Сценарій "Надворі майже літо"

Сценарій випускного 2016 року

(Під ліричну мелодію  голос за кулісами):

Надворі майже літо…

Справжнє тепле літо…

У зелені втопилися сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти,

Аж серце завмирає від краси.

Надворі майже літо…

Наше щедре літо…

Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі

Танцює з вами перший ніжний вальс.

Надворі майже літо…

Наше тепле літо…

В якому радість й смуток водночас.

Ось-ось здійсниться заповітна мрія,

Світ невідомий кличе в далеч нас!

(Звучать позивні; на сцену виходять ведучі.)

Ведуча:

Травневий день підсумовує

Напружений навчальний рік –

Він є подією чудовою

Для тих, хто зветься  «випускник». 

Ведуча:

І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій,

Неначе міст, ми протягнули

Сьогодні вечір випускний.

Ведуча

Дорогі друзі! Шановні батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день.

Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, скільки якогось тихого зворушливого смутку.

Ведуча

Чому ж так стискається і щемить наше серце ? Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і наші учні залишають рідну школу — свій другий дім. А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.

Ведуча

Позаду залишилися протоптана стежина до шкільного порогу і до болю знайома мелодія шкільного дзвінка, попереду – незвідана даль.

Ведуча

Із хвилюванням і цікавістю вдивляються в цю далечінь випускники 2016-го року,  гордістю і тривогою сповнені погляди їхніх батьків.

Ведуча

А ми в свою чергу хочемо запропонувати вам повернутись на 11 років назад і подивитись на те, з чого усе починається.

(На проекторі напис «З чого усе починається)

Сценка

Учитель: Здрастуйте, першокласники! Починаємо наш перший урок!

Учень 1:Людмило Миколаївно, а в нас іспити будуть?

Учитель: Будуть, будуть.

Учень 2: А тести й зрізи будуть?

Учитель: Будуть, будуть.

Учень 3:Людмило Миколаївно, а як правильно: у рибєй немає зубєй...

Учень 4: У рибов немає зубів...

Учень 5: Або в риб немає зуб?

Учень 6 Людмило Миколаївно, а що в нас сьогодні на обід?

Учень 7: Людмило Миколаївно, а можна мені вийти?

Учень 8 Людмило Миколаївно, а нам за гарне навчання орден дадуть?

(Учитель не встигає відповідати, повертаючи голову то до одного, то до іншого учня.)

 Учитель: Ну, не орден, але медаль точно дадуть. Тільки спочатку треба навчитися малювати палички: 20 паличок з нахилом уліво й 20 паличок з нахилом вправо.

Учень 1: Ой, а я не знаю, де ліво, а де право!

Учень 2: А я не вмію рахувати до 20!

Учень 3: А в мене немає ручки!

Учень 4: А я забув зошит!

Учень 5: Ну що ви до вчительки пристали? Вона в нас зараз у непритомність упаде!

Учитель: Так, діти, сьогодні ми будемо здавати техніку читання. _____________, іди, здавай!

Учень 1 (піднімає з підлоги машинку, простягає вчителеві): А можна я вам спочатку техніку здам, а потім читання?

Учитель: Ну, здавай! (Бере машинку.) Так. До дошки йде________________. Читай!

Учень 2: А я це читати не буду!

Учитель: Це чому?

Учень 2: А я вмію читати тільки слова із трьох букв!

Учитель: Де ж я тобі знайду такий текст?

Учень 3: Де, де? У Караганді. Іди отсюдова, двієчник нещасний! Можна, я здам перший?

Учитель: Ну давай!

Учень 3: Абевегеде, йокелемене, йопересете.

Учитель: Стоп-стоп-стоп. Ну, до чого така швидкість? Ти ж нічого не зрозумів з того, що прочитав.

Учень 3: Я все зрозумів, можу переказати дослівно!

Учитель: Ну перекажи!

Учень 3: Абевегеде, йокелемене, йопересете.

Усі: Yes!!!

Учитель: Так, слухайте умову завдання: у Маші було дві цукерки, а в Даші три цукерки...

Учень 1: Ой, отут потрібно додавати: дві дівчинки плюс п'ять цукерок, вийде сім.

Учитель: Питання: скільки цукерок у них відняв Вася?

Учень 2: А, тоді треба віднімати: дві дівчинки мінус п'ять цукерок вийде п'ять цукерок у Васі!

Учень 3: Ой, а в мене Васі дістався нуль цукерок і три ліхтарі! (Позаду визирає Вася із синцями під оком.)

 Учитель: От бачите, скільки різних рішень має найпростіша задачка. Усі працювали творчо, а виходить, усі одержали...

Усі: По 12 балів

 

Вед.  Країна дитинства – країна казкова,

 І часто дорослих вона вабить знову.

 І часто дорослі літають у мріях,

 Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

Вед.2. І у нас є для вас невеличка казка під назвою  «11 років суворого режиму, або граніт науки Меленівського НВК по зубам не всім»

Вед.1. У деякому царстві, Меленівському государстві жив-був цар-король, султан-падишах, полководець і знатний воїн, страж науки, а звали його Микола Дмитрович Закусило.

Музика. (на мультимедійній дошці фото директора).

Вед.2. І було у нього, як і заведено, велике і могутнє військо.

Вед. 1. І от одного разу скликав він воїнів своїх за круглий стіл (педрада по їхньому), щоб обговорити призив до школи новобранців молодих та необізнаних. І спитали командири дивізіонів у нього: « Скажи, о достойніший з найдостойніших, навіщо скликав нас усіх у цю годину, відірвав усе військо твоє і рідню усю від сапання городу і боротьби з жуком іноземним – колорадським?

Вед.1. «Бажаю я відправити дітей цих у світ великий, розуму набиратися. Хочу знати, чому навчаться вони під нашим могутнім керівництвом, що собою являтимуть, чи готові будуть до життєвих іспитів» - відповів султан-падишах, король-цар, полководець-воїн знатний Микола Дмитрович Закусило.

Вед. 2. І от року 2016-го  року повноліття досягли 6 дітей із 59, що живуть у прекрасному палаці нанцятирічної давності, який школою зоветься. Усі 6 пройшли іспити вогнем, водою і мідними трубами. Вчені воїни славні за останній місяць прийняли в них купу контрольних,  море іспитів, океан пояснювальних і три фури корвалолу. І сьогодні настав час вручити перший документ про освіту - атестат - нащадкам найблагороднішого сімейства, гордо іменованого Меленівський НВК.

Вед.1. Тож давайте під бурні аплодисменти запросимо їх до нашої святкової зали. Зустрічайте, наші випускники!!!

Ведуча:

Випускники!

Під рушниками-оберегами хай перший  ваш проляже шлях,

І хай біжить він не по тернах, а по квітучих стежках!

Сім’я ___________Прокопчуків___________________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Прокопчук Олену Андріївну – завзяту, старанну, витривалу, компанійську,  яка любить навчання, не раз відстоювала честь школи на олімпіадах та спортивних змаганнях.

 

Сім’я ________Васяновичів______________________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Васяновича Дмитра Івановича – урівноваженого, миролюбивого, відповідального, спокійного, вродливого джентельмена, віру і надію своїх батьків.

 

 

 

 

 

Сім’я ________________Васяновичів______________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Васянович Галину Олександрівну – чарівну, ніжну, з перчинкою, спортсменку і активістку, яка завжди завзято підтримувала проведення виховних заходів  у шкільному житті, є надією і опорою своєї родини, душею колективу.

 

Сім’я ______________Стретовичів________________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Стретовича Григорія Олеговича – веселого, кмітливого, який завжди і в усьому підтримає розмову (навіть і тоді, коли не впевнений, що говорить по темі), спортсмена, активіста, надійне плече для рідних і друзів.

 

Сім’я _____________Кудрявцевих_________________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Кудрявцеву Ольгу Олександрівну – спритну, цікаву, мрійливу, грайливу, активну, яка завжди і у всьому намагається знайти тільки позитив та хороші емоції.

 

Сім’я ______________Плугарів________________________відправляють сьогодні у щасливу путь

Плугаря Василя Івановича – тихого, спокійного, сором’язливого, з вірою в  серці; надійного помічниак батьків.

 

Вед. 2. Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-го класу 2016 року оголошується відкритим. 

(ГІМН УКРАЇНИ)

Вед.

Як світло й урочисто в нашій залі

Повсюди яскраві букети горять,

Сьогодні на свято ми з вами зібрались

В життя проводжати своїх журавлят!

Вед.

Серця вперше торкнулася тривога

Хоч співає воно, як дитя.

Нині стелиться всім вам дорога

Із дитинства в доросле життя

Вед. Багато зібралось сьогодні гостей, щоб привітати наших випускників: мами, тата, бабусі, дідусі, тьоті і дяді, подруги і товариші. Та серед усіх цих людей присутні сьогодні і почесні гості, це______________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вед. До привітального слова ми запрошуємо ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вед.

Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Вед.

Як хочеться сказати: Зупинись!

Постій хвилинку не спіши в дорогу!

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу.

Вед. Вирушаючи у далеку дорогу дорослого життя не забувайте тих, хто залишається удома, тих хто чекатиме вас завжди із великим нетерпінням, для кого ви взірець  завжди і у всьому  - це ваші молодші братики і сестрички. Вони сьогодні  прийшли за вас порадіти і подарувати свої привітання.

Виступ молодших сестер і братів випускників.

1. Сюди прийшов я, друзі, зовсім недарма.

 Одна їдка проблема мій мозок обійма.

 Моя сестричка нині школу закінчила

 І всі фінанси в свої руки захопила.

 Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

 П’янкі парфуми і каблучка нова.

 Плакали наші грошики, які зібрали,

 Навіть мені нічого вже не перепало.

2. А моя сестричка, браття!

 Куди вже тій Мадонні браться!

 Одна лиш досконалість і краса.

 І має талію таку лише оса.

 Вона найкраща, бо моя!

 Та перевершу, безумовно, її я.

 У мами буде досвід прехороший

 Й для мене наскладає вона ще більше грошей.

3. Не лише сестрички можуть бути гарні.

 І зайві клопоти, скажу, тут, друзі, марні.

 Бо в мене брат – як Клод Ван Дам

 Образити його нікому я не дам.

4. Сьогодні в наших мам і тат – хвилюючий дебют,

 Бо їхні первістки в широкий світ дорослого життя ідуть.

 Тому прийшли їх нині привітати

 Шкільна родина, я, і мама, й тато.

 І їм бажаєм ми в цей день святковий,

 Нехай пишається випускниками школа.

 

Вед.  Із казкою, любі, не розлучайтесь,

 В далеке дитинство щораз повертайтесь.

 Вам казка чарівна підкаже пораду,

 В ній знайдете завжди утіху й розраду.

Вед. Зустрітись з дитинством дозволимо ще раз

І тільки сьогодні і тільки для вас.

Та мусите ви його відпустити,

Тому що чекають його інші діти.

Дівчинка-“дитинство” із кульками в руці:

Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?

Згадайте, як в школі зі мною ви грали,

Як били коліна і в дитячі роки

У піжмурки гралися ви залюбки.

І свята шкільні, на ялинку  костюм ...

У мій час не знали ви, що таке сум.

Усі дні народження, торт і свічки,

І як одягали у сукні ляльки,

Як мамині туфлі тихцем узували,

Як кішку варенням самі годували,

Малюнки в альбомі і квітів розмай ...

Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.

Прощавай,  Оленко

Прощавай,  Галинко

Прощавай, Григорію

Прощавай,  Дмитре

Прощавай ти Олю

Прощавай, Василю

Прощавайте, друзі,

Прощавайте, прощавайте! 

І  завжди в житті достаток ви майте.

І школу як спонсор завжди виручайте.

Щасти й прощавай, 11 клас.

Роки не спинити ніколи

І тільки у снах повернусь я до вас

Я ваше дитинство зі школи.

Прощавайте!

(Віддає кульки)

Вед.

Дитинство ваше, мов вчорашній день,

Ось-ось майне крильми у темінь ночі.

Аби світанок від дзвінких пісень

Прокинувся і вам заглянув в очі.

Прийде світанок… Сонце, зустрічай. Дай для польоту лелечатам неба!

Слова останні „Школо, прощавай!” Ми будем завжди пам’ятать про тебе.

Вед. Усі ми з вами мріємо про життя, як у казці. Любимо мультфільми, мріємо хоч на секунду стати їх героями. Так одним із улюблених мультфільмів дитинства є «Цветик-семецветик», де головна героїня отримує квіточку, пелюстки якої виконують будь-яке бажання.

Вед. У нас сьогодні теж є така квітка, за допомогою якої наші випускники можуть загадати найзаповітніше бажання (але збудеться воно лише тоді, коли вони від щирого серця щось побажають рідній школі).

(Випускники відривають пелюсточки і, загадавши бажання, кидають їх у повітря)

Вед.       Друзі, а пам’ятаєте, якими ви були, коли 11 років тому, коли стояли на святковій лінійці?

Вед.      Тоді кожного з вас взяли під свої крила ваші перші вчителі . Ніжні і щирі, вони для вас, як були як мами.

Вед.       Ви виросли і залишили у початковій школі своє дитинство, а забрали назавжди з собою їхню усмішку, погляд, лагідний і трохи суворий голос.

Вед.

Ви перші в клас ввели їх в день осінній

Були малятам – як ласкава мати.

Та виросли школярики маленькі

І вже зібрались школу покидати.

Згадайте їх першокласниками знову

Згадайте веселий, невгамовний клас,

Скажіть своє напутнє мудре слово,

У цей і світлий і печальний час.

Вед.  До привітального слова запрошуються перші вчителі - Васянович Лариса Миколаївна та Васянович Ганна Тофілівна.

Вед.
Промайнули літа,
Мов хмаринки за обрій далекий,
І до школи стежина
Протоптана вже до кінця.
Ви зібралися в ключ усі, мов лелеки,
І надією повні б'ються ваші серця.

Вед. Ось і класна ваша мама

Тут сьогодні поряд з вами.

Більш не буде говорити,

що уроки треба вчили,

щоби шкоду не робили

На перервах не курили,

І вікно знову розбили…

Вам останнє слово в залі

Надається для порад,

Бо тепер не просто учні

Випускники стоять у ряд.

Вед. Слово для привітання надається класному керівникові – Стретович Людмилі Ростиславівні.

У зал заходить домовичок Кузя. 

 

Кузя (бурчить). Безсовісні, які безсовісні, я їм, а вони мені... безсовісні. (Підходить до мікрофону і бурчить.) Безсовісні...

  Вед. Ну нарешті, ось і наш домовичок Кузя! Доброго здоров’ячка тобі!

Кузя. Нарешті! Я й бачу, як ви на мене чекали. (Підходить до випусників, лає їх.) Безсовісні, які безсовісні, я їм… а вони мені... безсовісні.

  Вед. Кузю, а може, вже досить? Чого це ти на наших сьогоднішніх випускників так лаєшся?! «Безсовісні та безсовісні», —  заладив. Може, поясниш, чому безсовісні, що ти — їм, а що вони — тобі?

Кузя. 11 років я був на всіх головних класних і шкільних святах, хоч ніхто і ніколи мене туди не запрошував і не бачив. Ну, думаю, в цьому році такий клас випускається, обов’язково про мене згадають, запрошення передадуть... Куди там! Підставляй поли. І не подумали. А я ж їм!..

  Вед. А й справді, Кузю, та таки правий. Негарно з тобою випускники обійшлися. Ось ти весь час повторюєш:
«Я їм а вони мені...». Вони тобі (мені, все ясно) запрошення не надіслали.

А що ж ти їм?

Кузя. Я   їм такий сюрприз приготував! (Відкриває чемодан, дістає папери і папку із сценаріями.) Ось, погляньте, автор ідеї, сценарист, режисер-постановник  — усе це я.

Вед. Ти про що?

Кузя. Всім уже відомо

Що я – шкільний домовинок

 І живу  у школі

 Маю гарний сундучок

Тішусь ним доволі

Гарні дітки виросли у школі

Вчились  помаленьку

Та найбільш вони любили

Створювать сюрпризи

І от ія сьогодні створив сюрприз для наших випускників

  Вед. Ну що, дорогі випускники? Хочете  взяти участь у кузіному сценарії? Тоді вам треба вибачитися перед Кузею.

Випускники просять вибачення.

Кузя. Ну добре вже, добре, куди вас подінеш? (Збирає у чемодан папери і оголошує.) 

Вистава «Кузині мемуари, або Тут одинадцять років прожиті».

Вед. Автор ідеї — Кузя. Автор сценарію — Кузя. Головний режисер — Кузя. Отож, на сцені — театр Кузі! Вітайте!

Виступ театру Кузі  (Кузя роздає кожному випускнику згорнутий листок із завданнями)

Завдання

1. Сьогодні тобі дається остання нагода побути ще маленькою дитиною і поринути у дитинства світ разом із своїми однокласниками. Твоє завдання виконати із класом «Танець маленьких каченят»

 

2. Уяви себе маленькою першокласницею/першокласником на Новорічному ранку і розкажи віршик на новорічну тематику стоячи на стільчику. 

Віршик додається

У лісі-лісі темному,

Де ходить хитрий лис,

Росла собі ялиночка і зайчик з нею ріс.

3. Зроби прогноз на майбутнє. Поділись своїми думками про те, ким в майбутньому стануть твої однокласники.

 

4. За ким із однокласників, вчителів  ти будеш сумувати найбільше?

 

5. Яким чи якою ти себе бачиш через 11 років?

 

6. Тобі надається нагода створити «поцілунок класу». Твоє завдання подарувати прощальний поцілунок своїм однокласникам.

 

 Вед. Дякуємо шкільному домовичку, що допомагає нам, а тепер нехай спочине, а ми далі продовжуємо вечір.

Діалог сина з мамою

(Під ліричну мелодію випускник з мамою читають діалог)

• Розкажіть мені, мамо, про вишні…

Їх було так багато в саду?

• Були синку, лиш вітри невтішні,

А вони кого хочеш зведуть

• Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись?

• А той, синку, хто виріс в роботі –

Не часто на зорі дививсь

• Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи людині підвладна вона?

• Наша доля, мій сину, як море, -

Той пливе лиш, хто має човна

• Розкажіть мені, мамо, про роки, -

Чи спливають помітно вони?

• Роки сину, помітні… допоки   

      Матерів пам’ятають сини.

Вед.

Не раз бувало, що заснули ви

І усміхаєте в солодкім сні,

А мами довго вишивали рушники

Вам долю малювали на білім полотні.

Вед.

І вишивали і молились Богу,

Не раз сльоза котилась на нитки.

Сьогодні матері благословлять Вас  у дорогу,

Пов’яжуть вам на щастя рушники.

Вед.

Шановні батьки! Підійдіть до своїх дітей, привітайте їх та пов’яжіть рушниками – це символ материнської любові, світлої і чистої, хоча і пройнятої сумом. Нехай же їхня дорога завжди повертає до рідної домівки.

Вед.  (коли батьки піднімаються на сцену)

Чи знаєш ти, юна дитино,

Хто вдень і ніч із року в рік,

Хто просить в Бога щогодинно

Для тебе довгий, щедрий вік?

Вед. Мама. Найрідніша, наймиліша.

Серед богинь – вона свята.

Молитва її найщиріша.

Бо це є серця доброта.

 

(Батьки пов’язують рушниками дітей, звучить мелодія; танець з батьками)

 

Вед. А зараз настав час вручити перехідний символічний вогонь знань десятикласникам.

Вед. Для передачі символічного вогню знань прошу підійти до мене наших випускників _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________та десятикласників ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Вед. Внести символ!

(Музика. Одинадцятикласники вносять символічний факел знань на сцену.)

Випускник. Сьогодні ми передаємо цей символічний вогонь знань вам, шановні десятикласники, як символ торжества розуму і натхнення.

 Пам’ятайте:

1. Символ випускника є перехідним і вручається виключно на випускному вечорі в урочистій обстановці.

2. Символ наступним випускникам дає право відчувати себе в школі найстаршими, найвідповідальнішими і з гордістю нести честь учня рідної школи.

3. До моменту передачі символ зберігається в кабінеті випускного класу.

4. Підробка символу або намагання присвоїти його карається законом школи. І дуже строго.

Нехай його вогонь зігріває ваші душі, надихає вас на успіхи, надає сили.

(Музика . Передача символу.)

Десятикласники: Ми обіцяємо з честю пронести цей вогонь, берегти його, примножити ваші здобутки і на нашому випускному вечорі передати його майбутнім десятикласникам.

(Десятикласники із факелом знань - виходять із залу під музику).

Вед. Навчання у школі – найкращі роки юності. Та, де б не були ви, завжди пам’ятайте рідну школу, ту, де кожний день вас зустрічали вчителі, допомагали в тяжкі хвилини, де відповідальність за вас ніс директор.

Вед. Тож давайте надамо йому слово, аби він дав вам останні настанови перед вирішальним стартом у нове доросле життя. Миколо Дмитровичу, вам слово!

Вед. Людина… В це слово вкладено світлу гармонію життя і нерозгадану таємницю душі. Віднайти, відкрити в собі людину, зуміти стати нею –  прагнення багатьох поколінь. Щоб досягти цієї мети, потрібно відродити найкращі поривання та якості, зберегти собор власної душі як найдовершенішу  цінність людського буття.

Вед. Ведучий: Дорогі випускники! Ви вступаєте у нове життя. Нехай на вашій довгій життєвій ниві завжди будуть хліб і сіль. Шануйте батька і матір, які дали вам життя і ростили вас. 

Вед. Шануйте вчителів, які дали вам знання і прагнули виховати вас чесними і добрими людьми. Любіть свій край, чесно і високо несіть горде наймення людини. Не забувайте, що ви вчилися для того, щоб розум і серце, свої знання віддати людям.

Вед. Не заплямуйте доброго імені своїх батьків і честі рідного закладу. Хай чистим полотном стеляться ваші життєві шляхи. Покидаючи стіни рідної школи пам’ятайте, що справжні скарби – скарби вашої душі: доброта, щирість, совість.

Вед. Дорогі випускники! 
У вашому житті – вагома нині дата, 
І це сьогодні вже незаперечний факт; 
У цей чарівний день травневий вам вручають 
На зрілість перший, власний атестат. 

Вед. Промайнули літа, мов хмаринка за обрій далекий, 
І до школи стежина протоптана вся вже вкінець, 
У руках – атестат – твоя праця сумлінна й нелегка. 
Атестат – твоїх праць лавровий вінець. 

Вед. Сьогодні отримуєте ви атестати, 
Із рідної школи пора відлітати, 
Зірки і планети свої відкривайте, 
І власну космічну орбіту шукайте. 

Вед. Для вручення атестатів про повну загальну середню освіту запрошуються директор __________________________________________ та заступник директора з навчально-виховної роботи _____________________________________________________

(Вручення атестатів)

Вед.
Ну ось і все – випускникам пора
Їх корабель майбутнього чекає
Вчорашня галаслива дітвора
Вже виросла й назавжди відпливає.
Вед.

Проводимо їх поглядом ласкавим
Хай звершують все нові перемоги
Ми лиш гуртом від серця побажаєм
Випускникам ЩАСЛИВОЇ ДОРОГИ!!!

Вед.

Алеєю щастя, за давнім звичаєм,

Сьогодні в дорогу ви вирушаєте

По килиму з листя й пелюсток квіткових

Ви впевнено йдете до злетів нових.

Залиште невдачі, залиште печалі,

У мирі й Любові в майбутнє йдіть далі

Зі святом, шановні! У добрий час!

Життєва дорога чекає на вас.

Вед. А наш випускний бал підійшов до кінця! До нових зустрічей! На все добре. До побачення!