гоголя є особливий знак – символ дороги. Дороги додому в Україну, у Петербург до друзів, на лікування до Риму, до чеських Карлових Вар та Єсеніка, дороги за здоров’ям , у пошуках душевного спокою чи натхнення. Коли розглядати сучасну географічну карту, видно, що подорожі Миколи Гоголя перетинають кордони восьми держав. Однією з них є Чехія, куди Микола Гоголь повертався кілька разів. Прага, Карлові Вари, Маріанські Лазні та Єсенік залишилися в його біографіі назавжди. Про великого письменника у Чехії пам’ятають. Про це свідчить гоголівська стежка у Карлових Варах, пам’ятні таблиці на будинках у Єсеніку і фестивалі «Гоголіське культурне літо».

 

 

Звучить пісня «Зозуля»

Уривок  з п’єси «Травнева ніч, або Утоплена»

"Заспівай мені, молодий козаче, якої пісні!"

"Парубче, парубче, найди мені мою мачуху! Я нічого не пожалію для тебе. Я нагороджу тебе. Я тебе щедро та багато нагороджу! У мене є рукава, вишивані шовком, і коралі, намисто. Я подарую тобі пояс, винизаний перлами. У мене золото є… Парубче, найди мені мою мачуху! Вона страшна відьма: мені не було від неї спокою на білому світі. Вона мучила мене; силувала працювати, як просту мужичку. Глянь на обличчя: вона зігнала рум'янець своїми нечистими чарами з щік моїх. Глянь на білу шию мою: вони не змиваються! вони не змиваються! вони нізащо не змиються, ці сині плями од залізних пазурів її. Глянь на білі ноги мої: вони багато ходили; не по килимах тільки, — по піску гарячому, по землі сирій, по колючому терну вони ходили; а на очі мої, глянь на очі: вони світу не бачать за сльозами… Знайди її, парубче, знайди мені мою мачуху!.."

"Глянь, глянь! Вона тут! Вона на березі водить танок із моїми дівчатами і гріється проти місяця. Та вона лукава й хитра. Вона прийняла подобу втопленої; але я знаю, я відчуваю, що вона тут. Мені тяжко, мені душно від неї. Я не можу через неї плавати легко та вільно, як риба. Я тону й падаю на дно, мов ключ. Відшукай її, парубче!"

 

 

Звучить пісня «Ой, говорила чиста вода»

Ведуча Микола Гоголь був українським письменником, він дивився на світ очима українця – доброго, мрійливого, веселого і невтомного оптиміста. У його творах виявилася не просто українська стихія, а справжній український патріотизм, бо водила пером синівська любов.

Гоголь був добре знайомий з традиціями та звичаями свого народу. Тому зумів майстерно з любов’ю зобразити українську природу, українські обряди та свята в повістях «Сорочинский ярмарок», «Ніч перед Різдвом» .

 

 Уривок із «Сорочинської ярмарки».

 Пісня «Ой дай, Боже»

 

         Ведуча  Якось під час самотньої подорожі на березі Ельби Микола Гоголь побачив сон. Ах, який втішний був той сон! Снився степ, лани дзвінкої пшениці й вечір біля ставка, і плакучі верби. Снилася батьківщина, осяяна сонцем і піснею народу…

Миколу Гоголя хвилювала  розкішна природа, неповторні народні звичаї і обряди,  чудові пісні і оповіді про русалок та відьом. Може, саме тому згодом, будучи глибоко релігійною людиною, Микола Гоголь стане неперевершеним містиком.

Звучить пісня «Ой на Івана, Ой на купала».

 Інсценізація «Івана Купала».

Звучить пісня «Враже».

 

Ведуча Чи ви колись задумувалися над сенсом життя? Що хоче отримати       кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими…

    Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Так як же зробити так, щоб прожитий час не був марним, витраченим на якісь дрібниці, переживання?

                Ви погодитесь зі мною , що не слід витрачати  своє життя на безглузді дрібниці, щоб потім у зрілі роки не відчувати гіркоту життєвого полину.

 

 

Вірш «Я -жінка»

Звучить пісня «Ой у гаю при Дунаю».

 

  Ведуча  Десять років одна людина і цілий світ не могли знайти один з одним спільної  мови. Микола Гоголь хотів показати людям шлях до Бога так, щоб це було зрозуміло кожному. Але його «Вибрані місця переписки з друзями» сучасники категорично не сприйняли, а другий том «Мертвих душ» чекав вогонь. І ця страшна пожежа досі лишається однією з найбільших таємниць генія. Після неї Микола Гоголь добровільно відмовився від їжі і води — і через дев’ять днів його не стало...
 

 

 Виразне читання вірша Івана Драча «До Гоголя» (звучить лірична мелодія) під питанням!!!!

Все Гоголя про Гоголя питаю –

Який він був ? І в чому таїна,

Що сам собі усе про нього втаюю,

Вночі він ближче, гірше – завидна.

Всі таємниці вдень скресають льодом.

Стаєш нікчемним, сгірш усіх нікчем.

Люблю його останнім перельотом

І небо замикаю тим ключем.

Душа летить із вирію за Гоголем,

В гніздо пречистих і скорботних рук.

Душа моя відчайно незагоєна,

Їй дише вслід морозом Басаврюк.

А в небі тихо. І немає стелі.

І тільки видно, як віддалеки

Він хмарою химерною шинелі

Нам зігріває різдвяні зірки.

І тільки тужно, бо недоступитись,

І тільки журно, бо нема й нема.

До неба встати. З неба зір напитись.

Душа живе ще, хоч у смерть німа.

Все Гоголя про Гоголя питаю –

Який він був ? І в чому таїна……

 

 

Ведуча  

 

   Одним – троянди... Іншим - колючки...

   Одному - радість... Іншому - терпіння...

   Комусь широкі стеляться стежки...

   А хтось збиває ноги об каміння...

     Кожен із нас творець свого життя.  Пам’ятаймо, що майбутнє в наших руках. Головне - не опускати їх. Тож бережіть себе і будьте щасливими!

 

Усі виходять на сцену.

 

 Звучить пісня «Ми з України».