Сценарій «Подвиг пам’ятаємо»

Про матеріал

День Перемоги – це свято свят. Він пам'ятник полеглим і нагорода живим, загальна слава тим, хто боронив Київ і брав Берлін, воював у партизанських загонах і невтомно працював у тилу.

Перегляд файлу

                                                                     ( 9 травня  мікс, танець учнів під музику)

Відеокліп Ніколи знову.

Ведучий1.І знову на білому світі найпрекрасніша пора року – весна. Вона дарує нам щедре сонячне тепло, пташиний щебіт, аромат квітучих садів і пахучого різнотрав’я. Весна – це пора щорічного відродження природи, розквіт надій і прекрасних почуттів.

 

 Ведучий 2.  Та для старших поколінь кожен травень відгукується болем у серцях, адже у світлий День Перемоги вони щемно згадують роки ІІ світової  війни, свою обпалену юність, важкі втрати рідних і близьких. І хоча історія  відлічує  вже 73-у  весну, память про 9 травня 1945 року не згасає.

 

 Ведучий 1.  День Перемоги – це свято свят. Він памятник полеглим і нагорода живим, загальна слава тим, хто боронив Київ і брав Берлін, воював у партизанських загонах і невтомно працював у тилу.

  1.     Вже 73 роки несемо ми квіти до могил загиблих,
    Несемо з вдячністю в серцях,
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви,
     Ми думаємо про вас, хто серед нас, живих.
     Ми будемо за вас свій отчий край любити,
     І на землі своїй лишати добрий слід.

 

2 День Перемоги! День Перемоги! 
Іде по країні весна. 
Дев’ятого травня! Дев’ятого травня! 
Війна закінчилась страшна.          

..3.Ти прийшла, Перемого, слідами війни, 
  З-під заліза і попелу – цвітом весни, 
  Тим навічним вогнем, що горить – не згоря, 
  Обеліском, який увінчала зоря.

 Ведучий 2.   На території нашої сільської ради  не залишилося  жодного ветерана ІІ світової війни. На жаль вже всі вони стали легендою. Але знамено Перемоги в надійних руках. Його тримають спадкоємці ратної слави ветеранів другої світової - учасники АТО.

 

 Ведучий 1. Вже 4 рік Україна зустрічає  свято Перемоги у стані війни, яка відбувається на сході. Тисячі юнаків героїчно воюють, захищаючи рідну землю від ворогів.

 

  Ведучий 2. Вітаємо на наших урочистостях запрошених гостей: дітей  війни, а також мужніх доблесних воїнів  АТО. Запрошуємо їх вийти до нас.

 

                                Гімн України.

 Ведучий 1. Для нас ви приклад. Ми вчимось у вас любити й захищати Україну. Україні є що    берегти, Україну є кому оберігати. Дякуємо вам . І прийміть від нас ці квіти.

                                                            Пісня  «Україна – мати»

 

Ведучий 2.

 Весна не знає,що іде війна,
Вона летить,квітує і співає.
Вона красива,трепетна,ясна,
І все навколо радісно буяє.
Ось на окопах квіти зацвіли,
Каштан свічками раптом загорівся.
І пташечки мовчати не змогли,
Хоч і снаряд десь поруч причаївся.

Презентація  «Війна »

 

 Ведучий1.     Війна. За цим коротким і страшним словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей.

 

 Ведучий 2. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони - святиня нашої пам’яті. Сьогодні ми віддаємо данину  пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

 

Вірш

Війна і смерть - дві сестри, ніби пара,
Які крокують разом вже віки...
Це - ніби чиясь невблаганна кара,
Що слід лишає на усі роки.
Війна... Ти був там? Ні? То ти щасливий,
Бо ти не бачив сльози, біль і кров,
Не бачив ти, як погляд свій зрадливий
Кидала смерть на юних знов і знов.
Чи бачив ти, як проводжає мати
Свого єдиного, не воїна - дитя,
І молить Бога, щоби дочекати,
Або за нього дать своє життя?

Чи чув ти тихий плач дівчини,
Коли почула вість, що вже нема
Того, до кого серцем лине,
І що тепер вона уже одна?
А може, ти вдовиний погляд бачив,
Тої вдови, що на руці дитя,
Що ще недавно тато сина няньчив,
Сьогодні ж - сирота оце маля?


Чи хоч у сні до тебе приходила
Ота проклята усіма війна,
Яку ще в сорок п'ятім загасила
Чарівна, бажана і прошена весна.


Ведучий1: Війна, що прийшла на українську землю червневим ранком 1941 року, увірвалася до кожної сім'ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисяч міст і сіл.

 

1дівчинка: Ну, здрастуй, Війна... Навіщо ти нам потрібна?! Дай відповідь. В чому привабливість забирати з сімей ні в чому не винних людей. Що тобі це дає? Чи може ти так граєш? Заради втіхи віднімаєш? Гуркіт гармат, річки крові, гори мерців... коли це закінчиться? Невже ти думаєш, що неподоланна? Та ні! Адже після зустрічі з тобою бійці повертаються, вони тебе перемагають! Проти тебе можна знайти зброю — це безстрашність та воля до Перемоги. Ні — зрадництву! Ні — страху! Стій, Війна, тебе ніхто не любить, ти — ніхто! Йди і не повертайся! Прощавай! Йди на віки!
2 дівчинка: Війна, навіщо ти почалась? Скільки безневинних життів ти забрала! Скількох дітей ти залишила сиротами! Скількох людей скалічила! Ти забираєш юнаків, багато з яких ніколи не повернуться додому. їхні батьки назавжди залишаться без своїх, може єдиних, дітей. Їхні наречені,  дружини, будуть довіку чекати їх з фронтів. Навіщо ти несеш крамолу в міста і села, країни та континенти, навіщо залишаєш в пам'яті людській жахи, які будуть передаватися з покоління в покоління. Ти ніколи не знайдеш співчуття в очах тих, душі чиїх близьких ти забрала і віддала небу. Геть! І ніколи не приходь до нас!
 

 

 

 

3 дівчинка: Я про війну багато прочитала,

З глибоким сумом оглядала
Сторінки страшної історії Землі,
Що принесли у світ жахливий час війни.
Лилася кров, текли струмки печалі.
І небосхил був чорний від журби.
Йшла смерть за смертю...
Мати проводжала
На боротьбу своїх ріднесеньких синів.
Там сліз було немов дощу із неба.
Стогнала від жорстокості душа.
І суще затуманилося тінню, —
Бо Мати Божа сльози пролила.
Хоч лихоліття ті перетерпіли люди,
Та біль і досі души їх ятрить
І коли б тільки не герої мужні,
То зараз в мирі не змогли б ми жить!

  Ведучий 2. Стій! Час замри і озирнися в минуле. Озирнися на тих, кого зараз немає, хто з каменя дивиться на нас з висоти своїх пам'ятників. Стій! Зупинись! Ніколи не проходь байдуже повз гранітної стіни, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою, закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Хто загинув захищаючи кордони України з 2914р. Зупинись — постій мовчки — згадай...

 

   Ведучий 1. Пам'ять... Вона не має початку і не має кінця. Ще й досі чекають запізнілих листів з фронту матері, що не повірили похоронці, наречені, сестри, дружини, а сини стали старшими від своїх батьків. Тіла солдат, полеглих у землю давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б'ються тисячі сердець!

                                         Відео «Втрати України в ІІ світовій війні»

     Ведучий 2. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни

і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як сторіччя. Усе витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.

 

    Ведучий 1.  Дорогою ціною далася нам перемога. У роки війни загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити і скільки б пізнали радісних хвилин. Треба окинути зором небо, сонце і білі хмаринки в ньому, подивитися на осяяні багрянцем дерева в саду, глянути на рожевощоке дитя на руках у матері, щоб осягнути, якими цінностями вони могли користуватися багато десятиліть, але вони їм не дісталися.

   Ведуча 2
Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами.
А тільки серцем можна це сказати.
Але воно, на жаль, не має мови.
Лиш має біль.
Хвилина мовчання –
Пекуча й терпка, як сльоза.
Як подвиг полеглих,
Хвилина мовчання –
В ній наша любов і гроза.
Давайте вшануємо пам'ять про тих, хто не повернувся з поля бою.

                                                                 Футаж хвилина мовчання

                                                           Пісня «Плакала калина»

 

     Ведучий 1. Як дорого коштує Перемога! У цього свята три кольори. Перший колір – червоний,  колір крові гарячої, якою полито кожний клаптик землі. Другий колір – розквітлого саду. Білопінний його прибій, як найсвятіші сни солдатські, що ожили! Третій колір – колір удовиних хусток. Якби вітром зірвало їх раптом із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони усе небо чорними птахами неперебутнього горя. Будь яка перемога забирає людське життя.

 

    Ведучий 2. Людське життя… Неповторне і звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони … всі вони зовсім різні й чимось неповторні Люди, мов ті зорі,що горять своєрідним світлом. Життя можна прожити по – різному. Можна йти довго і тихо, залишаючи непомітні сліди на піску буття, що змиє часом. А можна спалахнути коротко і яскраво, освітивши своїм блиском усе навкруги.

 

                             Танець Люди як кораблі

                    Презентація « Ветерани»

Вед1. Шановні мої ветерани,
Вас мало лишилось між нами -
Долають вас час і ті рани, 
Що сну не дають вам роками.

 

Це свято в ті дні повертає…
І біль не стихає роками:
Ряди ветеранів стинає
А сам залишається з нами.

 

Вед 2.Вони відходять тихо, одиноко
За обрій, в невідому далину.
Приймає їх земля у вічний спокій.
Не так, як в юності в лиху війну.

 

Відходять мовчки із рідкого строю
І їх відхід ніхто не відверне
Життя лишають , взявши біль з собою,
В надії, що війна нас обмине.

 

Презентація про АТО

 

Вед1.Не обминула… Через стільки років
Відродження, спокою, миру і краси
На нашу землю знову налетіли
Ворожі сили, як нацькованії пси.
 

Вед2.Плаче Україна гіркими сльозами,
Знову ллється кров людська свята.
За свободу й волю діти помирають,
За ту Україну, що у нас одна.

 

Ведучий 1. Історія України… Це постійна боротьба за утвердження народності й нації, розбудови соборної незалежної демократичної держави. Мужніми борцями за вільне життя в Україні були не тільки наші пращури, а також є нинішнє покоління. Саме це покоління ввійде в історію, як борці за євроінтеграцію та учасники АТО.

 

 

 Ведучий 2.Ми горді з того, що наші земляки з Олександрівки  одні з перших стали на захист України, виборюючи її волю та незалежність. Більшість з вас, дорогі захисники, пройшовши через горнило війни, повернулися додому, але її відлуння назавжди залишиться з вами.

 

Ведучий 1. Ви, наші славні захисники, гідні нащадки козаків, борців за волю України, продовжувачі справи своїх прадідів-дідів, що мужньо захищали нашу землю від фашизму в роки Другої Світової війни.

 

Вед2.Не сумуй козаче! Не журися воїн!
Ви святі герої на своїй землі!
Впала вам на плечі дуже тяжка доля,
Боронити землю, гнати ворогів!
Стали ви до бою, міцною стіною!
Вірні побратими! Друзі бойові!
Ви тримали небо, лицарі-герої!
Не зганьбили Неньки вірнії сини!
Ведучий1.Не було вам страху, скрізь вогонь та пекло!
І лякався ворог, як співали ви!
Не встояли мури – ви стіною стали!
Наче ви з металу, наші козаки!

Ведучий 2. Війна в Україні змушує всіх нас переосмислити особисті та суспільні цінності та пріоритети.

На боєздатність і чисельність армії України впливає – чи відчувають військовослужбовці підтримку в суспільстві. Українська армія потребує нашої підтримки! І ми активно це робимо, пишемо листи нашим захисникам.

 

Інсценізація учні пишуть листи

1Пишу листа тобі, Солдате,
Мій любий друже, рідний брате.
Ну як ти там?.. Ото дурна –
Таке питаю… Йде ВІЙНА!..

2.Пишу листа тобі, Солдате,
Мій добрий янголе крилатий!
Ти захищати від біди
Мене й країну йшов туди!

3.Пишу листа тобі, Солдате…
Багато хочеться сказати
Найкращих в світі теплих слів,
Щоб їх промінчик серце грів.

4.Пишу листа тобі, Солдате,
І хай не буду навіть знати,
Хто ти і як твоє ім`я,
Але в думках з тобою я!..

5.Пишу листа тобі, Солдате, –
Писати легше, ніж стріляти…
Пишу, бо хочу, щоб рядки
Тебе від куль уберегли!
6.Пишу листа тобі, Солдате.
Затихнуть «Гради» й автомати,
Засяє сонце в небесах,
І ми забудем весь цей жах…

7.Пишу листа тобі, Солдате.
Ти будеш жити і кохати,
Ростити діток і сади,
Коли повернешся з війни!

8.Пишу листа тобі, Солдате,
І буду Господа благати,
Щоб Він тебе в бою беріг,
Щоб ти вцілів і переміг!

9.Пишу листа тобі, Солдате,
Та час його уже кінчати.
Багато різного в душі –
Всього не скажеш у листі.

10.Пишу листа тобі, Солдате,
Мене, до речі, Аня  звати.
Цілую тисячу разів!
Героям Слава! Досить слів

Ведучий 1.Ви вже вписали свій рядок у новітню історію України.  На вашому прикладі, на вашому подвигу виховають не одне покоління українських хлопчаків.

Слова гідність, відданість, патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення суті людського буття.

 

Ведучий 2.А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса...

Пісня « Герої не вмирають»

Ведучий1.Солдати! Воїни! Захисники!
Ви наша гордість! Ви - наш захист! 
Ми дякуємо Вам за світлі дні,
А також за спокійні наші ночі! 
Нехай скоріш закінчиться війна
І Ви повернетесь додому,
Бо ж Вас чекають матері, 
Дружини й діти,сестри, друзі та знайомі.
Вони так хочуть обійнять, сказати:
"Дякуєм, що захищали!
Ціною власного життя Ви міцно проти ворога стояли!"
Солдати! Воїни! Захисники! 
Ви гордість усієї України! 
Велике Дякуємо ВАМ за все, 
Від нашої всієї Батьківщини! !!!

Ведучий1Слава тому,хто пiшов захищати Україну, низький Вам уклiн хоробрi люди! Українцi пишаються Вами i нiколи цього не забудуть.Слава Україні! Дякуєм Героям!

 Пісня « Я горда тим, що українка»

docx
Додано
10 травня 2018
Переглядів
3980
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку