Сценарій новорічного мюзикла
«Сніговик повертається»
Дійові особи:
Сніговик
Казкарка Іренея
Ворона
Злодійка Скарлет
Міньйон
Міккі маус
Мінні маус
Алладін
Лікар
Поллі Робокар
Дід Мороз
Снігуронька
Хід заходу:
Звучить музика. Проекція «Зима». З’являється казкарка.
Казкарка Іренея:
Зима…, загадкова і неймовірно дивовижна. Моя улюблена пора року. Запитаєте чому? Тому що тільки взимку, напередодні новорічних та різдвяних свят народжуються найцікавіші казки. Щоправда, дорослі не завжди у них вірять, а даремно, зате діти їх просто обожнюють. Я навіть не запитую чи любите ви казки? Звичайно любите.
Даруйте, я не представилась, я – казкарка Іренея, збираю незвичайні норічні історії до своєї скарбнички. У мене їх, уявляєте – тисячі. І кожна добра, щира, повчальна. Хочете почути одну із них?
Відчиняється скарбничка
Таємнича, невеличка.
А у ній різдвяна казка –
Ви повірте їй будь ласка.
(уходить)
Танець «Сніжинок»
Ворона:
Каррр, оце зима, яка краса. Цілий день сніжить. Ми, ворррони, любимо що? Крррасу і тишу. Бо ми, ворррони, хто? Інтелігенція. Але, от біда, карррнікули, про який спокій можна мріяти, коли наближаються карррнікули? Спасу немає від тих дітлахів. То ковзани, то санчата, недавна мені ледь не вибили око сніжкою. Хіба це культуррра? (лунає сміх) О, чуєте, знову вону. Де мій каррррвалол?
Ворона йде, з’являються діти.
Діти:
-Чудова погода. Правда?
-У що будемо гратися?
-Ковзани, санчата, сніжки?
-А давайте ліпити сніговика.
-Давайте.
Пісня «Хай щедрівкою…»
Виходить сніговик
Діти:
-Готово. Погляньте, який він кумедний.
-Навіть, дуже симпатичний.
-Просто красень.
-Він незвичайний сніговик. Ні в кого у дворі такого немає.
-А давайте назвемо його Сніговик Айзек.
- Чудово.А тепер селфі.
(підбігають до сніговика, роблять селфі)
(діти убігають, виходить ворона)
Ворона:
І чого їм вдома не сидиться, голосують наче у Верррховній раді. Теж мені, подія ррроку, сніговик. Що ж, буде в мене новий сусід. Ну, фігурка в нього, така собі, зате, сподіваюсь – мовчазний. А шарфік такий, нічого, каррршеміровий.
(Сніговик чихає, ворона лякається)
РРРРятуйте.
Сніговик:
Вибачте що налякав вас, шановна пані, дозвольте відрекомендуватись, сніговик Айзек.
Ворона:
Ніколи ще не розмовляла зі сніговиками. Що ж, будьмо знайомі – ворррона Каррріна Карррлівна.
Сніговик:
Мені так подобається у вашому дворі, Каріно Карлівно.
Ворона:
Це й не дивно, я старрранна господиня.
Сніговик:
А діти тут які веселі, привітні, слухняні.
Ворона:
Та де там слухняні. Голова моя їх не витримує.
Сніговик:
Як на мене, чудові діточки, і даремно ви на них ображаєтеся, Каріно Карлівно.
Ворона:
Та від них у мене гіперрртонічний кррриз. Це вам не жарррти, каррр. Ооо, погляньте, повертаються, треба прийняти карррвалол. Бувайте, сусіде.
Сніговик:
До зустрічі, Каріно Карлівно.
(уходять, вибігають діти)
Діти:
-Дівчата, а де це наш сніговик?
-Що, зник сніговик?
-Не може бути.
Сніговик:
Не хвилюйтеся друзі, ось я.
Діти:
-Оце так. Наш сніговик розмовляє. Щей чистою українською мовою.
-А я казала вам, що наш сніговик незвичайний, він чарівний.
-Буде з ким на канікулах веселитися і новорічні свята зустрічати.
Сніговик:
А що таке новорічні свята? Я не знаю, я тільки сьогодні народився. А ви розповісте мені?
Діти:
-Звісно ж.
-І про новорічні свята.
-І про канікули.
-І про зимові забави.
Сніговик:
Тоді давайте всі разом гратися.
Пісня «Зима»
Ворона:
Просто кошмаррр, гадала, що буду мати тихого сусіда, а він, виявляється справжнісінький хуліган. Розспівався на весь двір. Одне тішить, зима цього року нестабільна, скоро пригріє сонечко, а при плюсовій температурі цей галасливий сніговик неодмінно розтане і буде у нашому дворі тиша і спокій.
Cніговик:
А про що це ви, Каріно Карлівно?
Ворона:
Карррр, а я…, а про що я? Гарррна, кажу погода.
Сніговик:
Каріно Карлівно, ви сказали, пригріє сонечко і сніговик розтане.
Ворона:
Ой, та то вам причулося.
Сніговик:
А що означає «розтане»?
Ворона:
Ой, будьмо відверррті, сусіде, не буду від вас приховувати, ви мені дуже симпатизуєте, алееее, крррраще гірка пррравда. «Розтане»-значить зникне.
Сніговик:
Як зникне?
Ворона:
«Розтане»-значить щезне. Був і не стало.
Сніговик:
Значить мене не стане? А як же мої нові друзі дітлахи? Як же свято, веселощі, забави. Я не хочу зникати.
Ворона:
Прррекрасно розумію вас, сусіде, але таке воно життя.
Сніговик:
Але це не справедливо, я хочу щороку святкувати новий рік, робити своїм друзям приємні подарунки, я не хочу розтанути.
Ворона:
І чого ви похнюпилися, давайте мислити логічно. Сніговики бояться чого? Тепла. Значить вам треба куди? Туди де холодно, на північ. Збирайтеся, друже.
Сніговик:
На північ?
Ворона:
Так, на північ, там теж є галасливі діти і там теж святкують новий рік. Ось вам навігатор, дістався мені від подружки сорррроки, він допоможе вам не заблукати.
Сніговик:
Дякую вам Каріно Карлівно.
Ворона:
Не забувайте мене. Щасти вам, друже.
(Уходять)
Хореографічна композиція «Сніжний вальс»
Злодійка:
Нарешті, нарешті прийшла моя година. Напередодні свята всі метушаться, всі намагаються робити добрі справи. Терпіти не можу добрих вчинків. Треба комусь добряче нашкодити. Звісно нашкодити у цьому істине покликання неперевершеної амбітної, скандальної суперлиходійки Скарлет Противсіх.
(Музика. Виходить міньон)
О, його тільки не вистачало, причепився. От що, Бобе, хочеш отримати банан? Щойно тут пробігав сніговик, піди розвідай, чого він такий стурбований. Чує моє серденько, що йому можна гарненько нашкодити. Питання є? Та чому ти ще досі тут? Як же це круто бути лиходійкою. Здається свято наближається. (сміється)
Пісня
Злодійка:
О, ти вже тут? Доповідай, Бобе.
Муз.фрагмент «Сніговик іде на Північ»
Що? Сніговик іде на північ? А навіщо?
Муз.фрагмент «Сніговик сніговик боїться сонця»
Що це ти показуєш? Що за маячня?
Дерево?
Роги? Нічого не розумію.
Корона? А мабуть сніговик хоче стати королем півночі. Цього не можна допустити. Як же це круто бути лиходійкою, Бобе, за мною.
(Уходять, виходить Сніговик)
Сніговик:
Здається я йду правильним шляхом, ще трохи і дістанусь півночі, а там назавжди оселюся в крижаній вежі і ніхто не зможе мене розтопити.
Злодійка:
Доброго дня, Айзеку.
Сніговик:
Доброго дня, а хто ви?
Злодійка:
Я лиходійка, оооо, добродійка Скарлет. Я роблю тільки добро і завжди допомогаю всім своїм друзям. Хочеш бути моїм другом, Айзеку?
Сніговик:
Звичайно, пані Скарлет. А хто це з вами?
Злодійка:
А це мій вірний помічник Боб. Айзек, хочеш я допоможу тобі дістатися півночі.
Сніговик:
Дякую, пані Скарлет. Але у мене вже є добрий помічник, мій навігатор. Він допоможе мені не збитися з дороги.
Злодійка:
Який чудовий пристрій, диво сучасної техніки. Бобе відволікай його.
(Міньон танцює навколо Сніговика. Скарлет ламає прилад)
Ооо, чудово.
Сніговик:
Щось трапилось з моїм навігатором?
Злодійка:
Ну що ти, любий Айзеку, з ним все чудово, працює як новенький. Сяє як сонечко.
Сніговик:
Що? Сонечко? Ой, ні, не вимовляйте цього слова, я боюсь сонечка. Ну все, бувайте, мені час вирушати далі.
Злодійка:
Бувай-бувай, дорогенький. Цікаво, куди ти тепер потрапиш?
(Уходять)
Номер «На синьому морі»
Сніговик:
Ой, як тут весело. Тільки дуже спекотно. Ой, щось у мене голова запаморочилась.
Злодійка:
Ой, кого я бачу, Айзеку, ти щось погано виглядаєш, мій друже. Ти наче схуд.
Сніговик:
Невже я почав танути?
Злодійка:
У тебе, бачу, неприємності? Заблукав?
Сніговик:
Та щось мій навігатор несподівано вийшов з ладу.
Злодійка:
Яка прикрість. Але не забувай-я твій вірний друг. Я підкажу тобі дорогу. Тобі весь час потрібно іти ліворуч, нікуди не звертати, північ он там.
Сніговик:
Так, так, треба поспішати. Прощавайте.(Уходить)
Злодійка:
Хіба можна бути таким довірливим? Що ж, я неперевершена лиходійка.
Проекція «Діснейленд+Міккі Маус»
(Виходять Міккі і Мінні Маус. З’являється сніговик.)
Сніговик:
Куди це я потрапив? Може це і є Північ?
Вітаю вас, шановні. Я – сніговик Айзек, А ви хто?
Міккі.
Як, ви нас не знаєте? Ми знамениті Міккі і Мінні Маус, гордість Діснейленду.
Сніговик:
Даруйте, що досі не був знайомий із вами, напевно ви дуже популярні тут на Півночі.
Мінні.
На Півночі? Дивний Сніговик.
Міккі.
Ми справді дуже популярні казкові герої, тільки не на Півночі, а тут, на Заході.
Сніговик:
На заході? То я знову збився з дороги.
Мінні:
Не засмучуйтеся, друже. Як же вам допомогти?
Міккі:
Здається я знаю як. Я подарую вам свій компас.
Сніговик:
О, компас, дякую вам.
Міккі:
Гарного вам дня!(уходять)
Сніговик:
Що ж, маючи компас я неодмінно дістанусь північного краю. Але я так втомився, мені треба трохи перепочити. (Засинає)
Пісня «Нічка-новорічка»
(З’являється злодійка з міньоном)
Злодійка:
Тихо, Бобе, підкрадися до сніговика і підміни його компас. Завдання зрозумів. Виконуй.(Міняють компас)
(До глядачів) А ви – нікого не бачили, нічого не знаєте. Ясно. (Уходять)
Прокидається сніговик.
Сніговик:
Чудово подрімав. А де ж мій компас. Ось він. Стрілка вказує на Північ, значить мені сюди. В дорогу. (Уходить)
Проекція «На Сході».
З’являється Аладін, виходить Сніговик
Аладін:
День добрий тобі, пане добродію, ти мій гість, а звичай шанувати гостя у нас священий. Здається він втрачає свідомість. Лікаря, срочно лікаря.
(Виходить лікар, оглядає сніговика)
Лікар:
Ооо, тяжкий випадок.
Аладін:
Щось серйозне, пане лікарю.
Лікар:
Оооо, втіха моєї старості і радість моїх очей, дай мені хвилинку і я поставлю найчіткіший діагноз.
Аладін:
Ну, що там.
Лікар:
Сонячний удар, о, мій пане.
Аладін:
Сонячний удар? І що ж тепер робити?
Лікар:
Є один спосіб його врятувати, будь-кого на ноги поставить. Нам потрібно морозиво.
(Виносять морозиво)
Гра із залом.
Лікар:
Ось, тепер він цілком одужав. О, квітка мого серця.
Сніговик:
Дякую, друзі, ви врятували мені життя.
Аладін:
А куди ти прямуєш?
Сніговик:
Іду до далекого північного краю, щоб там назавжди оселитися.
Аладін:
До північного краю? А що привело тебе сюди, на Схід, до нашої країни сонця?
Сніговик:
Країни сонця? Не може бути? Я знову заблукав. Але ж компас Міккі Мауса, невже він вказав невірний шлях?
Аладін:
Присягаюся своїм розкішним тюрбаном, це-підробка. Гадаю, компас тобі підмінили.
Сніговик:
Підмінили? Але хто? І як?
Аладін:
Не журися, сніговик, я подарую тобі свою мапу. З нею я на килимі-літаку пів світу облітав. Вона вкаже тобі правильну дорогу. (подає мапу)
Сніговик:
Дякую тобі, Аладіне, спасибі вам, друзі.
(Розглядає мапу, Аладін з помічниками уходить, з’являється злодійка)
Злодійка:
Привіт, Айзеку, як твої справи?
Сніговик:
Та ось, вивчаю мапу, яку мені подарували мої нові друзі.
Злодійка:
Треба її викрасти. Сховай мапу у мішок.
Яка, чудова мапа, можна і мені подивитися? (ховає у мішок, віддає міньйону, міньйон передає сніговику) Айзеку, ти так давно мені подобаєшся. Може ми сходимо з тобою випити кави.
Сніговик:
Але я дуже поспішаю, пані Скарлет.
Злодійка:
Дуже прикро, може якось іншим разом.
Сніговик:
Бувайте, пані Скарлет. (уходить)
Злодійка:
Ну нарешті, тепер він нізащо не потрапить на Північ. Бобе, ти сховав мапу до торби? (Боб киває). Молодчинка, отримаєш банана. Ну, давай торбину. Де торбина, питаю? Що? Ти віддав її сніговику? О ні, нікчемний Боб, тобі нічого не можна довірити. Треба негайно наздогнати сніговика. (Уходять)
Танець «В ритмі джазу»
Сніговик:
Який прекрасний таночок. Ви чудово танцюєте. Я буду вашим фанатом. Дозвольте взяти у вас автограф. Дякую, вам, бувайте (міньйон краде карту)
А мені треба іти далі. Ой, а де ж моя мапа? Вона щойно була тут.
Злодійка:
Що, Айзеку, знову неприємності?
Сніговик:
Моя мапа, вона зникла.
Злодійка:
Яке неподобство, грабіж серед білого дня. Це просто жах. Не знаю, куди тільки дивиться поліція. Щож, любий Айзеку, доведеться тобі далі мандрувати без мапи.
Що це? Що це за звуки? Хто викликав поліцію? Бобе – це ти? О, ні!
Поліцейська сирена+проекція Поллі Робокар
(Виходить Поллі Робокар)
Пісня Поллі Робокара
ПР
Робокар Поллі до ваших послуг, прошу всіх залишатися на своїх місцях.
Сніговик:
Дякую, Робокар Поллі, що так швидко прибули. Розумієте, зникла моя мапа. А без неї я не потраплю на Північ.
Злодійка:
Це жах, просто жах. Пограбували мого найкращого друга Сніговика.
ПР:
Не хвилюйтеся, спокійніше. Доречі, щось мені ваше обличчя знайоме. Ваші документи.
Злодійка:
Мої документи? А до чого тут я? Ну добре, добре. Бобе, а ти не знаєш, де мої документи?
(Міньон приносить мапу)
Бобе!
ПР:
Так, так, це вже цікаво. Злодійка Скарлет, це ви? Ви вже рік як знаходитесь у розшуку.
Сніговик:
Моя мапа, ось вона.
Злодійка:
Це не я, я тут ні до чого.
ПР:
А це ми з’ясуємо у поліцейському відділку.
Злодійка:
Не маєте права. Я вимагаю адвоката.
ПР:
Не буду вас затримувати (прощається з сніговиком), до побачення.
Сніговик:
Спасибі вам. Тепер я точно досягну своєї мети.
ПР:
Громадянко Скарлет, прошу вас пройти за мною. (уводить злодійку з міньоном)
Пісня «Сипле небо пір’їнками»
(Сніговик потрапляє на Північ)
Сніговик:
Яка краса. Серцем відчуваю, що я уже на Півночі. Доброго вам дня.
Діти:
-Доброго дня.
-А хто ти?
-Розкажи нам про себе.
Сніговик:
Я сніговик Айзек. Якось одного зимового ранку мене зліпили зі снігу діти. Вони такі хороші, веселі, жартівливі, щирі. Ми так подружилися і я так за ними сумую.
А ще я часто згадую поважну тітоньку ворону з нашого двору. Вона трішки буркотлива, але в душі мила і добра. Я і за нею скучив, ех повернути б той час.
(Музика) Ой, що це?
Діти:
-Сніговичок, ти ж на Півночі, а тут живуть Дід Мороз і Снігуронька.
(Виходять ДМ і Снігуронька)
ДМ:
Доброго дня.
Снігуронька:
Здраствуй, Айзеку. От ми і зустрілися з тобою.
Сніговик:
Доброго дня, Снігуронько. Доброго дня Дід Мороз. Я стільки пережив, щоб дістатися сюди. У вас так гарно. Шкода, не вистачає тільки моїх друзів.
ДМ:
Не сумуй, Айзеку, ти ж можеш знову до них помандрувати.
Сніговик:
Ні, ні, мені не можна повертатися додому ні в якому разі.
Снігуронька:
Ти справді так боїшся сонечка?
Сніговик:
Ой, не вимовляйте цього слова. Я справді боюся сонечка, боюся розтанути.
ДМ:
От смішний.
Сніговик:
Це ж чому?
Снігуронька:
Розумієш, Айзеку, в природі існують свої закони. Навіть, якщо сонце тебе розтопить – твоє життя на цьому не закінчиться. Ти перетворишся на водичку, потім, разом із парою піднімешся на хмаринку, і взимку, випадеш на землю білим-білим снігом. А згодом, твої друзі зліплять зі снігу чудового сніговичка.
Сніговик:
І я знову буду собою?
Разом:
Звичайно.
Сніговик:
І так буде завжди?
Снігуронька:
Завжди-завжди.
Сніговик:
То я можу повернутися до своїх друзів і разом з ним зустрічати Новий рік?
Разом:
Звичайно.
Сніговик:
Як чудово. (уходить)
Снігуронька:
Всі із нетерпінням чекають новорічного свята, вірять в диво і прагнуть, щоб їхні бажання обов’язково здійснилися.
ДМ:
А ви, малята, чекаєте на новорічне свято? (так)
А хочете отримати подарунки? (так)
Тож виходьте сюди, до нас, будемо разом веселитися.
Музична гра з Дідом Морозом і Снігуронькою.
Ворона:
Ооо, знову ці нестерпні дітлахи, коли вже ці карррнікули скінчаться? Ох, де мій карррвалол?
(вибігає сніговик)
Сніговик Айзек, ти повернувся?
Сніговик:
Я стільки маю вам розповісти цікавого, друзі, тепер я знову буду з вами.
Ворона:
А як же сонечко? Ти ж можеш розтанути.
Сніговик:
А я тепер не боюся сонечка і не боюсь розтанути. Я повернувся, щоб разом із вами зустрічати новорічні свята, веселитись і радіти. А ще, я хочу, щоб всі діти в цій залі повірили в добру зимову казку. З новим роком вас!
Пісня «А казка поруч…»
ДМ:
А тепер, діти, час отримувати подарунки!