12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Сценарій "Обернуся в легенду"

Про матеріал

Позакласний захід розрахований на учнів 5-11 класів.

У ході перегляду перед очима глядачів пройде життя Лесі Українки від маленької дівчинки до геніальної поетеси.

Сценарій насичений інсценізованими уривками з творів поетеси і про саму поетесу ("Лісова пісня", "Мамо, іде вже зима", "Вишеньки").

Глядач пізнаю Лесю Українку як поета-лірика, що виростав з самих глибин народної творчості, як поета-драматурга, так і поетесу-легенду.

Рекомендую у школах використовувати даний захід під час святкувань річниць з дня народження поетеси.



Перегляд файлу

А. В. Лукачович, учитель, смт Заводське, Тернопільська область

ОБЕРНУСЯ В ЛЕГЕНДУ

Учитель. Великий Гете писав: “Щоб збагнути поета, треба піти у його край”.

Отож помандруємо сьогодні у загадкове Волинське Полісся, звідки родом Леся Українка.

Вже стало доброю традицією у кінці лютого вшановувати її пам’ять.

Є люди, як свічки, - згоряють,

Відходять у небуття.

Є люди, як зірки, - горять

І світять все життя.

Великий поет України і жінка з трагічною долею, вона ввійшла в свідомість поколінь як символ незламності і

Боротьби. Здійснений нею життєвий і творчий подвиг прилучив Лесю Українку до когорти сильних духом.

Сьогодні ми запрошуємо вас у світ її мудрості, красивого і сильного поетичного слова.

Інсценізація

“Зустріч Лесі Українки з Лукашем”

Лукаш. Ти, дівчино, в які світи мандруєш?

Леся Українка. Я до людей.

Лукаш. А як твоє імення?

Леся Українка. Леся.

Лукаш. А де зросла ти, дівчино вродлива?  (Починає звучати мелодія А. Вівальді “Весна”)

Леся Українка. Мене весна при лузі породила,

Заквітчана у проліски…

Водила вона мене

За руку на лани,

На луки дальні,

До верби старої,

Розщепленої громом весняним.

Водицею з криниці степової

Щоранку напувала.

Там вперше я відчула муку пісні,

Яка співцеві сну не принесе,

І сіятиме слово молоде.

(Стихає мелодія.)

І я тепер на шлях ступаю,

До вас я поспішаю.

Ведучий. Ти себе Українкою звала.

І чи краще знайти ім’я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя?!

(Ведуча подає хліб, калину й колосся пшениці на рушнику Лесі Українки)

Тобі сьогодні хліб, калину й колос

рідня вкраїнська принесла.

Ти все життя з недугою боролась

та творчістю ти смерть перемогла.

(Лунає мелодія “Рушничок” Т. Шевченка).

Леся Українка.

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

Горить моє серце! Чуєте, люди? Його запалила іскра палкої до вас любові. Ви дали мені сили, терпіння. Я ними

живу, я маю в серці те, що не вмирає. Я йду до вас, люди!

Ведуча. Поезія Лесі Українки – це вогонь, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. Тож запалимо цей

вогник.

(Двоє дітей запалюють свічку).

Дівчина.

Хай палає свічка, хай палає!

Слово Лесі зігріває нас,

Бо безсмертна Леся Українка

Житиме із нами повсякчас.

Ведуча. За вікном – зима. Ось в таку пору 25 лютого народилася маленька дівчинка Леся. (Починає грати сопілка).

На Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчинка прийшла у світ рівно

через 10 років, як погасла свічка Великого Кобзаря.

Ведучий. Холодної зими в тріскучі лютневі морози, помираючи в Петербурзі, великий син українською ослаблою

рукою вивів рядки прощання зі світом. У ньому надія, що прийдуть у світ нові імена і понесуть далі славу України.

    Стала Леся талановитою українкою. Бо від неньки України взяла чоло високе, вроду жіночу, озерні задуми очей і

пророче слово.

 Ведуча.  Ім’я сонячне і ласкаве – Леся Українка. Жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля

дошки, не бігала з ровесниками лункими коридорами. Учителями її були мати, письменниця Олена Пчілка, батько,

юрист Петро Антонович Косач, а також книги і життя.

Ведучий. У 4 роки навчилася читати. Її улюбленою книгою був “Кобзар” Тараса Шевченка.

      Одягалася Леся в народне вбрання, товаришувала з ровесниками з-під сільських стріх, була вразливою і

милосердною, чужий біль сприймала, як власний.

Ведуча. Леся швидко запам’ятовувала народні пісні, гарно співала, із задоволенням брала участь в дитячих

хороводах. Народжена у співучому поліському краї, виростала серед казок, легенд, народних звичаїв і обрядів.

Інсценізація

“Олена Пчілка з дочкою Лесею”

Леся. Як гарно, як багато дерев! Жаль, що нема нікого живого.

Мати. Що ти, донечко, всі дерева живі, і кущі, і квіти. Та й у лісі не самі дерева. Тут можна зустріти і лісовика, і мавку.

Леся. А хто така мавка?

Мати. Мавка – дівчина-лісовичка надзвичайної краси. Очі зелені, волосся чорне. Любить гойдатися на вітах берізки.

Ведучий. У місячні ночі, коли ліс, що підходив до саду в Колодязному, сповнювався солов’їними співами, Леся не

могла заснути. Тихо викрадалася з дому і йшла шукати мавку. Дівчинці хотілося написати про неї казку.

Ведуча. І написала. Її дитячі мрії, спогади про мавок, лісовиків пізніше вилилися у прекрасну казку волинської землі

“Лісова пісня”.

   (Інсценізація уривка з ”Лісової пісні” (знайомство Дуката з мавкою). Пісня “Ти ж моя лілея”, музика В. Демянчука,

слова В. Паронової).

Ведучий. Не кожен великий письменник володіє даром писати для маленьких. А Леся Українка – прекрасна дитяча

письменниця. Хто не пам’ятає її таких щирих і безпосередніх дитячих віршиків?

Вірш “Мамо, іде вже зима’.

Ведуча. Вірші поетеси стали улюбленими для дітвори. Послухаймо ще одного маленького читця.

Вірш “На зеленому горбочку”. Вірш “Вишеньки”.

Ведучий. Подиву гідне багатство творчості Лесі Українки. Політична, пейзажна, психологічно-інтимна лірика,

 поезії – казки, легенди, а ще оповідання, новели, нариси, драматичні твори, а ще переклади з іншомовних літератур;

російської, польської, німецької, французької, англійської, з давньої єгипетської, індійської і старогрецької мов.

Ведуча. Поет-лірик, драматург-новатор, прозаїк, публіцист, критик…

Вірш ”Леся Українка” М. Рильського.

Ведучий. Боротьба і праця. Таким був зміст усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захоплення.

Леся Українка.

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

Чи пісня й думка кволі?

Ведучий. Так, письменниця мала право сказати: “Обернуся на легенду“.

      1 серпня 1913 року померла Леся Українка. Та залишилася пам'ять про талановиту поетесу і її чудові твори.

 Ведуча. Так, ти жива, ти будеш вічно жити,

                 Бо в серці маєш те, що не вмирає.

Мавка (бере свічку в руки).

 Дивлюся на запалену свічку,

Вогонь, що був, і є, і завжди буде…

Твоє життя, поезію, пісні

Довічно будуть пам’ятати люди.

1-ий учень. Ти прилинеш до нас

       Першим вітром тужливим весняним.

Журавлиним ключем

Прилетиш із натомлених дальніх доріг,

Повернешся сюди

Солов’їними первопіснями,

Рушником обернешся

В прадідівський святий оберіг.

2-ий учень. Коли перші громи розітнуть

Чисте небо промінням вогненним,

Коли гомін лісів відгукнеться нам

Смутком тужливим твоїм,

Отоді спом’янемо тебе ми,

Отак всі спом’янемо,

Щоб цей спогад у вічні,

Незнані світи долетів.

Ведуча. Ти лишила нам слово,

Яким користатися завжди уміла,

Залишила нам голос,

Щоб із вічності він аж сюди долетів.

Ведучий. Щоби твоя любов

До Вкраїни змаліти не сміла

І голубила завше і всюди

Достойних дочок і синів.

(Всі учасники співають пісню “Україна” Т. Петриненка).

Учитель. Колись Леся Українка писала: “Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати коли про мене.

Але я б хотіла на те заслужити”.

           Сьогодні ми з повним правом можемо сказати: Леся Українка того заслужила.

docx
Додав(-ла)
Лукачович Алла
Додано
21 березня
Переглядів
55
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку