Сценарій новорічного номера "Маша в країні Чудес"

Герої:

1. Маша
2. Оля
3. Мама
4. Тато
5. Чеширський Кіт
6. Кішки1,2
7. Баба Яга
8. Чортеня
9. Лісовичок
10. Домовичок
11. Кощій
12. Казкарі 1,2
13. Вовк
14. Червона Шапочка
15. Козеня1,2
16. Попелюшка

 

Маша в Країні чудес

 (сценарій для 5-6 класів)

Ведуча: Новий рік – родинне свято, якому особливо радіють дітлахи. До нього готуються по-особливому. Тож уявіть собі як до Нового року готується типова українська сім’я.

 

(Оля прикрашає ялинку, тато лагодить гірлянду, мама бігає одягається)

Маша: Олю, Олюю, послухай якого я віршика в школі вивчила.

Оля: Не Олькай, голова і так обертом. Маш, ти не бачиш, що я занята. Іди до тата зі своїми проблемами.

(іде до тата)

Маша: Тату, тату, послухай якого я віршика у школі вивчила.

У лісі, лісі темному,

Де ходить хитрий лис.

Росла собі ялиночка

І зайчик з нею ріс.

Правда, гарний?

Тато: (сидить щось лагодить) Іди у мами запитай, не бачиш, я занятий. Люба, а де старі гірлянди? Бо тут, здається, чогось бракує. Не можу розібратись чого.

Маша: Мамо, мам, мам, мам, мамо. (наздоганяючи маму)

Мама: Що сталось?

Маша: Мам, послухай, якого я віршика в школі вивчила. Мам, ти слухаєш?

Мама: Та що? Іди до тата, нехай він тобі вчити допоможе, не бачиш я занята. Так, праска, треба праска. Хто в цій хаті бачив праску?

Маша: Ніхто мене не слухає, піду я краще з дому. (пішла)

 

Іде лісом, вибігає Кіт. (Танець кішок)

Кіт: О, а ти хто така? Як сюди потрапила і що шукаєш? До нас не можна звичайним людям.

 

Кішка1: Це дивовижна країна чудес,

               В якій живе казковий рід увесь.

               Країна дивна без прикрас,

               Ти звідки тут, мала, взялась?             

Маша: Я дівчинка Маша з Лахвич. Пішла з дому, бо там ніхто не має часу зі мною говорити, всі готуються до Нового року.

 

Кішка2:Бідна, бідна дівчинка Маша,

               Залишайся, будеш подруга наша.

               Тут балакучих вистачає,

               Подбаєм, щоб тебе не ображали.

               Вечірка новорічна скоро,

               В Кощія паті. Буде там казково.

 

Кіт: А я Кіт, Чеширський.  А це мої подруги. О, Машо, ти потрапила в чарівну країну, в нас дуже весело, тобі сподобається.  (Маша відходить)

 

Кішка1: Тут дуже класно, побачиш сама. Скільки цікавих персонажів, що просто здуріти.

 

Кішка2: А сьогодні у Кощія саме новорічна вечірка. Оо, там неймовірно. Пісні, танці, забави. А Кощій який талановитий, обіцяє прем’єру нової п’єси.

 

Кіт: Ходи, ходи, я спочатку зроблю тобі екскурсію, а потім сама вирішиш і не захочеш повертатись додому. (ідуть)

 

Маша: Ой, Кіт, а хто це ?

 

Кіт: Ти що не знаєш, це Баба Яга, народна вчителька нашої Чарівної країни. От урок саме проводить.

 

(На сцені – вивіска "Казкова школа”. Виходить Баба-Яга. Всі її учні та помічники танцюють та виконують вправи під музику)

Б-Я: Струнко! Кроком руш! На місці стій! Раз два (всі валяться вкупу)

 

Б-Я: Все, все, все. (Плескає в долоні) Припиніть це неподобство. Вийди наперед, нікчемо! Ставлю тобі… нуль і наказую: на чортячу дискотеку сьогодні не підеш!

 

Чортеня: Бабусенько-Ягусенько. Я дуже хочу на дискотеку. Там же уся Нечиста сила збереться. Чортенятка, лісовички, відьмочки. Буде так весело.

 

Б-Я: Ну добре. Сьогодні я запросила гостей на відкритий урок до нашої казкової школи. Якщо урок пройде відмінно, то підете на дискотеку. А якщо ні…

 

Всі : Ми будемо дуже старатися…

 

Б-Я. Ну то й добре. Ой, я тут з вами забалакалася, а діти вже прийшли.

Привіт, хлопчики та дівчатка! (діти відповідають). (До своїх) І ви привітайтесь з дітьми.

 

Всі: Привіт, дітвора!

 
Б-Я: А тепер давайте знайомитися. Мене звуть – Баба-Яга, без мене не відбувається жодне одне свято, жодна новорічна казочка. Адже Баба Яга – найголовніша героїня багатьох казок і найулюбленіша гостя на дитячих святах. Одній мені не впоратися, ось помічників готую. Представтесь.

 

Чортеня:

Я Чорне-чорне чортеня,

Бо не вмиваюсь щодня, хіхі.

Мій тато Чорт і мама теж,

Брати і сестри теж авжеш.

У школу віддали казкову,

Сказали, що обов’язково,

Без знань бо, друзі, ніде дітись,

Тому і чортам треба вчитись.

Бо і у нас куди не йди,

На одне місце – три чорти.

 

Лісовик:

Між ялинок і дубів широких,

Живу уже.. (думає) багато років.

Мій ліс – мій дім, мій дім – мій ліс,

Із сосен, грабів і беріз.

У лісі я один господар,

Тому нехай ніхто не ходить,

А то у хащі заведу,

Ото вже матимеш біду.

 

Домовик:

А я живу у теплій хаті,

Хороми в мене ой багаті.

Хочу з шаф цукерку украду,

Сам даю собі я раду.

Хочу – поховаю ложки,

Треба ж бавитись хоч трошки.

Можу підкладати шило,

Так мене у школі вчили.

Б-Я. Клас, перевіряємо домашнє завдання.

•                   Хто наші найкращі друзі?

 

Чортик: Нечемні діти.

 

Б-Я. Правильно, 5.

      - Кого ми не любимо?

 

Всі разом: Слухняних дітей та їх батьків.

 

Б-Я: Що ми з ними робимо?

 

Лісовик: Губимо у лісі.

 

Домовик: Крадемо цукерки.

 

Б-Я: Все Правильно. Підготувались добре.

 

(Кує Зозуля)

Б-Я: Ой, як я з вами затрималася. До нового року залишилось тільки дві години, а я ще не готова, не одягнута, без макіяжу. (Метушиться по сцені, в зал – таємничо) Я сьогодні до свого давнього друга Кощія в гості йду. Мені треба мати гарний вигляд. Учні мої – за мною! (ідуть)

 

Кіт: От бачиш, усі до Кощія ідуть сьогодні. Ідемо й ми.

 

(Виходить Попелюшка з шваброю і танцює під музику)

Попелюшка :

Що за життя моє таке?

Не має ні кінця ні краю

Я як кінь завжди працюю.

Мию, чищу прибираю,

На базар також сходила,

Котам  кіт-кату купила.

Нарубала купу дрів,

Подоїла 3 корів,

Общипала індика,

Колорадського жука

Кока колою стравила.

За цілий день і не присіла

Тут ось натерто , й тут насмічено.

Щіткою тру як та прокажена

Та ну його!  (кидає швабру)

Йду я на бал, на Новорічний карнавал! (іде)

 

Кіт: І вона до Кощія на вечірку зібралась.

 

 (на сцені Кощій)

Кощій:

Я сам-самісінький

Живу вже років 200,

До мене не підходь,

Тримайсь краще на місці.

Вам випав ща­сливий шанс подивитися мою чудову, унікальну ка­зочку «навпаки».

Автор тексту — я.

Режисер-постановник — я.

Хореограф — я. Музика — народна.

 

( Казкарі співають  пісню на мотив «У  лісі, лісі темному...»)

Казкарі:

Берізонька й ялинонька

У лісі тут росли,

Покручені і злі такі,

Дражнилися вони.

Маленький вовк сіресенький

Тихенько тут стрибав.

Боявся дуже зайчиків,

І білочок, і жаб.

Одного дня у вовчика

Бабуся захворіла —

Вона в обід смачних млинців

Добряче переїла.

Поклав він їй до кошика

З голками пиріжки.

 

Вовк:

Так хочеться, щоб бабусі

Допомогли вони!

 

Казкар1:

Хто по лісі тут стрибає,

Гарну пісеньку співає?

 

(Звучить пісня на мотив «Пісеньки Червоної Ша­почки».)

Вовк.

Якщо довго, довго, довго,

Довго не боятись вовка,

Зовсім не боятись вовка

І  його не налякать,

То, напевно, то, напевно,

Я, напевно, точно знаю,

Що можливо, так, можливо

Навіть гратися із ним.

А-а... Лапок тепліших вам не знайти!

А-а... Очок добріших вам не знайти!

А-а... Що за зубки у вовка!

А-а... Що за вушка у вовка!

А-а... Ну очей не відвести (двічі).

 

Казкар2:

Раптом з-за берізки,

Вся така обшарпана,

Вся така презлючая,

Шапочка Червоная вийшла і стоїть...

 

Червона Шапочка.

Хай мене бояться Мийдодіри,

Білосніжки і богатирі,

Бо у мене друзі всі — вампіри,

А зубаті ніби крокодили.

Хай стане ясно, що Червона Шапочка

На всіх страх наганяє враз.

Завжди голодна і готова з'їсти

І Колобка, і бабцю, й навіть вас.

 

Казкар1.

Побіг вовчик по доріжках, по стежинках, А за ним і Шапка пострибала.

Бачать, на галявині — будиночок маленький. Вовчик заховався в нього. Від гостей непрошених, Шапка ж під будиночком стояла...

 

Червона Шапочка.

Почекаю я з Вовчиком, з'їм поки що людоїда.

 

Казкар2. Вовчик захотів втікати,

Але бачить, що до хати

Підтюпцем собі спішать

Сім гарненьких козенят...

 

Козенята (Співають на мотив пісні «Не желаем жить по-другому».)

Козеня1.

Ми семеро гарненьких козенят,

Круті ми хлопці, хто б засумнівався?

Як в Голівуді, всі до нас біжать,

Щоби хоча б один в картині знявся.

 

Разом:

Не бажаємо жити ми інакше!

Не бажаємо жити ми інакше!

Ми одна команда! Ми прекрасна банда!

Ходимо по краю ми земному.

 

Козеня2:

Погоні, бійки — на весь день заряд,

Копитом — раз, і Тайсон на колінах,

Немає інтелекту в козенят,

Та маса м'язів це завжди замінить.

 

Разом:

Не бажаємо жити ми інакше!

Не бажаємо жити ми інакше!

Ми одна команда! Ми прекрасна банда!

Ходимо по краю ми земному.

 

Казкар1. Стали дім вони ламати і закляття всі читати.

 

Козенята. Абра, швабра, кадабра!

 

Казкар2.

Розлетівся дім на друзки,

Вправо — плити і галузки.

Знову вовчик наш побіг

Швидко, що не чує ніг.

Козенята поблукали

І тихенько повтікали.

 

Маша і Кіт: Браво! Браво! (плескають)

 

Кіт: Кощію, я привела до тебе дівчинку Машу з Лахвич.

 

Кіт: Ну, Машо, якщо ти хочеш залишитись на моїй вечірці, ти мусиш показати себе. У нас всі гості дуже талановиті.

 

Маша: Та запросто, послухай якого я віршика вивчила.

У лісі лісі темному,

Де ходить хитрий лис,

Росла собі ялиночка

і зайчик з нею ріс.

 

Кощій:

Непогано. Але я хочу дійсно чогось незабутнього. Я хочу, щоб ти заспівала мені пісню, але якусь не звичайну, а казкову. У тебе є година, щоб знайти найкращий лісовий гурт і виконати найкращу пісню. Час пішов.

(Пісня. Маша вдома)

 

Маша: Мамо, тату, Аню, я побувала в такому чудовому місці. Там були Чеширський кіт, Баба Яга, Кощій, Лісовик.

 

Тато: Здається, доню, ти перетомилась. Добре, що канікули попереду, треба відпочити.

 

Оля: Що це тобі наснилося? Ну в тебе й фантазія, ніяких чеширських котів не існує, а тим більше Кощія. Смішна (пробігає Кіт)