Засідання поетичної світлиці «Диво калинове»

 

Тема    ”Мрії зламане крило”

 

Мета: ознайомити учнів з творчим шляхом поетес Лесі Українки, Ганни Світличної та Ганни Дущак; вчити відшукувати спільність при творенні образів, вибору тематики для творів; виховувати любов до прекрасного, почуття людяності й сили духу; розвивати навички виразного читання поетичних творів.

Обладнання: портрети поетес, свічка, виставка збірок, літературна карта України.

Тип уроку: урок-проект                

Вночі над осіяним аркушем

Хилю замислене лице,

Я знаю: десь на світі є вона –

Душа, якій потрібно це...

                             Ганна Світлична

 

Ні! Я жива, я буду вічно жити.

Я в серці маю те, що не вмирає.

                               Леся Українка

 

Злечу у небо. Злечу нестримно.

І ще не раз!

                                Ганна Дущак

 

Хід заняття

І. Мотивація навчання учнів.

ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 

                                 Представлення проекту

1. Слово вчителя.

Кожна епоха уславлена іменами видатних жінок, серед них: княгиня Ольга, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка. Поруч з цими іменами мають право стояти й імена Ганни Світличної і Ганни Дущак. Тому це заняття ми присвячуємо найяскравішим зірочкам, чиї долі так близькі, що часом здається, що це не три, а одна велика зірка, від якої відкололися   шматочки,                              і полетіли іскорки в різні куточки нашої великої України. (показати на літературній карті).     На попередньому занятті ми ознайомилися із життєвими шляхами поетес, а сьогодні наші випускниці представлять проект розробки літературної композиції.     

 

1.Життя поетес – це десятиліття болю і страждань, з якими навіть просто жити – справжній подвиг. Та вони не просто жили – вони шукали свій шлях, своє місце в житті. І піднялися над собою, здолавши свій біль і стали справжніми поетесами України.

2.  Кожен вірш на дорозі Г.Світличної – це своєрідна пісня душі, серця, правди, пошуку.  А все її життя – дорога до найкращої із пісень.

  “Краща пісня – завжди попереду” 

1.Відомо, що більшість поетів звертаються до музи, до поезії, як до живої істоти. Перегукуються поезія Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця” і Ганни Дущак  “Поезіє ! З душі моєї лийся “.                                                                                                                    

“Поезіє ! З душі моєї лийся” .

2.Література знає слово, народження болем – слово мужності, лицарства, слово –    заклик, слово – зброю, народження в тяжких муках і стражданнях – це слово Лесі Українки.  42 – річну війну вела з недугою Леся Українка, і 49 років боролася з хворобою Г Світлична. Її поезія не випадково перегукується з поезією Лесі Українки.

                                                       “Лесі Українці”

     1.Все життя Г. Дущак проходить у рідному селі ,”в хатиночці малій”. Не може вона

       вийти з неї, але її душу ятрять людські болі, чиїсь страждання. Коли читаєш вірші

      Ганни Дущак, мимоволі згадуєш Лесю Українку. Можливо, саме в її творах черпає юна

       поетеса наснагу, силу, волю до життя.

“По житті упевнено іду”

 

2.Поезія Г.Світличної цікава й повчальна, як історія серця, яке вміє страждати. Але

 страждання робить його не жорстокішим, а навпаки – гуманнішим. Її поезії глибоко

 особисті, але кожен вірш – це урок мужності для нас. Поетеса не бажає коритися долі,

  іноді її зброєю проти лиха стає сміх.

“Через луки й урвища”

“А що мені, мамо, лихо!”

Перегук із поезією “Contra spem spero”

 

1.Реальне життя Г.Світличної було важким і суворим. Вона вела багаторічну війну не

 тільки з фізичною недугою, а й з байдужістю та черствістю людей. Маючи щиру й

 відкриту душу, поетеса боляче реагує на людську бездушність. Вона підкреслює, що у

 житті є речі, які для кожної людини мають бути святинею. Такою святинею для неї є

 хліб.

“Хліб”

 

2.  У Ганни Дущак знаходимо чимало поезій, у яких вона порушує проблему ставлення

людини до природи. Чи то бездомний собака, чи оберемок зірваних квітів, чи занедбана

криничка – немає значення. Для неї все це живе, все потребує захисту, людської

доброти.

“Не рвіть квіток. Не убивайте”

 

Вчитель        “Закінчилась вистава...”

 

1.Інтимна лірика. Чи є на світі такий поет, який би не оспівав кохання – одне з найсильніших людських почуттів. Прекрасна інтимна лірика і в Ганни Дущак. Хай звучить таємнича поезія кохання.

                                                 “А ти мені даруєш ясні зорі”

 

2.Крім ліричних і громадянських мотивів у поезії Г.Світличної вчувається потужній

        пломінь жіночності. Це було трагічне кохання поетеси.

“Я так люблю”

    І,  звичайно ж, зайві коментарі до поезії Лесі Українки.

 

• Створення словесного портрета. До імен Ганна, Леся.
• Створення  асоціативного куща “Тематика творчості поетес”
• Дослідження мовних засобів поезій.

 

2.  Слово вчителя:   зламались крила мрій у цих зірочок, але вони злетіли навіть із

    перебитими крильми, і злетіли високо, туди, куди не кожному відкрита дорога. Бо,

     дійсно, “Бог не під силу хреста не дає”.

“Зламались крила...”

3.  Зачитування власних поезій.
4. Прощання зі свічкою.