Сценарій останнього дзвоника для учнів 1-9 класів.

Свято останнього дзвоника

Звучить вступна мелодія. На її фоні виходять ведучі та запрошені гості.

1-а ведуча.

Ранішній гомін і квіти з вітаннями,

Барви святкові і зелень рясна.

В зошиті, списаному до останнього,

Крапку упевнено ставить весна.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

2-й ведучий.

             Все в сум’ятті закружляло чудовому,

             Та наближається термін, коли,

             Дзвоник останній покличе, щоб знову ми

             Нашим здобуткам межу підвели.

1-а ведуча.  От і пройшов ще один навчальний рік. Здається, ніби зовсім недавно

ми ось так  всі разом  стояли на шкільному подвір’ї, вслухаючись у малинову

пісню першого дзвоника, який  сповіщав про початок 2020 – 2021 навчального

року.

2-й ведучий. А сьогодні вже час його завершувати.

1-а ведуча. Справді, час летить невблаганно швидко. І особливо це відчувають

сьогодні наші найстарші учні, для яких прийшла пора прощатися зі школою, із

шкільним дитинством.

2-а ведучий. Сьогодні саме вони - учні 9-го класу – є найпочеснішими гостями

нашого свята.

1-а ведуча. І ми з великою приємністю запрошуємо випускників 2021 року на

нашу святкову лінійку.

Звучить мелодія. Заходять учні 9-го класу разом із класним керівником.

Звучить мелодія про хліб. Першокласники вручають коровай.

2-й ведучий. Ну що ж, здається, присутні всі.

1-а ведуча. Так. Школярі вже давно на лінійці, гості запрошені, батьки й

випускники на місці, і вчителі теж тут.

2-й ведучий. Час розпочинати . Тож  для урочистого відкриття свята слово

надається директору школи – Святелику Владиславу Євгенійовичу.

Звучить Державний Гімн України.

1-а ведуча. Уже стало традицією у дні урочистих подій і в будні вклонятися

могилам тих, хто віддав своє життя за наше щастя, за право кохати й народжувати

дітей, творити добро на землі.

2-й ведучий.

Тож в пам'ять полеглих схиляємо голови низько,

 Щоб шану героям-солдатам віддать.

 На вічних постах в задумі стоять обеліски,

 Над ними берізки в скорботі шумлять.

1-а ведуча.

Уклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив землю рідну собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішаєм живою сльозою.

Директор. Право покласти квіти до Обеліска слави , пам’ятника загиблим

воїнам та стели надається кращим учням школи

(Виступ директора). Квіти

2-й ведучий. 

В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться.

1-а ведуча.

Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова

Наші гості багаті.

2-й ведучий. До слова запрошується  сільська староста

Ткач Наталія Яківна.

(Виступ гостя.) Квіти.

1-а ведуча.  Слово для привітання надається прдставнику ПРАТ «Зернопродукт»

________________________________________________________________________

(Виступ гостя.) Квіти.

2-й ведучий.  Сьогодні на нашому святі присутній _________________________  

 _____________________________________________________________________

і ми з приємністю надаємо йому слово.

(Виступ гостя.)Квіти.

1-а ведуча. Свято останнього дзвоника - це особливий день для всіх школярів,

батьків,  учителів.

2-й ведучий. Адже в цей день ми можемо з гордістю розповісти всім про свої

успіхи та  перемоги, похвалитись досягненнями за рік.

1-а ведуча. Ми чекаємо від цього дня здійснення наших надій та сподівань,

здійснення  наших  мрій. От ти, Стас , про що мрієш?

2-й ведучий. Ну, якщо чесно, швидше закінчити школу і стати дорослим. А ти ?

1-а ведуча.  А я от, навпаки, хочу з головою  поринути  в дитинство.

На фоні мелодії:

    2-й ведучий.

    Дитинство моє, ніби парусник в морі,

    За вітром пливе і його не спинить.

    Дитинство моє, ніби вранішні зорі,

    Так швидко зникає у небі за мить.

1-а ведуча.

Дитинство, ти житимеш завжди у школі.

І хай летить час, за роками роки,

Та гамір дітей тут не стихне ніколи,

 Бо поруч зі старшими є малюки.

2-й ведучий. Сьогодні на випускників з цікавістю і нетерпінням дивляться їх

молодші друзі. Вони стануть вам гідною зміною, тож послухаємо їхні

побажання.

Звучить дитяча мелодія. Виходять першокласники.

Виступ першокласників

Пісня 1 класу

Лунає мелодія

Вручення сувенірів випускникам.

1-а ведуча.

Дитинства світ – цілющая криниця,

В нім струменять пісні, мов джерелиця,    

Кружляє танець, не змовкає сміх.

В дитинства світ запрошуємо всіх!

Лунає мелодія .

1-а ведуча. Стас ,  а ти пам’ятаєш себе в першому класі?

2-й ведучий. Ну, Аню, це вже було так давно, що важко пригадати… Але, знаю

точно, що ніколи не забуду свою  вчительку в початковій школі.

1-а ведуча. Так, прощатися із вчителями, до яких звикли за стільки років, дуже

важко. Нам так невистачатиме їх материнської підтримки і мудрих порад!

2-й ведучий. Тоді давай до слова запросимо вчительку, яка щодня   віддавала

випускникам часточку свого щирого серця  і наповнювала їхні душі добротою та

любов’ю в початкових класах.

1-а ведуча. Слово має -  Григораш Валентина Леонідівна.

(Виступ вчительки.) Квіти.

2-й ведучий. Скажи чесно, Аню, за ким ти сумуватимеш найбільше?

1-а ведуча.  Думаю, що для кожного із випускників  також найближчим і

найріднішим вчителем був класний керівник. І так хочеться саме сьогодні почути

від нього напутні слова.

2-й ведучий. Тож я з великим задоволенням запрошую до слова класного

керівника 9 класу – Костана Ярослава Мирославовича.

(Виступ класного керівника.) Квіти.

1-а ведуча. Думаю, всі, хто провів своє дитинство у стінах нашої школи,

завжди пам’ятатимуть про неї і навіть через багато років будуть згадувати рідну

школу і своїх вчителів лише з вдячністю.

2-й ведучий.  Хочете  переконатися у цьому? Тоді давайте  запросимо до слова

наших випускників.

На фоні мелодії звучать слова.

Наче й не було їх, пролетіли.

Робимо в життя нове ми кроки,

До якого прагнули й хотіли.

2. Дорослі стали ми, вчорашні діти.

Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.

І можна з цього й справді порадіти,

Але чомусь сумною стала мить.

Квіти вчителям

Пісня «Моя Україна» Юля Кириченко

1-ведуча. Якими б шляхами ми не йшли,

Які би справи не здійснили,

 До батьків ми поспішаємо завжди,

 Несемо мрії і надії.

2- ведуча. Вертаючись з віддалених країн.

 Після тривожних мандрів і розлуки,

 Вклоняємося низько ми батькам своїм,

 Цілуючи натруджені й ласкаві материнські руки.

Звернення випускників  до батьків.

1.В житті у нас є дві людини