Сценарій позакласного заходу "Весна - днем красна!"

ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА

Мета:  познайомити дітей  обрядом зустрічі весни, показати його красу; з первоцвітами, першими весняними птахами; вчити дітей обрядових пісень-веснянок, водити хороводи, народних ігор;

розвивати увагу, спостережливість, бажання милуватися весняною красою, сприяти формуванню взаємовідносин людини з природою та культури поведінки в природі;

виховувати любов до природи  і національних традицій; розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народних звичаїв та традицій рідного краю, оберігати їх.

Обладнання: репродукції картин із зображенням куточків природи; фотоматеріали; малюнки «Весна – днем красна!», листівка-звернення "Збережемо первоцвіти", які склали учні в підготовчий період, випечені жайворонки.

Запрошення на свято:

Цей листок календаря
Закликає школяра, і вчителя, і гостя
Йти мерщій до нас на свято,
Зустрічать Весну крилату.

Запрошення написане на великому аркуші паперу в формі листка календаря з датою і часом проведення свята. Оформлене вінком весняних квітів.

Оформлення свята: 

Декорації повинні імітувати ліс, діти-«квіточки» одягнені  відповідно  до кольору  квітки, яку будуть на сцені представляти, запис мелодійної музики.

Оформлення сцени:

З одного боку сцени куточок березневого лісу: голе віття дерев, пожухле листя, з-під снігу виступає великий пень, обвитий плющем. На заднику сцени деревце на фоні голубої тканини (символізує синь неба і передвісника весни — синій сніг), на деревах біла тканина (символізує зиму). На передньому плані — «трон» для Весни та невеликі пеньки для весняних місяців. Більша частина сцени вільна.

Діючі особи: Ведучі, Весна, Березень, Квітень, Травень, Підсніжник, Пролісок, Мати-й-мачуха, Сон-трава, Крокус, Конвалія, Жайворонок, Ведмідь, дівчата, хлопці.

Пісня Н.Щигіль «Давня весна»

Ведуча:  Ми, українці, нація дуже давня. Свою духовну культуру наші пращури почали творити ще до християнського періоду в Україні. У нас була своя національна культура, а князь Володимир додав християнську культуру до своєї рідної. Отже, народні свята язичників та християнські елементи переплелися дуже щільно. Народ же з любов’ю прийняв ці поєднання які прослідковуються в кожному святі. Свято зустрічі весни — одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів.

Ведучий:   В давнину люди повністю залежали від природи — від сонця, від морозу, дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією. Вірили, що й весна швидше прийде, якщо її покликати. Тому повсюди в Україні на початку весни збиралася молодь, співала веснянки. (звертається до директора)

Благослови, батьку,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.

Н.Матвієнко «Вийди, вийди Іванку» (на останні такти виходять хлопці і дівчата у вишиванках.)

1-а дівчина. Уже молода весна прийшла, а ми всі опудало зими тримаємо. Чи не пора його спалити?
        Голоси. Пора вже! Пора!
        2-а дівчина. Спалимо його, щоб зима йшла геть! 
        3-я дівчина. Хай  хлопці  занесуть його не берег річки, назбирають хмизу і там спалять. Проженуть зиму геть!

1-й хлопець.  А що дівчата, послідуємо й ми добрій традиції. (хлопці разом з дівчатами ведуть хоровод круг опудала)
        Разом: Опудало зими спалімо!
        Весні шлях стелімо! 
        Пісень заспіваємо! 
        Весну привітаємо!!! (хлопець викидає опудало)

1-й хлопець.  День за днем, за тижнем тижні —
Непомітно лине час.

Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.

2-й хлопець.  Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.

2-а дівчина. І здаля вже крок по кроку
Йде весна, веселий час,
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.

1-а дівчина. Прощай, зимо! Нині свято
Відзначаєм молоде.

Хай весна гряде крилата.
Хай у кожну нашу хату
Радість з піснею зайде.

Ведуча:  Діти, заводьте кривий танець, узявшись за руки, ідіть, як по кривій стежці, під музику. Цей танок — символ пробудження життєвої енергії та привітання весни. (дівчата і хлопці покидають сцену ведучи кривий танець)

Презентація «Весна прийшла»  Н.Бучинська «Дівчина-весна»

Ведучий:  Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці щемну радість, тривогу. Це свято оновлення і відродження природи, його відчувають по-своєму дорослі і діти, тварини і рослини, усе, що є живе на землі.

Ведуча:  Коли приходить весна, кожному з нас здається, що народжується на світ вдруге, що весна ця особлива, краща, ніж були попередні. І, дякувати Богу, весна йде до нас прямою стежкою, та веде за собою трьох парубків красних — три місяці ясні.

 (З’являється Весна — гарна дівчина в легкій довгій сукні рожево-зелених тонів: на голові вінок-корона, від вінка спадають довгі різнобарвні прозорі стрічки,  у руках — жезл, прикрашений квітами. Весну оточують місяці Березень, Квітень і Травень. Зупиняються посеред сцени.)

Весна. А я весна! Прийшла вже в Україну,
Несу проміння сонечка у світ.
Теплом і квітами я радую людину,
Несу й дарую щедро — первоцвіт.

Березень: (гарний хлопець у ніжно-блакитній накидці та жовтій сорочці).

Перший місяць я весни.

На первоцвіт багатий.

На дерева й землю

Приміряю зеленії шати.

Квітень: (гарний хлопець у рожевій накидці та блакитній сорочці.)

Я другий місяць весняний

І славний квітникар.
Сонячно і рясно
Уквітчав вам календар
Першим цвітом-рястом.

Травень: (найгарніший хлопець у смарагдовій накидці та білій сорочці).

Останній місяць я весни

Іду і весело співаю,
Дощами землю поливаю,

Веселими піснями
І громом над полями!

Березень: Весно! І ви, любі друзі! Ми з Квітнем і Травнем приготували розкішні шати, в які ти, Весно, одягнеш землю.

Квітень: Бажаємо вам радісних і приємних зустрічей з нашими світозорими друзями лісу, поля, луків, парків і садів.

Травень: Ми познайомимо вас із ними. Сподіваємося, що вони стануть і вашими друзями. А друзів шанують, люблять і бережуть! Отож, дивіться, слухайте, запам’ятовуйте!

Весна: Я запрошую вас до своєї чарівної країни, де просинаються від зимового сну дерева і тварини, навкруги розквітають квіти, відбуваються дива. Ну, мої любі місяці, показуйте свою роботу!

(Весна сідає на «трон», біля неї на пнях Квітень і Травень, ведучі біля Весни. Березень по черзі представляє свої квіти)

Березень:  Квіти цієї рослини виростають з-під снігу, і є першими посланцям Весни! (виводить підсніжник)

Підсніжник:  Недавно ще зима була,
Летів сніжок чудовий…
Пора підсніжників прийшла
У край мій світанковий.
На пагорбах сніги зійшли,
Струмочки задзвеніли…
І перші квіти зацвіли,
Пелюсточки розкрили.

Весна красу нам принесла
Ще й пахощів та світла.
Пора підсніжників прийшла
І вся земля розквітла!

Березень: А ця квіточка - це очі весняного блакитного неба.

Пролісок:  Я — друга квіточка весни,

Я — пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів.

Люблю і сонце й тінь.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

Весна:  (до Березня). Я розтопила, Березню, сніги на глинястих пагорбах і схилах ярів. Дивись, вони парують вологою, а я не знаю, чим їх ще прикрасити.

Березень: Я маю чудові сонячно-жовті суцвіття мати-й-мачухи. (виводить мати-й-мачуху і сідає біля весни)

Мати-й-мачуха: Кажуть, мати - чарівна лебідка.

Кажуть, мачуха - темна душа.

Та росте мати-й-мачухи квітка

І від цього радіє душа.

Сонця теплого ніжні посланці

У зеленій шовковій траві,

Весни ранньої крихітні бранці

  Посміхаються щиро весні.

Ведучий: На зміну несміливому та мінливому Березню приходить справжній весняний місяць, який недаремно називають Квітнем. Він розливає океан молодої зелені і робить синьооку красуню Весну ще привабливішою.

Квітень.  Я маю квіти з витонченим запахом меду та ванілі. Це ряст. Є в нашого народу звичай: коли розквітнуть проліски та ряст, хлопці й дівчата юрбою ходять у ліс і там топчуть ряст. Топчуть і приспівують:

Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!

А давайте всі разом (Усі на сцені та в залі легенько притупують, повторюючи: Топчу, топчу...)

Ведуча: (Прислухається). А ну но тихенько, ви чуєте, якась нечутна музика бринить у повітрі: ду-ду-ду…

Квітень виводить сон-траву

Квітень. В негоду і холод, а також на ніч квіти цієї рослини закриваються, схиляючи свої голівки, наче сплять. Може, тому в народі й назвали цю рослину так поетично: сон-трава, сон-зілля, сончик.

Сон-трава:  Колихає ніжно теплий вітер

Квіти сон-трави коло вікна,

І чомусь так хочеться радіти,

І співати, вже прийшла весна! 

"Сон-трава", - казала ще бабуся,-

"Символ спокою, кохання й чистоти!"

Я дивлюсь на неї і молюся,

Щоб усі  були щасливі на землі.

Ведучий:   А знаєте, стародавнє слов’янське повір’я говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то можна побачити пророчий сон.

Ведуча: Квітень змінюється Травнем, який несе буяння соковитих трав і обливає сади молочно-білим цвітом.

Травень: А ось я маю квіточки-веселинки. (Підводить крокус) 

Ведучий: А це що за такі квіти й однакові – й різнокольорові?

Крокус:  Вже сніг зійшов, але земля ще чорна.
І раптом диво-квітка із землі!
Жовтенька або біла та проворна
Чи фіолетова на темнім тлі.
І так чарівно, ніби сонце, сяє!
То ж дивовижно на душі стає.
Дивує квітка, настрій піднімає…
Й прекрасно всіх нас звеселяє.
Шафран чи крокус квіточка ця зветься,
Стебло відсутнє — лише листя й цвіт.
Та кращої нема, мені здається,
Бо квітка ця несе любов у світ.

Травень:  Я подарую тобі, Весно, найкращу свою квітку. Вона подібна до перлини. Українці вважають, що ці квіти — це застиглий сріблястий, щасливий сміх лісової русалки Мавки. (Травень виводить Конвалію — дівчину в білому вбранні, ніжну, гарну — під звуки скрипки.)

Конвалія травнева.  Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх – угадай.

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В нас так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не треба рвати, -

Й нищить нашої  краси!

Весна. Дякую, Травню. Духмяні ніжні конвалії будуть твоїм символом, знаком розквітлої Весни. (Весна і «квіточки» співають пісню)

 Пісня «Знов прийшла весна»

Ведуча: Велика і прекрасна наша земля. Змінюється, вічно оновлюється вона. Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, весняний вітерець грайливо пестить ніжні коси берізки і плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмарки, а довкола щасливим співом заливаються птахи. Це їм перший весняний місяць відчинив двері в рідний край, тому з середини березня починається справжній „пташиний” місяць. А які ж птахи прилітають  весною до нас першими ви дізнаєтесь розгадавши наші ребуси.

(ребус «Які птахи прилітають весною першими?» 1-грак, 2- жайворонок, 3- шпак, 4-лелека)

Ведучий: 14 березня – на Явдохи, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.

Ведуча: 17 березня  — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки. Ще сніг не зійшов на полях, а граки вже діловито походжають по них, по розмерзлих дорогах і горбах, збираючи убогу їжу. Й одразу, не гаючи часу, лагодять гнізда, відкладають яйця.

Ведучий: 22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки.

1 дівчинка: Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,

Летіть, соловейки,

на нашу земельку.
Спішіть, ластів’ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!

1 хлопчик: Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами,
Де не ступить, з-під землі
Лізуть проліски малі.

2 дівчинка: Як опустить вниз правицю,
Зеленіє скрізь травиця,
Як лівицю підведе,
Всюди листя молоде.

2 хлопчик: На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба —
В білих котиках верба!

3 дівчинка: А як здійме руки вгору
До блакитного простору,
З кожним помахом руки —
Линуть з вирію пташки.

Березень: А ти знаєш, весно, перша пісня жайворонка означає, що зимі вже кінець. (чути спів жайворонка + слайд)

Жайворонок: На сонці ліс аж зашарів,
Ледь-ледь парує діл зігрітий,
І пісню ранню вже завів
Дзвенючий жайворон в блакиті.

Я голосисто з вишини
Співа на сонечко блискуче:
«Весна прийшла до нас уроча,
Співаю тут прихід весни». (місяці і жайворонок співають пісню)

Пісня «Ой  минула вже зима»

Ведуча: А ще прилітають до нас із теплих країв зяблики, іволги, соловейки, ластівки, лелеки, чаплі, зозулі — усіх не перелічити. А ми сьогодні згадаємо за наших найближчих сусідів. (чути курликання журавлів)

Ведучий: Починаючи із середини березня, на місця гніздування прилітають білі лелеки. Ці великі красиві птахи зі сніжно-білим і чорним пір’ям здавна живуть біля оселі людини. Люди люблять їх за подружню вірність, за дивовижну прихильність до раз і назавжди обраної хати, куди вони повертаються з року в рік. 

Слайд з лелеками + П.Зібров «Чорногузова земля»

Ведуча: З настанням весни наші пращури проводили також весняні ігри. В нашому краї найвідомішими сталили «Панас», «Довга лоза», «Блоха». Дорогі гості, може хтось із вас розкаже нашим провісникам весни як грати в ці ігри. (згадуються правила ігор).

Панас
Хлопці і дівчата обирають Панаса, зав'язують йому очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи: 
Панасе, Панасе, На чому стоїш?
- На камені! 
- Що продаєш?
- Квас!
Лови мишей, та не нас!
Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей. Кого зловить - той стає Панасом.
Довга лоза
Грають тільки хлопці, які стають один за одним на відстані 2-х метрів. Нагинаються, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибуючи через кожного і стає попереду. Так роблять всі по черзі.
Блоха
Двоє стають поряд, а третій стрибає перед ними. Його питають:
Блоха, блоха, чи дуже лиха?
- Як укушу, то знатимеш.
Пара розбігається в сторони, а третій женеться за ними. Кого дожене - той стає "блохою". Гра починається спочатку.

Весна: А тепер ми пропонуємо вам поринути у своє дитинство і пограти з нами в «Панаса» і «Довгу лозу». (грають в «Панаса» і «Довгу лозу»).

Конвалія: Ой тут щось ворушиться? (зіскакує)

Ведмідь: (вилазить з барлоги) Не щось ворушиться, а це я тут

Буркотливий, вайлуватий

Ходжу лісом дід кошлатий

Одягнувся в кожушину

Мед шукаю і ожину.

Літом люблю полювати,

А зимою – в лігві спати.

Як зачую я весну –

Прокидаюся від сну.

А чого це у вас тут так шумно?

Пролісок: Бо весна прийшла

Все навколо зеленіє

Річка ллється і шумить

Тихо, тихо вітер віє

Із травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті

Коли все живе цвіте

Скрізь дзвенять пташки крилаті

Сяє сонце золоте.

Весна: (зачитує наказ)

У свої права вступаю

І наказ свій посилаю.

Квіткам цвісти, пташкам радіти

Земельці рясно зеленіти.

Дзюрчати струмочкам

Шуміти гайочкам.

Тваринкам плодитись

Людям веселитись.

Роботи в полі не цуратись,

Щоб осінню урожаєм пишатись. (весна і діти-квіточки  зеленню прикрашають вишню, хлопчики готують сцену для танцю)

Ведучий:  А тепер я хочу звернутись до залу. Ви - директори шкіл, але  ще ж і вчителі, і коли ви подаєте якісь звіти до райво чи готуєтесь до уроку то за сумісщенням ви ще й письменники та поети. І зараз я вам пропоную написати разом з нами вірші.  Ми будемо починати, а ви добирайте слово в риму.

Все раніше ясне сонце на свій шлях виходить,

Все тепліше по віконцях проміннячком водить.

       Щораз довше огріває замерзлу земельку —

       Всміхається, обіцяє пору веселеньку.

Всміхається приязненько, що вже минув лютий,

Що приходить березенько річечку розкути.

       Розкувати річку з льоду, сніги розтопити,

       Сонячнії бережечки квітами встелити.

Насипати зілля-рясту в садочку, в леваді —

Приходь, приходь, веснонько, діти тобі раді!

Ведуча:  Ой, Весно, весно-весняночко,
Веди в танець нас, паняночко.
Вже наша вишня квітчається,
Біленьким цвітом вкривається.

Танець «Веснянка»- діти

Ведучий: Пахнуть ніжно проліски тендітні

І голівками киває сон-трава.

Пісня жайворонка в небі ллється .

Де ще стрінеться краса така?

Бджілки на квітках господарюють  

Зеленіє вся земля навкруг

Все проснулось і вирує

Річка, поле, сад і луг.

Ні, краси цієї не руйную,

Краще ось візьму, сфотографую. (Дістає фотоапарат і фотографує).

Ведуча: На цьому фотознімку наше свято дійшло кінця. Шановні гості, діти! Давайте частіше звертатися до джерел наших предків, до свят та обрядів, які надають людям духовної сили. Тож не загубімо зв’язок із минулим! Нехай весняні свята проходять у кожній школі,  у кожній сім’ї. Можливо, колись вся наша Народицька громада разом буде святкувати одне-єдине свято, з усіма народними обрядами та звичаями. Нехай доля подарує нашій Народиччині, славетному Поліському краю та всій нашій Україні ясне сонечко, чисте блакитне небо, родючість землям та квітуче щасливе життя. Нехай народ повертає із забуття те, що залишили нам у спадщину предки. Гадаю, на вашу долю ще неодноразово випадуть радісні хвилини свята зустрічі весни.

Ведучий: А ще учасники цього дійства підготували  для вас пам’ятні сувеніри: листівки-звернення «Збережемо первоцвіти» і випекли жайворонків за допомогою яких наші предки закликали весну. Тож прийміть їх і нехай у ваших серцях і оселях завжди панує весна.

І.Попович «Чародійнице» (Учні роздають присутнім листівки-звернення і жайворонків).