Сценарій позакласного заходу, присвяченого 85-річчю з дня народження Василя Симоненка «Україно! Ти для мене диво!»

Про матеріал
До сценарію позакласного заходу «Україно! Ти для мене диво!», проведеного у формі літературно-музичної композиції, увійшли біографічні відомості про В. А. Симоненка, його творчість, сучасні музичні композиції. Інформація про життя поета та його творчий доробок тісно переплітаються як з історією української літератури, так і з актуальними питаннями сьогодення. Даний матеріал громадянсько-патріотичного спрямування може бути використаний заступниками директорів з навчально-виховної роботи, педагогами-організаторами, учителями української мови та літератури, мистецтва, класними керівниками при проведенні заходів громадянсько-патріотичного виховання.
Перегляд файлу

Підготувала

Новикова Галина Леонідівна,

учитель української мови та

літератури, вищої категорії,

Бахмутської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №18

ім. Дмитра Чернявського

Бахмутської міської ради

Донецької області

 

Сценарій позакласного заходу,

присвяченого 85-річчю з дня народження Василя Симоненка

 

Тема. «Україно! Ти для мене диво!»

Мета: вшанувати пам’ять українського письменника В.А. Симоненка; за допомогою творів поета формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, любов до рідного краю; розвивати в учнів почуття національної самосвідомості та громадянської активності; виховувати патріота, люблячого свою землю, справжнього громадянина.

Обладнання: портрет В.А. Симоненка; виставка-інсталяція до творів письменника; малюнки з теми «Україно! Ти для мене диво!»; мультимедійна дошка; аудіозаписи: пісня «Квітка-душа» у виконанні Ніни Матвієнко, уривок «Мелодія ля-мінор» Мирослава Скорика; відеофрагмент: уривок із серіалу документальних фільмів «Гра долі»; відеоролик: «Лебеді материнства» у виконанні харківського музичного гурту «BAndurbaND».

Форма проведення: літературно-музична композиція.

Хід проведення

Звучить пісня «Квітка-душа» у виконанні Ніни Матвієнко (2 куплети та приспів)

Ой, не зоря в небі запалала,

То на землі квітка розквітала,

Там де трава, як зелений шовк,

Ранок прийшов, але квітку не знайшов.

 

Ой то цвіла та не квітка красна,

Ой то душа, що шукала щастя,

Квітка-Душа ніжна і жива,

Вітер почув і приніс її слова.

 

Приспів:

Весен і зим - дай Бог!

Віри і сил - дай Бог!

Щастя усім - дай Бог!

Ведучий 1. Душа…Душа, яка бажала всім щастя, душа, яка вірила у свою країну, душа, яка поклала немало сил аби в Україні слова «вільна», «незалежна» вже тоді, у далекі 60-ті роки ХХ століття, стали звучати все частіше.

Відеофрагмент: уривок із серіалу документальних фільмів «Гра долі»: «Я на світі такий один» (перші 33 сек.) https://www.youtube.com/watch?v=knb7HxfM1-M

Ведучий 2. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО...Український поет-шістдесятник, журналіст. У 2020 році поет відзначив би своє 85-річчя.

Ведучий 1. Олесь Гончар називав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин», а Василь Стус говорив: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

На фоні уривку «Мелодії ля-мінор» Мирослава Скорика звучить блок про життя Василя Симоненка.

Ведучий 2. Через 26 років Ліна Костенко, з якою Василь Симоненко працював у 1960 році в Клубі творчої молоді м. Києва,  напише у своїй поезії «Крила»: «Людина нібито не літає...А крила має. А крила має!» Крила Василя Симоненка «з правди, чесноти і довір’я» були жорстоко обрізані у 28 років.

Учень 1

НЕ ДОКОРЮ НІКОЛИ І НІКОМУ…

Не докорю ніколи і нікому,

Хіба на себе інколи позлюсь,

Що в двадцять літ в моєму серці втома,

Що в тридцять — смерті в очі подивлюсь.

 

Моє життя — розтрощене корито,

І світ для мене — каторга і кліть…

Та краще в тридцять повністю згоріти,

Ніж до півсотні помаленьку тліть.

Ведучий 1. Цей вірш Василь Симоненко написав у 1955 році, а в влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції
«Ім. Тараса Шевченка» (м. Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Адже недовго до цього разом з Аллою Горською та Лесем Танюком Василь Симоненко виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лукянівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні.

Ведучий 2. До свого 29-річчя поет не дожив 3 тижні, 13 грудня
1963 року видатного сина України не стало.

Закінчення уривку «Мелодії ля-мінор» Мирослава Скорика.

Ведучий 1. Літературною творчістю письменник займався лише
10 років. За життя поета вийшла друком тільки одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ вже після його смерті. Одним із найвищих акордів усієї поезії Василя Симоненка була любов до Батьківщини.

Учень 2

ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ

Ще в дитинстві я ходив у трави,
В гомінливі трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинках ранньої роси.

 

Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.

 

В них дзвеніло щастя непочате,
Радість невимовна і жива,
Коли їх виводили дівчата,
Як ішли у поле на жнива.

 

Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт,
Шанувать Вітчизну мою милу,
Бо вона одна на цілий світ.

 

Бо вона одна за всіх нас дбає,
Нам дає і мрії, і слова,
Силою своєю напуває,
Ласкою своєю зігріва.

 

З нею я ділити завжди буду
Радощі, турботи і жалі,
Бо у мене стукотить у грудях
Грудочка любимої землі.

Ведучий 2. Василь Симоненко вважав, що саме в дитинстві, з молоком матері, її голосом, колисковими, виховується любов до рідної землі. Вірш люблячого батька «Лебеді материнства», який присвячено єдиному сину Лесеві, став духовним наповненням, заповітом усьому українському народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Ведучий 1. Саме ці знамениті слова викарбувані на памятнику В. Симоненку в Черкасах. Друга частина цієї поезії, покладена на музику А. Пашкевича, стала відомою піснею, і лунає як гімн синівської любові до рідної землі.

Ведучий 2. Цей заповіт перейняла й сучасна молодь, і пісня «Лебеді материнства» зазвучала в новому виконанні.

Відеоролик: «Лебеді материнства» у виконанні харківського музичного гурту «BAndurbaND» https://www.youtube.com/watch?v=iDmXzBYCjYY

Ведучий 1. Душа Василя Симоненка завжди вболівала за долю України. Він не стояв осторонь, спостерігаючи, як кати волелюбного українського народу намагалися придушити вільні думки, зашкодити відчайдушним вчинкам борців за правду, а тому голос митця залунав ще гучніше в його сміливих поезіях.

Учень 3

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

Ведучий 2. У поезіях Симоненка мати та Батьківщина – однорідні поняття, адже автор не мислить собі життя без матері, як і не мислить життя без України.

Учень 4

Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матірю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.

Учень 5

Бачиш, з ними щогодини бюся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.

Ведучий 1. Початок українському рухові 1960-70-х pp. поклали також самвидавні поезії Василя Симоненка, що набули великої популярності. За визначенням сучасної критики, самвидавною творчістю Симоненко став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України
2-ї половини XX ст.

Ведучий 2. І хоча доля всієї літературної спадщини митця залишається невідомою, продовжують лунати ті поезії, слова яких, торкнувшись сердець українців хоч один раз, навіки там залишаться.

Учень 6

УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

 

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

 

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Ведучий 1. Пройшло немало років, але поезії Василя Симоненка й донині залишаються не тільки актуальними, але й пророчими.

Ведучий 2. Народ є, збагачується українська мова, відроджуються козацькі традиції, а поряд з ім’ям неньки-України звучить ім’я одного з її видатних синів – Василя Симоненка!

Ведучий 1. Тож, весен і зим, віри і сил, щастя усім у місці – святім!

Звучить приспів пісні «Квітка-душа» у виконанні Ніни Матвієнко

Весен і зим - дай Бог!

Віри і сил - дай Бог!

Щастя усім - дай Бог!

 

Використані джерела

  1.               Василь Симоненко. URL: https://vasylsymonenko.org/
  2.               Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. К : Грані-Т, 2009. 120 с.
  3.               Симоненко Василь. Задивляюсь у твої зіниці. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019. 208 с.
  4.               Симоненко В. У твоєму імені живу. К : Веселка, 1994. 350 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

на сценарій позакласного заходу

вчителя української мови та літератури

Бахмутської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів № 18  ім. Дмитра Чернявського

Новикової Галини Леонідівни

 

Зміст, мета і тип даного сценарію повністю відповідають вимогам навчальної програми.

У сценарію заходу Галина Леонідівна дотримувалася загальнодидактичних вимог: намагалася визначити оптимальний зміст заходу відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні форми, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

Виходячи з психологічних основ навчання, прагнучи забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів в позакласній роботі, використала різноманітні прийоми, добрала цікавий текстовий матеріал, що становить певний інтерес для учнів.

До заходу ввійшли такі види діяльності, за допомогою яких можна було  вдосконалити теоретичні знання  за темою, а також застосувати вміння на практиці. Це такі види діяльності:

  1. Виразне читання віршів учнями.
  2. Прослуховування пісень (ІКТ)
  3. Перегляд відеофільму (ІКТ)
  4. Розповідь про митця

Захід повністю відповідає віковим особливостям учнів. (7 клас).

Сценарій заходу спрямований на  здійснення в процесі оволодіння знаннями саморозвитку, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.

 

 

 

В. о. директора школи                            О.С. Пойда

 

Керівник ШМО                                       І.В. Мироненко

 

 

zip
Додано
24 вересня 2020
Переглядів
939
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку