Багата та щедра осінь завжди манить дітвору. Вони радісно готують різноманітні виступи. Батьки стають активними учасниками родинних заходів. Магія осені нікого не залишає байдужим.
Учень
А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугах не зникла,
Ще синє небо радісно цвіте
І хори коників лунають стоголосо,
А вдень і не подумаєш про те,
Що у дворі стоїть красуня – осінь.
Учень
Коли вона загляне в сад –
Наллється соком виноград,
І різні яблука ранет
Солодкі стануть наче мед.
Коли огляне баштани –
Надмуться гордо кавуни.
І залишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем на путті,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим:
– Заходь у гості, щедра осінь!
Учень
Ішла осінь чорноброва,
Зайшла вона до діброви.
Свої торби розв’язує
Та обнови показує.
Осінь (виконання вірша з демонстрацією)
Ой діброво – невісточко,
Візьми собі намистечко,
Коралове – для калини,
Агатове – для тернини.
А березам – сережки срібні,
Сережки срібні – роси дрібні,
Вербам – хустки торочені,
Вільхам – сукні золочені.
Виконання пісні ,,Що нам осінь принесе?”
Що нам осінь принесе?
І. Що нам осінь принесе?
Що нам осінь принесе?
Яблука рум’яні, пахучий мед,
Яблука рум’яні, пахучий мед!
ІІ. Що нам осінь принесе?
Що нам осінь принесе?
Овочів різних повний народ,
Овочів різних повний город.
ІІІ. Що нам осінь принесе?
Що нам осінь принесе?
Хлібця золотого на цілий рік,
Хлібця золотого на цілий рік!
Учениця
У небі чистому така бездонна просинь –
Воно безмежне і кінця нема.
У рідному краю співає пісню осінь,
А пісня та і ніжна, і сумна.
Чарівна й ніжна пісня від любові.
Сумна від того, що краса пройде.
А ту ж красу не передать у слові,
Вона ж у кожне серденько дійде.
Краса природи – веселкове диво!
В ній дивовижні чисті кольори.
Осінньо всюди, райдужно, красиво…
І синє диво дивиться згори.
Пісня ,,Висне небо синє”
Слова Я. Щоголєва
Музика Я. Степового
І. Висне небо синє,
Синє та не те:
Світить та не гріє
Сонце золоте…
ІІ. Здалека під небом,
В вирій летючи,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.
Учень
Давно вже скошені лани,
Стоять степи похило,
А в лісі, в лісі восени
Так любо ще, так мило!
Учениця
На липах листя золоте
Тріпоче понад нами,
Неначе знову ліс цвіте
Осінніми квітками.
Учень
Там наче макові квітки
На гілці зайнялися,
Там наче жовті нагідки
Промінням пройнялися.
Учениця
Тут в росах квіти лісові,
Там струмені прозорі,
Ось кущ біліє на траві,
Як шум на синім морі.
Учень
Там шпак доспівує пісні,
Всю душу виливає,
Якісь брехеньки голосні
Сорока розпускає.
Ось жовтий лист на зайця впав,
І заєць стрепенувся,
Схопивсь, на задні лапки став
І вбік кудись метнувся.
Он ледве чутно ходить лис.
То зникне між травою,
То вгору дивиться кудись
І крутить головою.
Учень
Знайшов мурашка гарну бадилину.
Везе – везе… везе – везе …
І так, і сяк, і вгору, і в долину! –
Така тяжка, ніяк не доповзе.
Прийшла на поміч різна комашина,
Ще й коника гукнули стрибунця.
Три дні, три ночі царство мурашине
Рубало бадилинку на дровця.
Учениця
Лісова сімейка
Лісом дощик поблукав
Та й подавсь до міста,
Загубивши поміж трав
Голубе намисто.
За намистом голубим
Вибігли із хати
Молоді й старі гриби:
Тато – гриб, Мама – гриб,
Діти – грибенята.
До вечірньої пори
Бродять по стежинках
У росі – гриби старі,
Молоді – в росинках.
На поляні, де дуби
Стережуть їх хату,
Витанцьовують гриби:
Тато – гуп, Мама – гуп,
Тупці – грибенята.
Гра – танок ,,Грибочки”
Учень
Каштанопад
Ось червоний
Впав листок,
А за ним
Каштанчик – скок!
Жовтий лист
На землю ліг,
Слідом знов
Каштанчик – плиг!
День за днем
Таке підряд –
Падолист,
Каштанопад.
Сценка ,,Хлопчик і ластівка”
Хлопчик
– Ластівочко мила,
Де хочеш летіти?
Чи тобі не шкода
Гніздечко лишити?
Ластівка
– Шкода, милий хлопче,
Але що чинити?
Як зима настане –
Тяжко буде жити.
Хлопчик
– Путь тобі щаслива,
Хоч і далеченька!
Прилітай здорова
Навесні, рідненька!
Ластівка
– Прилечу, мій хлопче,
Із чужого краю,
Під твоїм віконцем
Пісню заспіваю…
Вчитель
– Діти, а які ще птахи відлітають у вирій?
Пісня ,,Шпачок прощається”
Шпачок прощається
Слова М. Івенсен
Музика Т. Попатенко
І. Осінь. Дощик сіється.
Клен весь пожовтів,
А шпачок на гілочці
Пісеньку завів.
Приспів:
Гілка ледь гойдається,
Дощик не кінчається,
З нами шпак старесенький
До весни прощається.
ІІ. В путь – доріжку дальнюю
Треба відлітать.
Пісеньку прощальную
Як не заспівать.
Приспів.
ІІІ. Де ясні весняні дні,
Сонце золоте?
Сумно над шпаківнею
Пісню шпак веде.
Приспів.
Фото загадки ,,Осінь у природі”
А тим часом у гарбузовій родині сталася пригода
Диня виходить з глечиком, кладе його на стіл, оглядається довкола.
У хаті моїй чисто, гарно. І де це Гарбуз цілий день ходить без діла, от ледащо. Спечу я ще хлібчика, а тобі піду його шукати.
Виконання пісні ,,Печу, печу хлібчик”
Печу, печу хлібчик
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Беру, беру бабку,
Кладу на лопатку.
Шусть у піч!
Шусть у піч!
З’являється Гарбуз
Диня
Звідкіля це ти узявся, де ти досі пропадав?
Звідкіля, звідкіля, звідкіля це ти узявся, де ти досі пропадав?
Гарбуз
Не сварися, мила Дине, господине чорнобрива,
Ти послухай, ти послухай, я скажу, я всю правду розкажу.
І що ж би то сказати? (запитує у глядачів)
Диня
Ходить він туди й сюди, ходить він туди й сюди,
А до нас поважні гості вже прийшли, вже прийшли.
Гарбуз
А… поважні гості, бачу їх, бачу їх багато є,
Зараз, зараз, моя Дине – Господине, повернуся, повернуся не один.
Диня
Я тебе, я тебе дожену,
Я тобі, я тобі покажу,
Ой, Гарбузе, ти ледачий! (Виходить)
Гарбуз
Вас вітаю, друзі милі,
Порятуйте у біді,
Бо інакше непереливки мені.
Овочі (хором)
Порятуєм, порятуєм у біді,
Не залишим ми Гарбуза в печалі.
Гарбуз
Тоді усі ходіть за мною
Овочі (хором)
Агов, господине, ти вдома чи ні?
Диня
Я вдома, кого ще там принесло?
Овочі (хором)
Дорога родина прийшла на гостину.
Диня (радісно)
Запрошую, милі, проходьте в господу.
Овочі (хором)
Ми з дарунками прийшли до тебе нині.
Гарбуз
Ходжу собі по городу
Тай шукаю свого роду.
Баба й дід розповідали:
Перси гарбузом назвали
Не мене, а жовту диню, (підходить до дині)
Мою славну господиню.
Дві основи в цьому слові.
У персидській східній мові
,,Гар” – віслюк, ,,Буза” – огірчик.
І хоч я не ледачий,
Звуся ,,огірок віслячий”.
1 Огірок
Ну, а ми? Ми ж огірочки,
Гарбузові сини й дочки.
2 Огірок
Нас нестиглими прозвали
Древні греки, бо вважали,
Що коли ми достигали,
То смаку уже не мали.
Гарбуз
А скажи – но нам, Редиско,
Ти іздалеку чи зблизька?
Редиска
Я у Франції вродилась,
В цілім світі полюбилась.
Означаю ко – рі – нець.
Патисон
Патисон – брат Гарбуза,
Та не те моє ім’я.
Для французів я - ,,пиріг”.
Пиріжком й живу весь вік.
Гарбуз
А тебе чому так звуть?
Капуста
Ось вам відповідь проста:
Ка – пус – та – значить ,,голова”.
,,Ка – пу – ціо” – італійське, –
Це ,,капуста” – українське.
Диня
А хто цей хлопець – молодець:
Сам червоний, а чуб – зелений?
Буряк
Місяць не один мине,
Поки виростеш мене.
Вимагаю я турботи,
Звусь в арабів ,,батько поту”.
Гарбуз
Ось до нас іде краса,
Наче льон її краса.
Кукурудза
Я з Румунії прийшла,
Звідти й назву принесла.
Наче шишка на ялинці,
На міцній росту стеблинці.
Звідти назва йде моя,
,,Ялинкова шишка” я.
1 Помідор
Ми – сеньйори,
Круглолиці помідори!
2 Помідор
Ми з Італії прийшли,
Там і назву нам дали.
1 Помідор
Подивись, які ми гожі,
З яблуками трохи схожі.
2 Помідор
Ось чому й назвались ми –
,,Яблуками золотими”.
Диня
Ось часник розправив чуба,
Блиснув білим – білим зубом,
Посміхнувся і сказав:
Часник
Всіх я слухав та мовчав.
Я не яблуко, не шишка,
Не капуста – білосніжка.
Я походжу від чесати,
А чесати – відділяти.
На зубки я розділяюсь
І тому так називаюсь
Диня
А до нас ще йде гість…
Соняшник
На сонечко я схожий і сонечко люблю,
До сонця повертаю голівоньку свою.
Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,
І золотом прикрашена голівонька моя.
,,Квітка сонця” – так мене назвали
В Америці й індійці вшанували.
Учні виконують пісню ,,Ходить Гарбуз по городу”
Ходить Гарбуз по городу
(Українська народна пісня)
І. Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду:
,,Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?” / Двічі
ІІ. Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:
,,Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
ІІІ. Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:
,,Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
ІV. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця:
,,Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
V. Обізвались буряки, гарбузові свояки:
,,Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
VІ. Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:
,,Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
VІІ. Обізвався старий біб: ,,Я піддержав увесь рід.
Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові”. / Двічі
VІІІ. Ой, гарбузе ти перістий, із чим тебе будем їсти?
,,Миска пшона, шматок сала – ось до мене вся приправа!” / Двічі
Гра ,,Щедрі дари осені”
Одна команда – учні 4 класу,
Друга – гості.
Вчитель
– А всі зібрали урожай? Пригадайте, як ви це робили.
Учні виконують пісню ,,Збирай урожай”
Збирай урожай
Слова Т. Волгіної
Музика А. Філіпенка
І. Ми корзиночки несем,
Дружно з піснею ідем.
Гей, збирай урожай
І на зиму запасай!
Гей, так! Ти збирай
І на зиму запасай!
ІІ. Кукурудзу ми зберем,
Спілих соняхів нарвем,
І горох про запас –
Урожай хороший в нас.
Гей, так про запас –
Урожай хороший в нас.
ІІІ. Ти, пузатий кабачок,
Належав собі бочок.
Не лінуйся, час не гай,
А в корзиночку стрибай!
Гей, так, час не гай,
І в корзиночку стрибай!
Виконання пісні під музику, презентація
Учень
Чи знаєш ти, чим пахне хліб,
Коли весною кілька діб
Гуркоче трактор за рікою?
Хліб пахне працею людською.
Учениця
Чи знаєш ти, чим хліб запах,
Коли жнивують у степах
Господарі в гарячу пору?
Він пахне щастям хлібозбору.
Учень
Чим пахне хліб, чи знаєш ти,
Як поведуть в серпневі дні
Зерном наповнені машини?
Хліб пахне соками земними.
Учениця
Чи знаєш ти, чим хліб землі
Пахне на нашому столі
Весною, влітку і зимою?
Хліб пахне радістю людською.
Учень
Нехай же з року в рік,
Із роду в рід
Не буде хліборобам переводу,
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж поки сонце ллє на землю світ!
Учитель
Незважаючи на важку працю хлібороби завжди жартували.
Учні виконують пісню ,,Сіяв мужик просо”
Сіяв мужик просо
(Українська народна пісня)
І. Сіяв мужик просо
Жінка каже: ,,Мак!”
Жінка каже: ,,Мак!”
Ой, так чи не так, / Двічі
Нехай буде з проса мак. /
ІІ. Зловив мужик рибу,
Жінка каже: ,,Рак!”
Жінка каже: ,,Рак!”
Ой, так чи не так, / Двічі
Нехай буде з риби рак. /
ІІІ. Зловив мужик сойку
Жінка каже: ,,Шпак!”
Жінка каже: ,,Шпак!”
Ой, так чи не так, / Двічі
Нехай буде з сойки шпак. /
ІV. Купив мужик чіпець,
Жінка каже: ,,Сак!”
Жінка каже: ,,Сак!”
Ой, так чи не так, / Двічі
Нехай буде з чіпця сак. /
V. Купив мужик шапку,
Жінка каже: ,,Фрак!”
Жінка каже: ,,Фрак!”
Ой, так чи не так, / Двічі
Нехай буде з шапки фрак. /
Учитель
Диво осені
Є в осені щось дивне, незбагнене,
Словами усього не передать.
Щось поетичне, чарівне, пісенне…
Ну, а листочки з дерева летять…
Вони легенькі, майже невагомі
Танцюють з вітерцем осінній вальс.
Не піддаються сумові і втомі
Й байдужими не залишають нас.
А небо кличе, плаче і сміється,
Тривожить душу, часом веселить.
То осінь раптом казкою здається,
Що сумувати серцю не велить.
То срібними туманами проймає,
То золотом всміхається до нас.
То дощиком дрібненьким посіває,
А то погляне сонечком нараз.
І так краса ця в серце западає,
Десь там, глибоко, вогником згорить.
Потішить красою закликає,
Бо швидко все минає, наче мить…
Презентація під час декламування вірша