Сценарій позакласного заходу на тему:«Українські вечорниці» Мета заходу: відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.
Сценарій позакласного заходу на тему:«Українські вечорниці»
Тема заходу: Українські вечорниці.
Мета заходу: відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.
Оформлення залу: інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.
Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.
Учасники вечорниць: учні, педагоги, гості.
Хід заходу:
Ведуча 1. Добрий день, шановні гості! Ми раді бачити усіх Вас на нашому святі. Із давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Одним із свят, яке завжди відзначали наші діди та прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів –Андрія Первозванного.
Ведуча 2. На честь Андрія Первозванного і з’явилося свято. В день цього свята народ зберіг свої звичаї та обряди. Ввечері перед святом Андрія проводили Андріївські вечорниці. На них молодь співала, розважалася. Хлопці жартома чинили збитки по селі: зносили тин або ворота й обійстя коханої дівчини. Такі пустощі дозволялись тільки в Андріївську ніч.
Ведуча 1. Свято Андрія дівчата дуже чекали, бо про свою долю в Святого Андрія запитати мали. Сходилися до однієї хати хлопці та дівчата ввечері 12-го грудня, щоб свято Святого Андрія привітати. А інколи саме на таких вечорницях молоді ближче знайомилася, окремі риси характеру пізнавали і там собі пару вибирали. Було так заведено, що кожне село і, навіть вулиця мала «свою» хату для вечорниць. Молодь платила господині борошном, печеним хлібом, полотном...
Ведуча 2. І ще на Андрія жінки не пекли хліба, не шили, не пряли. Тільки дівчата вранці випікали обрядовий корж з діркою в середині — калиту. Калита випікалась солодкою, з медом, і запікали її у печі так, щоб вкусити було важко — на сухар. На андріївських вечорницях проводилася цікава гра – кусання калити. Цей обряд був головним дійством на вечорницях.
Ведуча1. Тому і ми вирішили не порушувати традицій нашого народу, а теж ненадовго повернутися в минуле і відсвяткувати це свято молодіжними конкурсними, веселими вечорницями.
Ведуча 2. Українські вечорниці
Починаємо в цей час!
Хай веселий сміх іскриться
В серці кожного із нас!
Хай дзвінке вкраїнське слово
Пружно рветься в небеса!
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!
Обійдіть весь світ безмежний,
І скажіть, в якій країні
Так зберігся скарб пісенний,
Як у нас на Україні!
На сцені з’являється господиня вечорниць, починає застеляти скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.
Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой – йой! Куди все поділося?
Дочка: А, ви, мамцю, коли дівували, то теж на вечорниці ходили?
Господиня: Так! Є що згадати, а ти чого розсілася, вечорниці вже скоро, а хата неметена!
Дочка: Вже, мамцю, вже мету!
У цей час на вулиці збираються дівчата.
1 дівчина:Дівчатка, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?
2 дівчина:Тітка Ганна запрошувала нас, каже, що сумно їй у хаті.
3 дівчина: А ви всіх дівчат повідомили про те що збираємось у тітки Ганни?
4 дівчина: Звичайно, всі знають про це!
5 дівчина:То ходімо вже скоріше до тітки Ганни та розвеселимо її.
Всі: Ходімо, ходімо…..!
Стук. Заходять, співаючи, дівчата, вітаються.
1 дівчина: Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
Добрий вечір, господине, славна молодице.
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
2 дівчина: Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,
То і будем жити в мирі.
Тоді всім нам допоможе
Матір світу – Мати Божа.
Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості,
Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічали.
Дівчата сідають, виймають своє рукоділля, починають працювати, співають пісню «Як у нас на Україні»
1 дівчина: Тітко Ганно, поворожіть нам на долю.
Всі: Просимо, тітонько! Дуже просимо.
2 дівчина: Ох, дівчата, якби то знати, хто мій суджений! Хоч би краєчком ока глянути.
Господиня: А чом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один із апостолів Ісуса Христа — Андрій Первозванний. Давайте попросимо Андрія.
Дівчата: Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь. Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.
Господиня: Ну, добре! Давайте, подивимось.
Дівчата по черзі підходять до стола, ворожать на перевернутих тарілках.
Котра витягувала хустку — буде щаслива,
котра цукерку — солодке життя буде мати,
квітку — ще дівуватиме, ляльку - від коханої людини дитину матиме,
ключ – буде господинею, перстень - незабаром весілля.
гілка –чоловік буде лісничий!
Дівчата співають пісню «Чорні очка як терен…»
Господиня: Ну ось так, мої голуб’ята. А тепер лишу вас трохи. Грайтеся, дівчатка, а я піду подивлюся калиту.
4 дівчина: А як би знати точно, коли в мене буде весілля. І чи в мене, чи в Оксани буде скоріше?
5 дівчина: Ой Андрію, Андрієчку
Даруй нам надієчку,
Хто з нас із дівчат
Перша заміж вийде.
1 дівчина: А давайте подивимось на чобітках.
2 дівчина: Оксанко, зніми правий чобіток!
4 дівчина міряє до краю сцени: Ось, я перша піду під вінець!
Вертається на місце.
Дівчата співають пісню «Несе Галя воду ...»
Заходить мати з мискою вареників.
Господиня: Дівчата, я принесла вам вареники чарівні, із загадками і передбаченнями. Ось як скуштуєте цих вареників і дізнаєтеся, яким буде ваш суджений.
Дівчата по черзі підходять до стола, беруть вареники, кусають їх.
1 дівчина: Мій вареник із сиром!
Господиня: Будеш із чоловіком жити в злагоді і в мирі.
2 дівчина: А мій вареник із сіллю. Що це означає?
Господиня: Будеш жити в достатку.
3 дівчина: А мій вареник з монетою!
Господиня: Багатою будеш!
4 дівчина: А мій вареник з обручкою.
Господиня: Заміж скоро вийдеш.
5 дівчина: А мій вареник з повидлом.
Господиня: Чоловік тебе дуже кохати буде!.
Господиня: А щоб дізнатися ім'я хлопця — судженого, потрібно підійти до першого незнайомого чоловіка і під будь-яким приводом запитати, як його звати. Таке й буде ім'я чоловіка.
1-а, 2-а дівчина. Давай спробуємо. Дівчата йдуть питати зал.
Стук, гуркіт. Всі налякані.
1 дівчина: Казала я – не треба гадати, бо нечисте привидиться.
Дочка: Мамо, я боюся!
Господиня: Доню, засвіти світло!
2 дівчина: Та то хлопці!
3 дівчина: Та це ж Іван! І хлопці з ним!
Заходять хлопці . Співають пісню «Ой Марічко чічері, чічері…»
Хлопці: Добрий вечір!
Петро: Ми привели вам Андрія!
Господиня: Добрий вечір! Як же ви налякали нас!
Іван: Справді? (усі сміються). А я не хотів. Ій-Богу не хотів.
Господиня: Проходьте та сідайте. Іване, ану познайом нас зі своїми друзями. Може, хто піде за жениха до моєї доньки?(сміються).
Іван: А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш! Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до самого сніданку! Вибереш мене - горя не знатимеш.
Петро: Не хоче вона тебе. Ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати Петро. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате бачить добре. Маю землі видимо - невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш! А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!
Андрій: Не підходите ви їй! Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, - і можна під вінець шкандибати! А цілуватися я й зараз готовий!
Степан: А Я Степан всі знають, що я найкращий, перший легінь на селі! І швець і на дудці гравець, коли іду по селі то всі тини тріщать, а дівчат аж шиї болять, на мене задивляються!
4 дівчина: Сидів би вже тихо!
Дівчата разом з хлопцями співають пісню «Ти ж мене підманула…»
Іван: Дівчата, щось нам їсти захотілось!
5 дівчина: Так ми зараз вас варениками нагодуємо.
Дівчата пригощають гостей варениками.
Петро: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,
Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.
І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані
Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.
Андрій: Було гарно у вас повеселитися
Та вже час прощатися.
1 дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль
За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.
2 дівчина: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.
3 дівчина: Шановні гості! Все, що в серці мали
Вам подарували, Світлу мрію й казку
Нашу пісню й ласку, щебет солов’їний,
Славу України!
4 дівчина: Наші вечорниці вже кінчати час
Кращі побажання ви прийміть від нас
І в вас, і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були.
Прощавайте, друзі, низький вам уклін
Доброго здоров’я зичимо вам усім,
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
5 дівчина: Бувайте здорові, живіте багато
І ще заходіте до нашої хати.
Дівчата пригощають гостей бубликами, горішками, яблуками.