Сценарій музичної вистави за мотивами української народної казки "Ріпка"

Музична вистава Ріпка

(за мотивами української казки «Ріпка»)

Мета: розвивати музичні здібності дошкільників : відчуття ритму, музичний слух, співочі навички, вміння узгоджувати свої рухи з характером і темпом музики. Сприяти розвитку творчої уяви, акторських здібностей, міміки, пантоміміки та вміння емоційно перевтілюватися у сценічний образ.

Дійові особи: дід Андрушка

Баба Марушка

Внучка Мінка

Собачка Фінка

Киця Варварка

Мишка Сіроманка

Ведуча. Жили собі дід та баба. Було у них невеличке господарство – город, кішка Варварка та собачка Фінка. Часто до них у гості приходила внучка Мінка. Жили вони всі дружно. А коли настала весна – вийшли дід із бабою на город.

Дует діда і баби. Див. додаток 1.

Ми підемо на город ,

Скільки з ним у нас турбот

І скопати, й посадити,

Прополоти і полити.

Наш городик хоч маленький,

Зате серцю він миленький.

Тут росте кріп і петрушка –

Запашною буде юшка.

Ми і ріпку тут посієм,

Працювати з дідом вмієм.

Ми полиєм наш город,

Буде гарний в нас дород!

Ведуча. От посіяли дід з бабою на городі всякі овочі, зелень. Ціли літо вони працювали : пололи, поливали, удобрювали свою городину. Допомагала їм онучка Мінка, яка дуже любила своїх дідуся і бабусю.

Колискова для бабусі. Див. додаток 2.

Заховало сонечко свої промінцята,

Заплющили діточки свої оченята.

Сплять мої ведмедики, ляльки безтурботні.

Тільки у бабусеньки руки все в роботі.

А…..

Вранці півник весело пісню заспіває,

Моєї бабусеньки в хаті вже немає,

Порає в городі всю роботу зрання,

Як маленька бджілонька вона до смеркання.

А…..

Я своїй бабусенці ласку подарую,

Душу колисанкою ніжно замилую.

Хай спочинуть рученьки, труджені роками,

Хай радіє серденько внуками й дітками.

А…..

Бабуся. Отака хороша у нас онучка. А що вже співуча! Як у полі дзвіночок! Піду приляжу, хай спочинуть ноги. О – хо-хо….

На сцену вибігають кішка Варваврка та собачка Фінка. Вони бігають одна за одною, грається клубочком із ниток і співають веселу пісеньку.

Пісня Фінки та Варварки. Див. додаток 3.

Ми – веселі дві подружки:

Фінка – я, Варварка – ти.

Ми не лаємся ніколи

І чекаєм Мінку з школи.

Приспів: Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля.

Це весела наша гра!

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля,

Ох і дружна в нас сім’я.

Із клубочка зробим м’яч ,

Ми не знаємо невдач.

М’ячиком заб’ємо гол,

Ось такий у нас футбол.

Приспів.

Баба. А що це ви тут робите? Бешкетники! Знову мій клубок розмотали?!

(замотує заплутані нитки в клубок і співає).

Пісня баби Марушки . див. додаток 4.

Ниточки мої біленькі,

З вас панчішки я зв”яжу.

Моїй внучці дорогенькій

Гарну казку розкажу.

Дідусеві зроблю шапку,

Щоб зимою не змерзав.

Десь він тут пішов на грядку,

Мабуть, ріпку вже зірвав.

Баба. Ні, немає діда. Піду подивлюся, що він там на городі робить. (баба йде на город, підстрибуючи, Фінка і Варварка . на городі дід, спітнівши, тягне ріпку і співає).

Пісня діда Андрушки.

Ох і ріпка, ну ж бо ну!

Ну ж бо ну! Ну ж бо ну!

Скільки я вже не тягну,

Не тягну, не тягну!

Не витягую ніяк.

Ой, ніяк! Ой, ніяк!

Так, бо ріпка – не буряк.

Не буряк, не буряк!

Так! Так! О – так, так!

Тож бо ріпка - не буряк! Не буряк!

Дід. Фу! Ох і ріпка! Ні, сам я її не витягну….

Баба. Дай -но я! Разом ми її швиденько вийдемо із землі.

(Дід та баба разом тягнуть ріпку, співаючи).

Хор. Див. додаток 4.

Так, так, отак, так!

Тож бо ріпка – не буряк!

Баба. Ні, діду. Щось, бачу, наших сил замало. Мінко! А йди – но сюди! Допоможи нам із дідом ріпку тягнути!

(Дід, баба та Мінка разом тягнуть ріпку і співають)

Так, так, отак, так!

Тож бо ріпка – не буряк!

Ведуча. Недалеко від грядки грілися на сонечку Фінка і Варварка. Фінка гладила свій животик і гралася своїм хвостиком, а киця Варварка бавилася своїми сережками у вухах і стиха муркотіла. Фінка їй наспівувала.

Так, так, отак, так!

Тож бо ріпка – не буряк!

Киця Варварка. Ні, я вже не можу! Не витягується ріпка. Піду пошукаю Сіромашку, щось давно я її не бачила.

Ведуча. Сіромашка метушилася біля своєї нірки. Вона збирала пшеничні зернятка, що загубила баба Марушка по дорозі до курника. Збираючи зернятка мишка радісно наспівувала.

Пісня Сіромашки. Див. додаток 5.

Ой, зерняточка маленькі,

Любі, милі , золотенькі,

І смачні, і запашні,

У пригоді ви мені.

Вас усіх я позбираю

Та у нірку поскладаю.

Скоро буде вже зима,

З вами буду не сама.

Замете сніжок доріжки –

Вас я гризтиму по трішки.

Ну, а поки що лежіть

І у нірці мене ждіть.

Друга пісня Фінки та Варварки. Див. додаток 6.

Сонце спинку зігріває, лапки й хвіст, ага!

А холодним залишає тільки ніс, ага!

Тепле вушко і животик не пустий, ага!

Я – хороший, добрий песик, а не злий, Ага!

Приспів.

Мя-у, мяв! Гав-гав-гав!

Мя-у, мяв! Гав-гав-гав!

Тут на сонечку про мишку мрію я, ага!

З’їсти ввечері сосиску хочу я, ага!

Сонце спинку зігріває, лапки й хвіст, ага!

Я – хороший добрий котик, а не злий, ага!

Приспів.

Мінка. Завжди так! Як не треба, то кіт і собака поряд, а як щось допомогти, то вони вигріваються на сонечку! Ану, лежебоки, ідіть до нас та допоможіть ріпку витягати!

Ведуча. Фінка з Варваркою схопилися і прибігли на допомогу. Всі дружно заспівали.

Так, так, отак, так!

Тож бо ріпка – не буряк!

Варварка. Мишуню! Кидай свою роботу та допоможи нам справитися з ріпкою!

Сіроманка. А ти не обманюєш, не скривдиш мене?

Варварка. Ну ти що! Я ж добра киця, домашня…

Ведуча. Разом Варварка з Сіромашкою побігли на город. Вони всі вчепилисч один в одного і всі разом дружно витягнули ріпку із землі, падаючи переворотом.

(Усі сміялися і весело співали).

Заключна пісня. Див. додаток 6

Якщо мирно в світі жити,

Не сваритись а дружити,

Посміхатись, забавлятись,

Своїм часом поступатись.

Приспів.

Ти до мене посміхнешся,

За порадою звернешся,-

Я тобі допоможу –

Дружбою я дорожу.

Разом ми – велика сила,

Всіх нас праця поріднила.

Ми усі – одна сім’я

На таких стоїть земля!

Приспів.