Сценарій свята «Наша зимонька святкова»

Про матеріал

Познайомити учнів з народними традиціями; виховувати дисциплінованість, повагу до співрозмовника; формувати національну свідомість; повторити особливості сезонних змін у природі, зокрема в зимову пору року; викликати інтерес до історії української культури; розвивати мовлення, уважність, пам’ять.

Перегляд файлу

Сценарій свята

«Наша зимонька святкова»

Мета: познайомити учнів з народними традиціями; виховувати дисциплінованість, повагу до співрозмовника; формувати національну свідомість; повторити особливості сезонних змін у природі, зокрема в зимову пору року; викликати інтерес до історії української культури; розвивати мовлення, уважність, пам’ять.

Обладнання: телевізор, відеоматеріали, виставка вишитих, тканих рушників, скатертин, ікони Св.Миколая та Різдва Христового, старовинна лампа, веретено.

(Під звуки зимової мелодії і відео про зиму, вчитель розпочинає свято)

Прийшла довгоочікувана пора року - зима. Ударив морозець. Замерзла річка, вкрившись товстим шаром льоду. Випав пухнастий сніжок. У променях полуденного сонця він виблискує та сліпить очі. Всюди, куди не глянь, все біле. Це м’яке снігове покривало дбайливо постелила зима. І не видно йому ані кінця, ані краю. Воно блищить та іскриться, немов усипане безліччю дрібного дорогоцінного каміння. Краса навкруги невимовна! Очей не відірвати, все дивишся та радієш. Дійсно, зима — казкова пора року.

Гілки дерев, схожі на лапи велетнів, поникли під вагою снігового покриву. Кущики присипані повністю, перетворившись на замети. Їхні обриси нагадують химерних фантастичних істот. Дивне творіння природи! Ніщо не може зрівнятися з красою зимового сніжного пейзажу! Морозне повітря пахне свіжістю та надзвичайно бадьорить.

Зимонько-зима, дякуємо, що прийшла! Ти зачарувала світ і перетворила його на казку!

$E:\DCIM\121___12\IMG_4171.JPG$

ЗИМОНЬКА-ЗИМА

Поза тином, поза хатою
білі сіються сніжки...
Буде хата волохатою,
буде тин — самі ріжки.

Бо мете ще й кучугуриться,
білі вихори здійма.
Та ніхто із нас не журиться.
Здрастуй, зимонько-зима!

Наче пісні голосистої,
що злітає над саньми,
ждали ми зими врочистої,
срібнобрової зими.

Бесіда:

-Діти, ви любите зиму? Який перший місяць зими? У грудні найкоротші дні і найдовші ночі. Тому саме у грудні час відпочивати від осінніх і літніх робіт.

- Чим займаються ваші батьки у зимові дні і вечори? Сьогодні ми з вами згадаємо чим займалися наші бабусі і прабабусі довгими зимовими вечорами. Адже у грудні багато релігійних свят: Ганни, Андрія, Варвари, Сави, Миколи. Довгими зимовими вечорами люди збиралися в якійсь одній хаті: дівчата вишивали, молодиці пряли, а чоловіки м'яли коноплі, ділилися сільськими новинами, жартували і співали.

(Розповідь батьків)

$E:\DCIM\121___12\IMG_4179.JPG$

Перегляд відео про святкування і традиції свята Андрія Первозванного.

Вчитель: У довгу зимову ніч з 18 на 19 грудня уся дітвора з нетерпінням чекає святого Миколая. Сивобородий, у довгій золотистій накидці він заходить до кожної хати, розкладає подарунки під подушку кожній дитині.

Дитина 1. Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь же добрий в небі

Миколая полюбив.

Дитина 2. Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Дитина 3. Запитав Господь: « Що хочеш

За свої заслуги ти?»

- Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов.

Чемним людям роздавати

Подарунки і любов.

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом,

Подарунки роздає.

Він за них не хоче плати,

Лиш, як то велить Господь,

Батька й матір шанувати,

Україну і народ!

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить?»

Вчитель: - Діти, як ви думаєте, чому саме ялинка стала символом Нового року і Різдва? Для того щоб дізнатися, давайте послухаємо красиву старовиннау легенду.

Легенда про ялинку

Коли у Віфлєєме народилося Немовля - Ісус, в небі запалилася нова яскрава зірка, немов вітаючи чудове свято - Різдво. Багато хто зрозумів сенс цього чудового знамення. На світло зірки Віфлєємської поспішили навколишні пастухи і мудреці-волхви, що жили далеко на Сході. Але не тільки вони: птахи і звіри, щебетавши і муркотавши, спрямувалися до новонародженого зі всіх кінців світу. Рослини теж принесли немовляті свої подарунки. Одні - чарівний аромат, інші - смачні соковиті плоди, треті - яскраві квіти і м'яке листя. Останньою прийшла Ялинка - адже її шлях з Півночі був ох, як далекий! Підійшла - і скромно встала в стороні.
-«Чому ти не хочеш увійти?» - здивувалися всі.

- «Я б хотіла, - відповідала Ялина, - але боюся, що мені нічим порадувати Немовляти Ісуса. Що у мене є? Тільки шишки, тверді і несмачні. Та ще смола - така липка, що відтерти потім дуже важко. Вже краще я здалека подивлюся на малюка, а то ще ненароком налякаю його або вколю своїми голками».
І тоді рослини поділилися з ялиною своїми дарами. Зарум'янилися на її гілках кулі яблук, задзвеніли дзвіночки квітів, кульбаби обсипали колючі голки сріблястим м'яким пухом...

Зраділа Ялинка, осміліла, підійшла до немовляти. Побачивши красуню, посміхнувся маленький Ісус. І зірка Віфлєємськая яскраво спалахнула прямо над її верхівкою.
З тих пір, говорить легенда, Ялина круглий рік залишається зеленою, а раз на рік приходить в кожен будинок і радує дітей і дорослих своїм святковим нарядом...

Дитина 1. Слухайте, люди, у світі новина:

Марія родила прекрасного сина,

Прекрасного сина – спасителя світу.

Його ви стрічайте добром і привітом.

Дитина 2. Світ наш нині звеселився:

Син господній народився.

У яселечку ягнятка

Ми знайшли святе дитятко.

Дитина 3. Хай Христос маленький,

Що родився нині,

Зішле щастя й долю

Всій нашій родині й славній Україні.

Колядка « Добрий вечір тобі».

Вчитель: Після Різдва святкуємо Старий Новий рік. Святкувати починали 13 січня – на Щедрий вечір. Цього вечора ходили щедрівники, а вранці – хлопчики – посівальники.

Хлопчик 1. Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.

Щоб родило жито, пшениця і всяка пашниця.

Хлопчик 2. Сію, сію, посіваю.

З Новим роком вас вітаю.

Сію від порога до стола,

Щоб не боліла голова.

Сію від порога до печі,

Щоб не боліли плечі.

Сію від порога до груби,

Щоб не боліли зуби.

Сію від порога до підлоги,

Щоб не боліли ноги.

Сію від порога до стелі,

Щоб усі були дужі та веселі.

Вчитель: 19 лютого християни святкують Водохреща. В цей день Ісус Христос прийшов на річку Йордан і його там охрестив Іван Хреститель. У цю ніч в церкві йде святкова служба. А наступного дня, зранку, люди йдуть до річки ставка. Там вони вирізають великого хреста з льоду. Приходить священик і освячує воду. Люди набирають у глечики святої води і бережуть її цілий рік, бо це жива вода, яка приносить здоров'я і красу. Священик ходить цього дня селом і скроплює святою водою кожну оселю, щоб до людей у двір приходило тільки щастя, щоб оминало їх зло.

Після Водохреща зимові свята закінчуються і люди знову приступають до роботи. І наше свято також скінчилось.

Учень 1. Ми бажаємо, вам, друзі,

Щастя, миру і добра.

Учень 2. Господь хай пошле вам

Всі блага людськії,

То ж будьте здорові,

Живіте багато.

Любов хай панує,

Щоб ми знов зустрілись

У вашій родині

Наступного свята.

Вчитель:

Які гарні наші народні звичаї! Жити їм та жити. Адже що є краще, ніж коли до вашої хати на передодні різдвяних свят або новорічних свят приходять колядники з такими побажаннями, які ви, дорогі діти та гості, щойно почули. Отож – гарної вам колядки.

А на цьому слові -

Ростіть здорові,

На радість батькам

І на славу Уураїні.

Дякую всім за увагу.

$E:\DCIM\121___12\IMG_4176.JPG$