Сценарій митинга "Вони заповіли нам жити!"

Мітинг Дня пам'яті і примирення. День Перемоги 2017р.

«ВОНИ ЗАПОВІЛИ НАМ ЖИТИ!»

Фон  «М. Скорик» №1  

Дівчинка.   Я про війну багато прочитала,

З глибоким сумом оглядала

Сторінки страшної історії Землі,

Що принесли у світ жахливий час війни:

Лилася кров, текли струмки печалі,

І небосхил був чорний від журби.

Йшла смерть за смертю…

А мати проводжала

На боротьбу своїх ріднесеньких синів.

Дівчинка.  Там сліз було немов дощу із неба,

Стогнала від жорстокості душа.

І суще затуманилося тінню.

Та лихоліття всі перетерпіли люди,

Хоч біль і досі душі їх ятрить,

І коли б тільки не герої мужні,

То зараз в мирі не змогли би жити ми!

  Пісня  «Я не видел войны» №2

Я не видел войны, да корнями прочувствовал ужас.
Из рассказов отца, что о ней безустанно твердил.
Как на белом снегу проступали кровавые лужи,
Причитание вдов, да гряда безымянных могил.
Там гудела земля, разрываясь от боли и стона,
Раздражающий свист напряженно давил в голове.
Каждый кустик травы, каждый камень служили иконой,
Где сливаясь с землёю молились зловещей судьбе.

Я не видел войны — лишь она виновата пред нами:
За страдание тех — кто на поле сражений лежит.
Это те, кто беду за собой отводили штыками,
Свою жизнь навсегда заточив под бессмертный гранит.
Это те, кто себя не щадил в полный рост поднимаясь,
Кто бросался на ДОТ, поднимая в атаку бойцов.
Кто прошел пол Европы к избитой земле прижимаясь,
За свободу своих сыновей, матерей и отцов.

Я не видел войны, да с рассказов поведал не мало,
Как когда-то мальца из горящей избы, на руках,
Да под дуб вековой, на траву, завернув в одеяло...
Лишь разрывы кругом, порождали тревогу и страх.
Как внезапный налёт щекотал по натянутым нервам.
Как родительский дом, был похож на пылающий стог.
И я песню о том, никогда не исполнил наверно,
Если б дуб вековой, мне от смерти отца не сберёг.
 

Ведучий:  Починаємо найсвятішу тему,

Вибираємо найщиріші слова,

Скільки світла в імені твоєму,

Скільки в ньому доблесті й тепла.

Ведучий. Перемога! Ясна Перемога...

Свято Миру, Свободи, Весни...

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям, звитяжцям війни!

Ведучий. Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

У мирне небо хай  зліта салют.

День Перемоги – то найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть!

Ведучий. Мітинг, присвячений 72-ій річниці з Дня великої Перемоги у Другій Світовій війні, оголошується відкритим.

Гімн  України № 3

Ведучий.  Слово для привітання надається міському голові  Жовніру  Михайлу Васильовичу.

Ведучий. Надаємо слово депутату обласної ради Губернику Аркадію Олексійовичу.

Ведучий. Слово надається:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Фон «Степом степом» № 4

Учень. Год за годом  идёт, на дворе новый век

Не изменишь его, этот времени бег…

Всё, что было прошло и быльём поросло

Только память жива, даже если назло.

Учень. Даже если сейчас по прошествию лет

Внуки тех, кто погиб, появились на свет.

Ни в мозгах, ни в душе не способны понять

Если завтра война вдруг начнётся опять…

Учень. Значит где-то оборвана жизни спираль.

Значит дед твой, отец, не пришедший с войны

Не находят по сей день душой тишины…

Если капля слезы упадёт с твоих глаз

И сынок удивлённый вопросы задаст…

Значит память жива и в молчаньи  минут

Души тех, кто погиб свой покой обретут.

Ведучий. Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії.

Ведучий. Вривається  голос в ефір –

Захистіть, збережіть , люди, мир!

Кожен день, кожен час пам’ятайте!

Збережіть для нащадків життя!

Ведучий. Війна далеко, але пам'ять з нами

Хоч ветеранів мало серед нас,

Тож дай нам Бог, йти мирними шляхами,

А дні, що відлетіли, пам’ятать.

  Пісня  «Ніколи з нову» № 5

Ніколи знову він не почує сина сміх.
Більше ніколи…більше ніколи.
Ніколи знову онуків очі, перши кроки їх.
Більше ніколи…більше ніколи.
Лихо минає, біль лиш з роками.
Кожного в світи торкнулась ця люта біда.
Ми пам’ятаєм тих хто не з нами.
Тих кому очі назавжди закрила війна.

Приспів:
Ніколи знову, ні, більше ніколи.
Він не відчує їй ніжність рук.
Вона сонце ранкове.
Ніколи знову, ні, більше ніколи.
На честь твою в серці вічно цвітуть маки червоні.

Ніколи знову навіть не встигла сказати, так.
Більше ніколи…більше ніколи.
Ніколи знову та наречена тепер білий птах.
Шукає шлях додому, але більше ніколи.
Лихо минає, біль лиш з роками.
Стрічкою знов на граніті нові імена.
Ми пам’ятаєм тих хто не з нами.
Тих кому очі назавжди закрила війна.

Приспів:
Ніколи знову, ні, більше ніколи.
Він не відчує їй ніжність рук.
Вона сонце ранкове.
Ніколи знову,ні, більше ніколи.
На честь твою в серці вічно цвітуть маки червоні.

Ніколи знову, ні, ні.
Він не відчує їй ніжність рук вона сонце ранкове.
Ніколи знову, ні, більше ніколи.
На честь твою в серці вічно цвітуть маки червоні…

Ведучий. Про війну написано чимало книг, знято кінофільмів. Але скільки б не розповідали вони, як би документально ні відтворювали події війни – все  буде недостатньо.

Ведучий. Серед документів війни є особливі свідоцтва мужності, стійкості і патріотизму. Це листи фронтовиків  додому. Листи- відповіді – на  фронт. Кожен лист написаний з дому приносив на поле бою невичерпаний запас надії.  У них бився пульс війни, чутна була воля до перемоги.

Ведучий. Фронтові листи… Тисячі трикутників зі словами любові та надії, підтримки та молитвами. У кожного трикутника своя історія: щаслива або сумна. Їх до сих пір дбайливо зберігають у багатьох сім'ях. Листи з фронтів – документи  величезної сили. У пропахлих порохом рядках – подих  війни, грубість суворих окопних буднів, ніжність солдатського серця, віра в Перемогу ...

Ведучий. Війна торкнулася кожного. Мільйони людей мріяли про Перемогу роблячи все можливе, аби наша країна стала вільною, самостійною, заможною державою.

Ведучий. Вдячність всім воїнам, які захистили кожен новий день. Наше життя, як і сорочка  розфарбоване різними кольорами. Подолати чорну смугу тих часів допомогла віра в Перемогу та несамовита любов до життя.

Ведучий. ЦЕ ТЕ,  що надавало сили народу у найтяжчі хвилини війни. Скільки б років не пройшло, але ми будемо пам’ятати  та вшановувати героїв…

Разом: Адже вони заповіли нам жити!!!

Пісня  «Ми за мир… » № 6

Учень.  Я помню… Я горжусь… И преклоню колено

у мраморной стены… у Вечного Огня …

И многие, как Я, склонятся непременно —

ведь каждый, кто погиб, погиб и за меня…

Учень.  Я помню… Я горжусь… Седеют Ветераны,

им путь к святым местам преодолеть трудней.

Не так болят порой их фронтовые раны,

как причиняет боль забывчивость Людей…

Учень.  Но в памяти живёт: и Подвиг! и Победа!

и Гордость за Страну! за песню соловья!

За тишину полей! и за Медали Деда !!!

За трепет и покой у Вечного Огня !!!
 

Танок Джей Денс «Огонь» № 7

Фон «Ханс Зимер» № 8

Ведучий. Безкінечні бої. Нескінченні хвилини.

Незлічені втрати назавжди в думках.

Не проходила кров. Не проходили кулі.

Лиш мінялись тіла у червоних ровах...

Їм шукати б миру, їм би щастя шукати.

Розгинати сутулі зміцнілі спини,

А  не в полі смерті уникати.

Їм би серцем кохати...

Всі світанки напам'ять

Зі страхом в'їлися в очі,страшні очі у страти,

Страшні  страти в життя,

а воно лиш у груди ранить бо нема забуття...

Ведучий. Бо не має вже більше спокійного ранку,

приємної ночі й звичайного сну.

Бо немає нічого, немає, немає..!

Лиш покійного сльози в найщасливішу світі весну...

Люди плачуть у свято.

Люди палять свічки на вікні.

Вони дякують небу і Богу і долі.

Вони знають допоки що тут не одні.

І на мить замовчавши дякують долі.

Вони вставши змовчать, затамують дихання.

І вшанують пам'ять загиблих в війні.

Бо це буде хвилина. Хвилина  мовчання.

Бо це будуть секунди сумні.

Х В И Л И Н А      М О В Ч А Н Н Я № 9

Ведучий. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішла війна вогненними дорогами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття.

Ведучий.  Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі.  Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя. За ці роки в Україні загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити, скільки б могли пізнати радісних хвилин...

Ведучий. Як дорого коштує перемога! Але ми все витримали – і перемогли. Перемогли тому, що вели війну за Батьківщину, за старих батьків, за дружину, за доньку, за сина,  за кожне місто, кожне село, кожну маленьку частинку нашої землі. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.

Учень. Вічна слава солдату-герою

І солдатові без нагород —

Хто загинув хоробрим у бою,

Захищаючи рідний народ.

Учень. Вічна слава бійцю рядовому,

Як і маршалу слава оця,

Хто поліг біля отчого дому

Смертю мужності, смертю бійця.

Учень. Скільки їх полягло серед бою!

 І однаково боляче нам,

Бо в бійців рядових і героїв

Смерть оцінена рівно — життя!

Ведучий. 9 травня – по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що ми – українці ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні!

Ведучий.  І тому, як данину поваги і пошани всім загиблим у Другій світовій війні пропонуємо покласти квіти до пам'ятника Воїнам-визволителям:

Міському голові Жовніру Михайлу Васильовичу і виконуючому обов’язки І заступника міського голови Панасюку Олегу Юрійовичу.

____________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Покладання квітів

Фоном  «Не зажечь свечи… (Н. Носков)» № 10

Не  зажечь свечи за здравие и нельзя в помин души
мне досталось испытание быть ни мертвым, ни живым
и взлетев в объятья вечности, словно птицы над рекой
мы в бою пропали без вести, не найдя в земле покой.

мы не погибли, мы просто ушли
просто ушли в небеса
на безымянных высотах земли
наши слышны голоса

Будут  вечно наши матери ждать о нас любую весть.
все, кто веры не утратили в то, что мы на свете есть
не живые и не павшие, не пришедшие с войны
просто без вести пропавшие сыновья своей страны.

мы не погибли, мы просто ушли
просто ушли в небеса
на безымянных высотах земли
наши слышны голоса

Теплый дождь моросит весной
пряча слезы в закат.
до утра в тишине ночной
наши вдовы не спят

мы не погибли, мы просто ушли
просто ушли в небеса
на безымянных высотах земли
наши слышны голоса
 

Ведучий. Ветеранів з кожним роком стає менше. Вони  залишають нас, йдуть у небесну височінь, залишаючи квітучу мирну землю і вдячну пам'ять про себе.

Учень. Ви в бою здобували свободу,
Ви в бою готували її,
Ви пройшли переможним походом,
Пронесли крізь недолю-негоду
Прапор волі на рідній землі!
Зникла хмара пелехата,
Сонце променем палай!
Волі в нас не відібрати,
Не здолати рідний край!
 

Учень. Вічно сяяти  сонцю над краєм,
Бо здобули ви сонце в бою.
Щоби на землю нашу багату 
Дарувало світило ласку свою
Ми країну свою оглядаєм
Миру-злагоди їй бажаєм
Бо обожнюєм землю свою.
На землі нашій багатій
Сонце, променем палай!
Волі в нас не відібрати,
Не здолати рідний край!

Пісня «День Перемоги (Е. Скиданова)» № 11

Ведучий. Мітинг, присвячений 72-ій річниці з Дня великої Перемоги у Другій Світовій війні, оголошується закритим.

Гімн  України № 12

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________